Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
04 грудня 2024 року Справа №200/8309/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Дмитрієв В.С. ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та скасування постанови, -
29.11.2024 до Донецького окружного адміністративного суду, через систему Електронний суд, надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України з вимогами:
- визнати бездіяльність заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадим І., який у листі від 23.10.2024 № 146837/161822-31-24/20.1 зробив висновок, що питання, порушені позивачем в запиті не відносяться до компетенції відділу та підстави для скасування постанови lth;fdyjuj dbrjyfdwz Pf'wm N/ від 20.09.2024 у виконавчому провадженні 75183333 - відсутні, - протиправною;
- визнати протиправною і скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Т. про закінчення виконавчого провадження від 20.09.2024 у виконавчому провадженні 75183333.
Згідно частини 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Перевіривши матеріали адміністративного позову, дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Частиною другої статті 46 КАС України визначено, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Тобто, при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі суд має встановити статус позивача (фізичної особи) - громадян України, іноземець чи особа без громадянства.
Відповідно до п. 1 частини першої статті 13 Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012 року № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI), документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, є: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України.
Згідно з частиною четвертою статті 160 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як наслідок, при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі суддя має встановити, крім іншого, особу позивача і її громадянський статус (громадян України, іноземець чи особа без громадянства) та територіальну підсудність справи.
Дослідивши додані до адміністративного позову матеріали суддя зазначає, що позивачем не надано докази, на підставі яких суд мав би можливість встановити статус позивача, а також місце його реєстрації.
Також, відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI, Закон України “Про судовий збір»).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Законом України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3028 грн, що визначено Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік».
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору встановлена - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ураховуючи, що позов подано через систему «Електронний суд», тобто застосовується коефіцієнт 0,8, та заявлено дві вимоги немайнового характеру (1. визнання протиправною бездіяльність заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; 2. визнання протиправною і скасування постанови державного виконавця) сума судового збору за подання цього адміністративного позову становить 1937,92 грн ((1211,20 грн*0,8)*2).
Проте, до адміністративного позову не додано докази сплати судового збору.
Отже, позивачу необхідно здійснити сплату судового збору у розмірі 1937,92 грн.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положеннями статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів (ч. 1, 2 ст. 287 КАС України).
Також, відповідно до частини 5 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Так, 29.11.2024 позивач звернувся до суду з позовом щодо оскарження бездіяльності заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що викладно у листі від 23.10.2024 та постанови державного виконавця від 20.09.2024.
В адміністративному позові позивач зазначив, що спірну постанову від 20.09.2024 оскаржив до начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, проте лист-відповідь на скаргу отримав лише 14.11.2024 засобами електронного зв'язку.
Проте з дня отримання відповіді на електронну пошту до дня подання цього адміністративного позову минуло більш ніж 10 днів, отже строк звернення до суду порушено.
Клопотання про поновлення строку звернення до суду до адміністративного позову не додано.
Також, відповідно до положень статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивачем, в порушення зазначених вимог, не зазначено в адміністративному позові де знаходяться оригінали письмових доказів, копії яких приєднані до матеріалів справи.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позивачем, в порушення зазначених вимог, не зазначено в адміністративному позові відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.
Також звертаю увагу позивача на некоректне зазначення у позовних вимогах спірної постанови (постанови lth;fdyjuj dbrjyfdwz Pf'wm N/ від 20.09.2024).
За приписами частини 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- подання доказів, на підставі яких суд мав би можливість встановити статус позивача, а також адресу реєстрації місця його проживання;
- доказів сплати судового збору у розмірі 1937,92 грн за наступними реквізитами: рахунок UA308999980313111206084005658, отримувач Донецьке ГУК/ Слов'янська МТГ/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37967785 , банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: 101; ______ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган і має відповідну відмітку в паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);
- обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску;
- інформації про знаходження оригіналів письмових доказів, копії яких приєднані до матеріалів справи;
- зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та скасування постанови, - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви: десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною, та її буде повернуто позивачеві.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.С. Дмитрієв