04 грудня 2024 року Справа № 280/9183/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ»
до Рівненської митниці
про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (далі - позивач) до Рівненської митниці (далі - відповідач), у якій позивач (з урахуванням заяви про уточнення тексту первісно поданого адміністративного позову) просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товару № UA204000/2024/000031/2 від 05.04.2024.
Крім того, просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати по даній справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Заявлена позивачем митна вартість товару, згідно з ч. 10 ст. 58 МК України, включає вартість товару згідно рахунків та вартість витрат на транспортування (фрахтування) товарів до місця ввезення на митну територію України, інших витрат, які підлягають включенню в митну вартість товару, у позивача не було. Разом з митною декларацією позивачем був наданий пакет необхідних та додаткових документів, проте через електронну систему декларанту надійшло повідомлення митниці про те, що надані документи не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності, у зв'язку з чим були витребувані додаткові документи. Після надання відповідних документів відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2024/000031/2 від 05.04.2024, відповідно до якого митна вартість товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості (резервний метод). Позивач вважає, що позивач надав усі документи, які дозволяють чітко визначити митну вартість за основним (першим) методом без жодних суперечностей та неузгодженостей у числових значеннях контрактної вартості товарів. Стверджує, що відповідач не довів наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого Товариством товару та протиправність оскаржуваних рішень. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
03.10.2024 судом отримано відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що під час здійснення митного контролю за МД від 03.04.2024 №24UA204150001327U0 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено, що в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності. Враховуючи відповідні розбіжності, зазначені в оскаржуваному рішенні, неможливо здійснити перевірку числового значення заявленої митної вартості оцінюваних товарів, у зв'язку з чим у відповідача при здійснення митного контролю товару були достатні підстави для запиту додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару. Також, декларанту надано консультацію стосовно рівня вартості товарів, яким володіє митниця, та який можливо застосувати до імпортованого товару. Відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2024/000031/2 від 05.04.2024 є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, прийнятим у спосіб та в межах повноважень, наданих митним органам законодавством та цілком обґрунтованими. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 07.10.2024 суд відкрив провадження у справі, призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
Ухвалою від 18.11.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання представника Рівненської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
29.12.2022 ТОВ «Мототехімпорт» (покупець) уклало з компанією WEIFANG SHANDONG SHIFENG (GROUP) CO., LTD. (продавець) зовнішньоекономічний контракт № SF/7 на поставку в Україну товару в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною даного контракту.
Згідно з додатковою угодою (додатком) № 5 від 15.11.2023 у зв'язку з технічною помилкою в назві та вартості товару у специфікації № 2023-9 від 30.10.2023 сторони дійшли згоди викласти специфікацію в іншій редакції: трактор Shifeng240BFLU/Tractor Shifeng 240BFLU у кількості 48 шт., за ціною 1635 дол.США, на суму 78480 дол.США; трактор Shifeng 244BFU/Tractor Shifeng 240BFU у кількості 32 шт., за ціною 1990 дол.США, на суму 63680дол.США. Всього 142160 дол.США. Також зазначені наступні умови поставки:
строк поставки: січень-березень 2024;
виробник товару: SHANDONG SHIFENG (GROUP) CO., LTD., Китай;
вантажоодержувач: ТОВ «Мототехімпорт»;
умови поставки: FOB Циндао, Китай;
оплата товару: 100% передплата;
країна походження: Китай.
На виконання вказаного зовнішньоекономічного контракту відповідно до специфікації (додатків до контракту) №2023-9 від 30.10.2023, рахунку-фактури на оплату №SF2023-9 від 25.12.2023, коносаменту № BW24010014 від 09.01.2024 було здійснено поставку ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» товарів (тракторів для сільськогосподарських робіт).
03.04.2024 позивачем було подано до митного оформлення митну декларацію (по тексту - МД) типу ІМ40АА № 24UA204150001327U0, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар № 1: «1. Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 48шт., марка - SHIFENG, модель - 240BFLU, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 17,6кВт/24к.с, номери шасі/заводські НОМЕР_1 , потужність двигуна - номери: НОМЕР_2 (двигун № НОМЕР_3 ); 01231110097 (двигун № НОМЕР_4 ); 01231110098 (двигун № НОМЕР_5 ); 01231110099 (двигун № НОМЕР_6 ); 01231110100 (двигун № НОМЕР_7 ); 01231110101 (двигун № НОМЕР_8 ); 01231110102 (двигун № НОМЕР_9 ); 01231110103 (двигун № НОМЕР_10 ); 01231110104 (двигун № НОМЕР_11 ); 01231110105 (двигун № НОМЕР_12 ); 01231110106 (двигун № НОМЕР_13 ); 01231110107 (двигун № НОМЕР_14 ); 01231110108 (двигун № НОМЕР_15 ); 01231110109 (двигун № НОМЕР_16 ); 01231110110 (двигун № НОМЕР_17 ); 01231110111 (двигун № НОМЕР_18 ); 01231110112 (двигун № НОМЕР_19 ); 01231110113 (двигун № НОМЕР_20 ); 01231110114 (двигун №1P1100052); 01231110115 (двигун № НОМЕР_21 ); 01231110116 (двигун №1P1100049); 01231110117 (двигун №1P1100041); 01231110118 (двигун №1P1002575); 01231110119 (двигун №1P1100051); 01231110120 (двигун №1P1002643); 01231110121 (двигун №1P1100055); 01231110122 (двигун №1P1002574); 01231110123 (двигун №1P1002607); 01231110124 (двигун №1P1002561); 01231110125 (двигун №1P1002605); 01231110126 (двигун №1P1002576); 01231110127 (двигун №1P1002617); 01231110128 (двигун №1P1002639); 01231110129 (двигун №1P1100047); 01231110130 (двигун №1P1100038); 01231110131 (двигун №1P1002606); 01231110132 (двигун № НОМЕР_22 ); 01231110133 (двигун №1P1100044); 01231110134 (двигун № НОМЕР_23 ); 01231110135 (двигун № НОМЕР_24 ); 01231110136 (двигун № НОМЕР_25 ); 01231110137 (двигун № НОМЕР_26 ); 01231110138 (двигун № НОМЕР_27 ); 01231110139 (двигун № НОМЕР_28 ); 01231110140 (двигун № НОМЕР_29 ); 01231110141 (двигун № НОМЕР_30 ); 01231110142 (двигун № НОМЕР_31 ); 01231110143 (двигун №1P1002571). Календарний рік виготовлення - 2023. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: SHANDONG SHIFENG (GROUP) CO., LTD.».
Товар № 2: «1. Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 32шт., марка - SHIFENG, модель - 244BFU, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 1344см3, потужність двигуна - 17,6кВт/24к.с, номери шасі/заводські НОМЕР_32 (двигун № НОМЕР_33 ); 01231110145 (двигун №1P1002599); номери: 01231110144 (двигун № НОМЕР_34 ); 01231110147 (двигун №1P1002638); 01231110148 (двигун №1P1002651); 01231110149 (двигун № НОМЕР_35 ); 01231110150 (двигун № НОМЕР_36 ); 01231110151 (двигун №1P1100037); 01231110152 (двигун №1P1002653); 01231110153 (двигун №1P1002648); 01231110154 (двигун №1P1002652); 01231110155 (двигун №1P1100046); 01231110156 (двигун №1P1100036); 01231110157 (двигун №1P1002602); 01231110158 (двигун №1P1002657); 01231110159 (двигун №1P1100048); 01231110160 (двигун №1P1002573); 01231110161 (двигун №1P1002654); 01231110162 (двигун №1P1002647); 01231110163 (двигун №1P1002601); 01231110164 (двигун № НОМЕР_37 ); 01231110165 (двигун № НОМЕР_38 ); 01231110166 (двигун № НОМЕР_39 ); 01231110167 (двигун № НОМЕР_40 ); 01231110168 (двигун № НОМЕР_41 ); 01231110169 (двигун № НОМЕР_42 ); 01231110170 (двигун № НОМЕР_43 ); 01231110171 (двигун № НОМЕР_44 ); 01231110172 (двигун № НОМЕР_45 ); 01231110173 (двигун № НОМЕР_46 ); 01231110174 (двигун № НОМЕР_47 ); 01231110175 (двигун №1P1002609). Календарний рік виготовлення - 2023. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: SHANDONG SHIFENG (GROUP) CO., LTD.».
