04 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 731/21829/20
провадження № 61-15895ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя
особа: Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною,
В липні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1
про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 26 квітня 2024 року позов задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні його малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 .
Встановлено наступний графік побачень та спілкування ОСОБА_2 зі своєю малолітньою дитиною - сином ОСОБА_3 з дня набрання рішенням законної сили: кожну середу кожного тижня кожного місяця щорічно з 17-00 годин до
20-00 годин без присутності матері дитини; кожну суботу кожного тижня кожного місяця щорічно з 12-00 годин до 20-00 годин; щорічно 3 дні поспіль у період весняних, зимових і осінніх канікул у відповідності з датами шкільного канікулярного графіку дитини без присутності матері дитини; щорічно 15 днів поспіль у період літніх канікул у відповідності з датами шкільного канікулярного графіку дитини без присутності матері дитини; щорічно у святкові дні (27 червня кожного року в день народження дитини, у православне Різдво, на Новий рік) з 11-00 годин до 15-00 годин без присутності матері дитини; необмежене спілкування батька з дитиною різними засобами зв'язку.
Зобов'язано ОСОБА_1 письмово повідомляти ОСОБА_2 будь-якими засобами зв'язку з підтвердженням отримання батьком дитини даного повідомлення, точну інформацію щодо фактичного місця навчання, проживання, перебування дитини за два календарні дні до запланованої зустрічі згідно графіку батька з дитиною, а у разі настання змін щодо цих питань повідомляти ОСОБА_2 будь-якими засобами зв'язку з підтвердженням батьком дитини даного повідомлення на наступний день з дня настання таких обставин.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 квітня 2024 року - змінено, викладено третій абзац резолютивної частини рішення наступного змісту:
«Встановити наступний графік побачень та спілкування ОСОБА_2 зі своєю малолітньою дитиною - сином ОСОБА_3 :
- протягом одного місяця адаптивного періоду систематичні побачення кожну середу кожного тижня з 16-00 годин до 18-30 годин, не менше однієї години, за присутності матері дитини та психолога; кожну суботу кожного тижня з 12-00 годин до 18-00 годин, не менше однієї години, за присутності матері дитини та психолога.
Після адаптивного періоду:
- кожну середу кожного тижня кожного місяця щорічно з 16-00 годин до 18-30 годин без присутності матері дитини;
- кожну суботу кожного тижня кожного місяця щорічно з 12-00 годин до 18-00 годин без присутності матері дитини;
- щорічно 3 дні поспіль у період весняних, зимових і осінніх канікул у відповідності з датами шкільного канікулярного графіку дитини без присутності матері дитини за бажанням дитини;
- щорічно 15 днів поспіль у період літніх канікул у відповідності з датами шкільного канікулярного графіку дитини без присутності матері дитини за бажанням дитини;
- щорічно у святкові дні (27 червня кожного року в день народження дитини, у православне Різдво, на Новий рік) з 11-00 годин до 15-00 годин без присутності матері дитини;
- спілкування батька з дитиною засобами зв'язку у вільний від навчання та занять час».
Виключено з абзацу четвертого резолютивної частини рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 квітня 2024 року словосполучення
«з підтвердженням отримання батьком дитини даного повідомлення».
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
29 листопада 2024 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний Суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду
від 31 жовтня 2024 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
У частині першій статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження
(про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає
пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме суди застосували норми матеріального права без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 22 червня 2022 року у справі № 757/33742/19-ц.
Також заявник вважає, що суди, порушивши норми процесуального права, безпідставно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про долучення доказів, зокрема висновок психолога від 07 грудня 2020 року, дослідження психолого від 10 липня 2020 року, обстеження психолого Центру практичної психології «Розрада» від 20 травня 2021 року та клопотання про допит свідків, які б підтвердили насильство, яке здійснював позивач щодо відповідача у присутності дитини (пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Заявник вважає, що судами необґрунтовано відмовлено у прийняті відзиву відповідача на заяву позивача про зміну предмету позову.
Крім цього, зазначає, що суди встановили обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів, а саме заява позивача на ім'я начальника Солом'янського управління поліції у місті Києві від 13 жовтня 2020 року.
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене, касаційний суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2024 року.
Витребувати із Шевченківського районного суду міста Києва цивільну справу
№ 761/21829/20за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська