Головуючий І інстанції: Шляхова О.М.
26 листопада 2024 р.Справа № 520/5445/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
01.04.2024 позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України № 7 від 18.02.2021;
- визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства юстиції України від 26.02.2021 року № 775/5 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім'я ОСОБА_2 »;
- визнати протиправним і скасувати наказ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 09.03.2021 № 40/В «Про припинення нотаріальної діяльності Чуприни Галини».
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що правовою підставою для прийняття оскаржуваних рішень та наказів слугувало подання Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 18.11.2020 № 28307/06-15/20, формування якого здійснено з порушенням вимог Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2014 № 357/5 (далі - Порядок № 357/5). Також позивачка заперечила допущення порушень при здійсненні нотаріальної діяльності, наведених у поданні.
Заперечуючи проти вимог позивачки, у відзиві на адміністративний позов відповідач Міністерство юстиції України зазначає, що під час оперативної наради ОСОБА_1 надано копію договору про надання правової допомоги від 31.03.2016 на підтвердження повноважень ОСОБА_3 . Однак, вищезазначений договір про надання правової допомоги не може вважатися документом на представництво інтересів приватного нотаріуса Чуприни Г.О. з питань отримання та перевезення документів нотаріального архіву, оскільки такі дії не є правовою допомогою в розумінні Закону України від 05.07.2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI), тобто договір на надання правової допомоги не міг уповноважувати ОСОБА_3 на отримання документів нотаріального архіву приватного нотаріуса Чуприної Г.О. Таким чином, приватний нотаріус ОСОБА_1 надала доступ третій особі до архівних документів, чим порушено вимоги статті 8 Закону України від 02.09.1993 № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон № 3425-XII) щодо збереження нотаріальної таємниці. Крім того, позивачем порушені вимоги пункту 3.4 розділу ІІІ Правил, оскільки вона не повідомила начальника управління юстиції про втрату архіву та не вжила необхідних заходів для розшуку чи відновлення втрачених документів. Отже, виявлення факту втрати або знищення нотаріального архіву є підставою для направлення до ВККН подання з пропозицією притягнення приватного нотаріуса до відповідальності шляхом анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Заперечуючи проти вимог позивачки, у відзиві на адміністративний позов відповідач Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) зазначає, що на підставі законодавчо-визначених повноважень, рішенням Комісії від 18.02.2021 № 7 встановлено, що приватний нотаріус допустила порушення норм Закону № 3425-XII, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а також порушення Правил ведення нотаріального діловодства під час здійснення нотаріальної діяльності. Вказані порушення у сукупності є достатніми для застосування такого заходу, як анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю на підставі підпунктів «ж» та «и» п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону.
У письмових поясненнях позивачка вказала, що твердження відповідачів про незаконність надання адвокату Бєлокриницькому А.О. доступу до архівних документів, є необґрунтованими, оскільки приватний нотаріус має право користуватися професійною правничою допомогою адвоката у кримінальному провадженні, у рамках якого співробітники правоохоронних органів проводили обшук в її офісі, без розголошення адвокату відомостей, які становлять нотаріальну таємницю.
Крім того, позивачка вважає, що твердження відповідачів про порушення нею вимог абз.2 п.16.2 розділу XVI Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 року за № 3253/5, є неспроможними, оскільки зробити засвідчені копії такого великого обсягу документів у місці вилучення документів технічно неможливо, а покидати місце проведення процесуальної дії вона не мала права з огляду на відповідні приписи кримінального процесуального законодавства України. Позивачка вказує, що повідомила територіальний орган Міністерства юстиції України в телефонному режимі про виїмку документів, але письмово підтвердити ці обставини вона не могла з огляду на підписку про нерозголошення відомостей досудового слідства.
У запереченнях на письмові пояснення Міністерство юстиції України вказало, що відповідно до положень Закону № 3425-XII, чітко визначено осіб на яких також покладається обов'язок не розголошувати відомості, що становлять нотаріальну таємницю. Отже, позивач помилково вважає, що адвоката, який надає правничу допомогу можна віднести до переліку осіб, визначених у ч. 3 ст. 8 Закону № 3425-XII.
Крім того, відповідач зауважує, що позивач пов'язує факт втрати документів нотаріального архіву з їх виїмкою на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 11.02.2019 року. Однак, документи нотаріального архіву втрачені ОСОБА_1 після надання останньою доступу третій особі - адвокату Бєлокриницькому А.О. до таких документів, а саме після отримання останнім їх у слідчого. При цьому, про факт викрадення чи втрати нотаріального архіву, ОСОБА_1 не повідомила територіальний орган Міністерства юстиції та не вжила необхідних заходів для розшуку чи відновлення втрачених документів. Таким чином, за втрату нотаріального архіву Законом встановлена міра відповідальності - анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 року у задоволенні вимог адміністративного ОСОБА_1 відмовлено.
Висновок суду вмотивований тим, що відповідно до вимог статей 5, 8, 15 Закону, саме на нотаріуса покладено обов'язок щодо зберігання документів нотаріального діловодства та архіву, і оскільки саме нотаріус володіє та користується ним у зв'язку із здійсненням нотаріальної діяльності, очевидно що він за законом зберігає нотаріальну таємницю, яка міститься в таких документах.
Крім того, суд зазначив, що після вилучення правоохоронними органами документів архіву нотаріуса зазначені документи повернуті з Генеральної прокуратури України представнику нотаріуса - адвокату Бєлокриницькому А.О. для перевезення, при цьому ці документи згодом викрадено. Саме адвокат 22.05.2019 звернувся до Шевченківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області з повідомленням, що в період з 30.04.2019 по 11.05.2019 не встановлені особи з гаражу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , таємно викрали майно, що належить ОСОБА_3 , а не нотаріусу, як того вимагає Закон.
Також суд зазначив, що за наслідками фактичних та свідомих дій нотаріуса відбулася передача у володіння та користування (зберігання) не уповноваженій Законом особі (адвокату) документів нотаріального діловодства та архіву стало, що спричинило по-перше, отримання такою особою доступу до відомостей, які становлять нотаріальну таємницю, а по-друге, розкриття нотаріальної таємниці, яка містить в таких документах, що є очевидним порушенням вимог частини першої статті 8 Закону і, що, в свою чергу, є самостійною підставою для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, передбаченою підпунктом «ж» пункту 2 частини першої статті 12 Закону.
Крім того, суд зазначив, що про вилучення оригіналів документів (справ) складається акт у двох примірниках, перший з яких залишається в архіві, конторі, нотаріуса а другий передається відповідно суду, прокуратурі, органу дізнання або досудового слідства. З пояснень приватного нотаріуса Чуприни Г.О., наданих під час оперативної наради, вбачається що звірка документів не проводилася ні під час вилучення документів з нотаріального архіву, ані після її проведення, переліку всіх вилучених документів вона не має.
У порушення пункту 3.4 розділу III Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) приватним нотаріусом Чуприною Г.О. не повідомлено начальника управління юстиції та не вжито необхідних заходів для розшуку чи відновлення втрачених документів.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги адміністративного позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачка зазначає, що матеріали нотаріального архіву, які отримані адвокатом з Генеральної прокуратури України, не можуть розцінюватись як будь-яка інформація про клієнта. Натомість, матеріали нотаріального архіву є іншими документами і відомостями, одержаними адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності, які є адвокатською таємницею.
Також позивачка зазначає, що та обставина, що вона не особисто отримала повернуті раніше вилучені правоохоронними органами документи нотаріального архіву, а доручила цю дію адвокату, з яким на момент виникнення спірних правовідносин мала укладений договір про надання правової допомоги № 02/0106/2018 від 01.06.2018, в обставинах цієї справи не є і не може бути доказом того, що вона порушила обов'язок зберігання нотаріальну таємницю.
Крім того, позивачка зазначила, що та обставина, що адвокат у заяві до Шевченківького відділу ГУ НП в Харківській області вказав про викрадення належного йому майна, пояснюється тим, що адвокат керувався положеннями п. 7 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і договору про надання правової допомоги № 02/0106/2018 від 01.06.2018, адвокат суб'єктивно і цілком законно та передбачувано сприймав отримані ним під час здійснення адвокатської діяльності документи як його, тобто такі, які перебувають у його, адвоката, володінні.
Позивачка звернула увагу, що вона повідомила керівництво територіального органу Міністерства юстиції в телефонному режимі про виїмку документів, але письмово підтвердити ці обставини не могла з огляду на підписку про нерозголошення відомостей досудового слідства. При цьому п. 3.4 розділу ІІІ Правил не встановлює обов'язку приватного нотаріуса повідомляти відповідний територіальний орган про втрату документів нотаріального діловодства саме в письмовій формі. Окрім того, вона вжила необхідних заходів для розшуку втрачених документів, оскільки її представник - адвокат звернувся до Шевченківького відділу ГУ НП в Харківській області, за наслідками чого відкрито кримінальне провадження № 12019220480001977 від 23.05.2016, а про втрату архіву їй стало відомо від адвоката Бєлокриницького А.О. тальки 25.05.2019 в день, коли адвокат надав їй витяг з ЄРДР. Крім того, вона звернулась до правоохоронних органів і особисто, що підтверджується її заявою до Шевченківького відділу ГУ НП в Харківській області від 09.12.2020.
Також позивачка зазначила, що суд першої інстанції залишив поза увагою відсутність доказів на підтвердження дотримання Східним міжрегіональним управління Міністерства юстиції (м. Харків) вимог порядку № 357/5 під час проведення перевірки.
У відзиві на апеляційну скаргу Міністерство юстиції України та Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) просить залишити її без задоволення, а рішення суду, - без змін.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.
Судом установлено, що 13.12.1996 Головним управлінням юстиції у Харківські області зареєстровано приватну нотаріальну діяльність ОСОБА_1 по Харківському міському нотаріальному округу, реєстраційне посвідчення видане 10.04.2007 Головним управлінням юстиції в Харківській області.
18.11.2020 Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків) внесено до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_4 згідно із статтею 10 Закону № 3425-XII з підстав, передбачених підпунктами «ж» та «и» пункту 2 ч. 1 ст. 12 Закону № 3425-XII.
За змістом подання міжрегіонального управління: «Підставою порушення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_4 є встановлення управлінням 20.10.2020 факту втрати з вини нотаріуса документів архіву за період з 2013 року по 2018 рік та порушення вимог статті 8 Закону № 3425-XII.
Так, 12.10.2020 та 23.10.2020 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) через Міністерство юстиції України надійшли скарги ОСОБА_5 щодо дій приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чуприни Г.О. при посвідченні нею 02.03.2018 договору дарування частки у праві власності на житловий будинок.
Міжрегіональним управлінням листом від 13.10.2020 за вих. № 24726/06.1-34/20, на підставі ч. 12 ст. 8 Закону № 3425-XII, для повного та всебічного розгляду скарги витребувані письмові пояснення приватного нотаріуса Чуприни Г.О., копії договору дарування від 02 березня 2018 року №701 та документів, на підставі яких він був посвідчений, інші документи нотаріального діловодства, що стосуються посвідчення даного правочину.
До управління 20.10.2020 за вх. № 70199/4/20 надійшли письмові пояснення позивачки, в яких вона повідомила, що надати копії договору дарування 5/12 частки у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_2 та документів, що стали підставою для його укладання, немає можливості, у зв'язку з проведеним обшуком та виїмкою документів за період з 2013 року по 2018 рік зі справ згідно з ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 11.02.2019 (справа №757/5972/19-к) та протоколу обшуку від 13.02.2019 прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 і додатку до нього від 13.02.2019. Також, позивачка повідомила, що вказані документи були повернуті з Генеральної прокуратури України її представнику ОСОБА_3 для перевезення, однак документи нотаріального архіву до офісу нотаріуса не повернулися, оскільки були викрадені, у зв'язку з чим у Шевченківському відділу поліції ГУНП в Харківській області відкрито кримінальне провадження № 12019220480001977 від 23.05.2019.
06.11.2020 з метою з'ясування усіх обставин, проведено оперативну нараду міжрегіонального управління за результатами розгляду скарги ОСОБА_7 , на яку була запрошена ОСОБА_1 , під час якої остання відповіла на ряд питань щодо втрати архіву за період з 2013 року по 2018 рік.
На підставі наданих документів та пояснень ОСОБА_1 , в тому числі під час оперативної наради, управлінням було з'ясовано наступне.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.02.2019 № 757/5972/19-к надано дозвіл прокурору третього відділу процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим центрального апарату Державного бюро розслідувань Генеральної прокуратури України на проведення обшуку приміщень, за місцем розташування нотаріальної контори, за адресою: м. Харків, вул. Молочна, 6, другий поверх в літ. «А-2», що належить на праві власності ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».
При цьому, приміщення, в якому здійснювала приватну нотаріальну діяльність ОСОБА_1 , і в якому зберігався архів приватного нотаріуса, відповідно до договору, оренди приміщення № 4836-Н від 31 січня 2011 року та додаткової угоди до нього № 4 від 08 вересня 2017 року, є нежитловим приміщенням за адресою: м. Харків, вул. Молочна, 6, кімн. № 40 на першому поверсі та кімн. №№ 41, 42, 43, 44 на другому поверсі двоповерхової частини 7-ми поверхової адміністративної будівлі, літ. «А-7», що перебувала на балансі Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта».
Відповідно до протоколу обшуку від 13.02.2019 з архіву приватного нотаріуса Чуприни Г.О. вилучено документи з 2013 року по 2018 рік, які містять відомості про фізичних осіб та адреси житлових комплексів, зазначених в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 лютого 2019 року, а саме: ЖК «Уютный дворик» за адресою: м. Харків, пров. Вишневий, 14; ЖК «АлексеевскиеАкварели» за адресою: м. Харків, вул. Цілиноградська, 54; ЖК «Воробьевы горы-1» за адресою: м. Харків, вул. Чернівецька, 5; ЖК «Воробьевы горы-2» за адресою: м.Харків, вул. Чернівецька, 5-в; ЖК «Воробьевы горы-3» за адресою: м. Харків, пров. Шевченківський, 30-а; ЖК «Воробьевы горы-4» за адресою: м. Харків, пров. Шевченківський, 30; ЖК «Воробьевы горы-5» за адресою: м. Харків, вул. Чернівецька, 3-в; ЖК «Воробьевы горы-6» за адресою: м. Харків, пров. Шевченківський, 32; ЖК «Воробьевы горы-7» за адресою: м. Харків, пров. Шевченківський, 36; ЖК «Бестужевскиесады» за адресою: м. Харків, вул. Бестужева, 11; ЖК «Бестужевские сады-2» за адресою: м. Харків, вул. Бестужева; ЖК «Воробьевыгоры на полях» за адресою: м. Харків, вул. Весела; ЖК «Воробьевы горы-8» за адресою: м. Харків, пров. Шевченківський, а також документи, пов'язані з діяльністю ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
Проте, з пояснень приватного нотаріуса Чуприни Г.О., які вона надала при проведенні оперативної наради, встановлено, що фактично, крім вищевказаних документів, з її архіву були вилучені і інші нотаріальні документи, зокрема, і примірник договору дарування частки житлового будинку від 02.03.2018 № 701, та документи на підставі яких він посвідчений.
У протоколі обшуку від 13.02.2019 зазначено про те, що ОСОБА_12 заявила, що готова добровільно видати документи та речі, зазначені в ухвалі слідчого судді, і на кожній сторінці протоколу обшуку та додатків до нього власноручно проставила свій підпис.
ОСОБА_1 не були в установленому порядку оскаржена ухвала щодо проведення обшуку та процесуальні дії прокурора.
З пояснень приватного нотаріуса Чуприни Г.О., наданих під час оперативної наради, вбачається, що звірка документів не проводилась ні під час вилучення документів з нотаріального архіву, ані після її проведення, переліку всіх вилучених документів вона не має.
Зі слів приватного нотаріуса Чуприни Г.О. вона повідомила керівництво Головного територіального управління юстиції у Харківській області у телефонному режимі про виїмку документів, але письмово повідомити не могла, у зв'язку з підпискою про нерозголошення відомостей досудового розслідування.
При цьому у порушення вимог абзацу другого пункту 16.2 розділу XVI Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 за № 3253/5 (зі змінами та доповненнями), копії вилучених документів в архіві нотаріуса не залишені.
ОСОБА_1 було повідомлено, що вказані документи були повернуті з Генеральної прокуратури України її представнику, адвокату Бєлокриницькому А.О., для перевезення, при цьому ці документи було викрадено, у зв'язку з чим у Шевченківському відділу поліції ГУНП в Харківській області відкрито кримінальне провадження № 12019220480001977 від 23.05.2019, на підтвердження чого нею було надано копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкрите кримінальне провадження.
Однак, під час вивчення наданого витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено, що ОСОБА_3 22.05.2019 звернувся до Шевченківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області з повідомленням, що в період з 30.04.2019 по 11.05.2019 не встановлені особи з гаражу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , таємно викрали майно, що належить ОСОБА_3 .
При цьому будь-яких документів, які б підтверджували зв'язок викраденого майна з гаражу та архівних документів приватного нотаріуса Чуприни Г.О., останньою до управління не надані.
Під час оперативної наради ОСОБА_1 надано копію договору про надання правової допомоги від 31.03.2016 на підтвердження повноважень ОСОБА_3 .
Однак, вищезазначений договір про надання правової допомоги не може вважатися документом на представництво інтересів приватного нотаріуса Чуприни Г.О. з питань отримання та перевезення документів нотаріального архіву, оскільки такі дії не є правовою допомогою в розумінні Закону № 5076-VI, тобто, вбачається, що договір на надання правової допомоги не міг взагалі уповноважувати ОСОБА_3 на отримання документів нотаріального архіву приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чуприної Г.О.
Крім того, відповідно до вимог статей 5, 8, 14 Закону № 3425-XII на нотаріуса покладено обов'язок щодо збереження документів нотаріального діловодства та архіву, оскільки саме нотаріус володіє та користується ним у зв'язку із здійсненням нотаріальної діяльності, зберігає нотаріальну таємницю.
Таким чином, приватний нотаріус Чуприна Г.О. надала доступ третій особі до архівних документів, чим порушено вимоги статті 8 Закону № 3425-XII щодо збереження нотаріальної таємниці.
Під час оперативної наради також з'ясовано, що ОСОБА_1 не зверталась до будь-яких правоохоронних органів чи інших установ щодо факту втрати документів.
Приватним нотаріусом Чуприною Г.О. були порушені вимоги п. 3.4 р. III Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5 (далі - Правила № 3253/5), оскільки остання не повідомила начальнику управління юстиції та не вжила необхідних заходів для розшуку чи відновлення втрачених документів.
За результатами оперативної наради було вирішено про необхідність надання приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприною Г.О. детальних пояснень по факту обшуку, виїмки та втрати архівних документів у строк до 13.11.2020.
ОСОБА_1 надала додаткові пояснення від 06.11.2020 № 53/01-16, які надійшли до управління 09.11.2020 року за вх. № 76383/4/20, у яких зазначено, що станом на 06.11.2020 їй ніякі відомості відносно кримінального провадження від 23.05.2019 № 12019220480001977 невідомі.
Для отримання повної та об'єктивної інформації, міжрегіональним управлінням було 27.10.2020 року за вих. № 26068/06.1-25/20 направлено запит до Шевченківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області щодо звернення приватного нотаріуса Чуприни Г. з приводу втрати окремих документів нотаріального діловодства (архіву) останньої, їх переліку, руху кримінальної справи № 12019220480001977, у тому числі переліку вкраденого майна за вказаним кримінальним провадженням, а також 12.11.2020 року за вих. № 27758/06.1-25/20 направлено запит до Офісу Генерального прокурора щодо отримання інформації, на підставі яких документів були повернуті Генеральною прокуратурою України оригінали документів нотаріального діловодства (архіву) приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чуприни Г, у тому числі з проханням зазначення переліку нотаріальних документів (архіву), які повернуто, з зазначенням відомостей про особу, яка була уповноважена на отримання вилучених представниками Генеральної прокуратури України документів нотаріального діловодства (архіву) та документи, які підтверджували її (його) повноваження. Однак, станом на 18.11.2020 року відповіді до управління не надійшли».
Судом з'ясовано, що листом Шевченківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області № 60/12770 від 04.12.2020 повідомлено міжрегіональне управління, що в заяві ОСОБА_3 про викрадення майна не зазначено, які саме документи викрадено та в якій кількості. Разом з тим, в рамках розслідування вищевказаного кримінального провадження № 12019220480001977 приватний нотаріус ОСОБА_1 про викрадення документів нотаріального діловодства (архіву) до слідчого не зверталась.
У зв'язку з вищевикладеними обставинами, Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків) направлено до Міністерства юстиції України подання № 28307/06-15/20 від 18.11.2020 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім'я приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чуприни Г.О.
У зв'язку з направленням до Міністерства юстиції України вказаного подання Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків) видано наказ № 1593/АГ від 18.11.2020 про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чуприни Г.О., яким, зокрема, тимчасово зупинено нотаріальну діяльність по Харківському міському нотаріальному округу приватного нотаріуса Чуприни Галини з 23.11.2020 до розгляду Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання та вирішення питання по суті, але не більше як на шість місяців.
Розгляд подання поставлено на порядок денний засідання Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, яке відбулося 18.02.2021 в адміністративній будівлі Міністерства юстиції України за адресою: м. Київ, провулок Рильський. 10, каб.202.
