04 грудня 2024 року Справа № 280/4457/24
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Запорізькій області, Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання дій протиправними та скасування постанов
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року у справі №280/4457/24 позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Запорізькій області (69005, м.Запоріжжя, вул.Перемоги, 96, код ЄДРПОУ 40108646), Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (69076, м.Запоріжжя, вул.Василя Сергієнка, буд.48а, код ЄДРПОУ 35037233) про визнання дій протиправними та скасування постанов - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Запорізькій області щодо направлення для примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №567958 від 29.03.2023.
Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Колесник О.В. про відкриття виконавчого провадження ВП №73978669 від 25.01.2024.
Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Колесник О.В. про арешт коштів боржника ВП №73978669 від 03.02.2024.
У задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог - відмовлено.
25.09.2024 до суду від представника позивача адвоката Ярошенка О.О. надійшла заява (вх. № 44449) про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд:
поновити ОСОБА_1 мені строк на подачу заяви про надання доказів понесення витрат на правову допомогу та на подачу заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат;
стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 2500 грн;
стягнути з відповідачів на користь держави судовий збір.
В обґрунтування заяви зазначено, що судом не вирішено питання про судові витрати, оскільки з відповідачів, на користь держави не стягнуто судовий збір, а також не вирішено питання про стягнення понесених мною витрат на правову допомогу. У позові зазначалося, що орієнтовний розмір витрат на правову допомогу в суді І інстанції становить 4500грн. Документи будуть надані пізніше - після з'ясування реального обсягу робіт та проведення оплати. Позивач не міг звернутися до суду та надати докази понесення витрат на правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення судового рішення, оскільки судове засідання не проводилося, а його копію рішення він отримав вже після того, як ці 5 днів пройшли. На той момент акт про надання правничої допомоги ще не був підписаний, тому що ОСОБА_1 чекав відзиви відповідачів, на які необхідно було підготувати відповіді, що впливало на вартість правничої допомоги. До речі, відзиви він все ж таки отримав, проте також після ухвалення судового рішення. ОСОБА_1 кілька разів особисто приїжджав до суду, щоб дізнатися, набрало рішення законної сили чи ні, проте йому повідомляли, що справа знаходиться в суді апеляційної інстанції. Тож, враховуючи відсутність справи в суді, подавати заяву про ухвалення додаткового рішення також не було сенсу, оскільки справа була витребувана апеляційний судом (26.06.2024). Зазначена заява подається 24.09.2024 - тобто з дотриманням 5-денного строку з моменту, коли ОСОБА_1 дізнався, що рішення набрало законної сили. При цьому два дні з цих 5 днів були вихідними.
Листом від 25.09.2024 № 280/4457/24/19126/24 ОСОБА_1 повідомлено про те, що адміністративну справу направлено до Третього апеляційного адміністративного суду та станом на 25.09.2024 адміністративна справа №280/4457/24 до Запорізького окружного адміністративного суду не поверталась, а відтак Ваша заява про ухвалення додаткового рішення, буде розглянута після повернення адміністративної справи до суду першої інстанції.
02 грудня 2024 року адміністративна справа №280/4457/24 повернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з Третього апеляційного адміністративного суду.
У відповідності до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
За приписами п.10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, з урахуванням приписів ч. 3 ст. 252 КАС України, суд вважає за можливе провести судове засідання без виклику учасників справі, на основі наявних у суду матеріалів у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Приписами ч. 4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши заяву про винесення додаткового судового рішення та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються ст. 134 КАС України.
Відповідно до ч. 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд бере до уваги, що частиною 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Суд зазначає, що відсутність судових дебатів при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не позбавляє права учасника справи подати в межах строку її розгляду відповідні докази понесених витрат на правничу допомогу.
Крім того перебування справи в суді апеляційної інстанції не позбавляє права учасника справи подати до суду відповідні докази понесених витрат на правничу допомогу.
При цьому у разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, докази судових витрат за загальним правилом мають бути надані до вирішення справи по суті. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 12.11.2020 у справі № 640/13697/19.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, за умови подання заяви, яка стосується саме таких витрат.
У позовній заяві зазначено: «… Орієнтовний розмір витрат на правову допомогу в суді І інстанції - 4500 грн. Документи будуть надані пізніше - після з'ясування реального обсягу робіт та проведення оплати. … ».
У рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року у справі № 280/4457/24 зазначено, що доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.
Отже, адвокатом до ухвалення рішення у справі не надано суду докази витрат на правничу допомогу.
Такі докази були надані до суду лише із заявою про ухвалення додаткового рішення, після ухвалення рішення у справі. Водночас з огляду на дати договору про надання правничої допомоги (від 10.05.2024), додаткової угоди №1 до Договору (від 10.05.2024), рахунку на оплату правничої допомоги (від 10.05.2024) та квитанції оплати за такі послуги (від 16.05.2024), слідує, що вони створені ще до ухвалення Запорізьким окружним адміністративним судом рішення по суті у справі № 280/4457/24.
При цьому, частиною 3 ст. 143 КАС України визначено:
якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Тобто, вирішити питання про витрати на правничу допомогу після ухвалення рішення у справі це право, а не обов'язок суду, водночас реалізується це право за умови якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази.
Суд зазначає, що ані позивачем, ані адвокатом не зазначено поважних причин з яких докази про витрати на правничу допомогу не були надані до закінчення розгляду справи.
З огляду на приписи ч. 3 ст. 143 КАС України, докази на підтвердження судових витрат можуть бути подані після закінчення судових дебатів та ухвалення рішення за умови попередньої заяви про це від учасника судового процесу і лише за наявності поважних причин, які зумовили неможливість подачі таких доказів до закінчення судових дебатів.
На думку суду, аналіз вказаних положень КАС України дає підстави для висновку, що таке право надано учасникам судового процесу у разі розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Однак, у разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, докази судових витрат за загальним правилом мають бути надані до вирішення справи по суті.
Вказана позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 12.11.2020 по справі №640/13697/19, від 03.12.2020 у справі №300/2425/19 та від 12.08.2020 у справі №340/2449/19.
Крім того, така ж позиція викладена у постановах Третього апеляційного адміністративного суду №280/2509/23 від 24.01.2024, №280/4370/22 від 30.03.2023, №340/449/23 від 18.10.2023 та інших.
Щодо посилань представника позивача про те, що судом не вирішено питання про судові витрати, оскільки з відповідачів, на користь держави не стягнуто судовий збір.
Суд зазначає, що відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Відповідно до акта огляду медико - соціальної експертної комісії серії АВ №0297703, позивачу встановлено ІІ групу інвалідності безстроково.
Отже в силу приписів п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, про що було зазначено у рішенні Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 280/4457/24, тому в силу вимог ст. 139 КАС України питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст.139, 143, 252 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №280/4457/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Запорізькій області, Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання дій протиправними та скасування постанов.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її постановлення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова