04 грудня 2024 року м.Київ № 320/16018/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Центр пробації", третя особа: Міністерство юстиції України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної установи «Центр пробації», у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 23 березня 2022 року №168, за період з 23 березня 2022 року по 01 червня 2022 року;
- зобов'язати Державну установу «Центр пробації» Міністерства юстиції України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану від 23 березня 2022 року №168, за період з 23 березня 2022 року по 01 червня 2022 року.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що у період з 2015 року по 26.12.2022 він проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України на посаді (останній) старшого інспектора Луцького районного відділу філії "Центру пробації" у Волинській області у спеціальному званні капітан внутрішньої служби. Відповідачем протиправно, на думку позивача, з 24.02.2022 по 01.06.2022 не виплачувалась йому додаткова винагорода відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022. При звільненні його також не було виплачено вказану винагороду. На звернення позивача про нарахування та виплату всіх сум, належних йому при звільненні, зокрема, додаткової винагороди, починаючи з 24.02.2022, відповідач повідомив, що станом на день звільнення з нею було проведено повний розрахунок, відмовив у виплаті додаткової винагороди, посилаючись на відсутність підстав для її нарахування і виплати позивачеві. Позивач вважає такі дії Державної установи «Центр пробації» протиправними, у зв'язку з чим він звернувся за захистом власних прав та інтересів до суду з цим позовом.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі за позовом, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
До суду надійшов від Державної установи «Центр пробації» відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Відповідач зазначив, що ДУ "Центр пробації" звернувся до Міністерства юстиції України з листом про надання роз'яснень щодо поширення дії постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 на осіб начальницького складу Центру пробації. Міністерством юстиції України надано відповідь, у якій зазначено, що при підготовці проекту постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 №350 фінансово-економічні розрахунки здійснено за бюджетною програмою 3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України». Водночас, утримання персоналу Державної установи «Центр пробації» здійснюється за бюджетною програмою 3601030 «Забезпечення діяльності органів пробації». Тобто при підготовці змін до Постанови №168, а саме: доповнення переліку особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, кошти для виплати додаткової винагороди особам начальницького складу Центру пробації не передбачались. Фінансування видатків згідно з Постановою №168 для персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України пов'язано з виконанням покладених на них функцій, а саме забезпечення надійної ізоляції засуджених та осіб, узятих під варту, в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах. На осіб начальницького складу, які проходять службу в уповноважених органах з питань пробації, не розповсюджується особливий характер несення служби, який містить такі спеціальні умови як несення служби у нічний час, служба у складі наряду чергової частини, блокпосту, оперативно-пошукової групи, групи швидкого реагування, служба позмінно. Наказом Державної установи «Центр пробації» №39/К від 31.05.2018 позивача, яку направлено для проходження служби з Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції та призначено 01.06.2018 на посаду старшого інспектора Луцького районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у Волинській області. Наказом ДУ "Центр пробації" від 04.08.2021 №657/ОД-21 змінено назву уповноважених органів з питань пробації по філії Державної установи "Центр пробації" у Волинській області: Луцький районний відділ на Луцький районний відділ. Наказом ДУ "Центр пробації" від 14.12.2022 №701/К капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 , старшого інспектора Луцького районного відділу філії ДУ "Центр пробації" у Волинській області звільнено зі служби відповідно до п.5 ст.23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" та п.7 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням) 26.12.2023. Разом з тим, утримання та соціальний захист персоналу підрозділів пробації один із напрямів використання бюджетних коштів згідно з паспортом бюджетної програми за КПКВК 3601030 «Забезпечення діяльності органів пробації», затвердженим наказом Міністерства юстиції України №320/5 від 02.02.2022 (пункт 1 розділу 9 паспорта). З огляду на зазначене вище, відповідач зауважує, що фінансово-економічні розрахунки до постанови Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168», якою була поширена дія Постанови №168 на осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, здійснювались за бюджетною програмою 3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України», а не за бюджетною програмою 3601030 «Забезпечення діяльності органів пробації». Згідно з пунктом 1 Постанови №168 від 28.02.2022 р. на період дії воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», передбачена додаткова винагорода в розмірі 30 тисяч гривень щомісяця, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 тисяч гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Центр пробації стверджує, що позивачу виплачено всі належні їй на момент звільнення суми, та зауважує, що позивач не залучалася до виконання завдань, передбачених Законом України «Про правовий режим воєнного стану», заходів і повноважень, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, не несе службу у розумінні Закону України «Про Національну поліцію», а виконував свої службові обов'язки, пов'язані з реалізацією завдань та функцій пробації відповідно до посадової інструкції, Положення про Нікопольський районний відділ №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області та Колективного договору. Враховуючи наведене, відповідач наголошує на відсутності правових підстав для виплати позивачу додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022. Крім того, відповідач у відзиві зауважив, що ОСОБА_1 наполягає у позовних вимогах про виплату йому додаткової винагороди з 24.02.2022 по 01.06.2022, однак наказом від 25.04.2022 №75 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)» (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 р. за № 453/37789 (далі - Наказ № 75), Луцьку міську територіальну громаду (Луцький районний відділ) не включено до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (зі змінами) визначено, таким що втратив чинність Наказ №75. Відповідно до зазначеного Переліку Луцьку міську територіальну громаду (Луцький районний відділ) не включено до зазначеного Переліку. З огляду на викладене, відповідач вважає, що у позивача відсутнє право на отримання додаткової винагороди, у зв'язку з чим у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.
До суду також надійшли від Міністерства юстиції України пояснення по справі, в яких третя особа заперечила проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та зазначила про те, що відповідно до Положення про Державну установу «Центр пробації», затвердженого наказом Міністерства юстиції України №4245/5 від 08.12.2020, Державна установа «Центр пробації» (далі - Центр пробації) є неприбутковою державною установою, створеною для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України з питань пробації і безпосереднього спрямування та координації діяльності уповноважених органів з питань пробації, що належить до сфери управління Мін'юсту. Повноваження персоналу органів пробації, у тому числі повноваження старшого інспектора Луцького районного відділу філії ДУ "Центр пробації" Вовка О.П., не пов'язані із забезпеченням безпеки суб'єктів пробації, захисту чи охорони режимних об'єктів та об'єктів критичної інфраструктури, участю в оперативних заходах, несенням варти, у тому числі в нічний час, несенням служби у наряді та інших заходах, спрямованих на забезпечення безпеки в умовах воєнного стану. Згідно з паспортом бюджетної програми на 2022 рік за кодом програмної класифікації видатків та кредитів Державного бюджету (далі КПКВК) 3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України», затвердженим наказом Міністерства юстиції України №320/5 від 02.02.2022, одним із завдань цієї бюджетної програми є «Утримання та соціальний захист персоналу органів, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та інших установ, а також членів їх сімей, пенсіонерів та ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби України» (пункт 5 розділу 8 паспорта), а одним з напрямів використання бюджетних коштів «Утримання та соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, забезпечення оперативно-службової діяльності» (пункт 1 розділу 9 паспорта). Разом з тим, утримання та соціальний захист персоналу підрозно-службової діяльності» (пункт 1 розділу 9 паспорта). Разом з тим, утримання та соціальний захист персоналу підрозділів пробації один із напрямів використання бюджетних коштів згідно з паспортом бюджетної програми за КПКВК 3601030 «Забезпечення діяльності органів пробації», затвердженим наказом Міністерства юстиції України №320/5 від 02.02.2022 (пункт 1 розділу 9 паспорта). З огляду на зазначене вище, третя особа зауважує, що фінансово-економічні розрахунки до постанови Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168», якою була поширена дія Постанови №168 на осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, здійснювались за бюджетною програмою 3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України», а не за бюджетною програмою 3601030 «Забезпечення діяльності органів пробації». Згідно з пунктом 1 Постанови №168 від 28.02.2022 на період дії воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», передбачена додаткова винагорода в розмірі 30 тисяч гривень щомісяця, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 тисяч гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Пунктами 1 та 2 наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, який набрав чинності 27.12.2022, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, до якого Волинську область не віднесено. Зазначена додаткова винагорода носить тимчасовий характер (на період дії воєнного стану), у розумінні абзацу другого пункту 1 Постанова № 168 є компенсаційною виплатою, та не є видом грошового забезпечення зокрема осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, оскільки перелік видів грошового забезпечення визначений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та пунктом 3 розділу І Порядку № 925/5. Крім того, в поясненнях третьої особи зауважено, що ОСОБА_1 не залучався до виконання завдань, передбачених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходів і повноважень, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, не несла службу у розумінні нормативно-правових актів, а виконувала свої службові обов'язки, пов'язані з реалізацією завдань та функцій пробації відповідно до Посадової інструкції, Положення про відділ №1. Беручи до уваги вищенаведене, на думку третьої особи, відсутні правові підстави для нарахування та виплати позивачеві додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 за спірний період.
Також, від третьої особи та відповідача надійшли клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалами суду від 04.12.2024 у задоволенні клопотань Міністерства юстиції України, ДУ "Центр пробації" про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін у цій справі відмовлено.
До суду надійшли клопотання Державної установи «Центр пробації» про залишення позовної заяви без розгляду та заява Міністерства юстиції України про залишення позовної заяви без розгляду, в яких відповідач та третя особа просили суд залишити вищезазначену позовну заяву без розгляду у зв'язку з пропуском ОСОБА_1 місячного строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 05.12.2024 у задоволенні клопотання Державної установи «Центр пробації» та заяви Міністерства юстиції України про залишення без розгляду позовної заяви у адміністративній справі №320/16018/23 відмовлено.
Станом на час розгляду справи відповіді на відзив та заперечень до суду не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 у період з 01.04.2015 по 26.12.2022 проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби, а саме Державній установі «Центр пробації» на посаді старшого інспектора Луцького районного відділу філії «Центру пробації» у Волинській області у спеціальному званні капітан внутрішньої служби.
На підставі наказу Державної установи «Центр пробації» від 14.12.2022 року №701/к звільнено за пунктом 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 , старшого інспектора Луцького районного відділу філії «Центру пробації» у Волинській області, 26 грудня 2022 року (копія наказу додається).
Позивач звернувся із зверненням до Державної установи «Центр пробації» щодо нарахування та виплати йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168) за період з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року. Також, одночасно в даному зверненні просив надати інформацію чи видавалися (щомісячно) накази Державної установи «Центр пробації» щодо нарахування та виплати зазначеної додаткової винагороди.
Листом від 24.03.2023 №108/В-102/11/Ян-23 відповідач повідомив позивача про те, що він не залучався до виконання завдань, передбачених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходів і повноважень, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів та зазначив про те, що накази про нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 не видавалися.
Такі дії Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України позивач вважає протиправними, та звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Закон України «Про правовий режим воєнного стану» №389-VIIIвід 12.05.2015 р. визначає зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Умовами статті 2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено. що Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.
Статтею 1 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 р., затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022 р., в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб
У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжувався указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022 р., №259/2022 від 18.04.2022 р., №341/2022 від 17.05.2022 р., №573/2022 від 12.08.2022 р., №757/2022 від 07.11.2022 р. та №58/2023 від 06.02.2023 р., яким строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
На виконання Указів Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 та «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за №168 від 28.02.2022 р. (далі Постанова №168).
Згідно з пунктом 1 Постанови №168, яка набрала чинності 28.02.2022 р., у першій редакції установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
У подальшому до зазначеної постанови вносились зміни.
Так, постановою Кабінету Міністрів України №217 від 07.03.2022 р. в абзаці першому пункту 1 Постанови № 168 виключено слова «(крім військовослужбовців строкової служби)».
Постановою Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022 р., яка набрала чинності 24.03.2022 та застосовується з 24.02.2022, доповнено абзац 1 пункту 1 Постанови №168 після слів «та поліцейським» словами «, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка»,».
Постановою Кабінету Міністрів України №400 від 01.04.2022 внесено зміни до пункту 1 Постанови №168 щодо виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка» за №204-р від 06.03.2022 р. затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка» згідно з додатком.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №213-р від 11.03.2022 внесено зміни у додаткове розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №204, доповнивши його позицією «Дніпропетровська область».
Постановою Кабінету Міністрів України №754 від 01.07.2022, яка набрала чинності 08.07.2022 та застосовується з 01.06.2022, внесено такі зміни до пункту 1 Постанови №168 в абзаці першому: слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінити словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)»; після слова «щомісячно» доповнити словами «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)».
Постановою Кабінету Міністрів України №793 від 07.07.2022, яка набрала чинності 19.07.2022 та застосовується з 24.02.2022, внесено такі зміни до пункту 1 Постанови №168: в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».
Державна установа «Центр пробації» листом №744/8/Ян-22 від 30.03.2022 звернулася до Міністерства юстиції України щодо надання роз'яснень про те, чи поширюється дія постанови Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, на осіб рядового та начальницького складу Державної установи «Центр пробації».
У відповідь на вказаний лист Міністерством юстиції України направлено до Центру пробації лист №31985/32924-11-22/7.4.1 від 26.04.2022 про те, що згідно з інформацією, наданою Бухгалтерською службою Міністерства юстиції України, відповідно до Методики проведення фінансово-економічних розрахунків при підготовці проекту акта Кабінету Міністрів України та законопроекту, що вноситься у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради України, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 21.03.2008 №423, фінансово-економічні розрахунки до проекту зазначеної вище постанови здійснені за бюджетною програмою 3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України», водночас утримання персоналу Державної установи «Центр пробації» у 2022 році здійснюється за бюджетною програмою 3601030 «Забезпечення діяльності органів пробації».
Статтею 1 Закону України «Про пробацію» №160-VIII від 05.02.2015 р. визначено, що орган пробації - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері пробації; персонал органу пробації - працівники, які відповідно до повноважень, визначених цим Законом та іншими законами України, виконують завдання пробації.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про пробацію», орган пробації у межах своїх повноважень організовує: забезпечення суду досудовими доповідями про обвинувачених; здійснення нагляду за засудженими; виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт; реалізацію пробаційних програм стосовно осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням; соціально-виховну роботу із засудженими; підготовку до звільнення засуджених, які відбувають покарання у виді обмеження волі та позбавлення волі на певний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про пробацію», права, обов'язки, відповідальність, правовий та соціальний захист персоналу органу пробації визначаються Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та цим Законом.
Державну установу «Центр пробації» утворено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №655-р від 13.09.2017 та наказом Міністерства юстиції України №4322/5 від 28.12.2017.
Відповідно до Положення про Державну установу «Центр пробації», затвердженого наказом Міністерства юстиції України №4242/5 від 08.12.2020 р., Центр пробації є неприбутковою державною установою, що створена для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України з питань пробації і безпосереднього спрямування та координації уповноважених органів з питань пробації, що належить до сфери управління Мін'юсту.
Згідно із приписами п. 1 і п. 5 розділу 1 Положення про Луцький районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області, затвердженого наказом Державної установи «Центр пробації» №758/08-21 від 07.09.2021, Луцький районний відділ №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області є уповноваженим органом з питань пробації, який безпосередньо забезпечує виконання у межах адміністративно-територіальної одиниці певних видів адміністративних стягнень та кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та пробації. До складу персоналу входять працівники, які працюють за трудовим договором, та особи начальницького складу, що були переведені з Державної кримінально-виконавчої служби України.
Згідно з посадовою інструкцією старшого інспектора Луцького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області, затвердженої начальником філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області від 13.10.2021, основною метою діяльності старшого інспектора Луцького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області є забезпечення виконання завдань, покладених на Луцький районний відділ №1, зокрема, щодо реалізації в межах компетенції державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, реалізація заходів досудової, наглядової та пенітенціарної пробації, пробаційних програм, організація взаємодії з державними та громадськими організаціями, забезпечення контролю за дотриманням прав людини і громадянина при виконанні покарань, не пов'язаних з позбавленням волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» №2713-IV від 23.06.2005, Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).
Служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
Суд зазначає, що Постановою №168 в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 грн щомісячно особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».
Позивач, як старший інспектор входить до складу персоналу Луцького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області, який є уповноваженим органом з питань пробації.
Наказом Державної установи «Центр пробації» від 31.05.2018 № 39/К Позивача, направлено для подальшого проходження служби з Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції та призначено 01.06.2018 на посаду старшого інспектора Луцького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області.
Наказом Державної установи «Центр пробації» від 04.08.2021 № 657/0Д-21 змінено назву уповноважених органів з питань пробації по філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області: Луцький районний відділ на Луцький районний відділ.
Наказом Державної установи «Центр пробації» від 14.12.2022 № 701/К капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 , старшого інспектора Луцького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області звільнено зі служби відповідно до пункту 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) 26.12.2023.
Як зазначено вище, Державна установа «Центр пробації» є державною установою, що створена для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України з питань пробації і безпосереднього спрямування та координації уповноважених органів з питань пробації, що належить до сфери управління Мін'юсту.
Як свідчать встановлені обставини справи, позивач, у спірний період, проходив службу у званні капітана внутрішньої служби.
Доказів несення служби (чергування, наряди тощо), встановлення графіків несення служби, наявність положення про несення служби працівниками організації, де проходила службу позивач, матеріали справи не містять. Графік роботи позивача визначений колективним договором та складає п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними.
До аналогічних висновків дійшов Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 18.05.2023 по справі №160/27/23.
Також судом враховано те, що за змістом листа Міністерств юстиції України №31985/32924-11-22/7.4.1 від 26.04.2022, відповідно до Методики проведення фінансово-економічних розрахунків при підготовці проекту акта Кабінету Міністрів України та законопроекту, що вноситься у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради України, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 21.03.2008 №423, фінансово-економічні розрахунки до проекту зазначеної вище постанови здійснені за бюджетною програмою 3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України», водночас утримання персоналу Державної установи «Центр пробації» у 2022 році здійснюється за бюджетною програмою 3601030 «Забезпечення діяльності органів пробації».
За таких обставин, судом не встановлено наявності підстав, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 для виплати позивачу Державною установою «Центр пробації» Міністерства юстиції України за спірний період додаткової винагороди, виплата якої передбачена особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вищенаведених обставин суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, у зв'язку з чим у задоволенні поданої ОСОБА_1 позовної заяви слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та при зверненні до суду ним не були понесені судові витрати, відсутні підстави для стягнення судових витрат.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.