05 грудня 2024 року справа №640/15266/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про скасування постанови про накладення штрафу в сумі 10200 грн.,
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київський області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) з вимогою скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 14.05.2021 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 у ВП №64340966 за невиконання Управлінням виконавчого листа у справі №320/8250/20.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2021 позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва судового збору в сумі 2270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний судміста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог зазначених приписів, Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу №640/15266/21 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.
На підставі ухвали від 30.10.2023 справу прийнято до провадження та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В обґрунтування позовних вимог зазначає про протиправність дій відповідача щодо винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу за невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 у справі №320/8250/20, оскільки виконання вказаного судового рішення є утрудненим. Тому, позивачем було подано до суду заяву про роз'яснення рішення суду у справі №320/8250/20, про що було повідомлено відповідача листом від 17.03.2021. Зазначає, що відповідач безпідставно виніс оскаржувану постанову про накладення штрафу у порядку ст.75 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, своїм правом, передбаченим статтею 162 КАС України не скористався, із відзивом до суду не звернувся.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.
Як свідчать матеріали справи, згідно рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 у справі № 320/8250/20 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зобов?язано здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року у відповідності до ст. 39,50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням раніше сплачених сум.
Не погоджуючись з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 у справі № 320/8250/20, Управління скористалося своїм правом та подало апеляційну скаргу на вищевказане рішення Київського окружного адміністративного суду.
Апеляційна скарга Головного управління повернена Шостим апеляційним адміністративним судом згідно ухвали від 10.02.2021 та надійшла на адресу Головного управління 16.02.2021.
Разом із цим, в резолютивній частині вищевказаного рішення Київського окружного адміністративного суду не вказано в якому розмірі необхідно провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
У зв?язку з цим, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області звернулося до Київського окружного адміністративного суду із заявою про роз?яснення рішення у справі № 320/8250/20 від 20.11.2020.
11 лютого 2021 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження Nє64340966.
Листом від 17.03.2021 №1000-0903-5/28026 Управління повідомило Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про те, що звернулося до Київського окружного адміністративного суду з заявою про роз?яснення рішення у справі № 320/8250/20 від 20.11.2020 та зазначило, що Управління виконає вищевказане рішення Київського окружного адміністративного суду після надання судом роз?яснення щодо виконання вищевказаного рішення по даній справі.
У зв?язку з цим, Управління просило зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №64340966 до надання роз?яснення рішення Київського окружного адміністративного суду у справі №320/8250/20 від 20.11.2020.
Натомість, 19.05.2021 на адресу Управління надійшла постанова державного виконавця від 14.05.2021 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн у ВП №64340966 за невиконання Управлінням виконавчого листа у справі №320/8250/20.
Позивач, вважаючи постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду протиправною та такою, що порушує його права, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).
Положеннями статті 3 Закону №1404-VIII закріплено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до частини 6 статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Положеннями статті 27 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Частина четверта статті 19 Закону №1404-VIII передбачено, що сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання боржником судового рішення у встановлений строк без поважних причин.
Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.
Тобто, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано і таке невиконання сталося без поважних на те причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме невиконання рішення суду без поважних причин. Згідно з усталеної судової практики поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
Відповідно до положень статті 28 Закону № 1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1- 4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен встановити дві обставини: 1) факт виконання чи невиконання рішення; 2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання. При цьому, лише дійшовши висновку про відсутність поважних причин, державний виконавець вправі накласти штраф на боржника. Встановлення таких обставин здійснюється шляхом виконання державним виконавцем своїх обов'язків та реалізації прав, передбачених ст.18 Закону №1404-VIII, а також дотриманням сторонами виконавчого провадження свої обов'язків.
Зокрема, частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до змісту положень частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, а частина 4 наголошує на тому, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Виходячи з аналізу вищевказаних норм можна дійти висновку, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Суд вважає, що встановлені у цій справі обставини не дають підстав для висновку, що застосування до позивача штрафу відповідало наведеним умовам.
Так, згідно рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 у справі №320/8250/20 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зобов?язано здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року у відповідності до ст. 39,50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням раніше сплачених сум, з урахуванням усіх встановлених у цей період надбавок і премій, й виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою (без урахування податків і зборів) та фактично отриманою сумою виплат за вказаний період. Безпосередньо у пункті 2 зазначеної постанови зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Судом встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області звернулося до Київського окружного адміністративного суду із заявою про роз?яснення рішення у справі №320/8250/20 від 20.11.2020.
Втім, відповідач прийняв постанову від 14.05.2021 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн у ВП №64340966 за невиконання Управлінням виконавчого листа у справі №320/8250/20.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, за змістом вищенаведеної норми державний виконавець при винесені постанови про накладення штрафу на боржника, повинен пересвідчитись, що рішення суду не виконується без поважних на те причин. Поважними в розумінні наведених норм закону можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його волевиявлення.
Накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання (виконати судове рішення).
Відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з'ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв'язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з'ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону.
Разом із цим, відповідно до ч.4 ст. 254 КАС України подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
До того ж, як встановлюється із матеріалів справи, позивач листом від 11.05.2021 №1000-0903-5/44535 повідомив відповідача про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду по справі №320/8250/20 та надало підтверджуючі виконання документи, зокрема протокол від 21.04.2021.
Відтак, судом встановлено, що спірна постанова про накладення на позивача штрафу прийнята без з'ясування наявності чи відсутності поважних причин не виконання судового рішення.
Таким чином, спірна постанова про накладення штрафу у виконавчому провадженні №664340966 прийнята передчасно, без врахування всіх обставин справи, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що постанова є протиправною і підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши надані докази, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 14.05.2021 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 у ВП №64340966 за невиконання Управлінням виконавчого листа у справі №320/8250/20.
3. Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області судові витрати у розмірі 2270 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання судових рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.