05 грудня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/2706/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача:11 Регіональна військово-лікарська комісія (вул. Князів Коріатовичів, б. 185, м. Вінниця, 21018, ЄДРПОУ 24978948)
про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, через уповноваженого представника адвоката Іващенка І.Ю., звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати протокол 11 Регіональної військово-лікарської комісії №981 від 25.03.2024 року щодо ОСОБА_1 ;
2) зобов'язати 11 Регіональну військово-лікарську комісію повторно розглянути причинний зв'язок захворювання молодшого сержанта ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), водія господарчого відділення взводу матеріального забезпечення 2 механізованого батальйону, звільненого з військової служби у запас за підпунктом “г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» та надати висновок;
Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення відповідача, винесеного за результатами розгляду заяви позивача про встановлення причинного зв'язку травми та захворювання із захистом Батьківщини. За протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії 11 Регіональної військово-лікарської комісії, складено протокол від 25.03.2024 року відповідно до якого захворювання позивача «НІ, не пов'язані з проходженням військової служби».
Ухвалою судді від 30.04.2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 15).
21.05.2024 року представником відповідача надано суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК. У відповідності до абзацу 3 пункту 3.3 глави 3 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки подаються за підпорядкованістю до ВЛК вищого рівня, обласних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим. Водночас, на переконання представника цього відповідача, в судовому порядку підлягають оскарженню лише постанови ВЛК регіонів та постанови ЦВЛК.
Зауважує, що документом який підтверджує отримання військовослужбовцем травм, захворювань (поранень, контузій, каліцтв) під час виконання ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов'язок» від 25 березня 1992 року № 2232-XIIЗ підтверджується довідкою про обставини травми (додаток 5), позивачем така довідка на розгляд комісії не надавалась, за таких обставин, на думку відповідача, підстави для задоволення позовних вимог відсутні (а.с. 47-53). Крім того, надані витребувані ухвалою про відкриття провадження докази (а.с. 25-57)
Позивач правом подати відповідь на відзив не скористався.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України (а.с. 36).
Відповідно до довідки № б/н від 31.01.2023 року, що складена Військовою частиною НОМЕР_2 , у період з 07.08.2022 року по 08.11.2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на території Донецької області (м. Курахово, м. Маріїнка, м. Бахмут) та Харківської області (с. Волохів Яр) (а.с. 49).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) №75 від 19.03.2023 року, молодшого сержанта ОСОБА_1 , водія господарчого відділення взводу матеріального забезпечення 2 механізованого батальйону, звільнено з військової служби у запас за пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (за сімейними обставинами) та виключено зі списків особового складу військової частини (а.с. 51 зв.).
3 жовтня 2023 року позивач пройшов медичні обстеження та отримав консультації лікарів, за результатами яких визначено ряд захворювань.
26.12.2023 року ОСОБА_1 звернувся до 11 Регіональної військово-лікарської комісії із заявою про розгляд військово-медичних документів з метою встановлення причинного зв'язку травм та захворювань із захистом Батьківщини. До зави додано копії документів, що встановлюють особу, медичні висновки та витяг із журналу бойових дій.
06.02.2024 року 11 регіональною військово-лікарською комісією було направлено ОСОБА_1 листа №511, у якому запропоновано надати для прийняття рішення довідку про обставини травми (додаток 5 до Положення №402), або акта проведення розслідування нещасного випадку, та копію витягу з медичної карти амбулаторного хворого (форма 25/о), щодо перебування на обліку до 2022 року з приводу захворювань (а.с. 46). Натомість у справі відсутні докази надсилання такого листа позивачеві та надання останнім запитуваних листом документів.
За результатами розгляду наданих позивачем документів на засіданні штатної військово-лікарської комісії 11 Регіональної військово-лікарської комісії 25 березня 2024 року прийнято рішення про те, що: «захворювання особи, звільненої з військової служби, молодшого сержанта запасу ОСОБА_1 , 1967 року народження, одержані ним до призову та після звільнення з військової служби: «Органічне ураження ЦПС травматичного ґенезу. Стан після важкої ВТ (18.08.2022, 17.09.2022), ЗЧМТ, контузії головного мозку, зі стійким цефалгічним, астено-невротичним, гіпомнестичним, інсомнічним синдромами. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість першого ступеню з вестибулопатією другого ступеню. Післятравматичний церебральний арахноїдит з лікворо-гіпертензивними та симпато-адреналовими кризами. Післятравматична дисциркуляторна енцефалопатія ІІ-ІІІ ст., двобічна пірамідна недостатність. Гіпертонічна хвороба ІІ ст., ст. 2, ризик 3. Гіпертензивне серце. ІХС: дифузний кардіосклероз. Атеросклероз аорти. Комбінована аортальна вада з перевагою недостатності АК - II (помірна). СН І ст. зі збереженою ФВ ЛШ (ФВ-50%). Хімічний опік дихальних шляхів. Порушення ліпідного обміну. Кісти обох нирок. СКХ. Розповсюджений остеохондроз шийного, поперекового відділів хребта. Хронічна вертеброгенна цервіколюмбалгія, зумовлена дегенеративно-дистрофічними змінами хребта. Кили мхд С4-С5, С5-С6, С6-С7, протрузії мхд L2-L3, LЗ-LА L4-L5, L5-S1, з рефлекторним м'язево-тонічним синдромом. Гіперметропія слабкого ступеня, стан після опіку рогівки обох очей, ангіопатія сітківки, факосклероз обох очей», що підтверджено консультативними висновками закладів охорони здоров'я та випискою із медичної карти амбулаторного хворого, виданою 14.12.2023 КНП «Голованівський центр первинної медико-санітарної допомоги». «Захворювання, НІ, не пов'язані з проходженням військової служби».
Позивач вважає, що комісією протиправно не враховано консультативний висновок спеціаліста від 23.10.2023 року, виданого Консультативним поліклінічним відділенням, згідно якого позивач мав стан після вкрай важкої мінно-вибухової травми, закритої черепно мозкової травми, контузії головного мозку, акубаротравми (18.08.2022 року) отриманих під час несення військової служби.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов'язок» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (надалі - Закон № 2232-XII).
Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).
Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти, ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв; осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Як передбачено пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання. Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК. Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів. Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності зокрема до військової служби призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); військовослужбовців до військової служби.
Приписами статті 87 Статуту внутрішньої служби ЗСУ начальник медичної служби бригади відповідає за організацію та проведення лікувально-профілактичних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у бригаді, своєчасне надання необхідної медичної допомоги травмованим (пораненим) та хворим. Зокрема, медик зобов'язаний готувати медичні документи, необхідні для проходження військовослужбовцем медичного огляду військово-лікарською комісією, та доповідати командирові бригади про його результати; за результатами проведеного службового розслідування щодо отримання військовослужбовцем поранення (травми, отруєння) складати довідку встановленого зразка про обставини одержання поранення (травми, отруєння).
За змістом статті 260 Статуту внутрішньої служби ЗСУ на стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера (санітарного інструктора).
У разі направлення на лікування поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі направлення, підписане командиром військової частини, медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування за межі гарнізону - додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.
Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).
У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) до направлення військовослужбовця, який одержав травму (поранення, контузію, каліцтво), на лікування поза розташуванням військової частини, така довідка направляється до закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п'яти днів та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідач стверджує, що позивачем не надано на розгляд комісії довідку про обставини травми, тому докази отримання під час несення військової служби вкрай важкої травми позивачем, як зазначено в медичних висновках, отриманих після звільнення зі служби, відсутні.
Вказане не заперечується позивачем та може свідчити, як про відсутність такої довідки про обставини травм 18.08.2022 року та 17.09.2022 року, чи отримання незначних травми, які не потребували отримання медичної допомоги.
Матеріали справи також не містять доказів отримання позивачем довідки про обставини травми та/або акту, складеного за результатами проведення службового розслідування Військовою частиною НОМЕР_3 щодо нещасного випадку
Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I вказаного Положення військово-лікарська експертиза - це медичний огляд, зокрема, військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання (пункт 2.1 глави 2 розділу I Положення №402).
Згідно з пунктом 21.1 глави 21 розділу II Положення №402 у разі, коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Відповідно до пункту 3.13 глави 3 розділу ІІ Положення 3.5. громадяни, які звільнені з військової служби у запас або у відставку без проведення медичного огляду ВЛК або не згодні з постановою ВЛК про ступінь придатності до військової служби на період фактичного звільнення та ставлять питання про перегляд цієї постанови, оглядаються ВЛК закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України за узгодженням зі штатною ВЛК регіону за направленням керівника районного, міського ІНФОРМАЦІЯ_2 . Цей медичний огляд проводиться незалежно від причини звільнення, але не пізніше ніж через п'ять років після звільнення. У разі коли після звільнення пройшло більше п'яти років, медичний огляд ВЛК проводиться в облікових цілях із визначенням ступеня придатності до військової служби на теперішній час, при цьому причинний зв'язок захворювання, наслідків травми не встановлюється. У спірних та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК.
Суд вважає за необхідне зазначити, що встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв з військовою службою є компетенцією військово-лікарської комісії, втручання у ці повноваження судом - недопустимо. Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, зокрема у постанові від 09.10.2019 у справі №802/468/17-а, які в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Таким чином, ВЛК надано виключне право встановлення причинного зв'язку захворювань, травм, поранень, контузій, травм, каліцтв, у тому числі тих, що призвели до смерті, у військовослужбовців та вибір формулювань в яких приймаються постанови ВЛК. Жоден інший орган влади не може брати на себе відповідні повноваження.
11 Регіональною військово-лікарською комісією на підставі наданих для розгляду документів, складено протокол від 25.03.2024 року №981 та констатовано, що захворювання ОСОБА_2 не пов'язані з проходженням військової служби.
Позивачем не надано доказів оскарження такого рішення ВЛК до комісії вищого рівня, отже воно є чинним.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідачем доведена правомірність своїх дій, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати, понесені позивачем, стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 19, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО