П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/17536/24
Головуючий в І інстанції: Юхтенко Л.Р.
Дата та місце ухвалення рішення: 06.08.2024 р. м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді - доповідача - Шеметенко Л.П.
судді - Градовського Ю.М.
судді - Турецької І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару, -
У червні 2024 року Приватне підприємство «ГЕЛІОС-ВАН» звернулось з адміністративним позовом до Одеської митниці, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000302/2 від 22.05.2024 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000302/2 від 22.05.2024 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці на користь Приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» судовий збір в розмірі 3730,88 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявленого позову, наголошуючи на неповному з'ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає про правомірність дій Одеської митниці щодо прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, оскільки документи, які надані позивачем до митного органу на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, містили розбіжності.
Позивач надав до суду відзив, в якому посилаючись на законність рішення суду першої інстанції, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Одеської митниці, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року - залишити без змін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «ГЕЛІОС-ВАН» зареєстровано 25.01.2011 року як юридична особа, основним видом діяльності за КВЕД є 46.44 Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення
07.03.2023 року між ПП «ГЕЛІОС-ВАН» (покупець) та ANHUI FENGYANG HUAIHE GLASS CO.,LTD (Китай, продавець) укладено контракт №НН230012, за умовами п. 1.1 якого продавець зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товари (столовий посуд та кухонне приладдя) асортимент, номенклатура, кількість, ціна та умови оплати яких вказуються в інвойсах і специфікаціях до цього контракту.
Ціна за даним контрактом встановлюється в дол.арах США та вказується у специфікаціях та інвойсах на відповідну поставку (п.2.1 контракту).
Ціна товару включає вартість самого товару, вартість експортної упаковки та маркування, транспортування до порту відправки, навантажувальних робіт, витрат з оплати митного оформлення та інші витрати в країні вивезення (п.2.2 контракту).
Поставка товару здійснюється на умовах FOB NANJING, Китай (Інкотермс-2010) або на інших умовах визначених в Специфікації та інвойсі на кожну окрему поставку. (п. 3.1 контракту)
Оплата за товар може бути виконана як до отримання товару (передплата) всієї суми або частини суми, так і після поставки товару (п. 6.1 контракту).
Відповідно до специфікації №5 від 15.02.2024 року на поставку товару в кількості 55280 шт. на суму 18169,32 дол. США, визначено додаткові умови за контрактом, а саме: умови оплати - 100% передплата; строк поставки - протягом 30 днів після підписання специфікації сторонами; умови ціни - FOB Нанджин, Китай (правила Інкотермс 2010); умови маркування - зовнішні (коричневі коробки) упаковки і внутрішні коробки (кольорові коробки) можуть бути з товарними знаками продавця; країна призначення доставки - Україна.
Також, інвойсом №НН240021 від 08.03.2024 року передбачено поставку товару в кількості 55280 шт. на суму 18169,32 дол. США.
Факт оплати за поставлений товар підтверджується випискою з банку АТ «ПУМБ» від 07.05.2024 року про купівлю валюти та платіжною інструкцією №29 від 07.05.2024 року на суму 18169,32 дол. США.
З метою здійснення транспортування придбаного товару, 11.12.2020 року між ПП «ГЕЛІОС-ВАН» (клієнт) та ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» (експедитор) було укладено договір №0905-Т/20, предметом якого є зобов'язання експедитора за відповідну плату та за рахунок клієнта надати транспортно-експедиційні послуги з організації перевезення вантажів у великотоннажних контейнерах, морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також додаткові послуги, необхідні для організації доставки вантажу. (п. 1.1 договору)
Обов'язками експедитора є організація перевезення контейнерних вантажів Клієнта морським, залізничним, автомобільним транспортом, відповідно до умов договору та заявки клієнта, включаючи організацію перевалки і зберігання контейнерів та інші операції, необхідні для виконання договору та заявки клієнта (пункт 3.1.1 договору).
Експедитор від свого імені укладає договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги. (пункт 3.1.2 договору).
ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» було надано послуги з перевезення вантажу, що підтверджується рахунком на оплату № 037506 від 08.05.2024 року на суму 101778,20 грн. та №037507 від 08.05.2024 року на суму 184458,24 грн.
