04 грудня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/7041/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Петренко О.С., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, вул. Єгорова,25а, м. Кропивницький,25015
про визнання протиправним та скасування рішення, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби від 08.10.2024 №35011500102126 про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 стосовно громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 05.11.2024 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін (а.с.31).
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає, що поданий позов є таким, що не підлягає до задоволення та зазначив, що дії є правомірними.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Так, судом встановлено, що позивачу було видано посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_1 від 18.04.2023 на підставі п.14 ч.1 ст. 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" /шлюб з громадянкою України ОСОБА_2 /. Строк дії посвідки - до 17.04.2024.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17.04.2024 в справі №703/598/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, шлюб розірвано.
На підставі вказаного, 08.10.2024 Центрально-південним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби прийнято рішення №35011500102126, яким скасовано посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , на підставі пп. 6-1 п. 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства, які знаходяться в Україні на законних підставах користуються тими ж правами та свободами, а також несуть такі ж самі обов'язки, що і громадяни України.
Відповідно дост.1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22.09.2011 № 3773-VI(далі - Закон №3773) іноземець - це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.
За змістом частиною 15 статті 4 Закону №3773 іноземці та особи без громадянства, які в'їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в'їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України.
При цьому, документами, що засвідчують законність перебування іноземця, особи без громадянства на території України, можуть бути посвідка на постійне проживання та посвідка на тимчасове проживання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322 затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання (далі - Порядок №322).
Посвідка на тимчасове проживання (далі - посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні (пункт 1 Порядку №322).
Відповідно до п.63 Порядку №322 посвідка скасовується територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі:
1) отримання даних з баз даних Реєстру, відповідних автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз інших державних органів або інформації від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів;
2) отримання вмотивованого клопотання приймаючої сторони про скасування посвідки (у тому числі в разі звільнення іноземця або особи без громадянства із займаної посади) або припинення діяльності приймаючої сторони - юридичної особи;
3) коли іноземця або особу без громадянства засуджено в Україні до позбавлення волі;
4) коли дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;
5) коли уповноваженим державним органом прийнято рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства чи їх примусове видворення за межі України або про заборону подальшого в'їзду в Україну;
6) отримання особою паспорта громадянина України (тимчасового посвідчення громадянина України), посвідки на постійне проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, якій надано додатковий захист;
6-1) якщо з'ясується, що в іноземця або особи без громадянства припинилися підстави для перебування на території України, або якщо після оформлення посвідки з'ясується, що юридичний факт підтверджений/засвідчений відповідним документом, зазначеним у частинах четвертій - сімнадцятій статті 5 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", який подавався іноземцем або особою без громадянства для оформлення посвідки, визнано недійсним, скасованим, нікчемним або таким, що не відбувся;
6-2) отримання від іноземця або особи без громадянства заяви про скасування виданої посвідки;
7) в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з п. 64 Порядку №322 рішення про скасування посвідки приймається керівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС чи його заступником протягом п'яти робочих днів з дня надходження відомостей, які є підставою для її скасування.
Пунктом 65 Порядку №322 передбачено, що копія рішення про скасування посвідки видається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який прийняв таке рішення, іноземцеві або особі без громадянства під розписку або надсилається такій особі і приймаючій стороні рекомендованим листом не пізніше ніж через п'ять робочих днів з дня його прийняття.
Матеріали справи свідчать, що відповідно до супровідного листа від 08.10.2024 №3501.5-2-0895/35.3-24 відповідачем на адресу позивача надіслано копію оскаржуваного рішення. Рішення вручено 24.10.2024 (а.с.45-47)
Відповідно до пункту 77 Порядку №322 рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі посвідки, про її скасування може бути оскаржено іноземцем або особою без громадянства в адміністративному порядку або до суду в установленому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийняте, відповідно до підпункту 6-1 пункту 63 Порядку №322, з підстав розірвання шлюбу з громадянкою України ОСОБА_2 (рішення суду від 17.04.2024, винесене в справі №703/598/24 Смілянським міськрайонним судом Черкаської області), тобто документу, зазначеного у частині 14 статті 5 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", який подавався позивачем для оформлення посвідки.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" №3773-VI визначено, що іноземці та особи без громадянства можуть відповідно до Закону №2491-III іммігрувати в Україну на постійне проживання.
Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у ч.3-13 цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України (ч.14 ст.4 Закону №3773-VI).
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону №3773-VI встановлено, що возз'єднання сім'ї - в'їзд та тимчасове або постійне проживання в Україні членів сім'ї іноземця або особи без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах та можуть підтвердити відповідними документами наявність достатнього фінансового забезпечення для утримання членів сім'ї в Україні, з метою спільного проживання сім'ї незалежно від того, коли виникли сімейні відносини - до чи після прибуття іноземця або особи без громадянства до України.
Згідно з абз.6 ч.1 ст.15 Закону №3773-VI передбачено, що в'їзд в Україну та виїзд з України іноземців та осіб без громадянства, які перебувають у шлюбі з громадянами України, здійснюється за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання.
Наведені вище свідчить, що Закон №3773-VI передбачає право для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України з метою возз'єднання сім'ї за наявності укладеного шлюбу з громадянином/громадянкою України та посвідки на тимчасове проживання.
Строк дії посвідки на тимчасове проживання для відповідних категорій іноземців та осіб без громадянства у випадку, визначеному ч.14 ст.4 Закону №3773-VI, становить один рік (п.5 ч.1 ст.5-1 Закону №3773-VI).
Судом встановлено, що 10.10.2017 між позивачем та громадянкою України ОСОБА_2 укладено шлюб (а.с.12), що в подальшому слугувало підставою для видання посвідки на тимчасове проживання (а.с.26).
Заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17.04.2024 в справі №703/598/24 (провадження №2/703/635/24), шлюб між позивачем та ОСОБА_2 розірвано (а.с.13-14).
Дані обставини позивачем не заперечуються та не спростовано під час судового розгляду.
Отже, суд не погоджується з твердженням позивача про те, що оскаржуване рішення не має належного обґрунтування, оскільки в ньому вказано законодавчо визначені підстави для його прийняття та надано достатні, достовірні та допустимі докази, з урахуванням яких суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оспорюваного рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені чинним законодавством, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Відповідно до положень ст.139 КАС України питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 287, 293, 295-297 КАС України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО