Справа № 645/4694/23
Провадження № 1-кп/645/103/24
Іменем України
04 грудня 2024 р. м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого:
- 01.03.2023 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання, з іспитовим строком 1 рік, ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18.12.2023 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направленого до місця відбування покарання у виді обмеження волі на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12.06.2024 року;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,-
24.06.2023 року, точного часу судом не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи вдома за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, обіг якої заборонений, для власного вживання, без мети збуту, через мережу «Інтернет» замовив у невідомої особи особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - «PVP». В подальшому 24.06.2023 року на мобільний телефон останнього надійшло смс-повідомлення із зазначенням адреси знаходження особливо небезпечної психотропної речовини.
Так, 24.06.2023 року, приблизно о 20:00 годині, більш точного часу судовим розглядом не встановлено, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність свого діяння, діючи умисно, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, обіг якої заборонений, для власного вживання, без мети збуту, прибув на зазначене у смс-повідомленні місце, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , де у зазначеному у повідомленні місці, а саме в землі біля дерева забрав полімерний пакет з особливо небезпечною психотропною речовиною - «PVP», після чого поклав дану речовину до карману штанів та почав зберігати її.
В подальшому 24.06.2023 року навпроти будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_4 був зупинений працівниками ВП №2 Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області в порядку ст. 34 Закону України «Про національну поліцію».
В ході огляду місця події працівниками слідчо-оперативної групи відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №2 ГУНП в Харківській області 24.06.2023 року в період часу з 21:25 год. до 21:50 год. у ОСОБА_4 виявлено та вилучено полімерний пакет з кристалічною речовиною білого кольору.
Згідно висновку судової експертизи дослідження матеріалів, речовин та виробів, за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/121-22/14446-НЗПРАП від 10.07.2023 надана на дослідження речовина містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - «PVP», маса якого в перерахунку на масу представленої речовини склала 1,5770 грами.
Згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, PVP віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено (таблиця №1, список №2). Отже, всупереч вимогам Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав при собі без мети збуту, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - «PVP» у великих розмірах.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинені кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, не оспорював фактичні обставини справи та докази, викладені в обвинувальному акті. Пояснив про обставини скоєного злочину, як викладено вище.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин у великих розмірах, без мети збуту, протягом року після засудження за цією статтею.
Вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, суд вважає доведеною.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий, неодружений, з середньою спеціальною освітою, за місцем проживання характеризується позитивно, скарг щодо поведінки останнього не надходило, алкогольними напоями не зловживає, малолітніх дітей на забезпеченні не має, впродовж останніх п'яти років за медичною допомогою до КНП «МПНД №3» ХМР не звертався, на диспансерному (профілактичному) обліку в КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» не перебуває.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд керується вимогами ст. 65 КК України, а саме: враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення - злочину, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також вимоги ст. 50 КК України, згідно з якою метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене - строком 1 (один) рік 11 (одинадцять) місяців.
Разом з тим, положеннями ч. 3 ст. 78 КК України встановлено, що у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Як передбачено ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При цьому, згідно з приписами ч. 4 ст. 71 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_4 раніше був засуджений вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 01.03.2023 року за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання, з іспитовим строком 1 рік, 18.12.2023 року ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено до місця відбування покарання у виді обмеження волі на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12.06.2024 року, вчинив нове кримінальне правопорушення в період іспитового строку, у зв'язку з чим до покарання у виді позбавлення волі за цим вироком відповідно до положень ч. 1 ст. 71, пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України слід частково приєднати невідбуте покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 01.03.2023 року у виді обмеження волі, виходячи із співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, та призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.
Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення нових злочинів. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 не обирався. Проте останній перебуває під вартою у ДУ «Харківській слідчий ізолятор» з 20.06.2024 року на підставі ухвали Московського районного суду м. Харкова від 20.06.2024 року по кримінальному провадженню за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили. У строк попереднього ув'язнення включається строк: 1) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) затримання особи на підставі слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; 3) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; 4) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; 5) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження. Таким чином, строк попереднього ув'язнення може бути зараховано лише в межах того самого кримінального провадження, у якому до особи воно було застосовано. Враховуючи вище наведене, суд вважає за необхідним строк відбування покарання ОСОБА_4 за даним вироком обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 04.12.2024 року.
Підстав для застосування положень ст.69 та ст.75 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд не вбачає, у зв'язку з відсутністю передумов за яких, норми, передбачені даними статтями можуть бути застосовані.
Ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27.06.2023 року, під час досудового розслідування, було накладено арешт на тимчасове вилучене майно, а саме: полімерний пакет з кристалічною речовиною білого кольору, що поміщено та опечатано до спеціального експертного пакету WAR1188720 та визначено його місце зберігання - камеру схову речових доказів УЛМТЗ ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Молочна, 40.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Враховуючи, що підстави, передбачені ч. 4 ст. 174 КПК України для продовження існування арешту відсутні, то накладений арешт підлягає скасуванню.
Питання про процесуальні витрати вирішити відповідно до ст.122,124 КПК України, які передбачають, що у випадку винесення обвинувального вироку, суд стягує на користь держави документально підтверджені витрати із залученням експерта.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 11 (одинадцяти) місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком, а саме: за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 01.03.2023 року та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 за даним вироком обчислювати з 04.12.2024 року.
Арешт на тимчасове вилучене майно, накладений ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27.06.2023 року, а саме: полімерний пакет з кристалічною речовиною білого кольору, що поміщено та опечатано до спеціального експертного пакету WAR1188720,після набрання вироком законної сили, скасувати.
Речовий доказ - один спеціалізований пакет №3654795, з рукописним написом № СЕ-19/121-23/14446-НЗПРАП від 10.07.2023 року, ЕРДР №12023226220000344 від 25.06.2023 року, після набрання вироком законної сили - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Харківського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України витрати за проведення експертизи дослідження матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/121-23/14446-НЗПРАП від 10.07.2023 року в сумі 1912 (одна тисяча дев'ятсот дванадцять) грн. 00 коп.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1