Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 грудня 2024 року Справа №200/707/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 200/707/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року: адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задовольнити повністю: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №7225/Д, яка видана 12 жовтня 2023 року Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 01.12.2019 пенсії за вислугу років на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №7225/Д, яка видана 12 жовтня 2023 року Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області», з урахуванням раніше проведених виплат.
Вказане судове рішення набрало законної сили 21 травня 2024 року.
01 жовтня 2024 року по справі був виданий виконавчий лист.
26 листопада 2024 року позивача подав до суду заяву про встановлення судового контролю за виконання судового рішення. Просив: 1) встановити судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2024 року по справі № 200/70/24; 2) встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області строк для подання звіту до Донецького окружного адміністративного суду про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2024 року по справі № 200/707/24 протягом одного місяця з дня набрання ухвалою суду законної сил; 3) постановити окрему ухвалу по суті виявлених порушень відповідним суб'єктом владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та прав позивача.
Позивач у своїй заяві зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 18.10.2024 року № 28584-26568/Х-02/8-0500/24, йому було повідомлено про те, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2024 року по справі № 200/707/24, яке набрало законної сили 21.05.2024 року, в травні 2024 року проведено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 7225/Д від 12.10.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум. З червня 2024 року загальний розмір пенсії складає 16307,33 грн. Доплата до пенсії за період з 01.12.2019 року по 31.05.2024 року у загальній сумі 326070,86 грн.
Додатково позивачу було повідомлено про те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області проведено виплату заборгованості, що фінансується з Державного бюджету, за рішенням судів, які надійшли на виконання по 20.09.2020 року. Іншого чинним законодавством не передбачено.
Отже, представник позивача зазначає, що рішення суду № 200/707/24 не виконано, а права позивача продовжують порушуватись.
Оскільки в добровільному порядку Пенсійним фондом не виплачена заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.02.2019 року по 31.05.2024 року у розмірі 326070,86 грн, позивач вимушений звернутись до суду із даною заявою.
Представники сторін до судового засідання не з'явились.
Перевіривши матеріали заяви й вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що статтею 382 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу.
Разом з тим, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 0640/3719/18.
Суд зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи.
Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем обов'язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність, підтверджених належними і допустимими доказами, підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишається невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
При цьому, суд встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правовим наслідком такого судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття судового рішення у справі.
Отже, у разі звернення позивача із заявою про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення після прийняття рішення у справі суд ухвалою відмовляє у задоволенні такої заяви.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем не зазначено, щодо використання усіх видів примусу Пенсійного фонду щодо виконання судового рішення.
Правові норми ст. 382 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами для їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних
із невиконанням судового рішення в цій справі.
У даному випадку при ухваленні рішення судом судовий контроль не встановлювався.
Враховуючи викладене, суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати судовий контроль за заявою позивача вже після ухвалення рішення у справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/18826/14.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
У свою чергу, матеріалами справи не підтверджено, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України «Про виконавче провадження», внаслідок невиконання рішення в добровільному порядку. Крім того, доказів того, що загальний порядок виконання рішення суду не дав очікуваного результату або що відповідач створює перешкоди для його виконання, матеріали справи також не містять.
Суд наголошує, що судове рішення, яке набрало законної сили підлягає безумовному виконанню та за бажанням позивача може бути виконане шляхом подання виконавчого листа по справі на примусове виконання до органу виконавчої служби.
З огляду на зазначене суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 248, 293, 382 КАС України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 200/707/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя І.М. Тарасенко