04 грудня 2024 рокуСправа №160/22864/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області від 05.08.2024 року за № 912420806830 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за 2023 рік та 2024 рік.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.01.2023 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 із розрахунку 52% від суддівської винагороди, визначеної у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 11.07.2024 року за № Б-с-973, виходячи з розміру 164 260,80 грн., без обмеження максимального розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.01.2024 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 із розрахунку 52% від суддівської винагороди, визначеної у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 11.07.2024 року за № Б-с-974, виходячи з розміру 185 313,60 грн., без обмеження максимального розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.
27 серпня 2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, яка доставлена до електронного кабінету відповідача.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
16 вересня 2024 року до суду надійшов відзив від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити. На обґрунтування своєї позиції зазначив, що позовна вимога про «визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.08.2024 № 912420806830» є необґрунтованою та безпідставною, оскільки рішення не було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Просили залучити до участі у справі Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві залучено до участі у справі, у якості співвідповідача та прийнято уточнену позовну заяву, у якій позивач просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 05.08.2024 року за № 912420806830 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за 2023 рік та 2024 рік;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.01.2023 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 (рнокпп - НОМЕР_1 ) із розрахунку 52% від суддівської винагороди, визначеної у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 11.07.2024 року за № Б-с-973, виходячи з розміру 164 260,80 грн., без обмеження максимального розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.01.2024 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 (рнокпп - НОМЕР_1 ) із розрахунку 52% від суддівської винагороди, визначеної у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 11.07.2024 року за № Б-с-974, виходячи з розміру 185 313,60 грн., без обмеження максимального розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін відмовлено.
23 жовтня 2024 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому відповідач заперечував проти позову просив відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування своєї позиції зазначили, що позивачка звернулась із заявою від 29.07.2024 року про перерахунок довічного утримання судді до, якої долучено довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 11.07.2024 року №Б-с-971, №Б-с-972, № Б-с-973 від №Б-с-974 про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, визначений станом на 01 січня відповідного року. Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 попередньо було перераховано на виконання рішення суду з 19.02.2020 року та з 07.04.2021 року на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 24.02.2020 року №Б-с-379 про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, визначений станом на 18.02.2020 року. Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб було встановлено на рівні 2102,00 грн. Згідно із Законами України. «Про Державні бюджети України» на 2021, 2022, 2023 та 2024 роки прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у порівнянні з 2020 роком залишено без змін у розмірі 2102,00 гри. Таким чином, оскільки після 2020 року збільшення розміру складових суддівської винагороди, який працює на відповідній посаді, не відбулося, підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці немає. Враховуючи викладене вище, прийнято рішення про відмову у перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII згідно заяви від 29.07.2024 року № 5158 та довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 11.07.2024 року № Б-с-971, № Б-с-972, № Б-с-973, № Б-с-974 у зв'язку з відсутністю законних підстав.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зробив такі висновки.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є суддею у відставці та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з 19 вересня 2016 року і отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 52 % від суддівської винагороди, згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ.
11 липня 2024 року Територіальне управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області видало довідки-розрахунки № Б-с-971, № Б-с-972, № Б-с-973, № Б-с-974 від 11 липня 2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року та на 01 січня 2024 року.
29 липня 2024 року позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок-розрахунків № Б-с-971, № Б-с-972, № Б-с-973, № Б-с-974 від 11 липня 2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, які виданні Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області, станом на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року на 01 січня 2023 року, та на 01 січня 2024 року судді, який здійснює повноваження.
Заява була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного Фонду України в м. Києві, рішенням якого від 05.08.2024 року за № 912420806830 позивачці відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок-розрахунків № Б-с-971, № Б-с-972, № Б-с-973, № Б-с-974 від 11 липня 2024 року, посилаючись на те, що Законами України «Про Державні бюджети України» на 2021, 2022, 2023, 2024 роки прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у порівнянні з 2020 роком залишено без змін - у розмірі - 2102,00 грн.
Позивач не погодившись із рішенням Головного управлінням Пенсійного Фонду України в м. Києві про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за 2023 рік та 2024 рік, звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідачів, викладеним в відзивах на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела прав.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII (надалі Закон № 1402-VIII).
Відповідно до частин першої, другої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Досліджуючи поняття «щомісячне довічне грошове утримання судді», Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 14 грудня 2011 року № 18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов'язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний Суд України також вказав про неможливість звуження змісту та обсягу гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
Із матеріалів справи слідує, що позивачці призначено щомісячне довічне грошове утримання згідно із абзацом 2 пункту 25 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VІII, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", що сторонами не заперечується.
Конституційний Суд України рішенням від 18.02.2020 у справі №2-р/2020 пункт 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнав неконституційним.
Згідно із частиною 1 статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, а позивач набула право на перерахунок розміру її щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до статті 135 та підпункту 4 пункту 24 Розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII, які визначають розмір суддівської винагороди працюючого судді.
Суд звертає увагу на ту обставину, що Верховний Суд неодноразово, у постановах від 06.03.2019 у справі №638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі №200/3958/19-а висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Таким чином, перерахунок обумовлений відновленням раніше порушених прав позивача з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020.
Зміна з 01.01.2020 розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Враховуючи вищевказані норми законодавства, саме з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 року у справі № 2-р/2020, у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону №1402-VIII.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 16.06.2020 у зразковій справі №620/1116/20, а тому, відповідно до статті 291 КАС суд враховує правові висновки Верховного Суду викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи. Рішення у зразковій справі набрало законної сили 07.08.2020.
Територіальне управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області видало довідки-розрахунки № Б-с-128, № Б-с-129, № Б-с-130, № Б-с-131 від 30 січня 2024 року для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
За приписами частини 1, 2 статті 142 Закону №1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року. Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з частиною 3 статті 142 Закону № 1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Аналіз наведених норм законодавства дозволяє суду зробити висновок про те, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці залежить саме від розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Таким чином, законодавець пов'язує розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із суддівською винагородою судді, який працює на відповідній посаді.
Визначальне значення для визначення щомісячного довічного грошового утримання має саме займана посада, з якої звільнено суддю у відставку.
Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1)вислугу років; 2)перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (частина 3 статті 135 Закону № 1402-VIII).
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Приписами частини 5 статті 135 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" регламентовано, що суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області № Б-с-973 від 11 липня 2024 року, виданій ОСОБА_1 про те, що станом на 01.01.2023 її суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 164260,80 грн (а.с. 21).
Згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області № Б-с-974 від 11 липня 2024 року, виданій ОСОБА_1 про те, що станом на 01.01.2024 її суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 185313,60 грн (а.с. 22).
Статтею 7 Закону України від 3 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено у 2023 році з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років - 2272 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні; працездатних осіб - 2684 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність, - 2093 гривні.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень; працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня.
Отже, оскільки розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці визначається відповідно до розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Суд вважає безпідставною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача з покликанням на Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» і Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», за нормами яких прожитковий мінімум для працездатних осіб та прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, є однаковим і, відповідно, посадовий оклад судді порівняно з минулим роком є незмінним.
Так, основним документом, на підставі якого позивачу визначається розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, є довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зокрема, № Б-с-973, № Б-с-974, від 11 липня 2024 року, передбачені Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 січня 2008 року № 3-1.
Суд вказує на наявність у відповідачів правових підстав для здійснення перерахунків щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 на підставі довідок № Б-с-973, № Б-с-974, від 11 липня 2024 року, виданих Територіальним Управлінням ДСА України в Дніпропетровській області.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.10.2005 за № 8-рп/2005 зазначив, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.
У мотивувальній частині Рішення від 14.12.2011 за № 18-рп/2011 Конституційний Суд України вказав на неможливість звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 за № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
З огляду на викладене, конституційний статус судді зумовлює обов'язок держави гарантувати достатнє матеріальне забезпечення судді, як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці - щомісячне довічне грошове утримання. Статус судді та його елементи, зокрема, матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а виступає засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.
Аналогічний правовий висновок мітиться у постанові Верховного Суду від 24 січня 2023 року у справах № 300/3388/21.
Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 05.08.2024 року за № 912420806830 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за 2023 рік та 2024 рік є протиправним та підлягає скасуванню.
Оскільки довідки про суддівську винагороду судді у відставці є підставою для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, то підлягають задоволенню, як похідні, позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, де ОСОБА_1 перебуваю на обліку, здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у відсотковому відношенні до суддівської винагороди, зазначеної у довідках про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 11 липня 2024 року № Б-с-973, та № Б-с-974, від 11 липня 2024 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання без обмеження максимального розміру, суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору в даному адміністративному процесі є відмова органу пенсійного фонду провести позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді, визначеного у довідках Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 11.07.2024 року за № Б-с-973 та № Б-с-974.
Оскільки, відповідно до приписів КАС України судовому захисту підлягає виключно порушене право позивача та враховуючи, що відповідачем будь-якого перерахунку на підставі довідок не проводилося, зокрема, обмеження довічного грошового утримання максимальним розміром, то така вимога є передчасною.
Згідно із вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд зробив висновок про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 1937,92 грн, що документально підтверджується квитанцією від 21.08.2024.
Оскільки основна вимога позовної заяви задоволена, то за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 1937,92грн.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 139, 241 - 246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 05.08.2024 року за № 912420806830 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за 2023 рік та 2024 рік.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.01.2023 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , із розрахунку 52% від суддівської винагороди, визначеної у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 11.07.2024 року за № Б-с-973, виходячи з розміру 164 260,80 грн., з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.01.2024 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , із розрахунку 52% від суддівської винагороди, визначеної у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 11.07.2024 року за № Б-с-974, виходячи з розміру 185 313,60 грн., з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ- 42098368) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев