Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313
Іменем України
09.11.2010Справа №2-24/4554-2010
За позовом - Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим (95013, м. Сімферополь, вул. Міллера, буд. 4).
До відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1).
Про стягнення 730,42 грн.
Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова
представники:
Від позивача - Дикопавленко Н. І. - представник, довіреність №17/1-2-2633/Аи від 09.07.2009р., посвідчення №НОМЕР_1 від 16.09.2010р.
Від відповідача - не з'явився.
Обставини справи:
Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №ГРЖ-08-1286 від 02.12.2008р. в сумі 730,42 грн., з яких: 484,26 грн. - сума основного боргу, 21,70 грн. - відсотки річних, 69,58 грн. - інфляційні збитки та 154,88 грн. - пеня.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги засновані на приписах статей 526, 625 ЦК України та мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору №ГРЖ-08-1286 від 02.12.2008р. на централізовану охорону майна на об'єкті підрозділом державної служби охорони при МВС України, в частині оплати отриманих послуг, в зв'язку з чим за відповідачем виникла заборгованість в розмірі 484,26 грн., яку останній самостійно не погашає, що і стало причиною звернення позивача до суду.
Також, позивач вважає, що в зв'язку з допущеними порушеннями виконання умов договору відповідачем, у нього виникло право на нарахування штрафних санкцій у вигляді відсотків річних, індексу інфляції та пені, суми яких позивач і заявляє до стягнення з відповідача.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 17 вересня 2010 року позов Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.
Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не представив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.
За такими обставинами, суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, оригінали документів були досліджені у судовому засіданні, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутністю представника відповідача.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
02.12.2008 року між позивачем по справі ( Виконавець ) та відповідачем ( Замовник ) був укладений договір ГРЖ 08-1286 на централізовану охорону майна на об'єкті підрозділом Державної служби охорони при МВС України.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснювати охорону майна замовника на об'єкті та технічне обслуговування сигналізації на цьому об'єкті.
Відповідно до п. 3.2 вказаного договору вартість послуг, що надаються виконавцем за цим договором на кожний окремий календарний місяць ( період ) розраховується сторонами відповідно до тарифів, кількості днів та годин періоду часу охорони майна у відповідні дні цього місяцю ( періоду ) та кількості умовних установок сигналізації, які визначені у дислокації об'єктів, розрахунку вартості послуг, що надаються та протоколів узгодження ціни.
Оплата за послуги, що надаються виконавцем здійснюється замовником щомісячно на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на банківський рахунок виконавця не пізніше 15 - ого числа кожного місяця за цей місяць або протягом 5 - ти робочих днів з моменту надання виконавцем рахунку на оплату послуг. Датою оплати вважається дата зарахування коштів замовника на банківський рахунок виконавця.
Відповідно до п. 3.5 вказаного договору акт виконаних робіт ( послуг ) підписується сторонами по закінченні кожного календарного місяця, а також у випадках розірвання або припинення договору. Виконавець надає замовнику два примірника акту виконаних робіт ( послуг ), який останній зобов'язаний до 5 - ого числа наступного календарного місяця підписати та один примірних підписаного акту виконаних робіт ( послуг ) повернути виконавцю. У випадку наявності у замовника заперечень щодо обсягу робіт ( послуг ), наданих виконавцем у звітньому місяці, замовник зобов'язаний в той же строк у письмовій формі надати виконавцю свої обґрунтовані заперечення.
Відповідно до п. 3.6 вказаного договору за умови неповернення замовником підписаного акту виконаних робіт ( послуг ) чи ненадання обґрунтованих заперечень щодо обсягу робіт ( послуг ), наданих виконавцем у звітньому місяці, в строк визначений п. 3.5 вказаного договору, вважається, що роботи ( послуги ) у такому місяці надані виконавцем у повному обсязі і прийняті замовником без зауважень.
Судом встановлено, що позивачем відповідачу було надані послуги з охорони об'єкту, що належить відповідачу, в грудні 2008 р. і січні 2009 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання - здачі виконаних робіт № СиП - 01072 і №СиП - 888937 ( а. с. 32 - 33 ).
Відповідно до вказаних актів вбачається, що в грудні 2008 р. позивачем відповідачу були надані послуги на суму 238,16 грн., а в січні 2009 р. на суму 246,10 грн.
Вказане підтверджується також наявними в матеріалах справи рахунками - фактурами № ГРЖ08-1286 від 02.12.2008 р. і №№ГРЖ08-1286 від 01.01.2009 р. ( а. с. 30 - 31 ).
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.
Однак відповідач отримані послуги за вказаний період не сплатив, що привело до виникнення заборгованості у розмірі 484,26 грн.
Відповідач доказів сплати вказаної заборгованості, всупереч ст. 33 ГПК України, суду не представив.
При таких обставинах, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за отримані послуги у розмірі 484,26 грн. підлягають задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 154,88 грн.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Оскільки при розгляді справи судом була встановлена наявність прострочення з боку відповідача щодо сплати отриманих послуг, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені обґрунтованими.
Відповідно до п. 9.3 вказаного договору у випадку несвоєчасної ( неповної ) оплати наданих послуг, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ ( що діяла в період , за який нараховується пеня ) від суми простроченої плати за кожний день прострочення платежів у межах річного строку позовної давності.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що позивач просить стягнути пеню за період з 16.12.2008 р. по 30.06.2010 р.
Однак відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В зв'язку з тим, що позивач вийшов за межі встановленого Законом шестимісячного строку, суд дійшов висновку перерахувати пеню у відповідності до чинного законодавства України.
При таких обставинах розмір пені за несплату послуг з охорони за грудень 2008 р. за період з 16.12.2008 р. по 14.06.2009 р. складає 28,33 грн.
Також розмір пені за несплату послуг з охорони за січень 2009 р. за період з 16.01.2009 р. по 14.07.2009 р. складає 28,72 грн.
З урахуванням вказаного, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 57,05 грн. підлягають задоволенню.
При таких обставинах, у задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 97,83 грн. необхідно відмовити.
Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 21,70 грн. і інфляційні втрати у розмірі 69,58 грн.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З врахуванням вказаного, суд дійшов висновку, що розмір 3% річних за період з 16.12.2008 р. по 30.06.2010 р. склав 21,70 грн.
Розмір інфляційних втрат за період січня 2009 р. по червень 2010 р. склав 69,58 грн.
При таких обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повний повідомлено, що повний текст рішення буде складено 11.11.2010 р. Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 11.11.2010 р.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим, 95013, м. Сімферополь, вул. Міллера, буд. 4, ( р/р 26005001000720 у КФ АТ «Брокбізнесбанк», МФО 308111, ЗКПО 08596943 ) 484,26 грн. заборгованості, 57,05 грн. - пені., 21,70 грн. - трьох відсотків річних, 69,58 грн. інфляційних втрат, 88,34 грн. державного мита та 204,39 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.