Відповідно до довідки про транспортні витрати (для надання в митні органи) експедитор зазначає, що вартість транспортування за умовами FOB становить 242145,64 грн., у т.ч. ПДВ, з яких:
-мультимодальні послуги з перевезення автомобільним транспортом Констанца - Орлівка: всього без ПДВ 26878,87 грн.;
-плата експедитору за межами України: всього без ПДВ 785,94 грн; сума ПДВ 157,18 грн; всього з ПДВ 943,12 грн;
-компенсація вартості послуг ВРР, виконаних нерезидентом за межами України: всього без ПДВ 30258,38 грн;
-компенсація вартості перевезення морським транспортом Nanjihg-Constanta: всього без ПДВ 184065,27 грн;
З метою митного оформлення ввезеного товару, 21.05.2024 року позивачем до Одеської митниці подано митну декларацію №24UA500500018034U6 на імпортовані товари, а саме: товар №1 - посуд столовий скляний, з безбарвного та кольорового скла, механічного виготовлення: Тарілки - 6120 шт., торгівельна марка «QIANLI». Салатники, набори креманок - 11608 шт., торгівельна марка «DIAMONDS». Всього 17728 шт. Товар № 2 - посуд столовий скляний: склянки для пиття, механічного виготовлення, без ніжки, ограновані або інакше оздоблені: набори стаканів, набори стопок - 3232 шт., торгівельна марка «DIAMONDS». Стопки - 8640 шт., торгівельна марка «QIANLI». Всього 11872 шт. Товар №3 - посуд столовий скляний: склянки для пиття, механічного виготовлення, без ніжки, неограновані: стопки - 24480 шт., торгівельна марка «QIANLI». Набори стаканів - 1200 шт., торгівельна марка «DIAMONDS». Всього 25680 шт. Виробником всіх товарів є «ANHUI FENGYANG HUAIHE GLASS CO.,LTD». Країною виробництва всіх товарів - Китай.
На підтвердження заявленої митної вартості товарів, було подано наступні документи:
- пакувальний лист (Packing list) №НН240021 від 08.03.2024 року;
- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № НН240021 від 08.03.2024 року;
- домашній коносамент (House bill of lading) №WWА24027539 віл 11.03.2024 року;
- автотранспортна накладна (Road consignment note) від 15.05.2024 року;
- сертифікат про походження товару (Сertificate of origin) №24С4122000042/00008 від 23.03.2024 року;
- банківський платіжний документ, що стосується товару №29 від 07.05.2024 року;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №037506 від 08.05.2024 року;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №037507 від 08.05.2024 року;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №№3784 від 08.05.2024 року;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація №5 від 15.02.2024 року;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №НН230012 від 07.03.2023 року;
- договір (контракт) про перевезення №0905-Т/20 від 11.12.2020 року;
- акт зважування від 21.05.2024 року.
Митну вартість поставлених товарів позивач визначив за основним методом - за ціною договору щодо товарів які імпортуються.
21.05.2024 року відповідачем було направлено декларанту повідомлення, в якому зазначено про наявні розбіжності у поданих до митного оформлення документах, а саме:
1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) в копії митної декларації країни відправлення зазначені умови поставки - FOB. Проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця;
3) в копії митної декларації країни відправлення зазначено коди товарів, які відмінні від тих, що заявлені в поданій до митного оформлення митній декларації;
4) в СМR №Б/н від 15.04.2024 зазначено, що перевізником є «GUTSULIUK», але рахунок-фактура №037506 та №037507 від 08.05.2024 та 08.05.2024 на оплату транспортно-експедиційних послуг чомусь видана ТОВ «Глобал Оушен Лінк»;
5) з огляду на маршрут транспортування товару (NINGBO - Constanta - Рені) при умовах поставки FOB NINGBO, експедитор повинен надавати послуги з розвантаження, перевантаження та обробки товару в порту Constanta. Однак, відомості про вартість витрат таких послуг, які є складовими митної вартості, не включені у графу 21 декларації митної вартості до ЕМД.
На підставі зазначеного, відповідно до ч.3 ст. 53 МК України, Одеською митницею було зобов'язано декларанта протягом 10 днів (за наявності) надати додаткові документи, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову. Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.
На виконання митного органу 22.05.2024 року декларант листом №141 надав Одеській митниці додаткові документи, а саме: прайс - лист за лютий 2024 року, виписку по рахункам за 07.05.2024 року, оборотно-сальдову відомість по рахунку 632 за період з 01.01.2024 року по 21.05.2024 року, розрахунок ціни (калькуляція) виробника від 15.02.2024 року, а також повідомив відповідача про надання вичерпного переліку документів та що додаткових документів надано не буде.
Так, за результатами розгляду поданих документів, рішенням №UA500500/2024/000302/2 від 22.05.2024 року Одеська митниця здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару за резервним методом, яким: митну вартість товару №1 скориговано до рівня 2,4234 дол.. США/кг., 1,2159 дол.. США/шт. замість 1,4346 дол.. США/кг., яка була заявлена декларантом; митну вартість товару №2 скориговано до рівня 2,6486 дол.. США/кг., 1,0726 дол.. США/шт. замість 1,2437 дол.. США/кг., яка була заявлена декларантом; митну вартість товару №3 скориговано до рівня 2,7618 дол.. США/кг., 0,4031 дол.. США/шт. замість 1,4983 дол.. США/кг., яка була заявлена декларантом.
Не погоджуючись із прийнятим Одеською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів Приватне підприємство «ГЕЛІОС-ВАН» звернулось до суду з позовною заявою.
Суд першої інстанції, вирішуючи справу та задовольняючи позов, дійшов висновку, що вказані позивачем при декларуванні товару відомості та подані документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на викладене.
За приписами ч.1 ст. 49 Митного Кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Частиною 2 ст. 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За приписами частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з ч.1, ч.2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої та третьої статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Статтею 57 МК України визначено методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Отже, з наведених норм вбачається, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості та в разі виникнення сумніву щодо правильності зазначеної митної вартості товару має повноваження витребувати додаткові документи, які дають змогу об'єктивно підтвердити заявлену декларантом митну вартість.
Також, наведеними нормами передбачено, що витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Отже, митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження числового значення складових митної вартості товарів позивачем подано документи (за якими, відповідно до частини першої статті 53 МК України, має підтверджуватись заявлена митна вартість), а саме: рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № НН240021 від 08.03.2024 року; домашній коносамент (House bill of lading) №WWА24027539 віл 11.03.2024 року; автотранспортна накладна (Road consignment note) від 15.05.2024 року; сертифікат про походження товару (Сertificate of origin) №24С4122000042/00008 від 23.03.2024 року; банківський платіжний документ, що стосується товару №29 від 07.05.2024 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №037506 від 08.05.2024 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №037507 від 08.05.2024 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №№3784 від 08.05.2024 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація №5 від 15.02.2024 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №НН230012 від 07.03.2023 року; договір (контракт) про перевезення №0905-Т/20 від 11.12.2020 року; акт зважування від 21.05.2024 року.
Додатково декларантом було надано, а саме: прайс - лист за лютий 2024 року, виписку по рахункам за 07.05.2024 року, оборотно-сальдову відомість по рахунку 632 за період з 01.01.2024 року по 21.05.2024 року, розрахунок ціни (калькуляція) виробника від 15.02.2024 року, а також повідомив відповідача про надання вичерпного переліку документів та що додаткових документів надано не буде.
Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, Одеська митниця зазначила обставини, які викликали сумнів щодо заявленої позивачем митної вартості товару.
Надаючи оцінку вказаним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.
Так, згідно ч.10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
У рішенні про коригування митної вартості товару, митним органом визначено, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
Колегія суддів зазначає, що згідно із п. 2.2 Контракту №НН230012 від 07.03.2023 року, укладеного між ПП «ГЕЛІОС-ВАН» та ANHUI FENGYANG HUAIHE GLASS CO., LTD ціна товару включає вартість самого товару, вартість експортної упаковки та маркування, транспортування до порту відправки, навантажувальних робіт, витрат з оплати митного оформлення та інші витрати в країні вивезення.
Таким чином, оскільки згідно зовнішньоекономічного договору ціна товару вже включає в себе вартість упаковки та маркування, імпортером жодних витрат на пакування понесено не було, а тому, за приписами ч.10 ст. 58 МК України, ці складові не підлягають додаванню імпортером з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення імпортером та декларантом митної вартості товару.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації, поданої позивачем, зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.
Тобто, товар надійшов позивачу у безповоротній упаковці та її вартість входить у ціну товару.
Як на підставу коригування митної вартості товарів Одеська митниця посилається на те, що в копії митної декларації країни відправлення зазначені умови поставки - FOB, однак, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, з приводу чого колегія суддів зазначає наступне.
В Інвойсі №HH240021 від 08.03.2024 року, який декларантом було надано митному органу, вказано умови поставки FOB NANJING, тобто, NANJING - географічна точка у Китаї.
За правилами Інкотермс-2010, FOB (Free On Board, або Франко борт (назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. З цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом.
Тобто, на умовах поставки FOB постачальник несе відповідальність за оплату всіх витрат, пов'язаних з вантажем до тих пір, поки товар не виявиться на судні в порту відправлення.
На підставі наведеного, колегія суддів зазначає, що зовнішньоекономічним договором та інвойсом передбачено умови поставки та переходу відповідальності за товар, у зв'язку з чим доводи митного органу щодо не зазначення географічного пункту переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, є безпідставними.
Також, колегія суддів спростовує твердження митного органу, що в копії митної декларації країни відправлення зазначено коди товарів, які відмінні від тих, що заявлені в поданій до митного оформлення митній декларації, та, надаючи їм оцінку, приймає до уваги пояснення позивача.
Так, в позовній заяві представник позивача пояснив, що експортна декларація країни відправлення містить в собі коди товарів, які на перші шість цифр повністю збігаються з кодами визначеними декларантом. При цьому, після перших шести цифр зазначені нулі, що надає можливість ідентифікувати імпортовані товари. Крім того, вимоги країни відправлення до визначення та зазначення у митній декларації кодів товарів можуть відрізнятись від вимог, встановлених в Україні.
Дослідивши копію експортної декларації країни відправлення №230820240084550387, колегія суддів зазначає, що вона містить коди товарів, які на перші шість цифр повністю збігаються з кодами визначеними декларантом. Крім того, зазначену митну декларацію можна ідентифікувати у співвідношенні з іншими документами, оскільки в ній зазначено посилання на контракт, відправника та отримувача відповідно до контракту, а також містить відомості визначені інвойсом щодо загальної кількості місць, вартості, ваги та опису товарів, які співпадають з заявленими у митній декларації №24UA500500018034U6.
Стосовно доводів митного органу, що в СМR від 15.04.2024 року зазначено перевізника «GUTSULIUK», але рахунок-фактура №037506 та №037507 від 08.05.2024 року на оплату транспортно-експедиційних послуг видана ТОВ «Глобал Оушен Лінк», колегія суддів зазначає наступне.
Як вже зазначалось, з метою здійснення транспортування придбаного товару між ПП «ГЕЛІОС-ВАН» (клієнт) та ТОВ «Глобал Оушен Лінк» (експедитор) 11.12.2020 року було укладено договір № 0905-Т/20, предметом якого є зобов'язання експедитора за відповідну плату та за рахунок клієнта надати транспортно-експедиційні послуги з організації перевезення вантажів у великотоннажних контейнерах, морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також додаткові послуги, необхідні для організації доставки вантажу.
За умовами вказаного договору, обов'язками експедитора є організація перевезення контейнерних вантажів клієнта морським, залізничним, автомобільним транспортом, відповідно до умов договору та заявки клієнта, включаючи організацію перевалки і зберігання контейнерів та інші операції, необхідні для виконання договору та заявки клієнта.
Експедитор від свого імені укладає договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги, що визначено пунктом 3.1.2 договору від 11.12.2020 року.
Таким чином, враховуючи, що за умовами Договору №0905-Т/20 від 06.12.2020 року, експедитор від свого імені укладає договори з перевізниками, ТОВ «Глобал Оушен Лінк» організував перевезення товару та залучив для здійснення перевезення вантажу, в даному випадку, перевізника «GUTSULIUK».
Також, Одеська митниця у рішенні про коригування митної вартості товарів вказує, що експедитор повинен надавати послуги з розвантаження, перевантаження та обробки товару в порту Constanta, однак, відомості про вартість витрат таких послуг не включені у графу 21 декларації митної вартості до ЕМД.
