Рішення від 05.12.2024 по справі 200/6173/24

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року Справа№200/6173/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Донецького окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому з урахуванням уточнених позовних вимог позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність (дії) Військової частини НОМЕР_1 щодо безпідставного не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн на місяць розмірі за період лікування та перебування у відпустці після тяжкого поранення (з 11 вересня 2022 року по 16.02.2023 та з 19.02.2023 по 16.07.2023) у зв'язку з пораненням (травмою), пов'язаною із захистом Батьківщини відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та зобов'язати нарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 додаткову винагороду у збільшеному до 100 000 грн на місяць розмірі за період лікування та перебування у відпустці після тяжкого поранення (з 11 вересня 2022 року по 16.02.2023 та з 19.02.2023 по 16.07.2023) у зв'язку з пораненням (травмою), пов'язаною із захистом Батьківщини відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність (дії) Військової частини НОМЕР_1 щодо безпідставного не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 та 2024 рік та зобов'язати нарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, у зв'язку з пораненням військовослужбовця під час виконання завдань під час воєнного стану;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 19.04.2024 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 рік та зобов'язати провести нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 19.04.2024 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 рік, провести перерахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік та всіх сум що належали при звільненні, відповідно до грошового забезпечення з урахуванням індексації;

- визнати протиправним дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у незастосуванні п.1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при обчисленні позивачу, починаючи з 25.02.2022 року по 12.05.2023 року, розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року;

- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити позивачу починаючи з 25.02.2022 по 12.05.2023 року включно, грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням з урахуванням п.1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти та здійснити перерахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2023 рік.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 з 25.02.2022 року по 19.04.2024 року. З моменту мобілізації приймав безпосередню участь у бойових діях та заходах, необхідних для забезпечення оборони України та пов'язаних із захистом Батьківщини та її територіальної цілісності.

11 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі н.п. Майорськ Донецьк області позивач отримав вибухову травму, вогнепальне проникаюче поранення правого ока, правої щоки, уламкове верхньої кінцівки, з переломом ліктьової кістки, вогнепальні поранення обох кінцівок. Після отриманого поранення позивач був евакуйований в КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова» ДОР.

З 12.09.2022 року по 17.09.2022 року позивач знаходився на лікуванні в КП Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова. З 17.09.2022 року по 22.09.2022 року позивач знаходився на лікуванні в КНП «Олександрівська клінічна лікарня м. Києва. З 22.09.2022 року по 06.12.2022 року я знаходився на лікуванні в Національному військово- медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь». З 06.12.2022 року по 16.02.2023 року позивач знаходився на лікуванні в ТзОВ «ВОК «Вернигора» Центр відновного лікування «Модричі».

З 19.02.2023 року по 17.03.2023 року позивач знаходився на лікуванні Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь.

15.03.2023 року позивач пройшов Військово-лікарську комісію в Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь», згідно Довідки якої він потребував відпустки за станом здоров'я на 30 діб, поранення визнано тяжким та пов'язаним із захистом Батьківщини. Таким чином, з 18.03.2023 року по 18.04.2024 року перебував у відпустці за станом здоров'я після отриманого тяжкого поранення.

24.04.2023 року позивач пройшов Військово-лікарську комісію в Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь», згідно Довідки якої він потребував відпустки за станом здоров'я на 30 діб, поранення визнано тяжким та пов'язаним із захистом Батьківщини. Таким чином, з 25.04.2023 року по 25.05.2024 року перебував у відпустці за станом здоров'я після отриманого тяжкого поранення.

З 04.06.2023 року по 16.06.2023 року позивач знаходився на лікуванні в Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь.

15.06.2023 року позивач пройшов Військово-лікарську комісію в Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь», згідно Довідки якої він потребував відпустки за станом здоров'я на 30 діб, поранення визнано тяжким та пов'язаним із захистом Батьківщини. Таким чином, з 16.06.2023 року по 16.07.2023 року перебував у відпустці за станом здоров'я після отриманого тяжкого поранення.

