Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 грудня 2024 року Справа№200/7680/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог про:
- визнання протиправним та скасування рішення № 056650010249 від 29.05.2024 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язання повторно розглянути заяву від 21.05.2024 року зарахувавши до пільгового стажу, що дає право на зниження пенсійного віку та призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - період навчання за фахом з 02.07.1996 року по 02.09.1996 року та період роботи на ТОВ «Шахтобудівельна компанія» з 15.03.2024 року по 30.04.2024 року.
Суд зазначає, що заявлений первинний позов, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог стосується правомірності зарахування відповідних період навчання, військової служби та роботи до пільгового стажу в частині визначення наявності необхідного пільгового стажу для призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з чим, уточнюючи вимоги встановлюють лише конкретні періоди навчання, військової служби чи роботи, які не були враховані під час розгляду заяви про призначення пенсії, а отже не містять відмінних підстав ніж ті, що зазначені при зверненні до суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 21.05.2024 року звернувся через ВЕБ-портал Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з доданими до неї документами.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 056650010249 від 29.05.2024 року відповідач відмовив у призначенні пенсії з підстав відсутності необхідного пільгового стажу, оскільки за нормами ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 - необхідна кількість пільгового стажу, що надає право на призначення пенсійної виплати незалежно від віку - 25 років.
За підрахунком стажу відповідача, пільговий підземний стаж за Списком №1 складає 24 роки 10 місяців 21 день, страховий стаж становить 29 років 10 місяців 02 днів.
Зазначає, що відповідачем до пільгового стажу не враховано період навчання за фахом з 02.07.1996 року по 02.09.1996 року та період роботи на ТОВ «Шахтобудівельна компанія» з 15.03.2024 року по 30.04.2024 року.
Наголошує, що вищевказані періоди мають бути зараховані до пільгового стажу позивача.
З зазначених причин позивач звернувся до суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем надано письмовий відзив від 14.11.2024 року. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що позивач 21.05.2024 року звернувся через ВЕБ-портал Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області №056650010249 від 29.05.2024 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком по Списку №1 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України №1058-IV через відсутність необхідного пільгового стажу для зазначеного виду пенсії.
Вказує, що за приписами ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Щодо позовних вимог зарахувати до пільгового стажу період навчання за фахом з 01.09.1993 по 01.07.1996 та період військової служби з 12.05.2000 по 02.11.2001 управління зазначає, що позовні вимоги в цій частині є безпідставними, у зв'язку з тим, що цей період був управлінням зарахований до страхового стажу в добровільному порядку.
Аналіз наданих документів показав, що страховий стаж ОСОБА_1 склав 29 років 10 місяців 02 дні, в тому числі пільговий стаж роботи, який дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-IV - 24 роки 10 місяців 21 день.
Вказаного пільгового стажу недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку згідно ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Керуючись вищевикладеним, ГУ ПФУ в Донецькій області, розглянувши заяву та додані до неї документи, 29.05.2024 року прийняло рішення № 056650010249 про відмову в призначенні пенсії позивачу у зв'язку з недостатністю пільгового стажу, підтвердженого в установленому порядку та недосягненням пенсійного віку визначеного ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З зазначених причин відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області подано додаткові пояснення в яких наголошує, що як період навчання з 01.09.1993 року по 01.07.1996 року (02 роки 10 місяців 01 день) так і період проходження строкової військової служби з 12.05.2000 року по 02.11.2001 року (01 рік 05 місяців 21 день) в повному обсязі враховано до пільгового стажу для визначення права на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з чим просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 . Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що 21.05.2024 року позивач звернувся через ВЕБ-портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії згідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з доданими документами.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №056650010249 від 29.05.2024 року позивачу відмолено у призначенні пенсії з підстав відсутності необхідного пільгового стажу, підтвердженого в установленому порядку та недосягненням пенсійного віку визначеного п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За нормами ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 - необхідна кількість пільгового стажу, що надає право на призначення пенсійної виплати незалежно від віку - 25 років. За підрахунком відповідача страховий стаж позивача склав 29 років 10 місяців 02 дні, пільговий стаж за Списком №1 становить 24 роки 10 місяців 21 день.
Суд зауважує, що в спірному рішенні не вказано, які саме періоди навчання, військової служби чи роботи не враховано управлінням до пільгового стажу позивача.
Спору між сторонами стосовно належних записів у трудовій книжці позивача щодо спірних періодів навчання та роботи немає.
Більш того, відповідач у відзиві та додаткових поясненнях зазначив, що зарахував до страхового та пільгового стажу період навчання за фахом з 01.09.1993 року по 01.07.1996 року та період строкової військової служби з 12.05.2000 року по 02.11.2001 року.
Таким чином, спірним питанням даної справи є неврахування до пільгового стажу працівника часу навчання та роботи.
Перевіряючи правомірність дій відповідача, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно з вимогами ст. 14 цього ж Закону працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік.
За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», визначались види трудової діяльності, що зараховуються до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію. У відповідності до цієї норми до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації (пункт «д» частини 1).
Поняття системи освіти, її мету, та структуру визначено Законом України «Про освіту» (далі - Закон № 1060-XII). Згідно з вказаним Законом професійно-технічними закладами освіти є: професійно-технічне училище, професійно-художнє училище, професійне училище соціальної реабілітації, училище-агрофірма, училище-завод, вище професійне училище, навчально-виробничий центр, центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів, навчально-курсовий комбінат, інші типи закладів, що надають робітничу професію (стаття 41).
Згідно статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
При цьому, спеціальною нормою - пунктом 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 визначено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Період навчання в ПТУ №38 м. Красноармійськ Донецької області з 01.09.1993 року по 01.07.1996 року за спеціальністю: електрослюсар підземній, машиніст підземних установок відповідачем зараховано як навчання за фахом, тобто зараховано до загального та пільгового стажу позивача, про що відповідач зазначив у відзиві.
Як зазначено вище, відповідачем до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 зараховано період навчання в ПТУ №38 м. Красноармійськ Донецької області з 01.09.1993 по 01.07.1996 року, в наданій роздруківці форми РС-право 2 роки 10 місяців1 день навчання також зараховано до пільгового стажу, тому право позивача в цій частині не порушено.
Разом з тим позивач зазначає, що до його пільгового стажу не зараховано період навчання за фахом з 02.07.1996 року по 02.09.1996 року.
Суд зазначає, що в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , відсутні записи щодо проходження навчання за фахом в період з 02.07.1996 року по 02.09.1996 року, водночас відповідно до диплома серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 вступив до ПТУ № 38 м. Красноармійськ Донецької області 01.09.1993 року, а 01.02.1997 року закінчив повний курс навчання в училищі за професією електрослюсар підземній, машиніст підземних установок.
Таким чином, вбачається, що ОСОБА_1 дійсно навчався в ПТУ №38 м. Красноармійськ Донецької області з 01.09.1993 по 01.02.1997 року, однак Пенсійний орган зарахував лише період навчання з 01.09.1993 по 01.07.1996 року, що свідчить про протиправність вчинених дій під час призначення пенсії та визначення пільгового стажу.
Щодо періоду роботи з 15.03.2024 року по 30.04.2024 року в ТОВ «Шахтобудівельна компанія», суд зазначає наступне.
За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.
Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Таким чином, довідка уточнюючого характеру чи наказ про атестацію робочих місць може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці. Крім того, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 13,62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Суд зауважує, що в трудовій книжці позивача належно відображено період роботи позивача на ТОВ «Шахтобудівельна компанія» за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи з 15.03.2024 року по 30.04.2024 року, тому цей період слід зарахувати до пільгового стажу позивача. Крім того, відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , період трудової діяльності на ТОВ «Шахтобудівельна компанія» розпочинається з червня 2016 року і тривав до моменту звернення до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до вимог ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Більш того, даний період роботи також підтверджується довідками форми ОК-5 та ОК-7, з яких вбачається, що ОСОБА_1 працював на ТОВ «Шахтобудівельна компанія» в період з червня 2016 року по вересень 2024 року, та за який було сплачено єдиний соціальний внесок.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Прийнявши неправомірне рішення щодо незарахування до пільгового стажу відповідних періодів, відповідач діяв поза межами статті 19 Конституції України та законів України, не визнавши право позивача на отримання пенсії, що призвело до його порушення, а тому воно підлягає захисту судом.
Відтак, після скасування судом рішення № 056650010249 від 29.05.2024 року відповідач зобов'язаний повторно розглянути заяву позивача від 21.05.2024 року про призначення пенсії і прийняти рішення з урахуванням зарахованих судом до пільгового стажу спірних періодів навчання та роботи з дати первинного звернення ОСОБА_1 до управління з заявою про призначення пенсії.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог з урахуванням п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України.
Відповідно до п. 10 ч. 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса для листування: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №056650010249 від 29.05.2024 року про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 21.05.2024 року, зарахувавши до страхового та пільгового стажу період навчання за фахом з 02.07.1996 року по 02.09.1996 року та період роботи на ТОВ «Шахтобудівельна компанія» з 15.03.2024 року по 30.04.2024 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати з судового збору у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 05 грудня 2024 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.Б. Голубова