Справа № 120/13970/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Альчук Максим Петрович
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
05 грудня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Позивач звернувся із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність головного управління ДПС у Вінницькій області щодо невжиття заходів для повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2020 року - грудень 2020 року в розмірі 68954 грн.;
зобов'язати головне управління ДПС у Вінницькій області сформувати та подати до відповідного управління (відділення) Державної казначейської служби України висновок про повернення Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне страхування за період з січня 2020 року по грудень 2020 року в розмірі 68954 грн.
ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08.04.2024 позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову головного управління ДПС у Вінницькій області, оформлену листом № 19561/6/02-32 від 05.06.2023, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення помилково сплаченої суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 25.05.2023.
Зобов'язано головне управління ДПС у Вінницькій області підготувати висновок про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченої суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 60430,26 грн.
В частині щодо визнання протиправною бездіяльність головного управління ДПС у Вінницькій області зобов'язання сформувати та подати до відповідного управління (відділення) Державної казначейської служби України висновок про повернення єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне страхування за період з січня 2020 року по грудень 2020 року в розмірі 68954 грн - відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення в частині задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач є пенсіонером який отримує пенсію за віком, заяви про добровільну сплату єдиного внеску до органу доходів і зборів не подавав, договір про добровільну участь в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування з ним не укладався, відтак в силу вимог ч.4 ст.4 Закону № 2464-VI звільнений від сплати єдиного внеску, а тому ЄСВ за 2020 рік сплачений ним помилково.
ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що позивач самостійно сплачував єдиний внесок та подав річний світ, самостійно визначивши для себе базу нарахування, з якої сплатив ЄСВ. Згідно даних інформаційної системи ГУ ДПС у Вінницькій області станом на 26.04.2024 в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 по коду платежу 71040000 (ЄСВ) переплата відсутня.
ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою суду від 16.07.2024 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець з 04.01.2022 та перебуває на обліку як платник податків ГУ ДПС у Вінницькій області.
Згідно облікових даних інформаційної системи ГУ ДПС здійснює підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування (3 група) та з 12.12.2019 отримує пенсію за віком.
У 2020 році позивач щомісячно сплачує ЄСВ з 22.01.2021 подає річний звіт № 1549, визначивши базу нарахування в сумі 313427,27, з якої сплачено 68954 грн єдиного внеску.
Надалі, позивачем до головного управління ДПС у Вінницькій області подано заяви про повернення коштів з рахунків 3556 від 25.05.2023.
За результатами розгляду вказаних заяв, відповідачем листом № 19561/6/02-32 від 05.06.2023 відмовлено у поверненні коштів з рахунків.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо не вжиття заходів для повернення помилково сплачених коштів по сплаті ЄСВ, позивач звернувся до суду.
VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
На підставі вказаної норми апеляційний суд не надає правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову за такими доводами.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI), платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів)
Частиною 4 ст. 4 Закону № 2464-VI визначено, що особи, зокрема, які зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, позивач, як пенсіонер за віком, відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону №2464-VI звільняється від сплати за себе єдиного внеску.
Позивач може бути платником ЄСВ лише у випадку його добровільної участі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, доказів чого відповідач не надав.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону № 2464-VI платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є, зокрема особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними пунктом 1 частини першої статті 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Особи, зазначені в частині першій цієї статті, беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату) (ч. 2 ст. 10 Закону № 2464-VI).
Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону № 2464-VI, особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до податкового органу за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Податковий орган, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості.
З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, податковим органом в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 10 Закону № 2464-VI договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання.
Аналогічний порядок добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування передбачений у розділі V Інструкції № 449.
Отже підставою для нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на добровільних засадах є укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Проте позивач заяви про добровільну сплату єдиного внеску до органу доходів і зборів не подавав, договір про добровільну участь в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування з ним не укладався. Вказане не заперечується відповідачем.
Щодо помилкового подання звіту про суми нарахованого доходу, слід звернути увагу, що позивач не укладав договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У той же час, подання особою звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску саме по собі не свідчить про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо відповідний договір не укладений.
Отже, факт помилкової подачі звіту теж не обумовлює обов'язку здійснювати сплату єдиного внеску, якщо особа за законом не зобов'язана його сплачувати, відповідно несплата цих сум не призводить до виникнення недоїмки.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постановах від 04.09.2019 у справі №806/1503/16 та від 11.02.2020 у справі №240/4809/19.
Окрім того, подання позивачем звіту фізичної особи-підприємця не є самостійним визначенням грошових зобов'язань в розумінні пункту 57.1 статті 57 ПК України.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивач є пенсіонером який отримує пенсію за віком, останній в силу вимог ч.4 ст.4 Закону № 2464-VI звільнений від сплати єдиного внеску. Відтак, ЄСВ за 2020 рік сплачений ним помилково.