13 серпня 2024 року позивач направив до відповідача звернення, в якому просив виплатити додаткову грошову винагороду на період лікування після отриманого поранення в розмірі 100 000 на місяць; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі місячного грошового забезпечення за 2023 та 2024 рік у зв'язку з отриманим пораненням під час захисту Батьківщини; індексацію грошового забезпечення з січня 2024 по квітень 2024 року з застосуванням базового місяця (березень 2018); виплатити починаючи з 28.04.2021 року по 12.05.2023 року грошове забезпечення виходячи з прожиткового мінімуму на 1 січня календарного року. Станом на час подання позову, жодних виплат чи відповіді позивачу від відповідача не надходило.

У зв'язку з викладеним, звернувся до суду та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, зазначив, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.04.2024 року №112, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період солдата ОСОБА_1 колишнього стрільця-помічника гранатометника 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 4 штурмової роти 2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 18.04.2024 року №120-РС з військової служби у запас за підпунктом «г» (за сімейними обставинами - у зв'язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи) пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», вважати таким, що справи та посаду здав та направити з пункту постійної дислокації м. Київ, для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З 19.04.2024 року виключити зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , зняти з усіх видів забезпечення в пункті постійної дислокації зі сніданку 20.04.2024 року та видати відповідні атестати.

Вислуга років у Збройних Силах станом на 19.04.2024 року становить: календарна - 01 рік 11 місяців 21 день, пільгова - 00 років 00 місяців 00 днів, загальна - 01 рік 11 місяців 21 день.

Виплатити щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 523% від посадового окладу, щомісячну надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% від посадового окладу, окладу за військове звання та вислугу років за період з 01.04.2024 року по 19.04.2024 року.

Щорічна основна відпустка за 2022 рік не використовувалась. Щорічна основна відпустка за 2023 рік не використовувалась. Щорічна основна відпустка за 2024 рік не використовувалась.

Виплатити грошову компенсацію за 20 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік, виплатити грошову компенсацію за 30 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік, виплатити грошову компенсацію за 8 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2024 рік.

Відповідно до розділу ХХІІІ Порядку виплати грошове забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 виплатити грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік у сумі 21657 грн. 98 коп.

Матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік не отримував.

Відповідно до п. 1 Постанови КМУ №460 від 17.09.2014 року виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за 23 повних календарних місяців служби, але не менш як 25% місячного грошового забезпечення.

Щорічна додаткова відпустка згідно п. 12 ст. 12 розд. ІІІ Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» тривалістю 28 календарних діб за 2023-2024 роки не надавалась.

Виплатити грошову компенсацію за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки як учаснику бойових дій тривалістю 28 календарних діб за 2023-2024 роки.

Відповідно до карток особового рахунку військовослужбовця з інформацією про складові грошового забезпечення позивача в тому числі нарахована премія захисникам (постанова КМУ №168) за вересень 2022 року - 100 000,00 грн., за жовтень 2022 року - 53 333,33 грн., за листопад 2022 року - 146 666,67 грн., за грудень 2022 року - 53 333,33 грн., за січень 2023 року - 146 666,67 грн., за лютий 2023 року - 100 000,00 грн., за березень 2023 року - 57 142,86 грн.

Також відповідачем зазначено, що у графі «вересень 2022 року» виплата розрахована за проходження позивачем служби у серпні 2022 року, у графі «жовтень 2022 року» виплата розрахована за проходження позивачем служби у вересні 2022 року, у графі «листопад 2022 року» виплата розрахована за проходження позивачем служби у жовтні 2022 року, у графі «грудень 2022 року» виплата розрахована за проходження позивачем служби у листопаді 2022 року, у графі «січень 2023 року» виплата розрахована за проходження позивачем служби у грудні 2022 року, у графі « лютий 2023 року» виплата розрахована за проходження позивачем служби у січні 2023 року, у графі «березень 2023 року» виплата розрахована за проходження позивачем служби у лютому 2023 року.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.07.2023 року №198 позивач відбув у відпустку на лікування у зв'язку із хворобою, та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.08.2023 року № 229 позивач відбув для проходження ВЛК, у зв'язку з чим позивачу виплачено премії за серпень 2023 року - 96 774,19 грн., за вересень 2023 року - 70 967,74 грн.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.08.2023 року №239 позивач 22.08.2023 року прибув із ВЛК для проходження служби.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 04.09.2024 № 7061 “Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 за серпень 2024 року »

Нараховано додаткову винагороду, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, в розмірі 100000 гривень 00 копійок в розрахунку на місяць пропорційно за періоди: з 19.02.2023 по 28.02.2023 у сумі 35714 грн 29 коп.; з 01.03.2023 по 17.03.2023 та з 19.03.2023 по 31.03.2023 у сумі 96774 грн 20 коп.; з 01.04.2023 по 17.04.2023 та з 30.04.2023 по 30.04.2023 у сумі 60000 грн 00 коп.; з 01.05.2023 по 29.05.2023 у сумі 93548 грн 39 коп.; з 05.06.2023 по 15.06.2023 та з 20.06.2023 по 30.06.2023 у сумі 73333 грн 33 коп.; з 01.07.2023 по 19.07.2023 у сумі 61290 грн 32 коп.

Щодо матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік, у розмірі місячного грошового забезпечення, у зв'язку і пораненням військовослужбовця під час виконання завдань під час воєнного стану, зазначено що виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги. Позивач за час служби не звертався до відповідача із відповідним рапортом, для проведення виплат матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік, то така допомога і не виплачувалася. Позивачу необхідно було подати відповідний рапорт, у порядку визначеному чинним законодавством України.

Щодо правомірності виплат у відповідності до Постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» зазначено наступне.

Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови №704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

У пункті 1 приміток Додатку 1 до Постанови № 704 закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

У примітці Додатку 14 Постанови № 704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

Постановою № 103 внесено зміни до Постанови № 704 та пункт 4 викладено в новій редакції, а саме: виключено вимогу щодо обрахування посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями виходячи із розрахункової величини «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)», вказавши цю розрахункову величину як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року». Однак зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови № 704 не було приведено у відповідність з нормою пункту 4 цієї Постанови.

Таким чином, відповідач вважає, що згідно з Постановою № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.

У зв'язку з викладеним просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2024 року, позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 10 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, залишено без руху та надано позивачу строк в 5 (п'ять) днів з дня вручення їй копії цієї ухвали для надання суду витягу з реєстру про реєстрацію місця проживання позивача.

Ухвалою суду від 15 жовтня 2024 року продовжено розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 16 жовтня 2024 року у задоволенні заяви відповідача - Військової частини НОМЕР_1 про повернення матеріалів справи №200/6173/24, відмовлено.

Відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який було неодноразово продовжено та який триває станом на дату розгляду даної справи.

02 березня 2022 року опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 року Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.

Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період у військовій частині НОМЕР_1 проходив службу військовій частині НОМЕР_1 з 25.02.2022 року по 19.04.2024 року.

Відповідно до Довідки про обставини травми (поранення/контузії/ каліцтва) від 05.11.2022 року за № 5927, згідно якої солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 11 вересня 2022 року отримав вибухову травму, вогнепальне проникаюче поранення правого ока, правої щоки, уламкове верхньої кінцівки, з переломом ліктьової кістки, вогнепальні поранення обох нижніх кінцівок. За обставин близько 19.00 поблизу населеного пункту Майорськ Донецької області під час переміщення до місця виконання завдання, внаслідок обстрілу противником позицій 3 штурмового батальйону отримав поранення військовослужбовець солдат ОСОБА_1 , який перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилеті, шоломі кулезахисному) і без ознак алкогольного чи наркотичного сп'яніння, за відсутності ознак протиправної поведінки зазнав ураження в ході здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, пов'язане з виконання обов'язків військової служби.

Згідно із витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №190 від 12.09.2022 року вважати солдата ОСОБА_1 стрільця-помічника гранатометника 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 4 штурмової роти 2 штурмового батальйону, таким що вибув на стаціонарне лікування з 11.09.2022 року.

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого від 17.09.2022 року позивач у період з 12.09.2022 року по 17.09.2022 року проходив лікування в КП Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова.

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №22015147 позивач у період з 17.09.2022 року по 22.09.2022 року проходив лікування в КНП «Олександрівська клінічна лікарня м. Києва».

Відповідно до виписного епікризу №12591 позивач у період з 22.09.2022 року по 06.12.2022 проходив лікування в Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь».

Відповідно до виписки №2836 позивач у період з 06.12.2022 року по 16.02.2023 року проходив лікування в ТзОВ «ВОК «Вернигора» Центр відновного лікування «Модричі».

