про повернення позовної заяви
04 грудня 2024 року Київ № 320/50193/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2
доКиївського міського центру медико-соціальної експертизи
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київського міського центру медико-соціальної експертизи, в якому просить суд:
«визнати протиправними дії МСЕК м. Києва про непризначення ОСОБА_2 безстроково 2 групи інвалідності на засіданні комісії в 2015 році;
Надати нову справку безстроково;
Відшкодувати з МСЕК за період з 2016 року по теперішній час невиплачені гроші згідно групи інвалідності».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2024, позовну заяву №320/50193/24 розподілено судді Жуковій Є.О.
08 листопада 2024 року зазначену позовну заяву було фактично передано судді Жуковій Є.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк та поряд усунення, виявлених недоліків позовної заяви.
Зокрема, в мотивувальній частині ухвали вказано, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали:
- належним чином завірену копію рішення про призначення/ піклувальником ОСОБА_2 або інші документи, що підтверджують повноваження представника;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо заявлених позовних вимог, вказавши підстави для поновлення строку та додавши докази поважності причин його пропуску;
- завірені належним чином копії додатків до позовної заяви (копії належної якості, придатні для читання).
При цьому, по тексту ухвали судом зауважено наступне.
Частиною 6 статті 160 КАС України визначено: якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Частина 3 статті 5 КАС України визначає, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
Частиною 1 статті 56 КАС України визначено, що права, свободи та інтереси недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Згідно статті 59 КАС України документами, що підтверджують повноваження представника є, зокрема, рішення про призначення опікуном.
Судом встановлено, позовна заява подана і інтересах ОСОБА_2 , за змістом позовної заяви ОСОБА_1 вказує себе як законний представник ОСОБА_2 , проте, жодних доказів на підтвердження вказаного, зокрема рішення про призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , до матеріалів позовної заяви не надано.
Згідно з вимогами ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, в позовній заяві позивач посилається на обставини, які відбулись у 2015 році, проте з даним позовом позивач звернувся лише у жовтні 2024 року.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
В своє обґрунтування позивач посилається на захворювання та малозабезпеченність.
Оцінюючи такі посилання, що викладені в позовній заяві, суд акцентує, за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує відповідне рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
В той же час, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Згідно пункту 5 та 8 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
У відповідності до частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Ознайомившись із додатками до позовної заяви, суд зазначає, що фото-копії додатків до позовної заяви є неналежної якості та непридатні для читання.
26 листопада 2024 року на електронну адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 .
Зі змісту вказаної заяви від 26.11.2024 вбачається, що ОСОБА_1 фактично не погоджується із ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 про залишення позовної заяви без руху, зокрема, не погоджується із наявністю недоліків поданої позовної заяви, при цьому, жодних документів, пояснень, на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду заява ОСОБА_1 не містить.
Заяв щодо продовження встановленого строку на усунення недоліків позовної заяви, до Київського окружного адміністративного суду не надходило.
При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У рішенні від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України" Європейський суд з прав людини висловив позицію про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно частин 6 та 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи вищевикладені обставини, з огляду на невиконання вимог ухвали щодо усунення недоліків позовної заяви, яку було залишено без руху, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Повернути позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 .
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви і додані до неї документи надіслати позивачу.
3. Довести до відома позивача, що у відповідності до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення у порядок, визначений статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Жукова Є.О.