про зупинення провадження у справі
№ 380/23687/24
05 грудня 2024 р.
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання відповідача про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернулась до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи із шести мінімальних пенсії за віком;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію починаючи з 01.07.2021 в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, урахувавши всі передбачені законодавством підвищення і доплати, та з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою від 26.112024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач 04.12.2024 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Разом з відзивом відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі, яке мотивоване тим, що на розгляді Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду Верховного Суду перебуває справа №240/1121/24, у якій предметом спору є вимога провести перерахунок та виплату пенсії передбаченої статтею 54 Закону № 796-XII, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік» щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів з 13 вересня 2023 року.
При розгляді клопотання відповідача про зупинення провадження у справі суд виходить із такого.
Залежно від характеру підстав розрізняють два види зупинення провадження в справі: обов'язкове і факультативне. Факультативне зупинення провадження в справі передбачене тоді, коли суд має право зупинити провадження у провадженні з урахуванням обставин справи та позицій сторін. Факультативними є підстави, передбачені ч. 2 ст. 236 КАС України.
Пунктом 5 частини другої статті 236 КАС України визначено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Адміністративно-процесуальне законодавство України не містить дефініції терміну «подібні правовідносини».
Тлумачення визначення «подібності правовідносин» міститься, зокрема, у ряді постанов Верховного Суду, а саме: від 13.02.2019 у справі № 802/3999/15-а, від 03.07.2019 у справі № 826/27404/15, від 22.12.2022 у справі №540/461/21 від 18.01.2023 у справі №600/1549/21-а тощо.
За змістом вказаних постанов подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).
Предметом спору у справі, що розглядається, є зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію починаючи з 01.07.2021 в розмірі шести мінімальних пенсій за віком.
Судом встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, що на розгляді Верховного Суду перебуває адміністративна справа №240/1121/24 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2024 року у справі №240/1121/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, предметом спору у якій є зобов'язання ГУ ПФУ в Житомирській області провести позивачу перерахунок та виплату пенсії передбаченої статтею 54 Закону № 796-XII, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік» щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів з 13 вересня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.09.2024 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, а ухвалою від 22.10.2024 вказану справу передано на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду.
Як підставу для передачі справи на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду колегія суддів зазначила, що спір у цій справі виник у зв'язку з відмовою ГУ ПФУ в Житомирській області донарахувати та виплатити позивачці пенсію у відповідності до статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII) з 13 вересня 2023 року у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік», яка мотивована тим, що відповідно до частини третьої статті 54 Закону №796-XII із змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 29 червня 2021 року №1584-ІХ, які набрали чинності з 01 липня 2021 року та передбачено, що в усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими, зокрема, для ІІІ групи інвалідності - 3700,00 грн. Іншого розміру пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, особам, віднесеним до категорії 1, ніж визначено частиною третьої статті 54 Закону №796-XII, чинним законодавством не передбачено.
Позивач, з покликанням на рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)2021 вважає, що має право на перерахунок пенсії у розмірі, встановленому частиною четвертою статті 54 Закону №796-XII в редакції Закону №230/96-ВР.
Таким чином, ключовим правовим питанням спору, що становить предмет цієї справи, є порядок застосування Закону №796-XII з урахуванням юридичної позиції Конституційного Суду України, висловленої у Рішенні від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, під час нарахування особі пенсії за цим Законом.
Оцінюючи доводи касаційної скарги про перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів встановила, що Верховний Суд вже розглядав справи з подібними правовідносинами.
Зокрема у постановах від 17.04.2024 у справі №460/20412/23, від 12.05.2024 у справі №400/12117/21, від 10.09.2024 у справі №240/34675/23, від 11.09.2024 у справах №240/590/24, №240/739/24, від 12.09.2024 у справі №240/1024/24, від 02.10.2024 у справах від №400/5534/23, №240/955/24, №240/1092/24, №240/1067/24, №240/34883/23 Верховний Суд дійшов наступних висновків:
«…що формально законодавець виконав рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 (щодо повноваження уряду право визначати розміри пенсій для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи), проте встановлені нові розміри пенсій є суттєво меншими, аніж їх було гарантовано Законом № 796-XII у редакції Закону №230/96-ВР.
У зв'язку із цим, Верховний Суд дійшов до висновку, що прийняттям Закону №1584-IX не досягаються всупереч рішенню Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 мінімальні гарантії у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Крім того, у Рішенні від 03.04.2024 у справі №4-р(І)/2024 Конституційний Суд України зазначив, що на виконання імперативних вимог статей 3, 16, 50 Конституції України парламент у частині четвертій статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону №230/96-ВР в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Ключовим для правильного вирішення цієї справи і з'ясування питання про застосування норми закону є визначення, чи виконане Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021, і застосування редакції Закону, що відповідає цьому Рішенню.
Враховуючи наведені вище висновки, колегія суддів вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати норми Закону № 796-XII в редакції Закону №230/96-ВР, що і було зроблено судом першої інстанції.
Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для застосування норми статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, яка б передбачала виплату позивачу пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, є необґрунтованими та такими, що не узгоджуються з положеннями чинного законодавства та позицією Верховного Суду.»
Водночас, колегія суддів не погоджується з такими висновками Верховного Суду, що містяться у наведених вище постановах з огляду на таке.
Частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"" від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР, яка була чинною до внесення змін Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, було передбачено наступне:
"В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком".
28 грудня 2014 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII, яким текст статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" був викладений у редакції, згідно з якою умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначає Кабінет Міністрів України в актах із відповідних питань.
Змінивши підпунктом 13 пункту 4 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII законодавче регулювання мінімальних розмірів державних пенсій, Верховна Рада України скасувала соціальні гарантії, передбачені частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06 червня 1996 року №230/96-ВР.
Згодом, мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, було визначено у Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 листопада 2011 року №1210 зі змінами (далі - Порядок № 1210).
Згідно з пунктом 11 Порядку № 1210, мінімальний розмір пенсії становить:
1) для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї:
осіб з інвалідністю I групи - 180 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
осіб з інвалідністю II групи - 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
осіб з інвалідністю III групи - 145 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Керуючись положеннями статті 97 Закону №2136-VІІІ, якими регламентовано порядок виконання рішень та висновків Конституційного Суду України, Конституційний Суд України рішенням від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)2021 встановив строк втрати чинності нормою Закону, що визнана неконституційною, а саме через три місяці з дня ухвалення рішення, тобто із 07 липня 2021 року.
Таким чином, умовою застосування у спірних правовідносинах положень статті 54 Закону №230/96-ВР щодо розмірів пенсій було не приведення Верховною Радою України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)2021 нормативного регулювання спірного питання у відповідність із Конституцією України.
Водночас, 29 червня 2021 року Верховною Радою України на виконання Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(II)/2021 прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" № 1584-IX, який набрав чинності 01 липня 2021 року, відповідно до якого частину третю статті 54 Закону № 796-XII викладено в такій редакції:
"В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:
для I групи інвалідності - 6000 гривень;
для II групи інвалідності - 4800 гривень;
для III групи інвалідності - 3700 гривень;
для дітей з інвалідністю - 3700 гривень";
статтю 54 Закону № 796-XII доповнено частинами четвертою і п'ятою такого змісту:
"Розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України".
На час вирішення пенсійним органом заяви позивачки, результати розгляду якої є предметом спору у цій справі, Закон № 1584-IX був чинним і підлягав виконанню суб'єктами правовідносин, які він регулює, відтак, відповідач, відмовляючи у задоволенні заяви позивачки про донарахування та виплату пенсії у розмірах, визначених статтею 54 Закону № 796-XII в редакції Закону № 230/96-ВР, діяв відповідно до вимог статті 19 Конституції України на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вважаючи що Закон № 1584-IX прийнято не у відповідності до Конституції України, а Верховна Рада України не виконала рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 (формально виконала), Верховний Суд, у наведених вище справах, фактично вдався до оцінки конституційності зазначеного Закону, що є виключними повноваженнями Конституційного Суду України.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 17.04.2024 у справі №460/20412/23, від 12.05.2024 у справі №400/12117/21, від 10.09.2024 у справі №240/34675/23, від 11.09.2024 у справах №240/590/24, №240/739/24, від 12.09.2024 у справі №240/1024/24, від 02.10.2024 у справах від №400/5534/23, №240/955/24, №240/1092/24, №240/1067/24, №240/34883/23 та інших зі схожими висновками щодо поширення на спірні правовідносини норм частини четвертої статті 54 Закону № 796-XII в редакції Закону №230/96-ВР.
Ухвалою від 25.10.2024 призначено справу №240/1121/24 до касаційного розгляду Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в порядку письмового провадження з 12 листопада 2024 року, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: місто Київ, вулиця Князів Острозьких, 8, корпус 5, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд приходить до висновку, що спірні правовідносини, які є предметом розгляду у адміністративній справі №380/23687/24, є подібними до правовідносин у справі №240/1121/24, оскільки спірним питанням є також перерахунок пенсії позивачу, як особі, яка є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі, встановленому частиною четвертою статті 54 Закону №796-XII в редакції Закону №230/96-ВР, з урахуванням висновків, викладених у рішенні Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(II)/2021, тобто в розмірі шести мінімальних пенсій за віком.
Консультативна рада європейських суддів зазначила, що однакове та уніфіковане застосування закону обумовлює загальнообов'язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність (пункт 1 Висновку № 20 Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо ролі судів у забезпеченні єдності застосування закону від 10 листопада 2017 року).
У свою чергу, Венеціанська комісія зауважила, що "у системі забезпечення незалежності суддів вищі суди забезпечують єдність судової практики на всій території країни через свої рішення по окремих справах (пункт 71 Доповіді Венеціанської комісії "Європейські стандарти в сфері судочинства систематичний огляд" (Висновок від 3 жовтня 2008 року № CDL-JD (2008)002). Незалежність у структурі судової системи; Доповідь Венеціанської комісії щодо незалежності судової системи: незалежність суду (Висновок від 16 березня 2010 року № CDL-AD (2010)004).
Крім того, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. Croatia), № 40160/12, пункт 123), згідно з якою забезпечуючи юридичну визначеність суд гарантує дотримання принципу ефективного здійснення правосуддя.
Враховуючи заявлені позивачем вимоги по даній справі, неоднакові на час розгляду даної справи підходи суду касаційної інстанції під час вирішення питання щодо того, чи наявне право у пенсіонера, який має статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи на отримання пенсії в розмірі, визначеному частиною четвертою статті 54 Закону №796-XII в редакції Закону №230/96-ВР, з урахуванням висновків, викладених у рішенні Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(II)/2021, суд дійшов висновку, що розгляд цієї справи є об'єктивно неможливим до прийняття рішення Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду за наслідками розгляду касаційної скарги у межах справи №240/1121/24, тому відповідне клопотання відповідача підлягає задоволенню, а провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії підлягає зупиненню.
Керуючись ст. ст. 236, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зупинення провадження у справі - задовольнити.
Зупинити провадження у справі №380/23687/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії до набрання законної сили постановою Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у справі №240/1121/24.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України.
Суддя Чаплик І.Д.