05 грудня 2024 р.Справа №160/21768/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 160/21768/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії
12 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому позивач просить:
1. Визнати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленого повідомленням за вих.№129 від 26.07.2024 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_1 , протиправним.
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати та оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як військовозобов'язаному, на утриманні якого перебуває троє дітей віком до 18 років.
Ухвалою від 22 серпня 2024 року суд позовну заяву залишив без руху.
Ухвалою від 14 серпня 2024 року клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 160/21768/24 - повернуто заявнику без розгляду.
Ухвалою від 22.08.2024 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 28.08.2024 року клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 160/21768/24 - повернуто заявнику без розгляду.
Ухвалою від 11 вересня 2024 року суд у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 160/21768/24 відмовлено.
Ухвалою від 02 грудня 2024 року про забезпечення позову у справі № 160/21768/24 повернуто заявнику без розгляду.
03.12.2024 року представник позивача подав до суду клопотання про забезпечення позову, в якій останній просить заборонити Військовій частині НОМЕР_1 , в особі її командира та іншим компетентним особам вчиняти будь-які дії щодо переміщення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, іншого навчального центру до набрання законної сили рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Вивчивши подані матеріали, суд зробив висновок, що клопотання про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Частиною 1 статті 152 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно із ч.4 ст.152 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Стосовно тверджень представника позивача, що ОСОБА_1 мобілізований та набув нового статусу - військовослужбовця, тому звільнений від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд зазначає таке.
Частинами 1, 2 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 р. № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ) визначено, що захист вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
За приписами ч.5 ст.33 Закону України № 2232-XII військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 33 Закону України № 2232-ХІІ визначено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначено у Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 р. № 1487 (далі - Порядок № 1487).
Відповідно до пункту 20 Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Військово-обліковими документами є: для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці; для військовозобов'язаних - військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов'язаного; для резервістів - військовий квиток.
Згідно із приписами пунктів 1-6 Положення про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу, затвердженого Указом Президента України від 30.12.2016 р. № 582/2016 (далі - Положення № 582/2016), військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу (далі - військовий квиток) є документом, що посвідчує особу військовослужбовця (військовозобов'язаного, резервіста) та визначає належність його власника до виконання військового обов'язку.
Військовий квиток видається в тому числі районними у містах територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки і є документом, що посвідчує особу військовослужбовця (військовозобов'язаного, резервіста) та визначає належність його власника до виконання військового обов'язку.
До заяви про забезпечення позову представник позивача копію військового квитка, виданого на ім'я позивача, не долучив, у зв'язку з чим суд не може зробити висновок, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.7 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
В порушення ч.4 ст.152 Кодексу адміністративного судочинства України до клопотання про забезпечення позову не додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, у зв'язку із чим відповідно до ч.7 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України суд повертає таку заяву заявнику без розгляду.
Керуючись ч.7 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання представника ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 160/21768/24 - повернути заявнику без розгляду.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295та297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук