05 грудня 2024 р. № 400/7926/24
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу,
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2
до ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 ,
провизнання протиправною та скасування відмови,ухвалену протокольним рішенням від 16.08.2024 року № 19; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогами визнати протиправною та скасувати відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 у наданні йому відстрочки від призову на військову службу від час мобілізації, яка ухвалена протокольним рішенням від 16.08.2024 №19 комісії вказаного ІНФОРМАЦІЯ_2 з причин «відсутності рішення суду про позбавлення батьківських прав матері»; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як чоловікові, який самостійно виховує та утримує дітей до 18 років.
Свої позові вимог ОСОБА_2 обґрунтував тим, що самостійно виховує неповнолітню доньку - ОСОБА_3 2017 р.н. Її матір ОСОБА_4 покинула родину приблизно у серпні 2021 році, і з того часу про її місцезнаходження нічого не відомо. Позивачу відомо, що ОСОБА_4 за рішенням Корабельного районного суду у м. Миколаєві була позбавлена батьківських прав щодо своєї іншої доньки ОСОБА_5 . Після того, як ОСОБА_4 залишила родину, донька знаходиться на повному утриманні та вихованні позивача. Рішенням виконавчого комітету Баштанської міської ради №326 від 26.10.2023 зазначений факт підтверджений та визначено місце проживання ОСОБА_3 з позивачем. В червні 2024 року, позивач звернувся з цивільним позовом до ОСОБА_4 про позбавлення її батьківських прав, але на теперішній час судове рішення з цього приводу відсутнє. В серпні 2024 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 з приводу надання відстрочки від призову за мобілізацією, але 18.08.2024 йому було повідомлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 протокольним рішенням №19 від 16.08.2024 відмовлено в наданні відстрочки від призову, оскільки відсутнє рішення суду про позбавлення батьківських прав. Позивач вважає зазначене рішення відповідача протиправним, оскільки комісія РТЦК повинна при вирішенні питання про відстрочку від призову користуватися фактичними обставинами, а не формальними.
Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію аргументував у відзиві. При розгляді справи Комісія вірно вирішила питання щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу ОСОБА_1 , вказавши, що відсутнє рішення суду про позбавлення батьківських прав матері. Рішення Комісії ґрунтувалося виключно на наданих заявником ОСОБА_1 документах та у відповідності до ПКМУ №560 від 16.05.2024, за якими відповідно до Додатку 5 Переліку документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав п. 4 ст. 1, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», необхідно надати документи, що підтверджують право на відстрочку: 1. свідоцтво про народження дитини (дітей) із зазначенням батьківства військовозобов'язаного та один із документів: свідоцтво про смерть одного з батьків або рішення суду про оголошення одного із батьків померлим, або рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав, або рішення суду про визнання одного із батьків безвісти відсутнім, або вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі, або документи, які підтверджують, що особа самостійно виховує та утримує дитину (рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України). Це є вичерпний перелік необхідних документів, встановлений вищим органом виконавчої влади України (Кабінетом міністрів України). Щодо категорії осіб, які мають право на відстрочку відповідно до статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію то це жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. Заявником ОСОБА_6 не було надано документів, які передбачені ПКМУ №560 від 14.05.2024, а саме рішення суду про позбавлення батьківських прав матері дитини військовозобов'язаного ОСОБА_1 . Тобто, позивач до Комісії та суду не надав один із визначених документів, що підтверджує позбавлення батьківських прав матері дитини та перебування дитини на його утриманні. 22.08.2024 ухвалою суду задоволено клопотання позивача та забезпечено позов шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснювати призов на військову службу під час мобілізації - ОСОБА_1 , до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили.
Судом зазначена справа призначалась до розгляду у відкритому судовому засіданні 09.09.2024, 07.10.2024, 15.10.2024, 07.11.2024 та 02.12.2024. Оскільки, в судове засідання 02.12.2024 представники сторін не з'явилися, суд прийняв рішення про подальший розгляд справ в порядку письмового провадження. Суд розглянув справу 05.12.2024 в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , 1979 р.н. проживає за адресою: АДРЕСА_4 , та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , як військовозобов'язаний.
ОСОБА_1 за вказаною адресою проживає разом з донькою - ОСОБА_3 2017 р.н.
В жовтні 2023 рішенням виконавчого комітету Баштанської міської ради №326, визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3 з батьком - ОСОБА_1
17.06.2024 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , 2017 р.н., Корабельним районним судом м. Миколаєва відкрито провадження в цивільній справі.
В серпні 2024 року, ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 про надання йому відстрочки від призову за мобілізацією, з підстав передбачених п.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років.
До заяви позивач додав копію свідоцтва про народження доньки ОСОБА_3 , копію рішення виконкому Баштанської міськради про визначення місця проживання доньки, акт про факт проживання доньки та копію позовної заяви про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_6 розглянуто звернення ОСОБА_1 та протокольним рішенням №19, прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, з причин відсутності рішення суду про позбавлення батьківських прав матері дитини.
18.08.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено про прийняте рішення позивача.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
Відповідно до п.57 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024, для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.
Відповідно до п.60 Порядку, Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
Таким чином, відповідно до п.4 ч.1 ст.23 Закону, в редакції від 11.04.2024 № 3633-IX, обов'язковою умовою надання відстрочки для батька, який самостійно виховує дитину до 18 років є 1) смерть матері або 2) позбавлення її батьківських прав або 3) визнання померлим або 4) відбування покарання у вигляді позбавлення волі або 5) самостійне виховання за рішенням суду.
Відповідно до ст.164 Сімейного кодексу України, питання про позбавлення батьківських прав вирішуються судом.
За таких обставин, для встановлення необхідних обставин, визначених п.4 ч.1 ст.23 Закону, відповідач правомірно висунув вимогу про надання рішення суду про позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_3 .
Оскільки, на час звернення позивача до відповідача із заявою про надання відстрочки на підставі п.4 ч.1 ст.23 Закону, судом в порядку цивільного судочинства, ще не вирішено питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , відповідач цілком правомірно відмовив йому у наданні відстрочки.
Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для визнання рішення відповідача протиправним та задоволення позову.
В задоволенні позову відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Відповідно до ч.6 ст.157 КАС України, у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 257-262 КАС України, суд, -
1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ) до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_6 ) відмовити повністю.
2. Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 22.08.2024, зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 05.12.2024