25 листопада 2024 рокуСправа №160/24191/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/24191/24 за позовною заявою Комунального підприємства “Затишне місто» Павлоградської міської ради (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Шевченка, буд. 63, код ЄДРПОУ: 37085410) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ: 44118658) про визнання протиправними та скасування рішення, -
06 вересня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Комунального підприємства “Затишне місто» Павлоградської міської ради (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд» в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.11.2023 року № 0349920410 ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність рішення відповідача від 28.11.2023 року. Зазначає, що відповідач обчислював прострочення щодо неіснуючих документів, при цьому стверджує, що податок сплачував своєчасно.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/24191/24 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, та усунути недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року клопотання Комунального підприємства “Затишне місто» Павлоградської міської ради про поновлення строку звернення до адміністративного суду у справі №160/24191/24 задоволено. Визнано поважними підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та поновити Комунального підприємства “Затишне місто» Павлоградської міської ради пропущений строк звернення до суду по справі №160/24191/24. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/24191/24, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
08 жовтня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що нумерація документів в акті перевірки проставлена згідно документів позивача, при цьому у позивача існував податковий борг, в зв'язку з чим сплата податків в першу чергу йшла на його погашення.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали, електронний доказ, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
26 жовтня 2023 року відповідачем складено Акт про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з екологічного податку позивачем №39618/04-36-04-10/37083410 (далі - Акт перевірки). Актом перевірки встановлено, що позивачем прострочена сплату екологічного податку по 7 розрахункам за період з 08.11.2021 року по 08.11.2022 року.
28 листопада 2023 року відповідачем на підставі Акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0349920410 (далі - ППР).
В матеріалах справи наявний розрахунок до ППР, в якому відображено порядок визначення підсумкової суми штрафу. Також відповідачем надано ІКП позивача з екологічного податку за спірний період і податкові декларації з екологічного податку.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.
Згідно з пп. 14.1.157 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, визначені пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пп. 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Підпунктом 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно з п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).
Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За приписами пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента вимогам, визначеним п. 2, 3 ч. 1 та п. 10 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
Згідно із п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Відповідно до п. 124.1. ст. 124 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Застосовуючи вищевикладені нормативні положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Позивачем висловлено два аргументи щодо протиправності спірного ППР: реєстраційні номери документа та черговість погашення зобов'язань.
Щодо першого аргументу суд зазначає, що з наданих відповідачем документів, на підставі яких узгоджено суми грошових зобов'язань, та які є поданими позивачем, дійсно вбачаються розбіжності в нумерації. Наприклад, податкова декларація екологічного податку за 2 квартал 2022 року подана відповідачем (а.с. 108) і має в лівому верхньому куті дату 08.08.2022 року та №9150516856, цією декларацією задекларовано 590139,00 грн податку.
В свою чергу в розрахунку до спірного ППР під №28 наявне нарахування щодо вищевказаної декларації, при цьому дата декларації співпадає, однак не збігається номер (у розрахунку вказано №9150516885 (відрізняються дві останні цифри). Водночас, наявне повне співпадіння по сумі нарахованого зобов'язання.
Проте, з наданого відповідачем розрахунку до вказаної декларації вбачається, що номером саме цього розрахунку і є 9150516885.
Тобто, позивач вважав неіснуючими документи, вказані в такому розрахунку, оскільки номер документа визначав по декларації, в той час як відповідач визначав такий номер по розрахункам до декларації.
Суд не визнає такі дії порушенням ані за змістом, ані за формою.
Додатково суд зазначає, що визначальним при застосуванні штрафних санкцій в цій справі є саме дійсне декларування позивачем тих сум податкового зобов'язання, яке використав позивач, а також дата сплати відповідного зобов'язання, оскільки саме від цих складових повною мірою залежить відповідальність особи.
Як наслідок, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що недоліки оформлення акта перевірки, податкового-повідомлення-рішення не є безумовною підставою для його скасування, оскільки не нівелюють порушень податкового законодавства, допущених платником податків, що, не спростовано позивачем жодними наданими належними, достатніми та допустимими доказами.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.07.2024 року у справі №320/8116/20.
Отже, цей аргумент позивача був безпідставним, а навіть в разі його обґрунтованості він не міг би тягнути за собою скасування спірного ППР, оскільки позивач в цьому аргументі не заперечив, що декларував саме ті суми, з яких відповідач в подальшому визначав позивачу грошове зобов'язання з екологічного податку.
Щодо другого аргументу позивача (черговість погашення вимог) суд зазначає наступне.
Згідно п. 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Отже, відповідач не мав жодного іншого правомірного варіанту поведінки, окрім як зарахування сплачуваних позивачем коштів в рахунок погашення податкового боргу.
З наданих відповідачем інтегрованих карток платника податку позивача з екологічного податку дійсно вбачається безперервне існування у позивача податкового боргу, в зв'язку з чим сплачені ним кошти правомірно віднесені відповідачем в рахунок погашення податкового боргу.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.10.2024 року у справі № 821/1555/17.
Отже, цей аргумент позивача є необґрунтованим, оскільки не ґрунтується на положеннях законодавства.
Інших доводів позовна заява не містить. Судом з власної ініціативи перевірено інші аспекти процедури притягнення позивача до відповідальності та не встановлено порушень відповідних положень законодавства.
Окремо слід зауважити, що жодних заперечень саме проти податкового правопорушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності, ним не наведено.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення позовної заяви відсутні.
Щодо розподілу судових витрат.
В зв'язку з відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 139-143, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позову Комунального підприємства “Затишне місто» Павлоградської міської ради до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко