П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/3832/24
Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.
Дата і місце ухвалення 19.07.2024р., м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів: Федусика А.Г.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області врахувати суму заробітної плати, зазначену в довідці № 50к/97 від 06.11.2023 року про заробітну плату працівника за роботу в зоні відчуження в 1986 році, виданій позивачу ТДВ «Первомайськдизельмаш» на підставі особового рахунку №32, та зробити перерахунок пенсії відповідно до вимог законодавства без застосування будь-яких обмежень розміру виплат.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин у справі, що призвело до неправильного вирішення справи.
Апелянт вказував на те, що він має статус ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії та статус інваліда війни другої групи. Причина захворювання та інвалідності пов'язана з виконанням військового обов'язку під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Також апелянт вказав, що згідно довідки №351 від 31.10.1990 року, яку видано військовою частиною НОМЕР_1 , він був призваний на спеціальні збори по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС y зоні відчуження у період з 02.06.1986 року по 08.07.1986 року.
Апелянт зазначив, що відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України №1307 від 09.12.2021 року Головне Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повинно було здійснити перерахунок пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою за документами, що містяться в матеріалах пенсійних справ, з 1 січня 2022 року, з 1 березня 2022 року, з 1 грудня 2022 року на найбільш вигідних умовах. Однак, станом на даний час перерахунок його пенсії не здійснено.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року у справі № 400/2642/22 був частково задоволений його позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 року №1307 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 і від 26 вересня 2012 року №886» з 01.01.2022 року. Однак, як зазначає апелянт, відповідачем черговий раз було відмовлено йому в перерахунку пенсії.
В апеляційній скарзі зазначено, що у 2023 році позивач знов звертався до відповідача з питання перерахунку пенсії, однак йому було відмовлено з тих самих підстав - з огляду на ненадання первинних документів про підстави нарахування йому заробітної плати за час виконання обов'язку в зоні Чорнобильської АЕС.
На думку апелянта, це не відповідає дійсності, оскільки він надав витяг з особового рахунку на своє ім'я, який йому було надано за місцем колишньої роботи ТДВ «Первомайськдизельмаш», довідку з цього ж підприємства про заробітну плату працівника за роботу в зоні відчуження в 1985 року, і архівну довідку з Галузевого державного архіву Міністерства оборони України, а також рішення суду про встановлення факту належності йому особового рахунку № НОМЕР_2 з ТДВ «Первомайськдизельмаш».
Апелянт вважає, що особовий рахунок, який він надав є первинним документом при нарахуванні пенсії, оскільки він складений на підставі первинних документів. На підставі особового рахунку і була складена довідка про нарахування йому заробітної плати, яку він надав відповідачу.
Апелянт вказав на те, що у лютому 2024 року він отримав відповідь на свою чергову заяву, в якій відповідач зазначив, що він має звернутись до суду з питання врахування сум заробітної плати, зазначеної в довідці від 27.03.2023 року або суми заробітної плати згідно із довідкою від 15.05.2023 року при обчисленні розміру пенсійної виплати відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В апеляційній скарзі позивач посилався на те, що судом першої інстанції при вирішенні даної справи не було враховано, що відповідно до п.2 Постанови КМУ №1307, здійснюється автоматичне, без звернення особи, переведення на пенсію на умовах, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за документами, що містяться в матеріалах пенсійних справ, про що органи Пенсійного фонду України інформують зазначених осіб шляхом надсилання листа або смс-повідомлення на номер мобільного телефону операторів мобільного зв'язку.
Також апелянт зазначив, що згідно п.3 Порядку №1307, Пенсійному фонду України необхідно забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за документами, що містяться в матеріалах пенсійних справ, з 1 січня 2022 року і з 1 грудня 2022 року на найбільш вигідних умовах, без обмеження розміру пенсії. Тобто, як зазначає позивач, ніяких нових документів надавати немає необхідності, все повинно вирішуватись за документами, що є в пенсійній справі.
Крім того апелянт вказував на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що виразилось у неповідомленні йому про рух його позовної заяви та прийняття рішення у справі. Також позивач вказував на неотримання відзиву відповідача.
З огляду на зазначене апелянт просив скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 року та ухвалити нове, яким задовольнити його позов у повному обсязі.
Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного:
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію по інвалідності, як особа з інвалідністю ІІ групи від захворювання пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС відповідно до статті 54 Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі-Закон №796) у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Позивач має статус ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії та статус інваліда війни ІІ групи.
Також встановлено, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 року у справі №400/2642/22 було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 року №1307 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 і від 26 вересня 2012 р. № 886" з 01.01.2022 року.
Однак, як стверджує позивач, відповідний перерахунок Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області проведений не був.
Позивач вказує на те, що він неодноразово звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявами про перерахунок призначеної йому пенсії з врахуванням розміру фактичної заробітної плати, отриманої за дні роботи в зоні відчуження на Чорнобильській АЕС, однак отримував відмову у такому перерахунку з огляду на ненадання первинних документів про підстави нарахування йому заробітної плати за час виконання обов'язку в зоні Чорнобильської АЕС.
До позовної заяви позивачем був долучений лист Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 15.02.2024 року № 2893-1988/Б-02/8-1400/24, в якому Головним управлінням ПФУ повідомлено про відсутність підстав для врахування довідки від 27.03.2023 року № 50-К/26 або від 15.05.2023 року № 50-к/40, виданих ТДВ «Первомайськдизельмаш» для обчислення розміру пенсійної виплати відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки суми нарахування заробітної плати за період роботи з 02.06.1986 року по 06.07.1986 року не відповідають даним про нарахування заробітної плати зазначеним в особовому рахунку.
Додатково органом Пенсійного фонду України було повідомлено позивачу про те, що він має право в судовому порядку порушити питання щодо врахування сум заробітної плати зазначеної в довідці від 27.03.2023 року або суми заробітної плати згідно із довідкою від 15.05.2023 року при обчисленні розміру пенсійної виплати відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В свою чергу, як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області врахувати суму заробітної плати, зазначену саме в довідці № 50к/97 від 06.11.2023 року, виданій ТДВ «Первомайськдизельмаш» та здійснити відповідний перерахунок пенсії.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне:
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно зі статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Статтею 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що порядок визначення заробітної плати (доходу), у тому числі заробітної плати (доходу), передбаченої частиною четвертою цієї статті, для обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням змін внесених Постановою Кабінету Міністрів України № 1307 від 09.12.2021 року, затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі по тексту - Порядок № 1210).
Пунктом 2 Преамбули вказаної Постанови визначено Пенсійному фонду України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.
У відповідності до п.1 Порядку № 1210, цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - пенсії), а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення.
Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Згідно п. 2 Порядку № 1210, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи.
Пунктом 3 Порядку № 1210 передбачено, що у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження:
1) з дня аварії не менш як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні;
2) на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС не менш як 12 місяців у період з 26 квітня 1986 р. до 1 серпня 1987 р., за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зоні відчуження. Якщо така особа виводилася із зони Чорнобильської АЕС за медичними показниками у зв'язку з переопроміненням, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС;
3) менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження;
4) менше календарного місяця у 1986-1990 роках (в тому числі особа, яка захворіла на променеву хворобу), за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати (доходу) за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати (доходу) проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (доходу).
У разі коли кількість відпрацьованих днів у неповному календарному місяці роботи більш як 25,4, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за фактично відпрацьований час (п. 5 Порядку № 1210).
В усіх випадках премія, передбачена підпунктом 3 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10 червня 1986 р. № 207-7 (не більш як 400 карбованців на місяць), що була визначена умовами оплати праці для осіб, які безпосередньо брали участь у роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і запобіганням забрудненню навколишнього природного середовища, після проведеного розрахунку додається до суми обчисленої заробітної плати (обчисленого доходу) (п. 6 Порядку № 1210).
За положеннями пункту 7 Порядку № 1210, пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати (доходу), яку (який) вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата (дохід) для розрахунку пенсії не може бути нижчою (нижчим) від фактично одержаної суми у зазначений період.
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2021 р. № 1307 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 і від 26 вересня 2012 р. № 8862», в разі коли в осіб із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, стосовно яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також осіб, які отримують пенсію у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа, розмір пенсії, обчислений відповідно до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Офіційний вісник України, 2011 р., № 92, ст. 3343) з урахуванням змін, затверджених цією постановою, буде більшим від розміру пенсії, обчисленої відповідно до Законів України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», здійснюється автоматичне, без звернення особи, переведення на пенсію на умовах, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за документами, що містяться в матеріалах пенсійних справ, про що органи Пенсійного фонду України інформують зазначених осіб шляхом надсилання листа або смс-повідомлення на номер мобільного телефону операторів мобільного зв'язку.
Пенсійному фонду України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за документами, що містяться в матеріалах пенсійних справ, з 1 січня 2022 р., з 1 березня 2022 р. і з 1 грудня 2022 р. на найбільш вигідних умовах.
В свою чергу, відповідно до статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII, видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).
Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (Порядок № 22-1), довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Слід зазначити, що положеннями Порядку № 1210 визначено, що пенсія по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» може обчислюватись виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження за бажанням особи, тобто безпосереднім волевиявленням особи. Відомості про заробітну плату одержану за роботу у зоні відчуження за бажанням особи зазначаються у довідці, які видаються підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).
Згідно п. 1.1 Порядку № 22-1, заява, зокрема, про перерахунок пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
При цьому, для підтвердження заробітної плати за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам (підпункт 3 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1).
З огляду на викладене, твердження позивача в обґрунтування поданого позову про врахування заробітної плати згідно довідки № 50к/97 від 06.11.2023 року про обов'язок Головного управління ПФУ в Миколаївській області здійснити йому перерахунок пенсії без подання нових документів є безпідставними.
Звертаючись до суду з даним адміністративним позовом, позивач просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області врахувати суму заробітної плати, зазначену у довідці № 50к/97 від 06.11.2023 року про заробітну плату працівника за роботу в зоні відчуження в 1986 році, яка видана ТДВ «Первомайськдизельмаш» та у зв'язку з цим зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок пенсії.
Як зазначає позивач у поданій ним позовній заяві, він звертався до органу Пенсійного фонду із заявами про перерахунок пенсії та отримав відмову. При цьому позивач у своєму позові посилається на отримання ним листа Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 15.02.2024 року № 2893-1988/Б-02/8-1400/24 про відмову врахувати заробітну плату, визначену у довідках від 27.03.2023 року № 50-К/26 або від 15.05.2023 року № 50-к/40, виданих ТДВ «Первомайськдизельмаш», який і було додано до позовної заяви.
Колегія суддів звертає увагу на те, що у вказаному листі Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 15.02.2024 року відповідачем надавалась оцінка наявності підстав для врахування зовсім інших довідок, які подавались позивачем, ніж та, про зобов'язання врахувати яку просить позивач у поданому позові, а саме довідок від 27.03.2023 року № 50-К/26 або від 15.05.2023 року № 50-к/40, виданих ТДВ «Первомайськдизельмаш».
У вказаному листі позивачу було роз'яснено право на звернення до суду з позовом врахування сум заробітної плати зазначеної в довідці від 27.03.2023 року або суми заробітної плати згідно із довідкою від 15.05.2023 року при обчисленні розміру пенсійної виплати відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Однак в даному випадку позивач, звертаючись до суду, просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області врахувати суму заробітної плати, зазначену в довідці № 50к/97 від 06.11.2023 року, яка видана ТДВ «Первомайськдизельмаш».
Доказів подання Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідки № 50к/97 від 06.11.2023 року для врахування суми заробітної плати, визначеної в ній позивач суду не надав, як і не надав доказів звернення до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі саме цієї довідки та отримання відмови у врахуванні заробітної плати, визначеної у ній та перерахунку пенсії.
Таким чином відповідачем не досліджувались відомості, зазначені у довідці № 50к/97 від 06.11.2023 року, про врахування якої просить позивач, та не вирішувалось питання щодо наявності підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача саме із урахуванням зазначеної довідки.
Колегія суддів зазначає, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області врахувати заробітну плату, визначену у довідках від 27.03.2023 року № 50-К/26 або від 15.05.2023 року № 50-к/40, виданих ТДВ «Первомайськдизельмаш» та у зв'язку з цим здійснити перерахунок пенсії позивача не може бути підставою для задоволення позову ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області врахувати суму заробітної плати, зазначену в довідці № 50к/97 від 06.11.2023 року.
Слід звернути увагу на те, що відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції стосовно заявника.
В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу на момент звернення до суду.
При вирішенні спору суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.
Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові.
З урахуванням відсутності доказів звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про перерахунок пенсії із врахуванням суми заробітної плати, зазначеної саме в довідці № 50к/97 від 06.11.2023 року, яка видана ТДВ «Первомайськдизельмаш», а також вчинення відповідачем протиправних дій чи бездіяльності або прийняття рішення, пов'язаних з вирішенням питання щодо перерахунку пенсії позивача та врахування суми заробітної плати, зазначеної в довідці № 50к/97 від 06.11.2023 року, колегія суддів доходить висновку про відсутність порушеного права позивача, що є підставою для відмови у задоволенні позові.
Вказані обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, що призвело до ухвалення судом рішення необґрунтованого судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні даної справи неповно з'ясовані судом обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду поданої апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з підстав, наведених у даній постанові суду апеляційної інстанції.
Частиною 1статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про зобов'язання вчинити певні дії.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених ч. 5 ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик
Суддя: О.А. Шевчук