Відтак наявні правові підстави для визнання протиправною відмову головного управління ДПС у Вінницькій області, оформлену листом № 19561/6/02-32 від 05.06.2023, у задоволенні заяви позивача про повернення помилково сплаченої суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 25.05.2023.
Відповідно до ч. 13 ст. 9 Закону № 2464-VI суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затверджено Наказом Міністерством фінансів України від 23.07.2021 № 417 (далі - Порядок № 417).
Згідно з пп. 1 п. 5 цього Порядку повернення коштів здійснюється, зокрема у випадках надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556.
Відповідно до п. 6 Порядку № 417 повернення здійснюється на підставі заяви Платника про повернення коштів.
У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, заява про повернення коштів з рахунків 3556 (далі - Заява) подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.
Заява може бути подана Платником до територіального органу ДПС в електронній формі через електронний кабінет та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
До Заяви Платник обов'язково додає копію розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (до Заяви в електронній формі - електронну копію зазначеного документа). Копія цього документа завіряється Платником особисто.
Згідно матеріалів справи, позивачем надано заяви про повернення коштів з рахунків 3556 від 25.05.2023 із долученням до них розрахункового документа.
Так, позивачем до контролюючого органу подано заяву про повернення помилково сплачених коштів за січень-лютий 2020 року у розмірі 6234,40, заяву про повернення помилково сплачених коштів за березень у розмірі 3117,18 грн, заяву про повернення помилково сплачених коштів за квітень у розмірі 3117,18 грн, заяву про повернення помилково сплачених коштів за травень у розмірі 3117,18 грн, заяву про повернення помилково сплачених коштів за червень у розмірі 3117,18 грн, заяву про повернення помилково сплачених коштів за липень у розмірі 3117,18 грн, заяву про повернення помилково сплачених коштів за серпень у розмірі 7350 грн, заяву про повернення помилково сплачених коштів за вересень у розмірі 7815 грн, заяву про повернення помилково сплачених коштів за жовтень у розмірі 7815 грн, заяву про повернення помилково сплачених коштів за листопад у розмірі 7815 грн, заву про повернення помилково сплачених коштів за грудень у розмірі 7815 грн.
Судом першої інстанції вірно наголошено на тому, що суми помилково сплаченого ЄСВ повертаються не інакше як на підставі заяв платника. При цьому платником заявлено загальну суму до повернення у розмірі 60430,26 грн, а не як зазначено у позовній заяві 68954 грн.
Відповідно до п. 12 Порядку № 417 у разі якщо за результатами розгляду заяви встановлено правомірність повернення коштів самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів, формує та реєструє в Журналі Висновок.
На кожний сформований Висновок накладається кваліфікований електронний підпис керівника структурного підрозділу, що сформував Висновок.
Сформований Висновок з накладеним кваліфікованим електронним підписом самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, засобами інформаційно-телекомунікаційної системи діловодства надсилає до самостійного структурного підрозділу територіального органу ДПС, на який покладено функцію ведення бухгалтерського обліку. Усі реквізити Висновку, в тому числі кваліфікований електронний підпис, посада, власне ім'я та прізвище керівника самостійного структурного підрозділу територіального органу ДПС, який підписав Висновок, мають бути візуалізовані.
У разі відсутності технічної можливості сформувати та підписати Висновок засобами інформаційно-телекомунікаційної системи податкових органів, самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, формує такий Висновок у паперовій формі, підписує його та разом із супровідним листом надає структурному підрозділу територіального органу ДПС, на який покладено функцію ведення бухгалтерського обліку.
Самостійним структурним підрозділом територіального органу ДПС, на який покладено функцію ведення бухгалтерського обліку, ведеться облік Висновків та заключень територіальних органів ДПС на повернення коштів, які надійшли з єдиного рахунку на рахунок 3556 внаслідок виявлення технологічної та/або методологічної помилки (підпункт 5 пункту 5 цього Порядку) в розрізі символів звітності в порядку черговості їх отримання цим структурним підрозділом.
На підставі Висновку та за умови наявності поточних надходжень за день на рахунку 3556 за відповідним символом звітності, у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня його отримання самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію ведення бухгалтерського обліку, засобами системи дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства - Казначейство» (далі - система Казначейства) формує у встановленому порядку розрахунковий документ на повернення коштів з рахунку 3556, на який їх було сплачено, та подає його до відповідного головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві, Севастополі (далі - головне управління Казначейства) (п. 13 Порядку № 417).
Головне управління Казначейства виконує розрахунковий документ територіального органу ДПС за рахунок поточних надходжень за день на відповідний рахунок 3556.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується, що позивачем було помилково сплачено грошові кошти, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для зобов'язання головного управління ДПС у Вінницькій області підготувати висновок про повернення позивачеві помилково сплаченої суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 60430,26 грн.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.