Справа № 2а-1963/10/03
Іменем України
09 листопада 2010р.
Суддя Київського районного суду Діденко С.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі в якому просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування йому державної соціальної допомоги (надбавки), передбаченої ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» у 2009-2010роках; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому, як дитині війни, державну соціальну допомогу (надбавку) у 2009-2010р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов'язати відповідача продовжувати виплачувати йому в подальшому, як дитині війни, державну соціальну допомогу (надбавку) в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», передбачене ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що він належить до соціальної категорії «Дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Така допомога йому в 2006-2007 роках не виплачувалася. Всупереч рішення Конституційного Суду України № б-рп/2007 від 09 липня 2007 року, яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі й щодо зупинення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідач не здійснював нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії. Законом України від 28.12.2007р. №107Л/І «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст.6 цього Закону викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Проте, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 14.08.2009р. № 1128/13/13-09 зазначив, що з 01.01. по 22.05.2008р. застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення ст.6 Зсакону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції цього Закону від 18.11.2004р. поновили свою дію з 22.05.208р, тому з 22.05.2008р. особи зі статусом дітей війни мають право на підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії. Будь-які обмеження щодо виплати у 2009р.та січні-вересні 2010р. соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про державний бюджет на 2009р.» чи іншими Законами України не передбачались, тобто у 2009р. соціальна допомога повинна була виплачуватись в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Таким чином, невиплата йому соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є протиправною.
Відповідач надав заперечення на позов, в якому просить суд в задоволені позову відмовити. В обгрунтування посилається на те, позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова. Позивач відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус «дитина війни». Соціальне забезпечення вказаної категорії громадян визначається ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004р. №2195-ІV. Відповідно ст.6 вказаного Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Згідно до ч.1 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивачем було пропущено річний строк для звернення з позовом до суду відносно виплати щомісячної допомоги як дитині війни за 2006р., 2007р. та до 24.02.2008р., оскільки до суду позивач звернувся 24.02.2009р. Рішенням Конституційного Суду України від 09ю07.207р. №6-рп/2007, яким положення п.12 ст.71 та ст.111 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007р.» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). З прийняттям Закону України «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. №107-VІ були внесені зміни до ст.6 вказаного Закону -дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність). Враховуючи, що ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансування виплат по даному Закону поводиться із Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного Фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України, можливості для проведення таких виплат у Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м.Харкова немає.
Сторони по справі надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, в порядку письмового провадження.
У відповідності до ч.3 ст.122 КАС України справу вирішено судом на підставі наявних у справі матеріалів і доказів, в порядку письмового провадження, передбаченого ч.3 ст.122 КАС України.
З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено , що позивач має статус «Дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.
Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" позивач має право на отримання державної соціальної допомоги, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Із заперечень УПФУ в Київському районі м. Харкова, встановлено, що відповідач не здійснював нарахування позивачу зазначених виплат. Відповідні дії пояснює невизначеністю джерел фінансування та розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни.
Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Законом України "Про Державний бюджет на 2009 рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Відповідно до ч.2 ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет на 2009 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України “Про соціальний захист дітей війни”. Таким чином, відповідач у 2009 році повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
З урахуванням відповідних обставин вимоги позивача щодо перерахування та виплати надбавки до пенсії за період з 1.01.2009 по 31.12.2009 р. у відповідності до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” підлягають задоволенню.
Законом України «Про державний бюджет на 2010рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей» не зупинено. Таким чином право позивача на отримання надбавки до пенсії в розмірах, визначених відповідним законом на 2010рік, не забезпечено. Суд вважає можливим задовольнити вимоги позивача щодо перерахунку і виплаті пенсії з підвищенням на 30% за період з 01.01.2010р. по 14.10.2010р.
Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.З ст.94 КАС України.
Щодо вимог позивача про те, щоб забов'язати відповідача на майбутнє виплачувати підвищення пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії, суд вважає, що ці вимоги не підлягають задоволенню, оскільки суд поновлює порушені права позивача, які визначені законодавством на час вирішення справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова щодо виплати щомісячного підвищення до пенсії з порушенням Закону України «Про соціальний захист дітей війни»- неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. І ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" з урахуванням виплаченої частини за період з 01.01.2009р. по 14.10.2010р.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .
Суддя