05 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 302/681/22
провадження № 61-15705ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Повідайчика Віктора Івановича на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 20 липня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 25 липня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Пилипецької сільської ради, ОСОБА_1 про скасування права власності на житловий будинок і господарські споруди, запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування та
12 листопада 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Повідайчик В. І. засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області
від 20 липня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду
від 25 липня 2024 року, в якій просить їх скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. В іншій частині просить судові рішення залишити без змін.
Касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі заявник просить про поновлення строку на касаційне оскарження.
Згідно з частиною першою статті 127 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Статтею 390 ЦПК України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений судом строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані судом неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Заявник зазначає про те, що повний текст оскаржуваного рішення не отримано ані засобами поштового зв'язку, ані засобами електронного зв'язку.
14 серпня 2024 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР) опубліковано повний текст оскаржуваної постанови.
Вперше з касаційною скаргою заявник звернувся 12 вересня 2024 року, однак 22 жовтня 2024 року ухвалою Верховного Суду, яку отримано ним 06 листопада 2024 року, визнано неподаною та повернуто у зв'язку з неусуненням недоліків касаційної скарги.
12 листопада 2024 року засобами електронного зв'язку він надіслав до Закарпатського апеляційного суду запит про надання інформації щодо отримання ОСОБА_1 та ним як її представником копії постанови суду.
Вказує, що на день звернення з касаційною скаргою повторно відповідь суду на його запит не надана.
Необхідно відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 20 липня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду
від 25 липня 2024 року, з огляду на таке.
У висновку Верховного Суду в постанові від 24 липня 2023 року в справі № 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23) зазначено, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження, у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 жовтня 2020 року в справі
№ 9901/32/20 виснувала, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку з пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
У постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року в справі № 560/14349/23 зазначено, що Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
З інформації ЄДРСР встановлено, що повний текст постанови Закарпатського апеляційного суду від 25 липня 2024 року складено 06 серпня 2024 року. Забезпечено надання загального доступу 14 серпня 2024 року.
З матеріалів касаційного оскарження та ЄДРСР вбачається, що ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2024 року касаційну скаргу повернуто заявнику, оскільки ним не надано довідки апеляційного суду щодо надіслання на адресу ОСОБА_1 чи її представника на виконання вимог статті 272 ЦПК України копії повного тексту постанови Закарпатського апеляційного суду від 25 липня 2024 року та щодо отримання/неотримання останніми копії такої постанови; відповідно до статті 43 ЦПК України не направлено копії касаційної скарги з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) або її окремої підсистеми (модуля) шляхом надсилання до електронного кабінету учасників справи, а в разі відсутності у нихелектронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у них електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Встановлено, що ухвалу Верховного Суду від 22 жовтня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Повідайчик В. І. отримав в системі «Електронний суд» 23 жовтня 2024 року.
Отже, повернення поданої касаційної скарги, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, не свідчить про наявність підстав для поновлення пропущеного строку.
Заявник, який був обізнаний з вимогами щодо надання доказів на підтвердження дати отримання оскаржуваного судового рішення, з серпня
2024 року не вчиняв дій, направлених їх забезпечення, вчасно не звернувся до суду за довідкою про отримання постанови, не заявляв клопотання про видачу копії судового рішення ні в суді апеляційної, ні в суді першої інстанцій та не надав до Верховного Суду таких доказів, хоча, як зазначив в касаційній скарзі, під час проголошення вступної та резолютивної частини оскаржуваної постанови був присутній.
Верховний Суд вкотре наголошує, що позбавлений можливості належним чином ознайомитися з матеріалами справи, здійснити перевірку своєчасності направлення судом апеляційної інстанції засобами поштового зв'язку копії оскаржуваного судового рішення або доказів отримання цього рішення до відкриття касаційного провадження.
Тому особи, які звертаються до суду з касаційним скаргами, повинні надати відповідні докази до суду касаційної інстанції, зокрема у вигляді довідки суду першої або апеляційної інстанції про те, яким чином та коли їм направлена і вручена копія оскаржуваного судового рішення разом із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження.
Зазначення заявником про невідкладне звернення до Закарпатського апеляційного суду з запитом про надання інформації щодо отримання чи неотримання оскаржуваного судового рішення, є безпідставним, оскільки з дня складення повного тексту оскаржуваної постанови Закарпатського апеляційного суду 06 серпня 2024 року до часу звернення 12 листопада
2024 року з інформаційним запитом минуло три місяці.
Водночас повернення касаційної скарги також відбулося із причин, які повністю залежали від заявника (щодо ненаправлення копії касаційної скарги з використанням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля),шляхом надсилання до електронного кабінету учасників справи, а у разі відсутності у нихелектронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у них електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення), що позбавляє суд можливості оцінювати такі причини пропуску строку відповідно до висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 24 липня 2023 року в справі № 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23).
Суд не може стимулювати неправомірну поведінку і зловживання процесуальними правами заявника.
У зв'язку з тим, що підстави пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, а безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, надати строк для усунення вказаних недоліків, а саме: направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази.
Відповідно до частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала. Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.
Суд роз'яснює, якщо у зазначений строк заявник не звернеться до суду касаційної інстанції із клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із наведенням інших підстав для його поновлення, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Керуючись статтями 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Визнати наведені в клопотанні представника ОСОБА_1 - адвоката Повідайчика Віктора Івановича причини пропуску строку на касаційне оскарження рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області
від 20 липня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду
від 25 липня 2024 року неповажними.
Відмовити в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Повідайчика Віктора Івановича про поновлення строку на касаційне оскарження.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Повідайчика Віктора Івановича на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 20 липня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 25 липня 2024 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Ситнік