18.02.2021 Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату прийнято рішення № 7, яким вирішено на підставі підпунктів «ж» й «и» п.2 ч.1 ст. 12 Закону № 3425-XII анулювати свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 01.10.1996 № 2423 на ім'я ОСОБА_2 .
Відповідно до вказаного рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату № 7 від 18.02.2021 Міністерством юстиції України видано наказ від 26.02.2021 №775/5 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім'я ОСОБА_2 ».
На підставі вказаного наказу Міністерства юстиції України від 26.05.2021 № 775/5 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім'я ОСОБА_2 » Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків) видано наказ № 40/В від 09.03.2021 «Про припинення нотаріальної діяльності Чуприни Галини», яким, зокрема, припинено приватну нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Чуприни Галини по Харківському міському нотаріальному округу з 09.03.2021 та припинено дію реєстраційного посвідчення від 13.12.1996 № 31, повторно виданого Головним управлінням юстиції в Харківській області 10.04.2017.
Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, перевіряючи рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні визначає Закон № 3425-XII.
За визначенням наведеним у статті 1 Закону № 3425-XII нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
На нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах або займаються приватною нотаріальною діяльністю, законом може бути покладено вчинення інших дій, відмінних від нотаріальних, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 3425-XII правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.
Статтею 2-1 Закону № 3425-XII передбачено, що державне регулювання нотаріальної діяльності полягає у встановленні умов допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності, порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; здійсненні контролю за організацією нотаріату, проведенням перевірок організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні органів та осіб, які вчиняють нотаріальні дії, здійснюють контроль за організацією нотаріату, проводять перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами; встановленні переліку додаткових послуг правового і технічного характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, та встановленні розмірів плати за їх надання державними нотаріусами; встановленні правил професійної етики нотаріусів.
Контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України та його територіальними органами.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 3425-XII для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату. Персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату затверджується наказом Міністерства юстиції України.
Частиною 9 ст. 10 Закону № 3425-XII передбачено, що питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю розглядається Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату за поданням відповідно Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальної палати України у випадках, визначених цим Законом.
За приписами ч. 10 ст. 10 Закону № 3425-XII порядок внесення відповідно Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату встановлюється Міністерством юстиції України.
Статтею 33 Закону № 3425-XII встановлено, що Міністерство юстиції України, його територіальні органи проводять перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за певний період. Проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були предметом перевірки, не допускається, крім перевірки за зверненням фізичної чи юридичної особи в межах предмета звернення та відповідно до повноважень Міністерства юстиції України, його територіальних органів (частина перша статті 33).
У разі виявлення під час перевірки порушень в організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, порядку вчинення нотаріальних дій або неодноразових порушень правил нотаріального діловодства Міністерство юстиції України, його територіальний орган, які проводили перевірку, можуть зупинити або припинити нотаріальну діяльність приватного нотаріуса з підстав та в порядку, передбачених цим Законом (частина четверта статті 33).
У разі виявлення під час перевірки неодноразового грубого порушення порядку вчинення нотаріальних дій свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса може бути анульовано у порядку та на підставах, передбачених цим Законом (частина п'ята статті 33).
Порядок проведення перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства затверджується Міністерством юстиції України (частина шоста статті 33).
Відповідно до статті 10 Закону № 3425-XII розроблено Порядок внесення Міністерством юстиції України, головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 №1904/5 (далі - Порядок № 1904/5).
Пунктом 2 Порядку № 1904/5 визначено, що подання Мін'юсту, територіальних органів Міністерства юстиції або Нотаріальної палати України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (далі - подання) вноситься до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату (далі - Комісія) не пізніше тридцяти днів з дня встановлення підстав для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, якщо інший строк не передбачено законом.
У разі витребування додаткової інформації такий строк може бути продовжено за вмотивованим поданням до сорока п'яти днів за погодженням начальника територіального органу Міністерства юстиції або територіального уповноваженого Нотаріальної палати України.
Нотаріус може ознайомитися з поданням та доданими до нього матеріалами у визначеному департаменті Мін'юсту, територіальному органі Міністерства юстиції, Нотаріальній палаті України, які внесли таке Подання, з правом робити виписки та копії до винесення рішення Комісії. Подання розглядається Комісією не більше шести місяців з дня його надходження та з урахуванням строку, передбаченого п. 8 ч. 1 ст. 29-1 Закону.
