П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 грудня 2024 р. м.ОдесаСправа № 420/31204/23
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді-доповідача - Осіпова Ю.В.,
суддів - Коваля М.П., Скрипченка В.О.,
розглянувши питання про призначення до розгляду справи за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, представник позивача - адвокат Климчицький К.Б. 11.11.2024р. подав апеляційну скаргу.
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
22.11.2024р. представником відповідача (в/частини НОМЕР_1 ) подано клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засідання за участю сторін, надаючи правову оцінку якому, колегія суддів доходить висновку про відсутність достатніх підстав для його задоволення, з огляду на таке.
У відповідності до ст.306 КАС України, суддя-доповідач в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, зокрема, вирішує питання про можливість письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді апеляційної інстанції.
Згідно ч.2 ст.311 КАС України, якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Як передбачено ст.310 КАС України, апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
За правилами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною 6 цієї статті визначено, що суд також може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених ст.263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Тобто, законодавець передав вирішення питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі на розсуд суду апеляційної інстанції, а останній, відповідно, задовольняє таке клопотання за умови, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.
Проаналізувавши матеріали апеляційної скарги та зміст постановленого у справі судового рішення, беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмету доказування у справі, а також долучені до матеріалів цієї справи докази, які мають гриф обмеження доступу «для службового користування», суд апеляційної інстанції не вважає за доцільне здійснювати апеляційний розгляд справи у відкритому судовому засідання.
Сторони у справі поінформовані про основні процесуальні дії та забезпечені процесуальними документами суду. При цьому, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи з урахуванням приписів чинного процесуального законодавства.
Також, колегія суддів бере до уваги й те, що саме по собі клопотання сторони відповідача, на користь якого фактично ухвалено оскаржуване рішення, про розгляд справи за його участю, яка, відповідно до процесуального законодавства може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою і беззапере5чною підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Слід зазначити, що такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019р. у справі №826/7244/18, а саме: бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Вирішуючи заявлене клопотання учасника справи про його бажання брати участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції також враховує й практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності необхідності публічних слухань.
Зокрема, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах, в контексті вимог п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983р. у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002р. «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п.1 ст.6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
У зв'язку з вищевикладеними обставинами, клопотання представника відповідача про розгляд справи за участі сторін задоволенню не підлягає.
Окрім того, колегія суддів при вирішенні спірного процесуального питання, також вважає за необхідне врахувати й факт введення на території України «воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, рекомендації Ради суддів України судам щодо організації роботи в умовах воєнного стану, а також і факт посилення ракетних обстрілів м.Одеси з боку країни-агресора, якими було пошкоджено ряд об'єктів критичної енергоструктури, що, в свою чергу, негативно позначилось на електропостачанні в т.ч. будівлі суду.
Таким чином, у зв'язку із вказаним, виконання працівниками суду своїх посадових обов'язків, як і інших працівників органів державної влади, ускладнено не лише необхідністю збереження життя, а й можливістю доступу до робочих місць, відсутності технічних засобів (зокрема, електропостачання, доступу до мережі інтернет, систем «Електронний суд», Єдиного державного реєстру судових рішень), отже, за таких обставин, колегія суддів не вбачає достатніх підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.262,311 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про розгляд справи у відкритому судовому засіданні - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий у справі суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов
Судді: М.П. Коваль
В.О. Скрипченко