П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/24610/24
Перша інстанція суддя Радчук А.А.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги НОМЕР_1 прикордонному загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), а саме:
- визнання протиправною бездіяльність щодо виплати ОСОБА_1 компенсації втрати доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати;
- зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, передбачену Постановою КМУ від 01 серпня 2012 року № 702, за період з 08 лютого 2024 року по день її фактичної виплати, - відповідно до ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21 лютого 2001 року №159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15 січня 2004 року № 44.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що відповідачем, в порушення вимог ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», не виплачено компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, передбачену постановою КМУ від 01 серпня 2012 року № 702, яка є частиною грошового забезпечення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Державній прикордонній службі України.
Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 25 січня 2024 року № 48-ос ОСОБА_1 звільнений з військової служби та наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 08 лютого 2024 року № 83-ос виключений зі списків особового складу та знятий з всіх видів забезпечення.
В свою чергу, 30 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до начальника НОМЕР_1 прикордонного загону із заявою, якою просив вжити заходів та здійснити виплату коштів за невикористану додаткову відпустку, передбачену постановою КМУ від 01 серпня 2012 року № 702.
Заяву позивача задоволено та виплачено 30 липня 2024 року бажану компенсацію за невикористану додаткову відпустку.
В свою чергу, бажаючи отримати компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про відмову в задоволенні позовних вимог, так як позивач не має права на отримання спірної компенсації, оскільки грошова компенсація за неотриману додаткову відпустку має разовий характер та виплачується тільки при звільненні військовослужбовця, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Згідно ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема заробітна плата (грошове забезпечення) та сума індексації грошових доходів громадян.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин позивач бажає отримати компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, а саме строків виплати грошової компенсації за неотриману додаткову відпустку, передбачену постановою КМУ від 01 серпня 2012 року № 702.
В свою чергу, з аналізу вищевикладених норм матеріального права вбачається, що основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої ст. 2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Компенсація за порушення строків виплати такого доходу, який не має разовий характер, проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Між тим, згідно п. 14 ст. 10-1 ЗУ «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 ЗУ «Про відпустки».
Отже, компенсація за невикористану додаткову відпустку не носить постійного характеру та є одноразовою виплатою.
Аналогічний висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року (справа № 300/843/20), в які зазначено, що грошова компенсація за невикористані дні відпустки є одноразовою виплатою, яка, хоча і включається до фонду заробітної плати (додаткового), проте є виплатою за невідпрацьований час, тобто має іншу правову природу - відноситься до разових платежів; не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків і має компенсаційний характер, пов'язаний, як правило, із фактом звільнення працівника.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що нарахування компенсації за несвоєчасну виплату компенсації за невикористані дні відпустки не здійснюється.
При цьому, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян