Ухвала від 05.12.2024 по справі 200/464/22

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про продовження розгляду справи

05 грудня 2024 року Справа №200/464/22

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (місцезнаходження: 87517, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Нахімова, буд.86) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо відмови нарахувати та сплатити грошову компенсацію за невикористанні дні додаткових відпусток зі збереженням грошового забезпечення відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22.10.1993 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016-2018, 2021 роки (в загальній кількості 56 діб) ОСОБА_1 ;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області внести зміни до наказу від 19.03.2021 №175о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, включивши до нього відомості про невикористані дні додаткових відпусток зі збереженням грошового забезпечення відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22.10.1993 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016-2018, 2021 роки (в загальній кількості 56 діб);

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 - грошову компенсацію за невикористанні дні додаткових відпусток зі збереженням грошового забезпечення відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22.10.1993 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016 -2021 роки (в загальній кількості 56 діб);

- зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він проходив службу у відповідача, та наказом від 19.03.2021 № 175 о/с його звільнено за власним бажанням. Позивач вважає, що Головним управлінням неправомірно не проведено із ним усіх розрахунків при звільненні, зокрема не виплачено грошову компенсацію за невикористанні дні додаткових відпусток зі збереженням грошового забезпечення відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22.10.1993 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016 -2021 роки (в загальній кількості 56 діб). Позивач просить врахувати, що право на отримання такої компенсації гарантоване Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Тому, з метою захисту своїх прав та інтересів, звернувся до суду із адміністративним позовом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.01.2022 було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на позов відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, зазначає, що виплата грошової компенсації передбачена виключно за невикористану поліцейським в році звільнення відпустку.

Відповідач вказав, що додаткова відпустка не замінюється грошовою компенсацією та у разі звільнення працівника, який має право на таку відпустку, за неї не виплачується грошова компенсація за дні невикористаної відпустки.

Із посиланням на сукупність вказаних обставин, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Разом в відзивом на позовну заяву відповідачем надано клопотання про залишення без розгляду в частині позовних вимог про зобов'язання внести зміни до наказу про звільнення. В обґрунтування клопотання зазначено, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав він мав дізнатись після ознайомлення з наказом про звільнення - 19.03.2021, проте до суду звернувся в грудні 2021 року.

Позивачем надано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначає, що позовна вимога щодо внесення змін до наказу про звільнення не стосується питань оскарження підставі звільнення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.07.2022 клопотання представника відповідача задоволено; зупинено провадження у справі №200/464/22 до припинення або скасування періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.11.2024 поновлено провадження у справі №200/464/22; розгляд справи продовжено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово; встановлено учасникам справи п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання до суду додаткових пояснень та доказів.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.11.2024 позов був залишений без руху у зв'язку із невідповідністю вимогам ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України для надання суду клопотання про поновлення строку звернення до суду вказавши підстави для поновлення строку та доказів поважності причин його пропуску.

Позивачем на виконання вказаної ухвали суд надано клопотання, за змістом якого зазначено, що позовна вимога щодо внесення змін до наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області №175 о/с від 19.03.2021 про звільнення позивача зі служби в поліції є похідною вимогою і не стосується питань оскарження підстав звільнення. Зміни до відповідного наказу потрібні лише для задоволення основної позовної вимоги - виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки.

Суд враховує, що зазначене клопотання позивачем подано на виконання вимог ухвали суду від 27.11.2024, отже розцінює його як клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду та клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог, суд зазначає наступне.

За правилами ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 5 ст.122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно змісту позовних вимог позивач просив, у тому числі, зобов'язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області внести зміни до наказу від 19.03.2021 №175о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, включивши до нього відомості про невикористані дні додаткових відпусток зі збереженням грошового забезпечення відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22.10.1993 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016-2018, 2021 роки (в загальній кількості 56 діб), втім позивач звернувся до суду за захистом своїх прав лише у грудні 2021 року, тобто за межами встановленого КАС України строку.

Відповідно до частин 1, 4 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається з адміністративним позовом та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позивачем строку на звернення до суду із даними вимогами, суд враховує принцип верховенства права та судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (рішення ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року).

Ураховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, ЄСПЛ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Гарантії, пов'язані із реалізацією права на справедливий суд, закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до суду (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11.11.2001р.).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.

Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

Викладені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини на час відкриття провадження не спростовані іншими отриманими судом доказами.

Відтак суд вважає за доцільне заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задовольнити, визнати поважною причину пропуску строку на звернення до суду та поновити позивачу такий строк. У зв'язку з наведеним клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.14 ст.171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе продовжити судовий розгляд справи.

Керуючись ст.ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду задовольнити.

Поновити строк звернення до суду із адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Донецькій області про залишення без розгляду в частині позовних вимог про зобов'язання внести зміни до наказу про звільнення.

Продовжити розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за сторінкою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет http://court.gov.ua/fair/sud0570.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання.

Суддя Т.В.Загацька

Попередній документ
123548842
Наступний документ
123548844
Інформація про рішення:
№ рішення: 123548843
№ справи: 200/464/22
Дата рішення: 05.12.2024
Дата публікації: 09.12.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (06.03.2025)
Дата надходження: 15.01.2025
Предмет позову: визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
06.03.2025 00:00 Перший апеляційний адміністративний суд