Справа № 758/15037/24
про залишення позовної заяви без руху
02 грудня 2024 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Ковбасюк О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного непроживання осіб зі спадкодавцем на день смерті спадкодавця та неприйняття спадщини, -
Позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Ознайомившись із поданою заявою та доданими до неї документами, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху із наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви визначені статтею 175 ЦПК України.
Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно із заявленими вимогами позивач ОСОБА_1 просить:
- встановити факт постійного непроживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини та визнати ОСОБА_3 таким, що не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 ;
- встановити факт постійного непроживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини та визнати ОСОБА_2 такою, що не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 .
Відповідно до змісту позовної заяви метою звернення позивача із даним позовом до суду є можливість реалізації ним його права на спадщину після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .
В обґрунтування своїх вимог позивач у позовній заяві вказує на те, що нотаріус не має можливості здійснювати встановлення фактів непроживання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зі спадкодавцем ОСОБА_4 , окрім як на підставі даних з реєстру територіальних громад або на підставі рішення суду.
Разом із цим, до позовної заяви позивачем не додано належних доказів на підтвердження наведених ним обставин щодо неможливості встановлення вказаних юридичних фактів в позасудовому порядку, зокрема, доказів на підтвердження того, що до пред'явлення даного позову до суду позивач звертався до відповідних установ чи організацій (нотаріуса) з метою оформлення своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_4 , однак в цьому йому було відмовлено.
До позовної заяви позивачем додано, зокрема, довідку приватного нотаріуса КМНО Зубкової О.Є. про коло спадкоємців померлого ОСОБА_4 .
Однак вказана довідка не свідчить про те, що права, свободи та законні інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду, кимось порушені, не визнаються або оспорюються.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 26.07.2023 у справі №641/3893/20, частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц.
Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України позивач викладає свої вимоги щодо предмета позову та їх обґрунтування.
Предмет позову - це конкретна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, заявлена через суд.
Підстава позову - це юридичні факти (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача.
Ураховуючи наведене, з огляду на зміст позовних вимог та обставини, на які посилається позивач в їх обґрунтування, суд вважає, що позивачем обрано спосіб захисту, який не узгоджується із положеннями статті 16 ЦК України, тобто позовна заява не відповідає вимогам п. 4 та п.5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищезазначене, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення вищезазначених недоліків позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, -
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного непроживання осіб зі спадкодавцем на день смерті спадкодавця та неприйняття спадщини.
Надати позивачу строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви відповідно до мотивувальної частини цієї ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяО. О. Ковбасюк