05 грудня 2024 рокум. Ужгород№ 260/5857/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцович М.М., розглянувши заяву про зміну позовних вимог та залучення співвідповідача в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
1) визнати незаконним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 , на військову службу під час мобілізації;
2) визнати незаконним та скасувати наказ командира Військової частини в частині призначення та зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 06.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
02.12.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про зміну позовних вимог та залучення співвідповідача, в якій просить суд викласти вимоги в наступній редакції:
1) визнати незаконним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.07.2024 р. № 586 в частині призову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), на військову службу під час мобілізації;
2) визнати незаконним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.07.2024 року в частині призначення та зарахування ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 . АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ;
3) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виключити зі списків особового складу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 . АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 );
4) визнати незаконним взяття на військовий облік військовозобов'язаних ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У зв'язку із доповненими позовними вимогами просить залучити до участі у справі співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Дослідивши подану до суду заяву про зміну позовних вимог в сукупності з матеріалами справи, оцінивши наведені представником позивача підстави для прийняття заяви про зміну позовних вимог, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно із частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Зміст статті 160 КАС України передбачає, що в позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
За змістом статті 160 КАС України предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.
Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.
Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.
Позивач розпоряджається своїми правами відносно предмета спору, підстав позову та розміру позовних вимог на власний розсуд, але це право обмежене певними стадійними вимогами.
Отже, наведені норми процесуального закону обмежують право позивача змінювати одночасно предмет та підстави позову.
Згідно приписів частини першої ст. 47 КАС України, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
У свою чергу, предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Зміна предмету адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Ними будуть: юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення; доказові факти, тобто ті, що тісно пов'язані з фактами матеріально-правового характеру і на підставі яких можна зробити висновок про їх наявність чи відсутність.
Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими; 2) доповнення фактичних чи правових підстав новими; 3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Процесуальний кодекс передбачає право позивача змінити або предмет позову, або підстави позову, однак одночасна зміна предмету позову та підстав позову законом заборонена.
При одночасній зміні предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, а це за своєю суттю вже новий позов. Саме у зв'язку із цим законодавцем було закріплено альтернативну зміну предмета чи підстав позову.
У свою чергу, Верховний Суд у рішенні від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19, висловив позицію, згідно якої під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Верховний Суд також зазначив, що під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 року у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 року у справі № 925/186/19.
У контексті викладеного, суд зазначає, що зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №826/19197/16, від 31.07.2020 у справі №826/11947/18.
З матеріалів справи судом встановлено, що предметом заявленого позивачем первісного позову були наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та наказ командира Військової частини в частині призначення та зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Звертаючись із заявою про зміну позовних вимог представник позивача заявила, зокрема, додаткову позовну вимогу зобов'язального характеру про виключення позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , тобто змінила предмет позову шляхом доповнення позовних вимог новими.
Суд вказує, що подана заява про зміну позовних вимог в частині вимоги про зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 виключити зі списків особового складу ОСОБА_1 відповідає вимогам частини восьмої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, тому приймається судом до розгляду, відтак, подальший розгляд справи буде здійснюватися з урахуванням вищевказаної позовної вимоги згідно заяви про зміну позовних вимог від 02.12.2024 року.
Щодо заяви представника позивача про зміну позовних вимог в частині заявленої вимоги про визнання незаконним взяття на військовий облік військовозобов'язаного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , суд вказує наступне.
Вказаною заявою представник позивача доповнює позовну заяву не тільки новими позовними вимогами до того самого відповідача, а й вимогами, які адресовані іншому відповідачу (додатково просить залучити до участі у справі ІНФОРМАЦІЯ_4 у зв'язку з цим).
Суд наголошує, що зміна позову повинна стосуватися тих спірних правовідносин, які вже винесені на розгляд і вирішення суду. Позивачем не повинно ототожнюватися можливість подання заяви про зміну предмету або підстав позову із поданням нового адміністративного позову, що не пов'язаний з первісним позовом.
Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 31 липня 2020 року у справі №826/11947/18.
У постанові від 22 січня 2020 року у справі №826/19197/16 Верховний Суд підкреслив, що зміна предмета позову або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Отже, оскільки відповідно до заяви від 02 грудня 2024 року зміна позовних вимог виходить за межі спірних правовідносин (на обґрунтування позовної вимоги про визнання незаконним взяття на військовий облік військовозобов'язаного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 наведені інші обставини (фактичні підстави) та інші докази на їх підтвердження), остання не є зміною заявлених позовних вимог в розумінні статті 47 КАС України, а є поданням до суду нового позову, що унеможливлює його розгляд у межах цієї справи.
В цьому випадку право позивача на доступ до суду в межах позовної вимоги про визнання незаконним взяття на військовий облік військовозобов'язаного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно із заявою від 02 грудня 2024 року може бути реалізоване у спосіб подання ним нової позовної заяви, а не одночасною зміною предмета та підстав первинного позову.
Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 31 липня 2020 року у справі №826/11947/18, одночасна зміна позивачем підстав та предмету позову свідчить про недотримання ним вимог статті 167 КАС України та є підставою для повернення заяви про зміну предмету позову без розгляду.
З урахуванням наведеного заява представника позивача про зміну позовних вимог від 02.12.2024 в частині заявленої позовної вимоги про визнання незаконним взяття на військовий облік військовозобов'язаного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню позивачу.
З огляду на повернення заяви про зміну позовних вимог від 02.12.2024 в частині заявленої позовної вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_5 без розгляду, також не підлягає задоволенню клопотання представника позивача про залучення до участі в якості співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Керуючись статтями 47, 248, 256 КАС України, суд -
Заяву представника позивача про зміну позовних вимог від 02.12.2024 в частині позовної вимоги про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 виключити зі списків особового складу ОСОБА_1 - прийняти до розгляду.
Встановити відповідачам строк для подання до суду відзиву на позов з урахуванням заяви про зміну позовних вимог в частині позовної вимоги про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 виключити зі списків особового складу ОСОБА_1 - протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня отримання копії даної ухвали.
Заяву представника позивача про зміну позовних вимог від 02.12.2024 в частині позовної вимоги про визнання незаконним взяття на військовий облік військовозобов'язаного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 - повернути без розгляду.
У задоволенні клопотання представника позивача про залучення до участі співвідповідача - відмовити.
Ухвала в частині повернення заяви про зміну позовних вимог може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
В іншій частині ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя М.М. Луцович