05 грудня 2024 року № 640/367/21
Київський окружний адміністративний суд у складі судді головуючого Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, у якому просить зобов'язати Головне Управління ДПС у м. Києві зняти з обліку платника єдиного внеску ОСОБА_1 як самозайняту особу, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2021 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
Ухвалою суду від 03.05.2023 справу прийнято до провадження, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Свої вимоги позивач мотивує безпідставністю перебування його у статусі самозайнятої особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що у межах спірних правовідносин він діє відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.02.2017 на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 19.02.2017 року № 59 позивач отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за підписом Голови Ради адвокатів міста Києва Рафальської І.В..
22.02.2017 року ГУ ДПС у місті Києві позивача було взято на облік платника податків за номером 27766.
Позивачем отримано листа Ради адвокатів міста Києва вих. № 612 від 21.08.2020, яким його повідомлено про те, що:
- Радою адвокатів міста Києва рішення № 59 від 19.01.2017 про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю не приймалось;
- Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 5863 від 16.02.2017 року ОСОБА_1 Радою адвокатів міста Києва не видавалось;
- Рада адвокатів міста Києва відомості щодо ОСОБА_1 , як про адвоката, до Єдиного реєстру адвокатів У країни не вносила та не видаляла.
Після отримання даної інформації позивач звернувся до ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДПС у м. Києві із заявою про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою 8-ОПП б/н від 28.08.2020 (вх. №Р/107051/ФОГГ), та заявою про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою 7-ЄСВ б/н від 28.08.2020 (вх. №Р/107052/ФОП).
У відповідь відповідачем прийнято відмову щодо зняття з обліку платника єдиного внеску від 01.09.2020 №41478/ФОП/26-15-26-51-01-06.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Частиною 2 статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування відповідно до пп. 4 та 5 частини 1 статті 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464) є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність, та отримують дохід від цієї діяльності.
З 01.01.2017 відповідно до Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», набрали чинності зміни, зокрема, в порядку нарахування, обчислення єдиного внеску.
Так, згідно з п. 2 частини 1 статті 7 Закону № 2464 у разі якщо платник єдиного внеску, визначений п. 5 частини 1 статті 4 Закону №2464, не отримав дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, він зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Таким чином, з 01.01.2017 базу нарахування єдиного внеску зобов'язані визначати платники, вказані у п. 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464, як ті, що отримують, так і ті, які не отримують дохід від провадження незалежної професійної діяльності.
Враховуючи викладене вище, платник єдиного внеску, визначений п. 5 частини 1 статті 4 Закону №2464, перебуваючи на обліку у контролюючому органі, у разі не отримання доходу у відповідному звітному періоді, зобов'язаний визначити базу нарахування єдиного внеску та сплатити суму внеску у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць.
З 01 січня 2018 року Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» у п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 для бази нарахування єдиного внеску змінено період (рік на квартал).
Обов'язок сплати єдиного внеску, нарахованого платниками, зазначеними у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, встановлено частиною 8 статті 9 Закону № 2464. Так, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Звітним періодом є календарний рік.
Форми, строки та порядок подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі - Звіт) згідно з додатком 5 передбачено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 № 435.
Порядок податкового обліку в органах ДПС регламентується Податковим кодексом України, Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, із змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1588), та Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.12.2014 №1553/26330 (далі - Порядок №1162).
Враховуючи зазначене, у разі прийняття особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, рішення про припинення діяльності як платника єдиного внеску, дотримання вимог Порядку №1162 та Порядку №1588 є обов'язковим.
У разі порушення порядку зняття з обліку платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону №755, такі платники залишаються платниками єдиного внеску, а отже, і мають обов'язок щодо сплати такого внеску.
Отже, платник єдиного внеску, визначений у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачена Законом № 2464 та Порядком № 1162 для такого платника.
Так, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДПС у м. Києві як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю - адвокат, дата встановлення ознаки незалежної професійної діяльності - 22.02.2017, дата зняття ознаки незалежної професійної діяльності - відсутня, стан платника - 0 (платник податків за основним місцем обліку).
При цьому, відповідно до інформаційних баз даних органів ДПС, за період з 01.01.2017 по 19.03.2021 в ІКП ОСОБА_1 за кодом бюджетної класифікації 71040000 відображена сплата єдиного внеску в сумі 16635, 08 грн, та станом на 19.03.2021 наявна заборгованість в сумі 21 549, 66 грн, обліковуються не застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску та пеня.
Доказі сплати такої заборгованості позивачем суду надано не було.
Відповідно до п. 3 Розділу V Порядку № 1162 отримавши заяву за формою № 7-ССВ контролюючий орган проводить передбачену законодавством перевірку щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску. Платник єдиного внеску здійснює остаточні розрахунки з контролюючим органом.
В той же час, відповідно до п. 5 вищевказаного Порядку після проведення остаточного розрахунку платником єдиного внеску контролюючий орган знімає його з обліку та вносить відповідні записи до реєстру страхувальників із зазначенням дати та підстави зняття з обліку.
Таким чином, суд вважає, що у зв'язку з наявністю у позивача боргу зі сплати єдиного внеску, підстави для зняття його з обліку у відповідача як платника єдиного внеску, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність, відсутні.
Більше того, позвиачем долучено до матеріалів справи докази (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 001196 від 21.10.2022, витяг з Єдиного реєстру адвокатів України від 01.11.2022), як засвідчують те, що ним розпочато діяльність в якості самозайнятої особи, що провадить незалежну професійну (адвокатську) діяльність. Вказане додатково підтверджує безпідставність заявлених вимог щодо зняття позивача з податкового обліку як платника єдиного внеску.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) про зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.