04 грудня 2024 рокуСправа № 280/11153/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, м.Луцьк, Майдан Київський, буд.4, код ЄДРПОУ 44106679), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (43025, Волинська область, м.Луцьк, вул.Винниченка, буд.27-А, код ЄДРПОУ 35041461) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки)
02 грудня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - третя особа), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу №1578-0320 від 13.02.2024, видану ГУ ДПС у Волинській області, по стягненню з позивача як фізичної особи підприємця заборгованості по сплаті Єдиного соціального внеску в загальній сумі 19371,64 грн станом на 31.10.2024.
Позивачем у позові заявлено про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, а саме: за вимогою ГУ ДПС у Волинській області №1578-0320 від 13.02.2024 по стягненню з позивача заборгованості по сплаті Єдиного соціального внеску в загальній сумі 19371,64 грн в межах виконавчого провадження Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ВП №76438872, до вирішення даної справи по суті та набрання відповідними судовими рішеннями законної сили.
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що вимога про сплату боргу прийнята необгрунтовано, оскільки особа вже тривалий час не проводить підприємницьку діяльність та відомості про таку діяльність відсутні в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У зв'язку із відкриттям виконавчого провадження по примусовому виконанню оскаржуваної в судовому порядку вимоги про сплату недоїмки та вчинення в його межах виконавчих дій, виникла необхідність заявити про вжиття заходів забезпечення позову по даній справі.
За правилами частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї письмові докази, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
За приписами частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст.151 КАС України).
Згідно із ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006).
З матеріалів адміністративної справи судом установлено, що контролюючим органом пред'явлено до примусового виконання вимогу №1578-0320-У від 13.02.2024, за якою Відділом державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження №76438872.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що проведення виконавчих дій з примусового виконання вимоги №1578-0320 від 13.02.2024 може призвести до того, що в разі задоволення судом позовних вимог за результатами розгляду даної адміністративної справи, позивачу доведеться докласти значних зусиль та витрат для відновлення порушеного права, у тому числі щодо повернення примусово стягнутих коштів, зокрема шляхом можливого ініціювання інших судових проваджень.
Також, суд дійшов висновку, що за результатами примусового виконання вищевказаних вимог на позивача може бути також покладено додаткові витрати пов'язані з примусовим виконанням виконавчих документів, у вигляді виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, тощо.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що належним способом забезпечення адміністративного позову є зупинення стягнення за виконавчим документом - вимогою про сплату боргу (недоїмки) №1578-0320 від 13.02.2024, що видана ГУ ДПС у Волинській області.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 150-157, 241, 248, 256 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, а саме: за вимогою про сплату боргу (недоїмки) №1578-0320 від 13.02.2024 Головного управління ДПС у Волинській області в межах виконавчого провадження Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ВП №76438872 до набрання законної сили судовим рішенням по адміністративній справі №280/11153/24.
Копію ухвали направити сторонам та до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст.ст.294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова