28 листопада 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/6059/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - перший відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 )
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), яка полягає у не наданні відповіді за наслідками розгляду на заяву позивача від 23.08.2024 року (направлена (подана) особисто засобами поштового зв'язку 23.08.2024 року), яка отримана першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) 27.08.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (не прийняття рішення за наслідками розгляду заяви, не повідомлення про надання або відмову у наданні відстрочки, не оформлення протоколу за наслідками розгляду заяви, не повідомлення про і прийняте рішення комісією засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявника не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення, не надання довідки із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6 та не повідомлення у разі відмови у наданні відстрочки заявника письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7 та не надання відповіді за наслідками розгляду заяви);
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати відповідь позивачу за наслідками розгляду на заяву позивача від 23.08.2024 року, яка направлена (подана) особисто засобами поштового зв'язку 23.08.2024 року), та яка отримана першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_1 27.08.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (зобов'язати відповідача через утворену комісію, відповідно до Порядку затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 року №560, розглянути заяву та прийняти рішення за наслідками розгляду заяви з повідомленням про надання або відмову у наданні відстрочки, оформленням протоколу за наслідками розгляду заяви, повідомленням про прийняте рішення комісією засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявника не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення, надання довідки із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6 та повідомленням у разі відмови у наданні відстрочки заявника письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7 та надання відповіді за наслідками розгляду заяви) з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні про надання позивачу відстрочки згідно з п.9 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду у спосіб, визначений Порядком №560 (у тому числі зобов'язати надати відстрочку позивачу на підставі п.9 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.64-65).
Позов мотивований тим, що позивач направив засобами поштового зв'язку до ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву про надання йому відстрочки від призову, у якій повідомив, що є особою, яка на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" має право на відстрочку. Однак, жодної відповіді на вказану заяву не отримав.
Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.
Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
23.08.2024 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку, направив до ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву, в якій просив надати йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (а.с.33-35). До заяви додані копії документів:
- паспорта заявника;
- паспорта матері;
- свідоцтва про народження заявника;
- довідки про присвоєння реєстраційного номеру заявника;
- довідки про присвоєння реєстраційного номеру матері заявника;
- свідоцтва про смерть батька заявника (чоловіка матері),
- засвідченої нотаріусом копії Висновку комісії ЛКК комунального КНП «Знам'янський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Знам'янської міської ради №380 від 14.06.2024 року Форма МОЗ №080/2/0 (потреба постійного догляду за матір'ю);
- довідки квартального комітету №189 від 22.08.2024 року про проживання заявника разом із матір'ю;
- Витягу з реєстру територіальної громади про реєстрацію місця проживання заявника;
- Витягу з реєстру територіальної громади про реєстрацію місця проживання матері заявника;
- довідки помічника фізичної дієздатної особи №150 від 07.08.2024 року вих. №190 (матері заявника);
- пенсійного посвідчення матері заявника;
- роздруківки військово-облікового документу заявника (резерв +) про перебування на обліку у першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_2 (Знам'янка);
- заяви до міського голови про складання та видачу акту про встановлення факту здійснення постійного догляду від 23.08.2024 року (а.с.33-59).
Заяву про відстрочку від призову та додані документи, відповідач отримав 27.08.2024 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення та трекінгом (а.с.30).
Позивач стверджує, що станом на дату звернення до суду з цим позовом, рішення по суті звернення позивач не отримав.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1-3 ст.1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 року (далі Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який дії по сьогоднішній день.
Згідно з ч.10 ст.1 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
За правилами ч.11 ст.38 Закону №2232-ХІІ, призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, що визначені Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
У розумінні ст.1 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-XII (далі Закон №3543-XII), мобілізацією вважається комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.
Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону №3543-XII, громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.
Поряд із цим, ст.23 цього ж Закону передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно з п. 9 ч.1 ст.23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі Порядок № 1487), визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Відповідно до п.2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з пп. 8 п. 1 “Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (додаток 2 до Порядку №1487) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до вимог абзацу 9 пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 р. № 154 “Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», районні центри комплектування та соціальної підтримки оформлюють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
В подальшому Кабінет Міністрів України прийняв постанову №560 від 16.05.2024 року, яка набрала чинності 18.05.2024 року “Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», в якій у розділі “Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення» чітко передбачено алгоритм дій районного ТЦК:
"п.56. Відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
п.57. Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
п.58. За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
п.60. Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період."