Згідно із витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №49 від 17.02.2023 року вважати солдата ОСОБА_1 стрільця-помічника гранатометника 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 4 штурмової роти 2 штурмового батальйону, таким що прибув і приступив до виконання службових обов'язків з лікувальних закладів ТзОВ «ВОК «Вернигора» Центр відновного лікування «Модричі» з 17.02.2023 року.

Згідно із витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №50 від 18.02.2023 року вважати солдата ОСОБА_1 стрільця-помічника гранатометника 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 4 штурмової роти 2 штурмового батальйону, таким що вибув на стаціонарне лікування з 19.02.2023 року.

Відповідно до виписного епікризу №2632 позивач у період з 19.02.2023 року по 17.03.2023 року проходив лікування в Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь».

Згідно із витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №79 від 17.03.2023 року вважати солдата ОСОБА_1 стрільця-помічника гранатометника 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 4 штурмової роти 2 штурмового батальйону, таким що прибув і приступив до виконання службових обов'язків з лікувальних закладів Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» з 17.03.2023 року.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 15.03.2024 року №408х позивач пройшов Військово-лікарську комісію в Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь».

Згідно із витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №80 від 18.03.2023 року вважати солдата ОСОБА_1 стрільця-помічника гранатометника 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 4 штурмової роти 2 штурмового батальйону, таким що вибув у відпустку для лікування у зв'язку із хворобою до м. Гатне Київської області строком на 30 діб з 19.03.2023 року.

Згідно із витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №82 від 20.03.2023 року вважати солдата ОСОБА_1 стрільця-помічника гранатометника 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 4 штурмової роти 2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 таким, що станом на 20 березня 2023 року перебувають за межами військової частини, встановити посадовий оклад за останньою займаною посадою відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовця Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 п. 2 розд. ХХVІІ до дня їх повернення. Встановити посадовий оклад за останньою займаною посадою 2820,00 грн. Виплачувати щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 523% від посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу зх урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

Згідно із витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №111 від 18.04.2023 року вважати солдата ОСОБА_1 стрільця-помічника гранатометника 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 4 штурмової роти 2 штурмового батальйону, таким що прибув і приступив до виконання службових обов'язків з відпустки для лікування у зв'язку із хворобою з 18.04.2023 року.

Згідно із витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №113 від 20.04.2023 року вважати солдата ОСОБА_1 стрільця-помічника гранатометника 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 4 штурмової роти 2 штурмового батальйону, таким що вибув у лікувальні заклади у Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь» м. Київ з 21.04.2023 року.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 24.04.2023 року №7650 позивач пройшов Військово-лікарську комісію в Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь».

Згідно із витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №119 від 26.04.2023 року вважати солдата ОСОБА_1 стрільця-помічника гранатометника 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 4 штурмової роти 2 штурмового батальйону, таким що прибув і приступив до виконання службових обов'язків з лікувальних закладів Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» з 26.04.2023 року.

Згідно із витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №122 від 29.04.2023 року вважати солдата ОСОБА_1 стрільця-помічника гранатометника 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 4 штурмової роти 2 штурмового батальйону, таким що вибув у відпустку для лікування у зв'язку із хворобою до м. Київ строком на 30 діб з 30.04.2023 року по 29.05.2023 року.

Згідно із витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №154 від 30.05.2023 року вважати солдата ОСОБА_1 стрільця-помічника гранатометника 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 4 штурмової роти 2 штурмового батальйону, таким що прибув і приступив до виконання службових обов'язків з відпустки для лікування у зв'язку із хворобою з 30.05.2023 року.

Згідно із витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №160 від 04.06.2023 року вважати солдата ОСОБА_1 стрільця-помічника гранатометника 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 4 штурмової роти 2 штурмового батальйону, таким що вибув у лікувальні заклади у Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь» м. Київ з 05.06.2023 року.

Відповідно до виписного епікризу №8020 позивач у період з 04.06.2023 року по 16.06.2023 року проходив лікування в Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь».

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 15.06.2023 року №997х позивач пройшов Військово-лікарську комісію в Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь».

Згідно із витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №172 від 16.06.2023 року вважати солдата ОСОБА_1 стрільця-помічника гранатометника 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 4 штурмової роти 2 штурмового батальйону, таким що прибув і приступив до виконання службових обов'язків з лікувальних закладів Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» м. Київ з 16.06.2023 року.

Згідно із витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №175 від 19.06.2023 року вважати солдата ОСОБА_1 стрільця-помічника гранатометника 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 4 штурмової роти 2 штурмового батальйону, таким що вибув у відпустку для лікування у зв'язку із хворобою до м. Київ строком на 30 діб з 20.06.2023 року по 19.07.2023 року.

Згідно із витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №206 від 20.07.2023 року вважати солдата ОСОБА_1 стрільця-помічника гранатометника 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 4 штурмової роти 2 штурмового батальйону, таким що прибув і приступив до виконання службових обов'язків з відпустки для лікування у зв'язку із хворобою з 20.07.2023 року.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.04.2024 року №112, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період солдата ОСОБА_1 колишнього стрільця-помічника гранатометника 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 4 штурмової роти 2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 18.04.2024 року №120-РС з військової служби у запас за підпунктом «г» (за сімейними обставинами - у зв'язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи) пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», вважати таким, що справи та посаду здав та направити з пункту постійної дислокації м. Київ, для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до п. 1 Постанови КМУ №460 від 17.09.2014 року виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за 23 повних календарних місяців служби, але не менш як 25% місячного грошового забезпечення.

Відповідно до витягу з додатку до наказів командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 04.02.2023 року №379, від 04.03.2023 року №800 та інформацією про складові грошового забезпечення позивача в тому числі нарахована додаткова винагорода відповідно до постанови КМУ №168 за січень 2023 року - 100 000,00 грн., за лютий 2023 року - 100 000,00 грн. відповідно.

Також, відповідно до карток особового рахунку військовослужбовця № НОМЕР_3 позивачу нараховано матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за вересень-грудень 2022 року - 13 338,90 грн.; нараховано грошову допомогу для оздоровлення за вересень-грудень 2022 року - 13 338,90 грн., за січень-грудень 2023 року - 21657,98 грн., за січень-вересень 2024 року - 21657,98 грн.

13 серпня 2024 року позивач направив командиру військової частини НОМЕР_1 звернення, в якому просив виплатити додаткову грошову винагороду на період лікування після отриманого поранення в розмірі 100 000 на місяць; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі місячного грошового забезпечення за 2023 рік та 2024 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, у зв'язку з отриманим пораненням під час захисту Батьківщини; індексацію грошового забезпечення з січня 2024 по квітень 2024 року з застосуванням базового місяця (березень 2018); здійснити перерахунок всіх виплат при звільненні з урахуванням суми індексації (березень 2018 року); здійснити перерахунок та виплату починаючи з 28.04.2021 року по 12.05.2023 року включно грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням з урахуванням п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти та здійснити перерахунок грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Однак, станом на момент звернення до суду відповіді не отримав.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1-4 ст. 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260), відповідно до п. 2 якого грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Зміст вказаних норм дає підстави для висновку про те, що військовослужбовці Збройних Сил України за рахунок коштів державного бюджету отримують грошове забезпечення, яке складається із основних виплат, додаткових та одноразових виплат. При цьому, розмір грошового забезпечення встановлюється Кабінетом Міністрів України, а Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану, в пункті 1 якої (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, зокрема, Збройних Сил, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно з абз. 5 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Таким чином, додаткова винагорода, збільшена до 100 000 гривень виплачується також військовослужбовцям Збройних Сил, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Судом встановлено, що у зв'язку з тяжким бойовим пораненням (11.09.2022 року) позивач перебував на стаціонарному лікуванні у періоди:

- з 12.09.2022 року по 16.02.2023 року, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого від 17.09.2022 року КП Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова, випискою із медичної карти стаціонарного хворого №22015147 КНП «Олександрівська клінічна лікарня м. Києва», виписним епікризом №12591 Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», випискою №2836 ТзОВ «ВОК «Вернигора» Центр відновного лікування «Модричі»;

- з 19.02.2023 року по 17.03.2023 року, що підтверджується виписним епікризом №2632 Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь»;

- з 21.04.2023 року по 26.04.2023 року, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії від 24.04.2023 року №7650 Військово-лікарської комісії Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь»;

- з 04.06.2023 року по 16.06.2023 року, що підтверджується виписним епікризом №8020 Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» та довідкою військово-лікарської комісії від 15.06.2023 року №997х Військово-лікарської комісії Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь»

Також, відповідно до витягів з наказів командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №80 від 18.03.2023 року, №122 від 29.04.2023 року, №175 від 19.06.2023 року позивач перебував у відпустці для лікування у зв'язку із хворобою у періоди з 19.03.2023 року по 18.04.2023 року строком на 30 діб, з 30.04.2023 року по 29.05.2023 року строком на 30 діб та з 20.06.23 року по 19.07.2023 року строком на 30 діб.

