Провадження № 22-ц/803/7713/24 Справа № 202/6619/20 Суддя у 1-й інстанції - Токар Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
04 грудня 2024 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Свистунової О.В., Пищиди М.М.,
за участю секретаря - Кошари О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро
заяву старшого державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса) Савостіної Олени про встановлення порядку виконання рішення
по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровські енергетичні послуги», Акціонерного товариства “ДТЕК “Дніпровські електромережі» про захист прав споживачів
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2024 року, -
29 квітня 2024 року до суду надійшла заява старшого державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса) Савостіної Олени, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги», Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі» про встановлення порядку виконання рішення суду - рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 травня 2023 року, у якій заявник просив встановити порядок виконання даного судового рішення, а саме встановити порядок виконання рішення суду в частині черговості зобов'язання боржників (відповідачів) Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» та Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» заключити договори зі стягувачем (позивачем) ОСОБА_1 . Вказану заяву мотивовано тим, що після ухвалення судом рішення, 27.02.2024 за заявою стягувача державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса) відкрито виконавче провадження №74263618 про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» укласти з ОСОБА_1 договір на постачання електричної енергії. Під час здійснення примусового виконання рішення суду, державний виконавець виявив обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, а саме, незрозумілим є порядок послідовності заключення договорів, оскільки боржник ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» зауважує на тому, що укладання договору відповідно до приписів суду є неможливим до того моменту поки не буде укладений первинний договір з оператором системи розподілу АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі». Оскільки рішенням суду не встановлена послідовність дій, державний виконавець звернулась до суду із зазначеною заявою (том 4 а.с.1-6).
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2024 року у задоволенні заяви старшого державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса) Савостіної Олени, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги», Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі» про встановлення порядку виконання рішення суду - відмовлено (том 4 а.с.92-94).
Не погодившись із вказаною ухвалою ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою заяву задовольнити в повному обсязі (том 4 а.с.115-119).
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Судом 1 інстанції встановлено, що у листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, 13.10.2021 року уточнивши позовні вимоги, просив суд:
1. визнати незаконною відмову відповідача 2, що порушує права споживача, в укладенні публічного договору без надання ІПН;
2. визнати незаконною відмову відповідача 1, що порушує права споживача, в укладенні публічного договору на підставі того, що судове рішення у справі 202/791/19 не встановлює права власності позивача;
3. зобов'язати відповідача 2 оформити на ім'я позивача особовий рахунок на підставі наданих документів без надання ІПН;
4. зобов'язати відповідача 1 оформити на ім'я позивача особовий рахунок на підставі наданих йому документів;
5. зобов'язати відповідача 1 провести перерахунок нарахованих за тарифом 1,68 грн./кВт/ч обсягів спожитої електроенергії за тарифом 0,9 грн./кВт/год.;
6. накласти на відповідача 1 штраф у десятикратному розмірі вартості нарахованої по тарифу 1,68 грн/кВт/год електроенергії;
7. з відповідача 1 та відповідача 2 на відшкодування моральної шкоди стягнути на користь позивача по 5000 грн., з кожного.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 травня 2023 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги», Акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпровські електромережі», про захист прав споживачів - задоволено частково: визнано незаконною відмову Акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпровські електромережі», в укладенні договору без надання ІПН; визнано незаконною відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» в укладенні публічного договору на підставі того, що судове рішення у справі 202/791/19 не встановлює права власності позивача; зобов'язано Акціонерне товариство «ДТЕК «Дніпровські електромережі» укласти з ОСОБА_1 договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» укласти з ОСОБА_1 договір на постачання електричної енергії; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» здійснити перерахунок за спожиту ОСОБА_1 електроенергію за адресою: АДРЕСА_1 , проведену за тарифом 1,68 грн./кВт/ч, відповідно до фактичного споживання; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» (ЄДРПОУ 42082397) на користь держави судовий збір у сумі 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) грн. 20 (двадцять) коп.; стягнуто з Акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпровські електромережі» (ЄДРПОУ 23359034) на користь держави судовий збір у сумі 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) грн. 20 (двадцять) коп.; в іншій частині позовних вимог - відмовлено (том 2 а.с.239-246 ).
Згідно постанови Дніпровського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 травня 2023 року - залишено без змін. Постанова апеляційного суду набрала законної сили (том 3 а.с.162-176 ).
Відмовляючи у задоволенні заяви старшого державного виконавця, суд 1 інстанції виходив з того, що наведені заявником обставини, викладені в заяві, не є підставами для зміни способу та порядку виконання рішення суду у розумінні статті 435 ЦПК України, оскільки фактично відбудеться зміна рішення суду по суті та зміст зобов'язання.
Із вказаними висновками суду 1 інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до положень ч.3 ст.435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Аналіз норм статті 435 ЦПК України дає підстави для висновку, що суд може змінити чи встановити спосіб і порядок виконання судового рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.
Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Отже, при вирішенні питання про встановлення нового способу виконання суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення раніше встановленим способом.
Задоволення відповідної заяви є можливим лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають можливість виконання рішення.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року в справі №693/426/17 (провадження № 61-6283св19).
В постанові Верховного Суду від 04 травня 2020 року в справі № 2-1927/11 (провадження № 61-48245св18) викладено правовий висновок, згідно якого спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у статті 16 ЦК України способів захисту цивільних прав. Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду підлягають з'ясуванню обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду. Отже, процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання рішення суду не передбачає зміну рішення суду по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення суду. Тобто, слід розрізняти способи захисту цивільного права, передбачені статтею 16 ЦК України, та способи і порядок виконання рішення суду, що суд й здійснив.
Як вбачається із матеріалів справи, звертаючись до суду із заявою про встановлення порядку виконання рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 травня 2023 року, заявник просить встановити черговість зобов'язання боржників (відповідачів) Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» та Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» укладати договори зі стягувачем (позивачем) ОСОБА_1 .
Однак, заявником до заяви про встановлення порядку виконання рішення не додано жодного доказу, що наявні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.
Таким чином, не вбачається обставин, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду.
Крім того, порядок який просить встановити заявник, пов'язаний з незгодою того чи іншого товариства виконувати рішення суду, яке набрало законної сили.
Встановивши вказані обставини справи суд 1 інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви старшого державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса) Савостіної Олени про встановлення порядку виконання рішення суду.
Доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи є безпідставними, не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо відсутності підстав встановлення порядку виконання рішення суду, та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта, власним тлумаченням норм права, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції
Інші доводи, приведені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду 1 інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни судового рішення - не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду відповідає вимогам ст. 263, 264 ЦПК України, і її слід залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 259,268,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Судді: