05 грудня 2024 рокусправа № 380/14100/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп'як Оксана Орестівна, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, -
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) (далі - Позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ - 13814885) (далі - Відповідач) з вимогами:
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 134250005169 від 28.06.2024 р. про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, пунктів 10, 12 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ, з врахуванням довідок № 41/05-21 від 17.06.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), № 42/05-21 від 17.06.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданих Стрілківською сільською радою Самбірського району Львівської області та здійснити перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Карп'як О.О.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного Фонду України у Львівської області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 9 липня 2003 року. У червні 2024 року позивач подав заяву до Головного управлінні Пенсійного Фонду України у Львівської області про перевід на пенсію за віком на умовах Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10 грудня 2015 року, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, однак рішенням Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області від 28.06.2024 йому відмовлено у задоволенні такої заяви. Позивач вважає, що має право на переведення на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про державну службу», оскільки він з 02.01.2002 безперервно до 26.11.2020 займав посади в органах місцевого самоврядування, які віднесені до відповідної категорії посад державної служби, а відтак відповідно до п.8 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII мають бути зараховані до стажу державної служби за період роботи до набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VIII від 10 грудня 2015 року.
Позиція Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області викладена у відзиві на позовну заяву (вх.№1520 ел від 24.07.2024), у якому представник щодо задоволення позову заперечила та вказала, що до набуття чинності Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (04.07.2001) посади працівників органів місцевого самоврядування були віднесені до відповідних категорій посад державної служби постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.1994 № 239 «Віднесення посад працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєння їм рангів державних службовців». Після 04.07.2001 згідно ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посади в органах місцевого самоврядування віднесені до відповідних категорій посад органів місцевого самоврядування. Отже, посадові особи місцевого самоврядування не є державними службовцями з 04.07.2001. Посада, яку займав позивач віднесена до категорії посад посадових осіб місцевого самоврядування, а не до відповідних категорій посад державних службовців, про що зазначено у трудовій книжці. Чинними нормативними актами не передбачено зарахування до стажу державної служби, що дає право на призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону 889 періоду служби в органах місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 08 липня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:
Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримую пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 (дата заповнення 13.01.1979) позивач працював в органах місцевого самоврядування та на державній службі, зокрема:
21.08.1990 - прийнятий на посаду землевпорядника Стрілківської сільської ради народних депутатів;
28.04.1994 - прийняв присягу державного службовця;
29.04.1994 - присвоєно 13 ранг державного службовця;
19.06.1996 - прийнятий в порядку переводу у Старосамбірський районний відділ земельних ресурсів на посаду провідного спеціаліста-землевпорядника Стрілківської сільської ради народних депутатів;
29.12.1996 - переведений на посаду спеціаліста I категорії Старосамбірського районного відділу земельних ресурсів при Стрілківській сільській раді народних депутатів;
02.01.2002 - прийнятий в порядку переводу на посаду спеціаліста I категорії Стрілківської сільської ради;
02.01.2002 - склав присягу посадової особи місцевого самоврядування;
13.04.2006 - обраний секретарем Стрілківської сільської ради V скликання;
14.04.2006 - присвоєно 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування;
18.11.2010 - обраний секретарем Стрілківської сільської ради VI скликання;
17.11.2015 - обраний секретарем Стрілківської сільської ради VII скликання;
26.11.2020 - припинено повноваження секретаря Стрілківської сільської ради відповідно до п.1 ст. 50 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»
21.06.2024 позивач, у зв'язку з наявністю віку понад 62 роки, наявного загального стажу та стажу державної служби, визначених статтею статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», звернувся до Головного управління ПФУ у Львівській області із заявою про переведення його на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та надав відповідно до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб", наказу Міністерства соціальної політики України №750 «Про затвердження Порядку видачі довідку про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад», довідку № 41/05-21 від 17.06.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідку № 42/05-21 від 17.06.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданих Стрілківською сільською радою Самбірського району Львівської
Області.
Рішенням ГУ ПФУ у Львівській області № 134250005169 від 28.06.2024 року відмовлено в задоволенні заяви позивача, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу державної служби.
Так у рішенні зокрема зазначено, що відповідно до пункту 5 Прикінцевих Положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Тобто починаючи з 01 червня 2015 року посадовим особам місцевого самоврядування пенсії призначаються на загальних підставах відповідно до Закону 1058. Враховуючи вищезазначене, підстав для переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону 889 немає, та як стаж державної служби ОСОБА_1 , становить 10 років 10 місяців 14 днів.
Вважаючи протиправним рішення відповідача про відмову в переведенні на пенсію за віком, позивач звернувся до суду з метою його скасування.
Вирішуючи спір суд керується таким.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 8 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, стаж державної служби за період роботи (служби) до 01 травня 2016 року обчислюється відповідно до законодавства, яке діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ним передбачені.
Відповідно до пункту 1 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (далі Порядок № 283), цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Згідно з положеннями пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 1 Закону № 2493 (в редакції, чинній станом на 01 травня 2016 року) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Положення статей 2, 3 Закону України № 2493 визначають, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Дія цього Закону не поширюється на технічних працівників та обслуговуючий персонал органів місцевого самоврядування.
Посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Класифікація посад в органах місцевого самоврядування визначена статтею 14 Закону № 2493.
Відповідно до частини сьомої статті 21 Закону № 2493 пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
Статтею 46 Закону № 889 визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті другому частини другої цієї статті зазначено, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідно до пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229 (далі Порядок № 229), який є чинним з 01 травня 2016 року, до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Отож, як Порядок № 283, так і чинний Порядок № 229 передбачають, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування.
Після набрання чинності Законом № 889 положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до статті 46 Закону № 889 та пункту 4 Порядку № 229 час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом № 2493, зараховується до стажу державної служби. Про це зазначив Верховний Суд у постанові від 10 травня 2018 року у справі № 351/1792/17.
Отже, як підтверджується записами у трудовій книжці позивача НОМЕР_3 від 13.01.1979 року, позивач у періоди з 02.01.2002 року по 26.11.2020 року працював на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом № 2493.
З огляду на викладене правове регулювання суд доходить висновку про те, що вказані періоди роботи позивача на посадах в органах місцевого самоврядування повинні були бути зараховані відповідачем до стажу його державної служби.
Відповідно до змісту оскаржуваного рішення відповідач зарахував до стажу державної служби позивача час його роботи в органах місцевого самоврядування тільки до 04 липня 2001 року (дати набрання Законом № 2493).
Тож, приймаючи оскаржуване рішення про відмову у переведенні позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв'язку з відсутністю у позивача необхідного стажу державної служби через незарахування до такого періодів його перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом № 2493, з 04 липня 2001 року по 26.11.2020 року відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що визначені чинним законодавством.
Як вже зазначено судом вище, обов'язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723 після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 цього Закону і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889, а саме: щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.
Суд встановив, що на день звернення до відповідача за пенсією позивач досягнув пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058, що відповідає приписам статті 37 Закону № 3723, та має необхідний страховий стаж, що пенсійним органом не заперечується.
Стаж державної служби позивача, який не заперечується пенсійним органом, та з урахуванням спірних періодів служби позивача, які відповідач відмовився зарахувати позивачу до стажу його державної служби, становить більше 25 років.
За цих обставин за сукупністю умов, про які судом зазначено вище, позивач має право на призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу».
З огляду на це прийняте відповідачем рішення про відмову в переведенні позивача на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 28.06.2024 №134250005169
не відповідає критеріям правомірного рішення суб'єкта владних повноважень, які визначені частиною другою статті 2 КАС України, тому його належить визнати протиправним та скасувати, а позовну вимогу в цій частині задовольнити.
Щодо позовної вимоги про переведення позивача з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до Закону № 889 із урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця та здійснення перерахунку та виплату пенсії з часу звернення за призначенням такої пенсії 21.06.2024 року суд зазначає таке.
Питання переведення (переходу) з одного виду пенсії на інший та питання призначення пенсії проаналізовано у постановах Верховного Суду України від 31 березня 2015 року в справі № 21-612а14, Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року в справі № 317/4184/16-а (2а/317/2/2017), в яких Суд дійшов висновку, що, якщо особа отримувала пенсію на підставі одного закону та виявила бажання перейти на пенсію за іншим законом, це буде нове призначення пенсії. А якщо такий перехід відбувся в рамках одного закону Закону № 1058, то це не є призначенням пенсії, а є переведенням на пенсію в рамках одного закону.
Оскільки позивач на момент звернення до суду отримував пенсію, передбачену Законом № 1058, і, як зазначається вище, набув право на одержання пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723 та пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889, то позовна вимога у цій частині підлягає задоволенню у спосіб зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723, пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889.
Стосовно дати призначення позивачу пенсії державного службовця, суд вказує, що відповідно до пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 (далі Порядок № 622), пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права.
Оскільки із заявою про перехід на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» позивач звернувся 21 червня 2024 року, що не заперечується сторонами, то пенсія йому має бути призначена саме з цієї дати.
Пунктом 2 Порядку № 622 передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу»: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 622 форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року № 1-3 (далі Постанова № 1-3) затверджені форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу».
Такими довідками є:
- про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
- про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
- про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
До заяви про перехід на пенсію за Законом України «Про державну службу» позивач додав:
- довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №42/05-21 від 17 червня 2024 року, видану Стрілківською сільською радою Самбірського району Львівської області;
- довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби № 41/21-21 від 17 червня 2024 року, видану Стрілківською сільською радою Самбірського району Львівської області.
Указані вище довідки про складові заробітної плати позивача виготовлені відповідно до Постанови № 1-3 та відповідають затвердженим нею формам.
Отже, згадані довідки мають бути враховані відповідачем під час визначення розміру пенсії позивачки.
За таких обставин належить зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №42/05-21 від 17 червня 2024 року, видану Стрілківською сільською радою Самбірського району Львівської області, про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби № 41/21-21 від 17 червня 2024 року, видану Стрілківською сільською радою Самбірського району Львівської області, з часу звернення за пенсією, а саме з 21 червня 2024 року.
Щодо вимог про здійснення перерахунку та виплати пенсії суд зазначає, що призначення пенсії позивачу само собою зумовить його перерахунок та виплату відповідним пенсійним органом, спір у цій частині між сторонами наразі відсутній, тому такі вимоги є передчасними та задоволенню не підлягають.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
Відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частинами першою, третьою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи
За змістом правил статті 139 КАС України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Суд встановив, що за подання цього позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Оскільки позов містить позовні вимоги немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає з урахуванням кількості, а не розміру задоволених/незадоволених позовних вимог.
Отже, поверненню позивачці за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягає сума у розмірі 968,96 грн.
Докази понесення сторонами витрат, пов'язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні, тому їх розподіл не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ - 13814885) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії від 28 червня 2024 року № 134250005169.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №42/05-21 від 17 червня 2024 року, про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби № 41/21-21 від 17 червня 2024 року, виданих Стрілківською сільською радою Самбірського району Львівської області, з часу звернення за пенсією, а саме з 21 червня 2024 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 968,96 грн., сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СуддяКарп'як Оксана Орестівна