Згідно з довідкою про обставини травми (поранення/контузії/ каліцтва) від 05.11.2022 року за № 5927, солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 11 вересня 2022 року отримав вибухову травму, вогнепальне проникаюче поранення правого ока, правої щоки, уламкове верхньої кінцівки, з переломом ліктьової кістки, вогнепальні поранення обох нижніх кінцівок. За обставин близько 19.00 поблизу населеного пункту Майорськ Донецької області під час переміщення до місця виконання завдання, внаслідок обстрілу противником позицій 3 штурмового батальйону отримав поранення військовослужбовець солдат ОСОБА_1 , який перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилеті, шоломі кулезахисному) і без ознак алкогольного чи наркотичного сп'яніння, за відсутності ознак протиправної поведінки зазнав ураження в ході здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, пов'язане з виконання обов'язків військової служби.

Таким чином, перебування позивача на стаціонарному лікуванні у періоди: з 12.09.2022 року по 16.02.2023 року, з 19.02.2023 року по 17.03.2023 року, з 21.04.2023 року по 26.04.2023 року, з 04.06.2023 року по 16.06.2023 року; та у відпустці для лікування у зв'язку із хворобою у періоди з 19.03.2023 року по 18.04.2023 року строком на 30 діб, з 30.04.2023 року по 29.05.2023 року строком на 30 діб та з 20.06.23 року по 19.07.2023 року строком на 30 діб, зумовлене отриманими ним численними пораненнями, пов'язаними із захистом Батьківщини, у зв'язку із чим, на переконання суду, за вказаний період позивач має право на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн.

Судом враховано, що 05.11.2022 року відповідач видав позивачу довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 5927 за формою згідно Додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України № 402 в якій відображено, що позивач отримав численні поранення під час виконання бойового завдання в ході здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і з оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації, захищаючи Батьківщину.

Таким чином, матеріалами справи та, зокрема, виданою відповідачем довідкою підтверджується, що поранення позивача пов'язане із захистом Батьківщини.

Тобто, відповідач здійснив нарахування спірної винагороди за жовтень 2022 року, за грудень 2022 року та за березень 2023 року не у повному обсязі, а за період з квітня 2023 року по 16.07.2023 року позивачу спірна винагорода не нараховувалась.

Підсумовуючи наведене, враховуючи не прийняття відповідачем наказу про нарахування позивачеві щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та перебування у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за жовтень 2022 року, за грудень 2022 року, за березень 2023 року та у період з квітня 2023 року по 16.07.2023 року суд доходить висновку, що відповідач у спірних правовідносинах допустив протиправну бездіяльність.

Стосовно правомірності розрахунку грошового забезпечення позивача, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» суд зазначає наступне.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до п. 10 Постанови № 704 вказана постанова набрала чинності з 01.01.2018.

Пунктом 4 Постанови № 704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

У свою чергу, у пункті 1 приміток Додатку 1 до Постанови № 704 закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

З 24.02.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), п. 6 якої, пункт 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Як наведено вище, станом на час прийняття Постанови № 704, пункт 4 зазначеної постанови передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

В подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103.

Отже, з 29.01.2020 відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, яка запроваджувала алгоритм розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

При цьому необхідно врахувати, що 01.01.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII (далі - Закон № 1774-VIII) пунктом 3 розділу ІІ якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.

Таким чином, п. 4 Постанови № 704 щодо встановленого алгоритму розрахунку «але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року» під час розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, не застосовується, а здійснюється шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

За наведених обставин суд вважає, що з 29.01.2020, розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, є множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Оскільки позивач звертається з позовними вимогами за період з 25.02.2022 року по 12.05.2023 року, то розрахунковою величиною для визначення розміру його посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, повинно бути визначене шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023.