З аналізу вказаних норм вбачається, що як на час звернення позивача до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, так і на час розгляду судом даної адміністративної справи, обов'язок прийняття рішення про відстрочку від призову покладено на районний ТЦК.
З урахуванням зазначеного, у даному конкретному випадку ІНФОРМАЦІЯ_2 , як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права, повинен був за наслідками розгляду цієї заяви прийняти конкретне рішення: або про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову у задоволенні цієї заяви.
Разом з цим, як свідчать матеріали справи, та вже зазначалося вище, відповідач протокольного рішення не прийняв. Правом на подання відзиву не скористався та фактично не спростував його (рішення) відсутність.
Суд ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі від 20.09.2024 р. зобов'язував відповідача надати до суду копію заяви ОСОБА_1 від 23.08.2024 р. про надання відстрочки від призову на військову службу з відміткою про отримання та копію рішення за результатами розгляду заяви і документальні докази отримання його (рішення) позивачем.
На виконання вимог вказаної ухвали ІНФОРМАЦІЯ_2 надано додаткові пояснення, в яких зазначено, що 28.08.2024 р. на його адресу поштою надійшов пакет документів із заявою від 23.08.2024 р., яка зареєстрована за №6307 від 28.08.2024 р. Документи із заявою гр. ОСОБА_1 були 30.08.2024 р. опрацьовані та направленні на розгляд комісії з питань надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також направлено письмове повідомлення ОСОБА_1 від 02.09.2024 р. за вих.№2481.
У вересні документи гр. ОСОБА_1 повернулись до ІНФОРМАЦІЯ_2 без відмови і без погодження із зазначеними недоліками, які необхідно усунути, так як в документах відсутній додаток №8 "Акт про встановлення факту здійснення особою догляду".
В свою чергу, відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови по суті в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Крім того, суд звертає увагу й на те, що у постанові Верховного Суду від 17.04.2019р. у справі №342/158/17 чітко зазначено, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу чи його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону (або ж іншого нормативно-правового регулювання) віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Частиною 2 ст.245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (п.2); визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (п.3); визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (п.4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (п.10).
Спосіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України» від 05.04.2005р. (заява №38722/02)).
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам і виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту має забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. А відтак, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У постанові Верховного Суду 25.03.2020р. у справі №752/18396/16-а сформульована правова позиція, що принцип диспозитивності в адміністративному процесі має своє специфічне змістове наповнення, пов'язане з публічно-правовим характером адміністративного позову та активною участю суду в процесі розгляду адміністративних справ, а тому адміністративний суд може та зобов'язаний в окремих випадках вийти за межі позовних вимог, якщо спосіб захисту, який обрав позивач, є недостатнім для захисту його прав, свобод і законних інтересів.
Таким чином, суд може та навіть зобов'язаний в окремих випадках вийти за межі позовних вимог, якщо спосіб захисту, який обрав позивач, є недостатнім для захисту його прав, свобод і законних інтересів. Такий вихід за межі позовних вимог має бути пов'язаний із захистом саме тих прав, свобод та інтересів, щодо яких подана позовна заява. Вихід за межі позову можливий у виняткових випадках, зокрема, коли це необхідно для ефективного та повного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин (сторін чи третіх осіб), про захист яких вони просять, від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.08.2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та вважає наявними підстави для зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.08.2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти відповідне рішення.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Що стосується позовних вимоги про зобов'язання повідомити позивача про надання або відмову у наданні відстрочки, повідомленням про прийняте рішення комісією засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявника не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення, надання довідки із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6 та повідомленням у разі відмови у наданні відстрочки заявника письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7 та надання відповіді за наслідками розгляду заяви) у спосіб, визначений Порядком №560, то такі позовні вимоги заявлені на майбутнє та є передчасними, що виключає підстави для їх задоволення.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ч.3 та 8 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З огляду на те, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони, здійснені позивачем судові витрати на сплату судового збору у сумі 1211,20 грн. (а.с.61) слід стягнути повністю на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 23.08.2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 23.08.2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та за наслідком її розгляду прийняти відповідне рішення.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Повний текст судового рішення виготовлений 28.11.2024 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА