04 грудня 2024 рокусправа № 380/20983/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 1), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 відповідно до пункту «б» частини 1 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 відповідно до пункту «б» частини 1 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразову грошову допомогу у зв'язку з інвалідністю у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою від 08.09.2023 суд залишив позовну заяву без руху. Позивач у встановлений строк недоліки позовної заяви усунув належним чином.
Ухвалою суду від 25.09.2023 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому встановлено третю групу інвалідності у зв'язку із пораненням пов'язаним із захистом Батьківщини. Після отримання довідки МСЕК з метою виплати одноразової грошової допомоги позивач звернувся до відповідача із рапортом, проте відповідач не прийняв рішення та не виплатив такої допомоги.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказав, що з метою визнання протиправною бездіяльності відповідача слід дослідити питання щодо наявності у відповідача обов'язку вчинити дії щодо нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги. Зазначив, що порядок призначення одноразової грошової допомоги визначено Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (Порядок - №975). Згідно зі статтею 2 Порядку №975 військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби за умов, визначених Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу». Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частини) №135 від 13.05.2023 ОСОБА_1 вважається таким, що з 11.04.2023 безпідставно відсутній на військовій службі, та виключений з усіх видів грошового забезпечення. Крім того, під час службового розслідування встановлено в діях ОСОБА_1 ознаки кримінального правопорушення передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України та надіслано відповідне повідомлення до органів досудового розслідування. Таким чином, як на момент надіслання рапорту (13.07.2023) та і на момент його отримання частиною (23.07.2023) позивач вважався таким, що відсутній на військовій службі без поважних причин та фактично не виконував обов'язки військової служби. Отже, у військової частини були відсутні підстави для прийняття та розгляду рапорту позивача про виплату одноразової грошової допомоги.
Щодо поданого позивачем рапорту, відповідач вказав, що до такого рапорту не долучено всіх обов'язкових документів, які передбачені пунктом 11 Порядку №975, зокрема, не надано копію документа, що посвідчує особу, документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів. Ті ж копії документів, що подані разом із рапортом, не засвідчені належним чином.
Окрім цього, відповідач зауважив, що заявлені позивачем позовні вимоги є передчасними та спрямовані на майбутнє, оскільки заявлені позивачем дії відповідач може вчинити після розгляду заяви позивача, яка ще не подана. Відповідно до положень Порядку №975 уповноважений орган (Військова частина НОМЕР_1 ) після отримання рапорту (заяви) військовослужбовця про виплату одноразової грошової допомоги у зв1язку із інвалідністю та всіх необхідних документів надсилає відповідний висновок та пакет документів до розпорядника бюджетних коштів (Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України) для прийняття рішення про призначення такої допомоги. Таким чином, суб'єктом призначення одноразової грошової допомоги є Міністерство оборони України в особі Департаменту соціального забезпечення. Отже, військова частина не наділена правом на призначення такої допомоги та здійснення її виплати. Також, відповідачем не заперечується право на отримання спірної, на думку позивача, грошової допомоги.
Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій вказав, що позивач тривалий час знаходився на стаціонарному лікуванні, отже був відсутній на військовій службі з поважних причин. Щодо недоліків поданого позивачем пакету документів, представник позивача вказав, що такі покликання відповідача є проявом надмірного формалізму, який став підставою для створення штучних умов для відмови у задоволенні рапорту позивача. Також, вказав, що згадані відповідачем документи, що не подавалися до рапорту, знаходяться в особовій справі позивача. Щодо бездіяльності відповідача, представник позивача вказав, що саме відповідач мав здійснити дії щодо забезпечення, формування пакету документів та їх надіслання до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, а також здійснити контролю за здійсненням виплати одноразової допомоги.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).
Суд на підставі позовної заяви, відзиву, відповіді на відзив, а також долучених письмових доказів,-
ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №249 від 13.09.2022 солдата ОСОБА_1 відповідно до підпункту 14 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України увільнено від займаної посади і зараховано з 13.09.2022 у розпорядження командира військової частини.
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії КНП ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ум. Ю.Липи» №1190 від 06.10.2022 позивач 19.08.2022 отримав мінно-вибухову травму; вогнепальні осколкові наскрізні поранення лівого передпліччя та лівої гомілки з вогнепальним перелом лівої променевої кістки, тіла лівої великогомілкової кістки із зміщенням уламків. «Травма, ТАК, пов'язана із проходженням військової служби (довідка про обставини травми відсутня)».
У довідці військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_2 №30 від 04.01.2023 зазначено: «Діагноз та постанова госпітальної військово-лікарської комісії та причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва). Стан після лікування вогнепального консолідуючого перелому (19.08.2022) лівої променевої кістки в нижній третині з кістковим дефектом та лівої великогомілкової кістки в середній третині-нижній третині з тимчасовим порушенням функції лівих верхньої та нижньої кінцівок. За ступенем тяжкості (наказ МОЗ України від 04.07.2007 №370), травма відноситься до тяжких. Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини (довідка про обставини травми №8547 від 19.11.2022, видана командиром військової частини НОМЕР_1 )».
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.05.2023 №135 солдат ОСОБА_1 , який перебуває в розпорядженні командира військової частини, з 11.04.2023 вважається таким, що безпідставно відсутній на військовій службі та виключений із всіх видів грошового забезпечення.
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №215 від 31.07.2023 солдат ОСОБА_1 , який перебуває в розпорядженні командира військової частини, з 29.07.2023 вважається таким, що прибув на після безпідставної відсутності і приступив до виконання службових обов'язків та зарахований на всі види грошового забезпечення.
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №740854 від 12.07.2023 ОСОБА_1 15.06.2024 встановлено ІІІ групу інвалідності (поранення пов'язане із захистом Батьківщини) на строк до 01.07.2024.
Позивач подав до відповідача рапорт про виплату грошової допомоги від 13.07.2023, в якому просив: «надати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням військовослужбовцю інвалідності ІІІ групи, яка настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання захисту Батьківщини». До рапорту позивач долучив копії довідок: про обставини справи, військово-лікарської комісії, до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; копію індивідуальної програми реабілітації інваліда; копії ордера на надання правничої допомоги та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Оскільки відповідь від відповідача не надійшла, представник позивача надіслав до Військової частини НОМЕР_1 адвокатський запит від 07.08.2023, в якому просив повідомити результати розгляду рапорту позивача від 13.07.2023. Однак станом на момент подання позову відповіді відповідач не надав та не виплатив позивачу одноразову допомогу.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Згідно змісту пункту 2 частини 1 статті 3 Закону №2011-ХІІ дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Статтею 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до пункту 1 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно з підпунктом 4 пункту 2 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» (частина 3 статті 16 Закону №2011-XII).
Положеннями статті 16-1 Закону №2011-ХІІ визначений перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.
Згідно з підпунктом б пункту 1 статті 16-2 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Відповідно до пункту 2 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ у випадках, передбачених підпунктами 4-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов'язаним або резервістам.
Пунктом 3 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ передбачено, що встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров'я відповідно до законодавства.
Згідно з пунктом 6 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Пунктом 7 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ передбачено, що Міністерство оборони України, інші центральні органи виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки безоплатно в порядку електронної взаємодії отримують необхідну інформацію від державних органів, які є власниками (розпорядниками, держателями, володільцями, адміністраторами тощо) інформаційних (автоматизованих), інформаційно-комунікаційних, комунікаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, у тому числі з Єдиного державного демографічного реєстру, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного реєстру судових рішень, Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім'ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів тощо, про осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Порядок отримання інформації з реєстрів та інформаційних баз даних визначається розпорядником персональних даних, що містяться у відповідних реєстрах або базах даних.
Відповідно до пункту 9 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 10 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ).
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст) визначено Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (Порядок - №975).
Згідно з пунктом 2 Порядку №975 військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби за умов, визначених Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до абзацу 1 пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності.
Підпунктом 1 пункту 6 Порядку №975 визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується:
військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі:
400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності I групи;
300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи;
250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Відповідно до пункту 11 Порядку №975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:
заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; документа (відповідних сторінок за наявності), що посвідчує особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, та засвідчений в установленому законодавством порядку переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), з даними про прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи і про реєстрацію місця проживання (за наявності), військового квитка рядового, сержантського і старшинського складу (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства); документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, або особа, звільнена з військової служби, якому (якій) виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, подає уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - восьмому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.
Згідно з пунктом 12 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Пунктом 13 Порядку №975 передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Згідно з пунктом 15 Порядку №975 рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.
Приписами статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З доказів у справі суд встановив, що ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Позивач 19.08.2022 отримав мінно-вибухову травму; вогнепальні осколкові наскрізні поранення лівого передпліччя та лівої гомілки з вогнепальним перелом лівої променевої кістки, тіла лівої великогомілкової кістки із зміщенням уламків.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №249 від 13.09.2022 солдата ОСОБА_1 відповідно до підпункту 14 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України увільнено від займаної посади і зараховано з 13.09.2022 у розпорядження командира військової частини.
У періоди з 20.08.2022 по 27.02.2023 позивач періодично перебував на лікуванні /арк.спр.19-22/.
При цьому, позивач у період з 11.04.2023 по 28.07.2023 вважався таким, що безпідставно відсутній на військовій службі та виключений із всіх видів грошового забезпечення, що підтверджується витягами з наказів командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.05.2023 №135 та №215 від 31.07.2023 /арк.спр.53-54/.
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №740854 від 12.07.2023 ОСОБА_1 15.06.2024 встановлено ІІІ групу інвалідності (поранення пов'язане із захистом Батьківщини) на строк до 01.07.2024.
Позивач подав до відповідача рапорт про виплату грошової допомоги від 13.07.2023, в якому просив: «надати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням військовослужбовцю інвалідності ІІІ групи, яка настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання захисту Батьківщини». До рапорту позивач долучив копії довідок: про обставини справи, військово-лікарської комісії, до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; копію індивідуальної програми реабілітації інваліда; копії ордера на надання правничої допомоги та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю /арк.спр.9/.
Оскільки відповідь від відповідача не надійшла, представник позивача надіслав до Військової частини НОМЕР_1 адвокатський запит від 07.08.2023, в якому просив повідомити результати розгляду рапорту позивача від 13.07.2023. Однак станом на момент подання позову відповіді відповідач не надав та не виплатив позивачу одноразову допомогу.
Отже, під час того, як позивач вважався таким, що безпідставно відсутній на військовій службі та виключений із всіх видів грошового забезпечення (у період з 11.04.2023 по 28.07.2023) позивач 13.07.2023 подав до відповідача рапорт про виплату одноразової грошової допомоги. У рапорті на ім'я командира Військової частини НОМЕР_1 позивач просив надати йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням військовослужбовцю інвалідності ІІІ групи, яка настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), «отриманого ним під час виконання захисту Батьківщини».
До рапорту позивач долучив: копію довідки про обставини травми №8547 від 19.11.2022; копію довідки військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_2 №30 від 04.01.2023; копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №740854 від 12.07.2023; копію індивідуальної програми реабілітації інваліда №626 від 12.07.2023; копію ордера на надання правничої допомоги; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Суд зауважує, що сторонами не оспорюється вказаний перелік документів, наданий позивачем.
Водночас слід зауважити, що поданий позивачем пакет документів є неповним.
Відповідно до положень пункту 11 Порядку №975 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:
заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; документа (відповідних сторінок за наявності), що посвідчує особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, та засвідчений в установленому законодавством порядку переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), з даними про прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи і про реєстрацію місця проживання (за наявності), військового квитка рядового, сержантського і старшинського складу (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства); документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, або особа, звільнена з військової служби, якому (якій) виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, подає уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - восьмому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.
Отже, суд погоджується із покликаннями відповідача, що до рапорту про виплату одноразової грошової допомоги подано не весь перелік документів, передбачених положеннями Порядку №975.
При цьому, суд критично оцінює покликання представника позивача, що доводи відповідача про неповноту поданого пакету документів є проявом надмірного формалізму, який став підставою для створення штучних умов для відмови у задоволенні рапорту позивача. А також, про те, що згадані відповідачем документи, що не подавалися до рапорту, знаходяться в особовій справі позивача.
У контексті викладеного суд звертає увагу представника позивача на положення пункту 11 Порядку №975, які передбачають, що саме військовослужбовець, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності, подає до уповноваженого органу визначений пакет документів. При цьому, обов'язок здійснювати збирання документів для вирішення питання про призначення військовослужбовцю одноразової грошової допомоги на уповноважений орган не покладено.
Як і немає повноважень самостійно збирати будь-які матеріали для прийняття розпорядником бюджетних коштів відповідного рішення щодо призначення особі одноразової грошової допомоги.
Окремо суд звертає увагу на спосіб захисту порушених прав позивача, який обраний його представником, а саме: «зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 відповідно до пункту «б» частини 1 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразову грошову допомогу у зв'язку з інвалідністю у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року».
Згідно з положеннями статті 16-3 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Відповідно до пункту 12 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Пунктом 13 Порядку №975 передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Отже, з викладених норм права суд висновує, що суб'єктом прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) є розпорядник бюджетних коштів - Міністерством оборони України (Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України).
Водночас уповноважений орган (Військова частина НОМЕР_1 ) зобов'язана лише прийняти заяву із долученим військовослужбовцем пакетом документів, передбаченим в пунктах 10 та 11 цього Порядку №975, скласти висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги та подати до розпорядника бюджетних коштів (Міністерства оборони України).
Таким чином висновується, що у Військової частини НОМЕР_1 (уповноваженого органу) відсутні повноваження приймати рішення про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги.
При цьому, і обов'язок щодо видання наказу про виплату одноразової грошової допомоги особам, які звернулися за нею, та здійснення нарахування такої допомоги в уповноваженого органу виникає виключно після прийняття відповідного рішення розпорядником бюджетних коштів.
Крім того, слід звернути увагу, що після ознайомлення із відзивом відповідача, представник позивача у своїй відповіді на відзив лише підтримав правову позицію, викладену в позові, та жодним чином не уточнив зміст позовних вимог.
Отже суд зазначає, що в межах спірних правовідносин представником позивача обраний неналежний спосіб захисту порушених прав позивача, що є самостійною підставою для відмови в позові, оскільки в судовому процесі відсутній будь-який сенс у розрізі питання щодо реальної можливості захисту прав позивача в обраний його представником спосіб.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог. Отже, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати між сторонами розподіляти не слід.
Керуючись статтями 2, 8-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд, -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судовий збір зі сторін не стягувати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кравців Олег Романович