Справа № 2-5132/18/10
28 жовтня 2010 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Плетньова В.В.
при секретарі Бієнко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у М.Харкові справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3
про відшкодування шкоди у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою,-
Позивач ОСОБА_2 4 червня 2010р. звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідачана відшкодування матеріальної шкоди 7130грн.07коп., на відшкодування моральної шкоди 5000грн. та с удові витрати, посилаючись на те, що 28.11.2009 р. з вини відповідача сталася ДТП, в результаті якої цого автомобіль отримав технічні пошкодження. Матеріальні витрати підтверджуються висновком експерта. Що стосується вимоги про відшкодування моральної шкоди, то він зазнав душевні страждання у зв'язку з пошуками виконавця ремонту, запчастин для ремонту автомобіля, переживав з приводу пошкодження автомобіля, був порушений звичайний ритм його життя.
В судовому засіданні позивач підтримав позов, підтвердив зазначені обставини справи, наполягали на вимогах.
Відповідач заявив про невизнання позову, вважає, що позивач міг пошкодити автомобіль повторно.
Вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позов має бути задоволений частково з таких підстав:
Відповідно до вимог ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Відповідно до вимог ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, за виключенням випадків, передабчених ч.2 ст.1167 ЦК України, коли така шкода має відшкодовуватись незалежно від вини.
Згідно з ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищенної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Судовим розглядом справи встановлено, що ДТП сталася внаслідок грубого порушення вимог Правил дорожнього руху України з боку відповідача, який має відповідати за заподіяння шкоди. Це підтверджено судовим рішення, яке набуло чинності.
Моральну шкоду позивач достатньо обґрунтував. Дійсно, він зазнав переживань у зв'язку з пошкодженням автомобіля, було порушено його нормальний життєвий ритм. Разом з тим, суд вважає, що визначений позивачем розмір морального відшкодування є надмірно завищеним.
Заперечення відповідача є голослівними. Так, він послався на відсутність своєй вини. Але з цього приводу є судове рішення,яке він не оспорював. Відповідач послався на наявність у нього страхового полісу, але на вимогу суду надав копію полісу, строк дія якого не охоплює час вчинення ДТП. Також не надано доказів того, що висновки експерта щодо матеріальної шкоди є неправильними.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України, ст.ст.11666,1167,1187 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути на його користь з ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди - 7130гривень 07коп., на відшкодування моральної шкоди - 1500гривень, судові витрати - 715гривень, а разом стягнути на його користь 9345гривень 07коп.
В ііншій частині у задоволенні позову відмовити.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Харківської області протягом 10 днів з дня проголошення рішенння через Київський районний суд м.Харкова.
Суддя