Справа № 138/1902/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Київська Т.Б.
Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.
05 грудня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Ватаманюка Р.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Чернігівській області Департаменту патрульної поліції на додаткове рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 16 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Чернігівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,
12 серпня 2024 року Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області було винесено рішення про часткове задоволення позовних вимог у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Чернігівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі.
19 серпня 2024 року представник позивача подав до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат понесених позивачем на правничу допомогу у сумі 3000,00 грн.
16 вересня 2024 року додатковим рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області заяву представника позивача задоволено частково, стягнути з Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції (Код ЄДРПОУ 40108646,місцезнаходження:14037,вул.Громадська,66,м.Чернігів) на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 (одна) гривень 00 копійок та у виді судового збору у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 20 копійок.
Ухвалюючи додаткове судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що розмір понесених позивачем витрат в сумі 3000 грн підтверджується належними та допустимими в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України доказами. Проте враховуючи принцип розумності та справедливості, обсяг проведеної роботи, малозначимість даної адміністративної справи, враховуючи заперечення сторони відповідача, суд вважає за доцільне зменшити суму витрати на правничу допомогу.
Не погодившись з додатковим рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 16 вересня 2024 року, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні заяви про розподіл судових витрат. У разі, якщо суд не знайде підстав для скасування додаткового рішення, просить змінити його шляхом зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь позивача.
Позивачем було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він вказує на обгрунтованість та відповідність законодавству додаткового рішення та звертає увагу, що судом першої інстанції вже було зменшено розмір витрат на правничу допомогу, тому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити додаткове рішення суду 1 інстанції без змін.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін, з урахуванням наступного.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оцінюючи спірні правовідносини, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Ч.9 ст.139 КАС України передбачено що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до чч. 1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до змісту оскаржуваної заяви позивач поніс витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн.
Отже, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16 та від 16 серпня 2019 року у справі №755/6702/16-а, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З матеріалів справи встановлено, що 23.02.2024 між адвокатом Сердечнюк М.В. та Озімовським К.О. було укладено договір про представництво та надання правової допомоги. Відповідно до умов вказаного договору розрахунки за правову допомогу, провадяться за фактично виконані роботи на основі акту виконаних робіт шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок. Адвокат надає послуги, зокрема, з написання заяв, в тому числі позовних), запитів, скарг, відзиву, заперечень та підготовка інших процесуальних документів, представництво в суді та інших органах.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт (послуг) від 25.06.2024 за договором про представництво на надання правової допомоги від 23.02.2024, сторони договору погодили вартість наданих адвокатом послуг, зокрема, у написанні вказаного вище адміністративного позову, у розмірі 3000,00 грн.
Згідно з прибутковим касовим ордером від 25.06.2024 позивач сплатив адвокату 3000,00 грн. за адвокатські послуги.
Судом встановлено, що витрати на професійну правничу допомогу у цій справі позивачем та його представником оцінено у розмірі 3000,00 грн. за складання позовної заяви.
Рішенням суду першої інстанції задоволено заяву про відшкодування судових витрат в розмірі 1000 грн.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що розмір встановлених судом першої інстанції витрат в сумі 1000 грн підтверджується належними та допустимими в розумінні КАС України доказами. Крім того, такий розмір є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, а також предметом спірних правовідносин та значенням справи для сторони, з метою визначення розміру суми, яка підлягає до відшкодування.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не доведено фактичного розміру понесених судових витрат через відсутність погодинного розрахунку кожного виду послуги та його вартості, спростовуються інформацією, викладеною в акті виконаних робіт від 07.11.2022. Відповідно до змісту акту адвокатом визначена кількість годин, витрачених ним на надання окремих видів послуг з надання професійної правничої допомоги.
Щодо доводів відповідача про пропущення строку на подання заяви про відсшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Так, рішення суду ухвалено 12.08.2024, відповідно до довідки про доставку електронного документу, .представник позивача отримала його 13.08.2024 о 21:49.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Частиною 6 ст. 120 КАС України передбачено, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, враховуючи п'ятиденний строк після ухвалення рішення суду для подання доказів на підтвердження понесених витрат, останнім днем подачі відповідної заяви було 18.08.2024, що припадає на вихідний день (неділя) та враховуючи зазначене, останнім днем для подання такої заяви є наступний робочий день, тобто 19.08.2024.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів не бере до уваги доводи відповідача, що позивачем було порушено строки на подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та погоджується з висновком суду 1 інстанції, що представником позивача строк для звернення із даною заявою пропущений не був, а тому підстави для залишення даної заяви без розгляду відсутні та така підлягає розгляду по суті.
За вказаних обставин, враховуючи складність справи та обсяг виконаних робіт, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення заяви представника позивача шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн. та сплачений позивачем судовий збір у розмірі 454,20 грн., що відповідає пропорційності задоволенихпозовних вимог (75%).
Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Враховуючи вказані вище обставини, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, в оскаржуваному додатковому рішенні суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Доводи апелянта про відсутність доказів понесення позивачем витрат на правничу допомогу колегія суддів не бере до уваги, оскільки у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості витрати підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Чернігівській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а додаткове рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 16 вересня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Ватаманюк Р.В. Капустинський М.М.