Справа № 560/3139/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І.
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
05 грудня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Позивач звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 220350003877 від 02 лютого 2024 року про відмову ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницький області зарахувати позивачу ОСОБА_1 до загального трудового стажу періоди роботи з 01 вересня 1979 року по 26 січня 2024 року, зазначені в архівних довідках та трудовій книжці, а також 7 місяців та 5 днів військової служби по мобілізації з березня до жовтня 2022 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити позивачу ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії за віком з 21 січня 2024 року.
ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.04.2024 позов задоволено частково.
ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №220350003877 від 02.02.2024 позивачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 29.01.2024 у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи 30 років, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-IV, зокрема страховий стаж позивача станом на день звернення за призначенням пенсії становив 29 років.
ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою суду від 17.06.2024 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Віньковецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області.
24 січня 2024 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком.
Рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 02.02.2024 № 220350003877 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком, зазначено що страховий стаж позивача становить 29 років, що є недостатнім для призначення пенсії за віком. Вказано, що необхідний стаж має становити - 31 рік.
Зазначено, що для зарахування до страхового стажу періодів роботи з 01.10.2000 по 31.10.2000, з 01.02.2003 по 28.02.2003, з 01.04.2003 по 30.04.2003, з 01.06.2003 по 31.08.2003, з 01.11.2003 по 31.12.2003 необхідно підтвердження первинними документами (відомостями про нарахування заробітної плати в сервісному центру Пенсійного фонду України за місцем звернення заявника).
Згідно з Формою ПС - право, страховий стаж позивача відповідно до поданих документів зарахований при обчисленні розміру пенсії становить 29 років 0 місяців 0 днів.
Позивач вважає, що подані ним документи повністю підтверджують його страховий стаж, а відповідачем не враховано всіх періодів, отже не призначення йому пенсії з дня звернення є неправомірним, тому звернувся до суду з цим позовом.
VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
На підставі вказаної норми апеляційний суд не надає правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову за такими доводами.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно частини 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» 05.11.1991 №1058-IV).
Частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Так, згідно оскаржуваного рішення, позивачу до загального страхового стажу не враховано періоди роботи згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 , оскільки відсутня сплата страховий внесків згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Страховий стаж роботи в колгоспі «Прапор Жовтня» з 1985 по 1998 роки зараховано відповідною архівною довідкою від 10.01.2023 № 31 за фактичною тривалістю (відпрацьованими вихододнями), а з 1999 року стаж зараховано згідно з індивідуальними відомостями на застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Для зарахування до страхового стажу періодів роботи з 01.10.2000 по 31.10.2000, з 01.02.2003 по 28.02.2003, з 01.04.2003 по 30.04.2003, з 01.06.2003 по 31.08.2003, з 01.11.2003 по 31.12.2003, необхідно підтвердження первинними документами (відомостями про нарахування заробітної плати в сервісному центру Пенсійного фонду України за місцем звернення заявника).
Водночас відповідачем при розгляді заяви позивача про призначення пенсії за віком згідно трудової книжки колгоспника зараховано страховий стаж відповідно до архівної довідки № 31 від 10.01.2023, інші періоди робити зазначені у трудовій книжці колгоспника зараховані до страхового стажу позивача на підставі даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, спірним у даній справі, зокрема, є зарахування до загального трудового стажу позивача період його роботи у колгоспі "Прапор Жовтня" з 1985 по 1998 роки.
Відповідно до частини четвертої ст. 24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 року "Про трудові книжки колгоспників" було затверджено Основні положення про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників.
Відповідно п. 2 вказаної Постанови трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів, в тому числі на членів риболовецьких колгоспів, з моменту прийняття їх в члени колгоспу.
Згідно пунктів 1-3 Основних положень про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.
Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу.
Заповнення трудової книжки вперше проводиться в присутності особи, яку прийнято в члени колгоспу.
Відповідно до п. 5 Основних положень про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, в трудову книжку колгоспника вносяться, зокрема, відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом до членів колгоспу, припинення членства у колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання.
Згідно п. 13 Основних положень про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу.
Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність відповідно до статуту і правил внутрішнього розпорядку колгоспу, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Разом з тим, пенсійним органом у рішенні про відмову в призначенні пенсії не висловлено сумнівів щодо правильності чи точності внесених до трудової книжки позивача записів щодо його роботи у колгоспі "Прапор Жовтня", а також не заперечується сам факт роботи позивача у колгоспі в зазначений період.
Статтею 62 Закону №1788-ХІІ встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно частини 4 статті 26 Закону №1058-IV наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії. Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637). Так, відповідно до пунктів 1, 2 Порядку№637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Крім того, відповідно до пункту 20 цього Порядку №637, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розмішуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 17 указаного Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Тобто, уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу або інші документи необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 має трудову книжку колгоспника НОМЕР_2 , відповідно до записів якої його було призначено трактористом в тракторну бригаду № 1 колгоспу "Прапор Жовтня" (ріш. правл. к-пу від 25.09.1985 № 10) та 28.01.2000 року звільнено із займаної посади у зв'язку з переводом в колективне сільськогосподарське підприємство "Надія".
В пункті 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Виходячи з наведених норм Порядку № 637, у разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, архівні довідки необхідні за умови необхідності підтвердити відомості про роботу особи, якщо відсутня трудова книжка або відповідні записи у ній.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даному випадку підтверджуюча довідка не є обов'язковим документом, оскільки спірні періоди щодо роботи позивача в колгоспі належним чином підтверджені записами трудової книжки, а тому не зарахування зазначеного періоду до страхового стажу позивача є протиправним.
Верховний Суд у постанові від 20.01.2022 року № 591/7003/16а зауважив, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить, а отже, й не може впливати на її особисті права. Водночас, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, а тому вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист в частині призначення пенсії за віком.
Водночас, додатки до позову не містять доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (в частині спірних періодів роботи) містять неправдиві або недостовірні відомості, а тому, зазначені пенсійним органом недоліки, не можуть бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні вказаного періоду роботи позивача до стажу його роботи.
Отже, висновки відповідача, що наявність довідки про встановлені та відпрацьовані вихододні є підставою для врахування періодів роботи у колгоспі згідно такої довідки, а не трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 є безпідставними.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що період роботи у колгоспі «Прапор Жовтня» з 1985 по 1998 роки підлягає зарахуванню до страхового стажу ОСОБА_1 , а прийняте ГУПФУ у Хмельницькій області рішення від 02.02.2024 року № 220350003877, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком, є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо зарахування до страхового стажу періодів військової служби з березня 2022 року по жовтень 2022 року (7 місяців та 5 днів), колегія суддів зазначає таке.
Згідно з частиною 1 статті 2 закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, відтак період служби позивача на військовій службі під час мобілізації також слід зарахувати до страхового стажу, стажу роботи.
Отже, період проходження позивачем військової служби зараховується до страхового стажу.
Як вбачається, з матеріалів справи, позивач проходив військову службу під час мобілізації та відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) № 278 від 12.10.2022, останньому оголошено вислугу років станом на 12 жовтня 2022 року календарна 02 роки 07 місяців 13 днів.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо зарахування 7 місяців та 5 днів військової служби з березня 2022 року по жовтень 2022 року до загального трудового стажу ОСОБА_1 .
VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.