Разом з цим, пунктами 1 і 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481«Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704» (далі - Постанова № 481) вирішено:

- Скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (Офіційний вісник України, 2018 р., № 20, ст. 662).

- Внести зміну до пункту 4постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374), виклавши абзац перший в такій редакції:

« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Постанова № 481 набула чинності 20.05.2023.

На момент розгляду цієї справи Постанова № 481 нечинною не визнавалася.

Отже, щодо частини спірного періоду з 25.02.2022 року по 12.05.2023 року підлягають застосуванню приписи п. 4 Постанови № 704 в редакції Постанови № 481.

Враховуючи наведене, наявні підстави для задоволення вимог щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу починаючи з 25.02.2022 по 12.05.2023 року включно грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2023 рік з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням з урахуванням п.1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.

Стосовно позовної вимоги про ненарахування та невиплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 та 2024 рік, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось судом, що частиною 2 ст. 9 Закону №2011-XII передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Абзацами 1, 2 ч. 4 ст. 9 Закону №2011-XII встановлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ № 704 від 30.08.2017 з урахуванням змін, внесених Постановами КМ № 1052 від 27.12.2017, № 103 від 21.02.2018) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з п.33.1, 33.2 Інструкції №260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (чинної з 01 березня 2018 року, далі Постанова №704) передбачає, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до п.1, 7 і 9 Розділу XXIV виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань Наказу Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (чинної з 20 липня 2018 року) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

Матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових питань в розмірі місячного грошового забезпечення відповідно до рішення Міністра оборони України від 16.01.2024р. № 183/уд виплачується виключно за наявності таких підстав:

-смерть військовослужбовця та/або його дружини (чоловіка), дітей, батьків;

-поранення військовослужбовця, отриманого при виконанні завдань під час воєнного стану;

-у разі наявності у військовослужбовця інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини;

-порушення стану здоров'я військовослужбовця, перебування його на лікуванні, реабілітації, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії), а саме: онкологічне захворювання (хірургічне лікування, променева та (або) хіміотерапія);

- захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит В, С;

- безперервне перебування на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою, які пов'язані із захистом Батьківщини (більше 30 днів поспіль), внаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної систем, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів;

-сім'ям військовослужбовців, які захоплені в полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) чи заручниками, а також інтернованим в нейтральних державах або визнані безвісно відсутніми.

Отже, виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира та за відповідності військовослужбовця визначеним окремим дорученням Міністра оборони України умовам.

Разом з тим, попри твердження позивача, матеріали справи не містять доказів, що останній протягом 2023-2024 р.р. і до моменту звільнення з військової служби звертався до командира в/ч НОМЕР_1 із відповідним рапортом.

З урахуванням наведеного, суд робить висновок, що вказані позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Стосовно позовної вимоги про не нарахування та невиплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 19.04.2024 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 рік, суд зазначає наступне.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч.ч. 2, 3ст. 9 Закону № 2011-XII).

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон № 1282-ХІІ).

Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078), яким регулюються правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.

Пунктом 1-1 Порядку № 1078 визначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 06.02.2003 № 491-IV.

Відповідно до п. 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

09 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України видав постанову № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та введення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013), яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015, якою були підвищені посадові оклади окремих працівників бюджетної сфери і не встановлювали підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовцям.

У зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови № 1013 від 09.12.2015 істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення.

У редакції Постанови №1013 від 09.12.2015 п. 5 Порядку № 1078 викладено у такій редакції:

«З 01.12.2015 замість «базового» місяця введено поняття «місяць, у якому відбулося підвищення» - у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймалося за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу…».

Таким чином, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме Порядку №1078.

Вищенаведене зумовлює висновок суду про те, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці (грошового забезпечення). За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.

Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку № 1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

Внаслідок внесених Постановою №1013 змін Порядок № 1078 у редакції, що застосовується з 01.12.2015, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований підхід до обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації всіх працівників.

Для проведення індексації з 01.12.2015 замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.

Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таке визначення цього поняття висновується із системного тлумачення п. 5 Порядку №1078 у редакції, яка була запроваджена з 01.12.2015.

Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож з 01.12.2015 зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.

У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття «місяць підвищення доходу» від терміну «базовий місяць», позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

Водночас вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.

Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача як військовослужбовця з 01.12.2015 не прив'язаний до місяця прийняття (виходу) на військову службу.

Відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

Суд зауважує, що посадові оклади військовослужбовців визначалися постановами Кабінету Міністрів України.

Схеми посадових окладів військовослужбовців були затверджені з 01.03.2018 постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Згідно з абз. 5 п. 5 Порядку № 1078 у разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.

Отже, з набранням чинності Постановою №704 відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.

Водночас, у ст. 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX зазначено: «Установити, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року».

Тобто, базовим місяцем для індексації доходів законодавцем визначено січень 2024 року.

Вказаний пункт Закону є чинним та неконституційним не визнавався.

Індексація грошових доходів проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103%.

Позаяк, за інформацією Держстату України, розміщеною на їх офіційному вебсайті, про індекс споживчих цін: у січні 2024 року індекс споживчих цін становив 100,4%, у лютому 2024 року 100,3%, у березні 2024 року 100,5%, у квітні 2024 року 100,2%, у травні 2024 року 100,6%, у червні 2024 року 102,2%, з урахуванням абзацу першого пункту 5 Порядку №1078, підстави для виплати індексації грошового забезпечення у 2024 році також відсутні.

Індекс споживчих цін за наростаючим підсумком з січня по червень 2024 року перевищив 103% (103,8% - за посадами працівників, у яких посадові оклади підвищені з 1 січня 2024 року ((100,0% (місць підвищення приймається 100,4%х100,3%х100,5%х100,2%х100,6%х102,2%) і 104,3% - за посадами, працівників і військовослужбовців, у яких не відбулось підвищення посадових окладів, згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» обчислення індексу споживчих цін провадиться з 1 січня 2024 року (100,4%х100,3%х100,5%х100,2%х100,6%х102,2%) індексація нараховується в серпні.

Отже індексації в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн.) підлягають грошові доходи (заробітна плата, грошове забезпечення) починаючи з серпня поточного року.

Згідно з матеріалами справи наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.04.2024 року № 112 ОСОБА_1 з 19.04.2024 року виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Враховуючи викладене, підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 року по 19.04.2024 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 рік та зобов'язання провести нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 року по 19.04.2024 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 рік, проведення перерахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік та всіх сум що належали при звільненні, відповідно до грошового забезпечення з урахуванням індексації, відсутні.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Положеннями ст.13 Конвенції встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. У рішенні від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» ЄСПЛ вказав, що норма статті 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Сутність цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечать при цьому виконання своїх зобов'язань. Суд визнав, що вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачені національним законодавством (пункт 145 рішення).

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно положень ч. 2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.

Правильність саме такого тлумачення змісту ч. 1 ст.77та ч. 2 ст.77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі № 520/2261/19, що визначений ст. 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Враховуючи положення частин першої, другої статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає, що заявлені позовні вимоги не знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є необґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за жовтень 2022 року, за грудень 2022 року, за березень 2023 року та у період з квітня 2023 року по 16.07.2023 року включно.

Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок тяжкого поранення пов'язаного із захистом Батьківщини за жовтень 2022 року, за грудень 2022 року, за березень 2023 року та у період з квітня 2023 року по 16.07.2023 року включно, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у незастосуванні п.1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при обчисленні ОСОБА_1 , починаючи з 25.02.2022 року по 12.05.2023 року включно, розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) здійснити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) перерахунок та виплату починаючи з 25.02.2022 року по 12.05.2023 року включно, грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2023 рік з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням з урахуванням п.1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 05 грудня 2024 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров

Попередній документ

123548777

Наступний документ

123548779

Інформація про рішення:

№ рішення:	123548778
№ справи:	200/6173/24
Дата рішення:	05.12.2024
Дата публікації:	09.12.2024
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (11.07.2025)
Дата надходження:	07.07.2025

Учасники справи:

головуючий суддя:

ГАВРИЩУК ТЕТЯНА ГРИГОРІВНА

суддя-доповідач:

ГАВРИЩУК ТЕТЯНА ГРИГОРІВНА

ХРИСТОФОРОВ А Б

суддя-учасник колегії:

БЛОХІН АНАТОЛІЙ АНДРІЙОВИЧ

СІВАЧЕНКО ІГОР ВІКТОРОВИЧ