Подання Мін'юсту, територіального органу Міністерства юстиції повинно містити: інформацію про наявність підстав, визначених п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону; зазначення конкретних порушень, які були допущені нотаріусом; пропозиції щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 1904/5 подання Мін'юсту, територіального органу Міністерства юстиції повинно містити: інформацію про наявність підстав, визначених п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону; зазначення конкретних порушень, які були допущені нотаріусом; пропозиції щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 1904/5 до подання Мін'юсту, територіального органу Міністерства юстиції додаються: засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів, на підставі яких внесено подання; доповідна записка про перевірку роботи нотаріуса; пояснення нотаріуса на предмет обставин, викладених у Поданні (у разі наявності); копії документів про зупинення нотаріальної діяльності (щодо приватного нотаріуса); копії документів, що свідчать про виявлені в діяльності нотаріуса порушення; документи, що свідчать про вжиті заходи щодо виявлених в роботі нотаріуса порушень; відповідні документи органів дізнання і слідства, прокуратури, суду тощо; засвідчена в установленому порядку копія рішення Мін'юсту, територіального органу Міністерства юстиції про направлення до Комісії Подання, яке прийняте відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» або Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Перелік документів, які додаються до подання, визначається Мін'юстом, територіальним органом Міністерства юстиції залежно від підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону № 3425-XII свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Міністерства юстиції України, його територіальних органів, у випадках: а) втрати громадянства України або виїзду за межі України на постійне проживання; б) винесення щодо нотаріуса обвинувального вироку суду, який набрав чинності; в) винесення ухвали про застосування щодо нотаріуса примусових заходів медичного характеру, що набрала законної сили; г) закриття кримінального провадження щодо нотаріуса з нереабілітуючих підстав; д) винесення рішення суду, що набрало законної сили, про обмеження дієздатності особи, яка виконує обов'язки нотаріуса, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, оголошення її померлою; е) неодноразового порушення нотаріусом законодавства або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, фізичним та юридичним особам, при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону, за умови що такі порушення встановлені рішенням суду; є) невідповідності нотаріуса займаній посаді внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає нотаріальній діяльності; ж) порушення нотаріусом вимог, передбачених частиною четвертою статті 3, частиною першою статті 8 та статтею 9 цього Закону; з) набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії; и) знищення чи втрати нотаріусом або з його вини архіву нотаріуса або окремих документів; і) неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України;
Пунктами 7 - 9 Порядку № 1904/5 встановлено що попередній розгляд подання здійснюється членом комісії, якому головуючим на засіданні комісії доручаються вивчення подання і підготовка висновку за результатами розгляду матеріалів подання.
Після попереднього розгляду членом комісії подання розглядається на засіданні комісії у присутності нотаріуса, щодо якого внесено подання, представника визначеного департаменту Мін'юсту, територіального органу Міністерства юстиції або територіального уповноваженого.
Розгляд подання на засіданні комісії розпочинається з доповіді члена комісії, який підготував висновок, після чого заслуховуються представник визначеного департаменту Мін'юсту, територіального органу Міністерства юстиції або територіальний уповноважений та нотаріус, щодо якого складено Подання.
Приписами пункту 10 Порядку № 1904/5 визначено, що на засіданні заслуховуються члени Комісії, досліджуються та аналізуються подані документи.
У разі відсутності безспірного підтвердження факту порушення закону комісія відхиляє подання.
У разі відсутності необхідної інформації стосовно обставин, викладених у поданні, або наявності додаткових відомостей комісія може перенести розгляд питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю до вирішення зазначених питань або повернути на доопрацювання до визначеного департаменту Мін'юсту, територіального органу Міністерства юстиції, Нотаріальної палати України, але не більше ніж на тридцять днів з дня його надходження та з урахуванням строку, передбаченого пунктом 8 частини першої статті 291 Закону.
Відповідно до пункту 12 Порядку № 1904/5 за результатами розгляду подання комісія може ухвалити одне з таких рішень:
про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
про відмову в анулюванні свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю може бути оскаржено до суду (частина друга статті 12 Закону України «Про нотаріат»).
Згідно з пунктом 14 Порядку № 1904/5 на підставі рішення комісії про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю видається відповідний наказ Міністерства юстиції України.
Предметом оскарження у цій справі є правомірність рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України № 7 від 18.02.2021, наказу Міністерства юстиції України від 26.02.2021 року № 775/5 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім'я ОСОБА_2 » та наказу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 09.03.2021 № 40/В «Про припинення нотаріальної діяльності Чуприни Галини», згідно з якими анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю та припинено приватну нотаріальну діяльність ОСОБА_4 ..
При цьому, підставою для прийняття оскаржуваних рішень та наказів слугувало подання Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 18.11.2020 № 28307/06-15/20, внесене до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю № 2423, виданого Міністерством юстиції України 01.101996, на ім'я ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка вказала на те, що подання Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 18.11.2020 № 28307/06-15/20 внесене на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату з порушенням вимог Порядку № 357/5, а також заперечувала допущення порушень, наведених у цьому поданні.
Надаючи оцінку правильності застосування цими судами норм чинного законодавства, колегія суддів виходить з наступних міркувань.
Зі змісту наведених вище положень чинного законодавства слідує, що питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю вирішується Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату на підставі подання Міністерства юстиції України, його територіального органу.
Таке подання повинно містити, зокрема інформацію про наявність підстав, визначених пунктом 2 ч. 1 ст. 12 Закону № 3425-XII, зазначення конкретних порушень, які були допущені нотаріусом, а також пропозиції щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Перелік документів, які додаються до подання, визначається Міністерством юстиції України, його територіальним органом залежно від підстав, передбачених пунктом 2 ч. 1 ст. 12 Закону № 3425-XII.
При цьому аналіз положень пункту 2 ч. 1 ст. 12 Закону № 3425-XII, які визначають підстави для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, дозволяє виокремити дві категорії таких випадків:
випадки, які потребують повноцінної перевірки та оцінки, та підтвердження яких результатами проведеної перевірки у порядку, визначеному статтею 33 Закону України «Про нотаріат», є важливою передумовою для внесення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (підпункти «е», «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат») та;
випадки, які мають чітку юридичну основу та можуть слугувати самостійними підставами для внесення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, без необхідності їх перевірки у порядку, визначеному статтею 33 Закону України «Про нотаріат» (підпункти «а», «б», «в», «г», «д», «є», «ж», «з», «и» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат»).
Встановлення наведених вище підстав Міністерством юстиції України, територіальним органом Міністерства юстиції України можливе не лише за результатами проведеної перевірки організації діяльності нотаріуса (у тому числі за зверненнями фізичних та юридичних осіб), а і за інших обставин (у тому числі, у випадку отримання відповідних документів від органів дізнання, слідства, прокуратури, суду, пояснень самого нотаріуса тощо).
З наведеного випливає, що проведення перевірки організації діяльності нотаріуса у порядку, визначеному статтею 33 Закону № 3425-XII, та складення довідки за результатами її проведення не є обов'язковою передумовою для направлення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю за встановлення органом контролю підстав, передбачених підпунктами «а», «б», «в», «г», «д», «є», «ж», «з», «и» пункту 2 ч. 1 ст. 12 Закону № 3425-XII. Вказані підстави, у разі їх встановлення Міністерством юстиції України, його територіальним органом, самостійно оцінюються та перевіряються органом контрою на предмет обґрунтованості таких підстав та підтвердження їх належними документами при вирішення питання про направлення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату.
Повертаючись до обставин цієї справи колегія суддів зазначає, що підставою для прийняття зазначених вище рішень та наказів слугувало подання Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 18.11.2020 № 28307/06-15/20 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 на підставі підпунктів «ж» та «и» пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 3425-XII.
Зі змісту зазначеного подання убачається, що правовою підставою для порушення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_4 стало встановлення управлінням 20.10.2020 факту втрати з вини нотаріуса документів архіву за період з 2013 року по 2018 рік та порушення вимог статті 8 Закону № 3425-XII.
Щодо цього судом з'ясовано, що 12.10.2020 та 23.10.2020 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) через Міністерство юстиції України надійшли скарги ОСОБА_5 щодо дій приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чуприни Г.О. при посвідченні нею 02.03.2018 договору дарування частки у праві власності на житловий будинок.
Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) у зв'язку з надходженням скарги ОСОБА_5 листом від 13.10.2020 за вих. № 24726/06.1-34/20 витребувало від приватного нотаріуса Чуприни Г.О. письмові пояснення щодо підстав посвідчення договору дарування від 02.03.2018 № 701, а також копії договору дарування від 02.03.2018 року №7 01 та документи, на підставі яких він був посвідчений, а також інші документи нотаріального діловодства, що стосуються посвідчення даного правочину.
У відповідь на вказаний запит, приватний нотаріус Чуприна Г.О. листом від 15.10.2020 № 45/01-16, який надійшов на адресу управління 20.10.2020 за вх. № 70199/4/20, повідомила, що не має можливості надати копії договору дарування 5/12 частки у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_2 та документів, що стали підставою для його укладання, у зв'язку з проведеним обшуком та виїмкою документів за період з 2013 року по 2018 рік зі справ згідно з ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 11.02.2019 (справа № 757/5972/19-к) та протоколу обшуку від 13.02.2019 прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 і додатку до нього від 13.02.2019.
Також, позивачка повідомила, що вказані документи були повернуті з Генеральної прокуратури України її представнику ОСОБА_3 для перевезення, однак документи нотаріального архіву до офісу нотаріуса не повернулися, оскільки були викрадені, у зв'язку з чим у Шевченківському відділу поліції ГУНП в Харківській області відкрито кримінальне провадження № 12019220480001977 від 23.05.2019.
06.11.2020 № 53/01-16 приватний нотаріус Чуприна Г.О. надала додаткові пояснення, які надійшли до управління 09.11.2020 за вх. № 76383/4/20, у яких зазначила, що про зникнення архіву їй стало відомо 25.05.2019 від адвоката Бєлокриницького А.О., з яким остання має укладений договір про надання правової допомоги від 31.03.2016. Станом на 06.11.2020 жодні відомості відносно кримінального провадження від 23.05.2019 № 12019220480001977 їй невідомі.
З метою отримання повної та об'єктивної інформації, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) листом від 27.10.2020 за вих. № 26068/06.1-25/20 направило запит до Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо звернення приватного нотаріуса Чуприни Г. з приводу втрати окремих документів нотаріального діловодства (архіву) останньої, їх переліку, руху кримінальної справи №12019220480001977, у тому числі переліку вкраденого майна за вказаним кримінальним провадженням.
Крім того, листом від 12.11.2020 за вих. № 27758/06.1-25/20 Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) направило запит до Офісу Генерального прокурора щодо отримання інформації, на підставі яких документів були повернуті Генеральною прокуратурою України оригінали документів нотаріального діловодства (архіву) приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чуприни Г.О.
Шевченківський відділ поліції ГУ НП в Харківській області листом від 04.12.2020 № 60/12770 повідомив, що в заяві ОСОБА_3 про викрадення майна не зазначено, які саме документи викрадено та в якій кількості. Також зазначив, що в рамках розслідування вищевказаного кримінального провадження № 12019220480001977 приватний нотаріус ОСОБА_1 не зверталась до слідчого із заявою про викрадення документів нотаріального діловодства (архіву).
Викладені обставини вказують на те, що виявлені підстави, передбачені підпунктами «ж» та «и» пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 3425-XII, для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_4 , були встановлені Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків) з письмових пояснень приватного нотаріуса, які в подальшому були підтверджені відомостями, отриманими від правоохоронних органів.
Водночас той факт, що означені письмові пояснення були отримані у ході розгляду скарг ОСОБА_5 від 12.10.2020 та 23.10.2020, не свідчать про те, що встановлення Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків) підстав для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю позивачки відбулось за результатами розгляду звернень фізичної особи, оскільки виявлені територіальним органом Міністерства юстиції за результатами отримання письмових пояснень позивачки підстави для внесення подання не стосуються предмета розгляду зазначених вище скарг.
При цьому положеннями пункту 2 Порядку № 1904/5 передбачено, що у випадку виявлення підстав для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, Міністерство юстиції України, територіальний орган Міністерства юстиції зобов'язані внести до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання про анулювання свідоцтва про зайняття нотаріальною діяльністю.
Внесення такого подання повинно бути здійснене Міністерством юстиції України, територіальним органом Міністерства юстиції не пізніше тридцяти днів з дня встановлення відповідних підстав для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Як зазначено вище, підстави для внесення згаданого вище подання були виявлені Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків) з письмових пояснень позивачки 20.10.2020 (вх. № 70199/4/20).
Оскільки подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 2423, виданого Міністерством юстиції України 01.10.1996 року на ім'я ОСОБА_1 , було сформовано Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків) 18.11.2020, відповідачем не порушено передбачений пунктом 2 Порядку № 1904/5 тридцятиденний строк для внесення такого подання на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що формування подання від 18.11.2020 № 28307/06-15/20 Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків) про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 на підставі підпунктів «ж» та «и» пункту 2 ч. 1 ст. 12 Закону № 3425-XII здійснено відповідно до вимог Закону № 3425-XII та Порядку № 1904/5.
Виходячи з цього колегія суддів констатує, що доводи позивачки про те, що направлення означеного подання відбулось з порушенням вимог Порядку № 357/5, зокрема без видання відповідного наказу про проведення перевірки, створення комісії для проведення перевірки, та як наслідок, без оформлення довідки за результатами такої перевірки, ґрунтуються на помилковій оцінці фактичних обставин справи та хибному тлумаченні положень Закону № 3425-XII, Порядку № 357/5 та Порядку № 1904/5.
Як убачається з позовної заяви, позивачка доводила протиправність оскаржуваних рішень та наказів, зокрема, й тим, що не допускала порушень, наведених у поданні Східного міжрегіонального управлінням Міністерства юстиції (м. Харків) від 18.11.2020 № 28307/06-15/20.
Позивачка звертала увагу, що архів приватного нотаріуса Чуприни Г.О. було вивезено працівниками правоохоронних органів на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 11.02.2019 у справі № 757/5972/19-к, опис таких документів не складався. В подальшому, вказані документи, після їх повернення правоохоронним органом, були викрадені з гаража адвоката Бєлокриницького А.О. У зв'язку з викладеними обставинами, позивачка переконувала, що її вини у втраті архіву, який є власністю держави, й окремих документів немає.
Щодо порушення обов'язку стосовно збереження нотаріальної таємниці, що полягає у наданні адвокату Бєлокриницькому А.О. доступу до архівних документів, позивачка послалася на положення пункту 7 ч. 1 ст. 20 Закону № 5076-VI та положення договору про надання правової допомоги від 01.06.2018 № 02/0601/2018, наполягаючи правомірності своїх дій та відсутності з її боку порушень в означеній частині.
Відповідно до підпунктів «ж» та «и» пункту 2 ч. 1 ст. 12 Закону № 3425-XII, свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України у разі порушення нотаріусом вимог, передбачених, зокрема частиною першою статті 8 цього Закону (підпункт «ж»); знищення чи втрати нотаріусом або з його вини архіву нотаріуса або окремих документів (підпункт «и»).
За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 8 Закону № 3425-XII нотаріальна таємниця - це сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов'язки тощо.
В силу ч. 2 ст. 8 Закону № 3425-XII нотаріус зобов'язаний зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо його діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась.
Особи, винні в порушенні нотаріальної таємниці, несуть відповідальність у порядку, встановленому законом (частина четверта вказаної норми Закону № 3425-XII).
Також, абзацом сьомим статті 5 Закону № 3425-XII закріплено, що нотаріус зобов'язаний дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення.
Документи нотаріального діловодства та архів приватного нотаріуса згідно з положеннями статті 14 Закону № 3425-XII є власністю держави і перебувають у володінні та користуванні приватного нотаріуса у зв'язку із здійсненням ним нотаріальної діяльності.
Колегія суддів зазначає, що договір про надання правової допомоги не може вважатися документом на представництво інтересів приватного нотаріуса Чуприни Г.О. з питань отримання та перевезення документів нотаріального архіву, оскільки такі дії не є правовою допомогою в розумінні Закону № 5076-VI, тобто, вбачається, що договір на надання правової допомоги не міг взагалі уповноважувати ОСОБА_3 на отримання документів нотаріального архіву приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чуприної Г.О.
Крім того, відповідно до вимог статей 5, 8, 14 Закону № 3425-XII на нотаріуса покладено обов'язок щодо збереження документів нотаріального діловодства та архіву, оскільки саме нотаріус володіє та користується ним у зв'язку із здійсненням нотаріальної діяльності, зберігає нотаріальну таємницю.
Таким чином, приватний нотаріус Чуприна Г.О. надала доступ третій особі до архівних документів, чим порушено вимоги статті 8 Закону № 3425-XII щодо збереження нотаріальної таємниці.
Крім того, в порушення вимог пункту 3.4 розділу III, абзацу другого пункту 16.2 розділу XVI Правил № 3253/5, позивачка не повідомила начальнику управління юстиції та не вжила необхідних заходів для розшуку чи відновлення втрачених документів, а також не залишила в архіві копії вилучених документів.
З урахуванням наведено вище, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 , та не вбачає підстав для скасування судового рішення.
Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін (п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України).
У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року, - без змін.
Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц
Повний текст постанови складено 05.12.2024 року