Справа № 522/11833/24
Провадження № 3/522/5964/24
04 грудня 2024 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Чорнуха Ю.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю Чорнуху Ю.В.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 814806 від 06.07.2024 зазначено, що 06.07.2024 о 23 год. 45 хв. у м. Одеса, вул. Грецька, 30, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Kia Sorento, НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора Drager 7510, ARLM0425. Результат тестування 1,50 проміле. Подія фіксувалась на ПВР № 741145, ПВР № 473680, чим порушила вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання 28.08.2024 з'явився захисник ОСОБА_1 - адвокат Іванченко Є.О. Заявив клопотання про виклик у якості свідка інспектора взводу 1 роти 3 батальйону 2 полку УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта Сочаліна І.І.; про відкладення розгляду справи у зв'язку із заявленим клопотанням про виклик свідка; про закриття провадження по справі № 522/11833/24 за ч.1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. У клопотанні захисник посилається на те, що у матеріалах справи відсутні належні докази керування гр. ОСОБА_1 транспортним засобом до моменту його зупинки, після зупинки інспектор УПП в Одеській області Сочалін І.І. не повідомив причини зупинки, відсутні відомості про повірку газоаналізатора Drager 7510, ARLM0425 на момент здійснення ним замірів, інспектор УПП не відсторонив ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
Клопотання захисника про виклик свідка задоволено. Розгляд справи відкладено на 11.09.2024.
У судове засідання 11.09.2024 з'явився захисник ОСОБА_1 - адвокат Іванченко Є.О. У зв'язку з витребуванням відеозапису автореєстратора УІ СarCam-f6099d, розгляд справи відкладено на 16.10.2024.
У судове засідання 16.10.2024 з'явився захисник ОСОБА_1 - адвокат Іванченко Є.О. У зв'язку з неявкою свідка розгляд справи відкладено на 04.12.20214.
У судове засідання 04.12.2024 з'явився захисник ОСОБА_1 - адвокат Іванченко Є.О. Також у якості свідка з'явився та був допитаний інспектор УПП в Одеській області ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 скористалась правом на захист, захисник ознайомився з матеріалами справи, надав письмові пояснення, брав участь у судових засіданнях, тому суд вважає, що справу можна розглянути за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, надавши оцінку доказам, наявним у справі та доводам захисника, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Приписи ст. 7 КУпАП визначають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 121 КУпАП визначено, що під транспортними засобами у статтях 121-126, 127-1 - 128-1, частинах першій і другій статті 129, статтях 132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху (надалі по тексту ПДР) транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
ОСОБА_1 керувала автомобілем, отже є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій, серед іншого, зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 2.9 «а» Правил Дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок огляду водія на стан сп'яніння встановлений ст. 266 КУпАП, Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року, (далі Інструкція № 1452/735) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103(далі Порядок № 1103).
Зокрема приписами ст. 266 КУпАП встановлено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно п. 6 розділу І Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я) (п. 7 розділу І Інструкції № 1452/735).
З матеріалів справи вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проводився у відповідності до вимог чинного законодавства, проведення огляду зафіксовано на відеозапис, який долучений до протоколу серії ААД № 814806 від 06.07.2024. Згідно роздруківки з приладу Drager Alcotest 7510, прилад № ARLM-0425, принтер № ARMC-0288, тест № 1599, за результатами огляду, проведеного відносно ОСОБА_1 , результат становить 1,50 проміле.
З доданого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису № 471145 вбачається, що ОСОБА_1 визнала, що вживала алкоголь, та зазначила, що «сіла за кермо», бо нікому не довіряє (23 год. 52 хв.), не заперечувала проти проведення огляду та проти його результатів (00 год. 21 хв.). Також факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеозаписами доданим до протоколу на диску DVD-R та дослідженим у судовому засіданні.
Свідок ОСОБА_2 надав показання про те, що він під час патрулювання отримав інформацію про те, що автомобілем Kia Sorento керує водій у стані алкогольного сп'яніння, тому цей автомобіль був зупинений, автомобілем керувала ОСОБА_1 , автомобіль перед зупинкою, а також з моменту зупинки і до моменту перевірки документів перебував у полі зорі свідка, він не вбачав, щоб хтось пересаджувався на місце водія; під час огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння та складення протоколу про адміністративне правоппорушення не повставало питання щодо незгоди особи із тим, що вона керувала автомобілем. Показання свідка узгоджуються із відеозаписами, доданими до протоколу.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду.
Суд критично оцінює доводи захисника щодо відсутності доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 , оскільки наявні у справі докази у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про керування автомобілем саме ОСОБА_1 , зокрема: відеозаписи, з яких вбачається, що ОСОБА_1 після зупинки автомобіля сиділа за кермом автомобіля, під час перевірки документів, огляду на стан сп'яніння, складення протоколу не заперечувала факт керування автомобілем, а лише переймалась тим, щоб поліцейські не складали протокол щодо власника автомобіля; показаннями свідка ОСОБА_2 .
Також безпідставними є доводи захисника щодо того, що ОСОБА_1 не була відсторонена від керування транспортним засобом, оскільки обставина відсторонення особи від керування зафіксована на відеозаписі, дослідженому у судовому засіданні, з змісту якого вбачається, що після складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 має намір передати керування автомобілем пасажирці, яка їхала з нею.
У рішенні від 29.06.2007 у справі OHALLORAN AND FRANCIS v. THE UNITED KINGDOM (Заяви №№15809/02та25624/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що [у]сі, хто володіють чи керують автомобілем, знають, що таким чином вони піддають себе режиму регулювання. Цей режим застосовується не тому, що володіння або керування автомобілями є привілеєм чи дозволом, який надається державою, але тому що володіння та керування авто (як, наприклад, зброєю ...) визнаються такими, що можуть потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки як частину режиму регулювання, що застосовується до автомобільного транспорту.
Наявні у справі докази є належними, допустимими та у своїй сукупності достатніми для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Застосування заходів адміністративного стягнення має на меті виховання правопорушника в дусі додержання вимог закону.
Судом не встановлені обставини, визначені статтями 34-35 КУпАП, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Згідно довідки, наявної у матеріалах справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом року не піддавалась адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП.
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, видано посвідчення водія НОМЕР_2 , термін дії з 23.11.2021 по 23.11.2051, категорія B з 16.11.2019, що підтверджується довідкою, наявною в матеріалах справи.
Приписи КУпАП визначають, що вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вказана норма не передбачає альтернативних видів стягнення.
Таким чином, враховуючи характер вчиненого правопорушення, мету застосування адміністративного стягнення - виховання особи та запобігання вчиненню нових правопорушень, приписи ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка не передбачає альтернативної відповідальності за вчинення правопорушення, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнення у виді накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 605,60 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 7, 9, 40-1, 130, 245, 251, 252, 268, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ЗУ «Про судовий збір», суд -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів, строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений строк, відповідно до ст. 308 КУпАП постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби та у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення, а у разі її оскарження - протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.
Суддя Юлія ЧОРНУХА