До даної митної декларації, як встановлено із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:
- пакувальний лист № б/н від 25.12.2023;
- рахунок-фактура (інвойс) № SF2023-9 від 25.12.2023;
- коносамент № BW24010014 від 09.01.2024;
- накладна № 09039 від 26.03.2024;
- сертифікат про походження товару № 24C3725A0009/00017 від 18.02.2024;
- банківські платіжні документи, що стосуються товару № 430 від 07.11.2023, № 467 від 21.11.2023;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № L70812 від 11.03.2024;
- документи, що підтверджують вартість перевезення товару - акт виконаних послуг від 12.04.2024, довідка про транспортні витрати від 26.03.2024, заявка на перевезення № 73 від 02.01.2024;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Специфікація № 2023-9 від 30.10.2023; додаткова угода № 5 від 15.11.2023;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № SF/7 від 29.12.2022;
- договір (контракт) про перевезення № 2712/917/2022 від 27.12.2022;
- інші документи - список номерів шасі від 25.12.2023; технічні характеристики від 25.12.2023.
03.04.2024 митницею направлено повідомлення декларанту наступного змісту: «Відповідно до положень Митного кодексу України повідомляємо, що подані до митного оформлення документи неточності: - в гр.24 залізничної накладної від 26.03.2024 №09039 зазначені MRN, які до митного оформлення не надані; - відповідно до коносаменту від 09.01.2024 №BW24010014 портом прибуття є Gdansk, Poland. Згідно наданої залізничної накладної від 26.03.2024 №09039 транспортування товарів залізничними шляхами здійснено за маршрутом Славков-Хрубешов-Ізов-Клевань. При цьому до МД не надано транспортних документів та документів, що підтверджують понесені витрати за усім маршрутом перевезення товарів до митного кордону України. Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості. Згідно частини 5 статті 54 Митного кодексу України, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994 р. Враховуючи викладене, Вам необхідно надати: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 2) копію митної декларації країни відправлення, яку можливо розповсюдити до імпортованої партії товарів; 3) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) транспортні документи та документи, що підтверджують понесені витрати за усім маршрутом перевезення товарів до митного кордону України; 5) зазначену в гр.24 залізничної накладної від 26.03.2024 №09039 MRN; 6) виписку з бухгалтерської документації. У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів».
Листом за вих.№ 51 від 04.04.2024 товариство додатково надало митниці: прайс-лист виробника від 20.10.2023; комерційну пропозицію виробника від 20.10.2023; виписку з банківського рахунку за листопад 2023; польські митні транзитні декларації.
За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів Рівненською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2024/000031/2 від 05.04.2024, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих Товарів №№ 1,2 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості (2-г - резервний метод).
Оформлення зазначеного вище товару декларантом було здійснено та випущено у вільний обіг за МД від 08.04.2024 №24UA204150001368U8.
Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з цим позовом.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України (далі - МК України), інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 Митного кодексу України, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів
Згідно з частиною першою статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до частини першої статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з частиною першою статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Стаття 49 МК України визначає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною першою статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частиною першою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
За нормами частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
За правилами частини шостої статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Частинами першою-третьою, шостою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.
Відповідно до статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
З урахуванням викладеного вище, очевидним є висновок, що у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини для витребування додаткових документів, ненадання яких унеможливлювало б визначення саме митної вартості товару, що ввозиться, за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 МК України.
За визначенням, наведеним у частині першій статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Водночас наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 07.05.2020 у справі № 826/10527/17, у постанові від 02.06.2022 у справі №460/2674/20.
Під час здійснення Рівненською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом у митного органу виникли наступні сумніви щодо достовірності фактурної вартості заявленого до митного оформлення товару.
У рішенні про коригування митної вартості № UA204000/2024/000031/2 від 05.04.2024 за МД № 24UA204150001327U0 від 03.04.2024 зазначені наступні розбіжності:
- відповідно до коносаменту від 09.01.2024 №BW24010014 портом прибуття є Gdansk, Poland. Згідно наданої залізничної накладної від 26.03.2024 №09039 транспортування товарів залізничними шляхами здійснено за маршрутом Славков-Хрубешов-Ізов-Клевань. При цьому до МД не надано транспортних документів та документів, що підтверджують понесені витрати за усім маршрутом перевезення товарів до митного кордону України;
- в MRN №№24PL322080NS6J1427, 24PL322080NS6J1HZ9, 24PL322080NS6J0M59, 24PL322080NS6J1XK3 зазначена накладна №273820667, яка до митного оформлення не надана;
- в MRN №№24PL322080NS6J1427, 24PL322080NS6J1HZ9, 24PL322080NS6J1XK3 зазначена вартість по фактурах SF2023-9, яка не кореспондується з інвойсом від 25.12.2023 №SF2023-9.
Враховуючи зазначені розбіжності, відповідач вказав на наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.
Дослідивши мотиви прийняття оскаржуваного рішення про коригування вартості товарів, суд зауважує наступне:
1) щодо посилань митного органу про ненадання транспортних документів та документів, що підтверджують понесені витрати за усім маршрутом перевезення товарів до митного кордону України.
На підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір перевезення вантажу морським транспортом № 2712/917/2022 від 27.12.2023; коносамент № BW24010014 від 09.01.2024; залізничну накладну № 09039 від 26.03.2024; рахунок № L70812 від 11.03.2024; довідку про транспортні витрати від 26.03.2024; акт виконаних послуг від 02.04.2024; заявку на перевезення №73 від 02.01.2023.
27.12.2023 ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (замовник) та компанія «Global Container Lines Latvija SIA» (перевізник) уклали договір № 2712/917/2022 перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) (далі - Договір № 2712/917/2022), за умовами якого замовник доручає, а перевізник приймає на себе зобов'язання за плату виконати міжнародне морське перевезення (фрахт) вантажів замовника в порядку та на умовах цього Контракту. На час воєнного стану в України Виконавець може здійснити перевезення (фрахт) та наземну доставку до території України зовнішньоторговельних вантажів за маршрутами та інструкціями зазначеним Замовником, за взаємно затвердженими умовами та тарифами. У разі потреби та на прохання Замовника Виконавець зобов'язується надати в користування останньому обладнання для перевезення вантажів морським та наземним транспортом.
Згідно з пунктами 2.1-2.2 Договору № 2712/917/2022 до обов'язків перевізника належить здійснення морського перевезення (фрахту) вантажів в контейнерах та / або наземне перевезення згідно узгодженого Сторонами маршруту, на умовах, що передбачені цим Договором та заявками до нього. Протягом 5-10 днів після виходу судна з порту відправлення Перевізник видає коносамент. Коносамент направляється Замовнику в електронній копії, що буде мати таку саму юридичну силу, як і оригінал. Перевізник видає коносамент, який є достатнім доказом здійснення перевезення та підставою для вивантаження та подальших операцій з вантажем в порту призначення.
За пунктами 4.1-4.4 Договору № 2712/917/2022 загальна сума цього Договору складається з сум, що наведені в рахунках (інвойсах) та / або актах виконаних робіт, що виставлені Перевізником Замовнику. Замовник сплачує виставлений Перевізником рахунок (інвойс) на оплату морського та / або наземного перевезення (фрахту) вантажів протягом 45 календарних днів з дати вивантаження контейнерів в порту. Перевізник надає оригінал рахунку (інвойсу) та / або акту виконаних робіт, заявки протягом «5» календарних днів з моменту вивантаження вантажу в порту призначення. У випадку перевантаження (перевалки) контейнера (контейнерів) на інше судно в проміжному порту, вартість даного перевантаження включається в загальну вартість морського перевезення (фрахту), що зазначена в рахунку (інвойсі) та акті виконаних робіт. Замовник оплачує всі банківські витрати та обов'язкові платежі, що пов'язані з оплатою рахунків (інвойсів) Перевізника.
Заявкою № 73 від 02.01.2024 на перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) до Договору № 2712/917/2022 сторони узгодили, що вартість транспортування складає 19940,00 дол.США (доставка за маршрутом за 1 контейнер: Циндао - Клевань 4985,00 дол.США) за 80 упаковок.
Відповідно до наданого коносаменту № BW24010014 від 09.01.2024, який є телекс-релізом оригіналу коносамента, оформленого за Договором № 2712/917/2022, портом завантаження є Циндао, Китай, а портом відвантаження - Гданськ, Польща (вантаж направляється до України). За змістом залізничної накладної від 26.03.2024 №09039 транспортування товарів здійснено залізничними шляхами за маршрутом Славков ЛХС -Хрубешув - Ізов - Клевань.
Згідно з виставленим рахунком (інвойсом) № L70812 від 11.03.2024 вартість транспортування вантажу в контейнерах становить: морський фрахт, включаючи перевантаження: Кіндао, Китай - Гданськ, Польща - 8660,00 дол.США; міжнародна залізнична доставка, включаючи перевантаження: Гданськ, Польща - митний перехід - Володимир-Волинський - Хрубешув - 4000,00 дол.США; міжнародна залізнична доставка, включаючи перевантаження: митний перехід Володимир-Волинський - Клевань, Україна - 7280,00 дол.США.
Крім цього, факт надання транспортних послуг підтверджується актом виконаних робіт № б/н від 02.04.2024 між компаніями по Договору № 2712/917/2022, за яким загальна вартість наданих послуг за перевезення склала 19940 дол.США, включаючи перевантаження контейнерів.
Вартість перевезення як складову задекларованої митної вартості товару позивач підтвердив також довідкою про транспортні витрати від 26.03.2024, яка містить інформацію щодо вартості перевезення на маршруті перевезення, в тому числі, до кордону України та на території України.
Законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Відтак, оскільки МК України не визначає вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові га/або бухгалтерські документи), - довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. Наведена позиція суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною зокрема, у постанові від 06.09.2019 у справі № 815/2501/18, у постанові від 07.05.2020 у справі № 400/2922/18 та від 07.07.2023 у справі № 803/718/17.
Таким чином, позивачем при митному оформленні товару надано усі наявні транспортні (перевізні) документи за усім маршрутом перевезення товарів до митного кордону України, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
2) щодо ненадання до митного оформлення накладної №273820667, яка зазначена в MRN №№24PL322080NS6J1427, 24PL322080NS6J1HZ9, 24PL322080NS6J0M59, 24PL322080NS6J1XK3.
На вимогу митниці позивачем листом за вих.№ 51 від 04.04.2024 були надані, зокрема, польські митні транзитні декларації MRN №№24PL322080NS6J1427, 24PL322080NS6J1HZ9, 24PL322080NS6J0M59, 24PL322080NS6J1XK3. Суд зазначає, що транзитні декларації відкриваються у порту перевалки та є підтвердженням можливості слідування товару під митним контролем до митного кордону України. При цьому, товари перетинають територію держави від прибуття до вибуття в незмінному вигляді, тобто, транзитом, і не потрапляють під митні збори і податки.
При цьому приписами частини другої статті 53 Митного кодексу України передбачено документи, що подаються декларантом для підтвердження митної вартості товарів, якими є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відтак, відомості, що містяться у MRN (польські транзитні декларації) ніяким чином не впливають на визначення митної вартості товарів. Більш того, MRN не містять відомостей про числові значення митної вартості товарів. Водночас митним органом не обґрунтовано необхідність надання при вирішенні питання про митне оформлення товарів накладної №273820667.
Разом з цим, суд зауважує, що декларант не має відношення до заповнення відомостей, що зазначені в польських транзитних деклараціях. Позивачем під час митного оформлення товарів було надано коносамент № BW24010014 від 09.01.2024, що є єдиним коносаментом, який наявний у товариства.
3) щодо доводів митного органу про те, що в MRN №№24PL322080NS6J1427, 24PL322080NS6J1HZ9, 24PL322080NS6J1XK3 зазначена вартість по фактурах SF2023-9, яка не кореспондується з інвойсом від 25.12.2023 №SF2023-9.
Суд зазначає, що вказана у польських транзитних деклараціях вартість по фактурі SF2023-9 31840,00 жодним чином не впливає на числові показники вартості товару або транспортних послуг, оскільки вказана фактура не є документом первинного бухгалтерського обліку в контексті ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зазначеними накладними підтверджується виключно факт перевезення товару по території республіки Польща, тому відомості щодо зазначеної у них суми рахунку-фактури не мають жодного значення.
За обставинами справи до митного оформлення був наданий такий первинний документ бухгалтерського обліку, як рахунок-фактура від 25.12.2023 №SF2023-9 на оплату вартості товару на суму 142160 дол. США. Ця ж сума зазначена у специфікації № 2023-9 та банківських платіжних інструкціях щодо здійснення оплати. Таким чином, у зазначених документах відсутні розбіжності, позаяк вони кореспондуються між собою та ідентифікуються із задекларованими товарами, відповідно митниця мала можливість перевірити числові показники вартості товару та факт здійснення оплати за товар.
Позивач як декларант не має відношення до заповнення відомостей, що зазначені в польських транзитних деклараціях. Так само відповідачем не аргументовано, яким чином вказаний у польських транзитних деклараціях реквізит впливає на можливість перевірки нею саме числових показників заявленої декларантом митної вартості товару.
Суд підсумовує, що для митного оформлення імпортованого товару позивач надав документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України. Подані документи містять достовірні числові дані, які підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п'ятої статті 58 МК України.
Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Верховний Суд у постанові від 19.06.2024 по справі № 460/1143/19 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів у декларанта.
Проте, на підставі частини третьої статті 53 МК України, пункту 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Рівненською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) копію митної декларації країни відправлення; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Слід зазначити, що з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим митниця може витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі можливі документи, передбачені у статті 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Суд зауважує, що, витребуючи весь перелік додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, передбачений частини третьої статті 53 МК України, митний орган не обґрунтував яким чином кожен з витребуваних документів може усунути розбіжність або підтвердити заявлену мину вартість товару.
Натомість декларантом листом за вих.№ 51 від 04.04.2024 були додатково подані прайс-лист виробника від 20.10.2023; комерційна пропозиція виробника від 20.10.2023; виписка з банківського рахунку за листопад 2023; польські митні транзитні декларації..
Так, суд звертає увагу, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого частиною п'ятою статті 54 МК України, не довів перед судом про наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у частинах першій та другій статті 58 МК України, в тому числі в частині не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов'язковою при відповідному обчисленні митної вартості.
До того ж, відповідач не зміг аргументовано довести, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати невірне визначення позивачем митної вартості товару.
Відповідно до положень статті 55 цього МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У відповідності до частин першої та другої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина дванадцята статті 264 МК України).
Відповідно до частини п'ятої статті 55 МК України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.
Також згідно з частиною четвертою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Як зазначено митницею в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості № UA204000/2024/000031/2 від 05.04.2024, за результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України, у зв'язку з неможливістю застосування інших методів визначення митної вартості послідовно розглядалася можливість застосування резервного методу визначення митної вартості.
З урахуванням зазначеного митну вартість товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод, згідно з положеннями статті 64 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товарів, враховуючи країну виробництва та експорту, опис товару, призначення, обсяги ввезення: митну вартість товару №1 визначено на підставі цінової інформації про вартість товарів, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом, за митною декларацією від 11.03.2024 №24UA205140017007U9 - 2,92 USD/кг ; митну вартість товару №2 визначено на підставі цінової інформації про вартість товарів, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом, за митною декларацією від 17.01.2024 № 24UA100440310602U8 - 3,2653 USD/кг.
Застосування резервного методу передбачене статтею 64 МК України, згідно із якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органом митних вартостях.
Разом з тим, Верховним Судом у постанові від 25.02.2020 у справі №260/718/19 зазначено наступне: «... рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІСДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.».
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
А тому, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Можливість поставки товару іншим покупцям за більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв'язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірного рішення відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а спирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.
Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.
Сам факт здійснення митого оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.
Також, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 у справі № 815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митною органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Аналогічні висновки зроблено Верховним Судом у постанові від 10.10.2019 у справі № 809/1469/16.
Між тим, як встановлено з рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2024/000031/2 від 05.04.2024, у ньому зазначено лише про наявність у митниці інформації щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України. Рішення не містить пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.
Пунктом 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
На думку суду, позивачем було надано для митного оформлення імпортованого товару необхідні документи, які ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару. У свою чергу, відповідачем не надано до суду доказів, які б свідчили про наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки, а також не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинними МД документів та наведених у них відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами першою та другою статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині шостій статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування резервного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.
Відтак, рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів № UA204000/2024/000031/2 від 05.04.2024 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява № 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, № 303-A, пункт 29).
Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки жодного правового значення для правильного вирішення справи не мають.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
VII. Розподіл судових витрат.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).
Платіжною інструкцією № 37287726 від 30.09.2024 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 13 718,35 грн. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA204000/2024/000031/2 від 05.04.2024, прийняте Рівненською митницею.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 13718,35 грн (тринадцять тисяч сімсот вісімнадцять гривень 35 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ», місцезнаходження: вул. Штабна, буд. 13, прим. 19, м. Запоріжжя, 69000; код ЄДРПОУ 44830259.
Відповідач - Рівненська митниця, місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 104, м. Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 43958370.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 04.12.2024.
Суддя К.В.Мінаєва