Колегія суддів зазначає, що до митного оформлення, серед інших документів, декларантом було надано рахунок на оплату №037506 від 08.05.2024 року, який містить в собі найменування робіт, послуг з доставки контейнеру MRKU2416140, в тому числі в п.3 зазначено такі послуги, як компенсація вартості послуг вантажних розвантажувальних робіт, виконаних нерезидентом за межами України. Такі відомості також містяться і в довідці про транспортні витрати №3784 від 08.05.2024 року.
Таким чином, послуги розвантаження, перевантаження та обробки товару в порту Constanta включені до складових митної вартості та включені у графу 21 декларації митної вартості та мають своє документальне підтвердження.
Крім того, колегія суддів зазначає, що після отримання додаткових документів декларанта, митний орган виявив наступні розбіжності:
- у поданому на митне оформлення розрахунку ціни (калькуляції) від 15.02.2024 року №5 на умовах FOB відсутня складова з вартості упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням, послуги з розвантаження, перевантаження та обробки товару в порту Constanta;
- платіжна інструкція від 07.05.2024 року №29 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінювані товари, оскільки не містить відомостей про ID ключів виконавців надавача платіжних послуг (банку), які свідчать про виконання операцій за такою платіжною інструкцією.
Стосовно калькуляції ціни, колегія суддів вказує, що такий документ складається не покупцем, а продавцем, у зв'язку з чим декларант-покупець не може нести відповідальність за вказану у ній інформацію. Разом з цим, щодо витрат, пов'язаних з пакуванням, послуг з розвантаження, перевантаження та обробки товару в порту Constanta, колегія зазначає, що надала оцінку таким складовим та дійшла висновку, що витрати щодо пакування включені до ціни товару, а навантажувально-розвантажувальні роботи включені у витрати щодо перевезення.
Також, колегія суддів не вбачає підстав щодо не врахування митним органом платіжної інструкції від 07.05.2024 року №29, оскільки вона містить всі необхідні реквізити для її ідентифікації по відношенню до даної поставки товару.
На підстав наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані позивачем при декларуванні товару відомості та подані документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.
Крім того, колегія суддів наголошує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відповідач не надає жодної оцінки наданим документам, а зауваження митного органу не можуть слугувати підставою для витребування від декларанта додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості.
Щодо застосування відповідачем при коригуванні заявленої позивачем митної вартості товарів резервного методу, колегія суддів зазначає наступне.
Так, митним органом визначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості митного оформлення є більшим та становить: по товару №1 - 2,4234 дол.. США/кг., 1,2159 дол.. США/шт. замість 1,4346 дол.. США/кг., яка була заявлена декларантом; по товару №2 - 2,6486 дол.. США/кг., 1,0726 дол.. США/шт. замість 1,2437 дол.. США/кг.; по товару №3 - 2,7618 дол.. США/кг., 0,4031 дол.. США/шт. замість 1,4983 дол.. США/кг.
Колегія суддів вказує, що положеннями п.2.1 розділу ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, встановлено про необхідність у рішенні при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, робити пояснення щодо зроблених коригувань.
Діюче законодавство з питань державної митної політики не передбачає іншого документа, в якому митний орган зобов'язаний давати свої висновки щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, аніж рішення про коригування митної вартості товарів.
Таким чином, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Однак, рішення про коригування митної вартості товару №UA500500/2024/000302/2 від 22.05.2024 року не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.
Також, колегія суддів зазначає, що при прийнятті рішення про коригування митної вартості товару митний орган обмежився лише посиланням на номери митних декларацій в якості інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
Зазначене, на думку колегії суддів, свідчить, що при коригуванні митної вартості товарів, декларант не має змоги перевірити серед яких митних декларацій контролюючий орган обирає саме ту, що слугує джерелом для коригування митної вартості товарів у конкретному випадку, оскільки доступу до бази даних ЄАІС Держмитслужби України позивач немає, що є позбавленням позивача права доступу до митної декларації, яку використовував митний орган при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів, та порушенням принципу змагальних процесів.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості, заявленій ПП «ГЕЛІОС-ВАН» не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення митного органу є протиправними та підлягає скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.
Доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
За таких обставин та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.
Судове рішення складено у повному обсязі 05.12.2024 р.
Суддя - доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Ю.М. Градовський
Суддя: І.О. Турецька