Справа № 953/9811/24
Провадження № 1-кс/953/8848/24
04 грудня 2024 року м. Харків
Слідчий суддя Київського районного суду м.Харкова ОСОБА_1 , секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024220000001047 від 10.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, про арешт майна,
30 листопада 2024 року засобами поштового зв'язку прокурор відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, яке отримано судом 03 грудня 2024 року, в якому просить накласти арешт на майно, вилучене 22.11.2024 в ході обшуку за місцем фактичного мешкання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_4 , а саме:
1) мобільний телефон iPhone 12 PRO номер моделі: НОМЕР_1 , серійний номер: НОМЕР_2 ; IMEI: НОМЕР_3 ; IMEI 2: НОМЕР_4 , без сім-картки в корпусі золотого кольору;
2) мобільний телефон iPhone 15 PRO номер моделі: MTV3J/A, серійний номер: НОМЕР_5 , IMEI: НОМЕР_6 ; IMEI 2: НОМЕР_7 , з e-сім з номером НОМЕР_8 , в корпусі фіолетового кольору;
3) ноутбук ТМ Macbook Air (Retina, 13-inch, 2020), серійний номер: НОМЕР_9 в корпусі сірого кольору;
4) ноутбук ТМ ASUS TUF GAMING P15 s/n: НОМЕР_10 ;
5) грошові кошти у сумі 51 (п'ятдесят одна) купюра номіналом 100 (сто) доларів США, в загальній кількості 5100 (п'ять тисяч сто) доларів США, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вищезазначеним майном.
В клопотанні прокурор також просить визначити місце зберігання вказаних речових доказів згідно з «Порядком зберігання та передачі речових доказів стороною обвинувачення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012, а саме зберігати в камері зберігання речових доказів СУ ГУНП в Харківські області, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Весніна, буд. 14, 2-й під'їзд.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає наступне.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.09.2024 до СУ ГУНП в Харківській області надійшли матеріали з Управління СБ України в Харківській області, щодо невстановленої групи осіб які займаються шахрайством із використанням електронно-обчислювальної техніки у месенджері «Telegram» під приводом заробітку на крипто-валютних біржах на території міста Харкова та Харківської області.
Встановлено, що група осіб створили низку каналів у месенджері «Telegram» з метою здійснення шахрайської діяльності, а саме знаходять у тематичних крипто-каналах громадян України та держав Європейського союзу, вступають з ними в листування під приводом заробітку на крипто-валютних активах, вступаючи в довіру надають їм посилання на фішинговий сайт - нібито крипто-біржу яка має назву « ІНФОРМАЦІЯ_1 », та зловживаючи довірою потерпілих які активізуються на даній фішинговій крипто-біржі, використовуючи шкідливе програмне забезпечення - «крипто-драйнер» привласнюють грошові кошти потерпілих.
Крім того, встановлено, що за допомогою вищезазначеної фішингової крипто-біржі, особи які виконують роль так званих «вбіверів», а саме особи, які відповідають за те, щоб під час того, як потерпілий вводить дані своєї банківської картки на несправжньому «фішинговому» сайті, на зазначені реквізити оформити через різноманітні платіжні системи переказ коштів на іншу банківську карту яка знаходиться в користуванні організаторів шахрайської схеми, а саме даним особам надається «адмін-панель» від вищезазначеної біржі у якій вони здійснюють маніпуляції з графіками ціни крипто-активів, маніпуляції з балансом біржі на акантах потерпілих, отримання доступу до крипто-активів та крипто-гаманців потерпілих та третіх осіб, які здійснюють верифікацію на фішинговій крипто-біржі.
У подальшому органом досудового розслідування було встановлено групу осіб у кількості дев'яти чоловік які можуть бути причетні до шахрайської діяльності із використанням електронно-обчислювальної техніки у месенджері «Telegram» під приводом заробітку на крипто-валютній біржі « ІНФОРМАЦІЯ_1 », та виконувати різноманітні ролі в шахрайській діяльності групи осіб ним виявились наступні громадяни України: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
22.11.2024 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова за місцем мешкання ОСОБА_4 , в квартирі розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено зазначене в клопотанні майно.
22.11.2024 вищевказані вилучені предмети та грошові кошти відповідно до постанови слідчого визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
В ході обшуку ОСОБА_4 пояснив, що всі вилучені речі та грошові кошти належать йому на праві власності.
У подальшому органу досудового розслідування необхідно провести детальний огляд вилучених в ході вище зазначеного обшуку предметів, а також призначити та провести усі необхідні судово-експертні дослідження, для виявлення слідів або інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, потребують спеціального дослідження з використанням спеціальних знань та навичок, а також використанням спеціального обладнання, які використовуються виключно при проведенні судової експертизи.
Органом досудового розслідування буде призначено усі необхідні судові експертизи в межах строку досудового розслідування відразу після проведення негласної слідчої (розшукової) дії, передбаченої ст. 264 КПК України, відносно вилученої техніки.
Прокурор у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності.
ОСОБА_4 , який є власником майна, та його представник - адвокат ОСОБА_13 , у судове засідання не з'явилися, були повідомлені про час та місце розгляду клопотання своєчасно та належним чином.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя, дослідивши витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання та інші матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Пунктом 2 частини 1 статті 170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є, зокрема, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, а саме є матеріальними об'єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так, прокурором доведено необхідність арешту зазначеного в клопотанні майна, оскільки відповідно до статей 91 та 98 КПК України можливе його використання як доказу, що має важливе доказове значення в рамках даного кримінального провадження, а також наявність ризиків, передбачених абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вищевказане майно було вилучене 22 листопада 2024 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , про можливу причетність якого до вчинення кримінального правопорушення вбачається з ухвали слідчого судді про обшук та наданих до клопотання доказів, вилучене майно має значення для забезпечення кримінального провадження, враховуючи встановлені органом досудового розслідування обставини вчинення кримінальних правопорушень, існують розумні підозри вважати, що це майно є засобами вчинення кримінального правопорушення, та існує можливість його використання, як доказів у кримінальному провадженні. Майно, зазначене в клопотанні, постановою слідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_14 визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Прокурором доведено наявність розумних підозр вважати, що вилучене під час проведення обшуку зазначене в клопотанні майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно з ч.2 ст.168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Прокурором обґрунтовано необхідність накладення арешту на вилучене майно, оскільки воно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, наявна постанова слідчого про визнання його речовими доказами, є необхідність у проведенні його огляду.
Отже, слідчий суддя вважає розумним та співрозмірним обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя не вбачає наявності будь-яких негативних наслідків, які б переважали інтереси держави, а тому таке втручання у права та інтереси власника майна є виправданим.
Власник арештованого майна не позбавлений права звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в порядку, передбаченому абз.2 ч.1 ст.174 КПК України, в якому визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Клопотання прокурора про арешт майна подано у строки, передбачені ч. 5 ст. 171 КПК України (вперше клопотання направлено до суду засобами поштового зв'язку 22 листопада 2024 року, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2024 року клопотання повернено прокурору та встановлено строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків, яка отримана слідчим 28 листопада 2024 року о 15 годині 40 хвилин, вдруге клопотання направлено до суду засобами поштового зв'язку 30 листопада 2024 року).
Враховуючи викладене, з метою запобігання можливості приховування зазначеного майна, його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі та відчуження, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, що відповідає положенням ч.1 ст.170 КПК України.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 170-175 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024220000001047 від 10.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 22.11.2024 в ході обшуку за місцем фактичного мешкання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_4 , а саме:
1) мобільний телефон iPhone 12 PRO номер моделі: НОМЕР_1 , серійний номер: НОМЕР_2 ; IMEI: НОМЕР_3 ; IMEI 2: НОМЕР_4 , без сім-картки в корпусі золотого кольору;
2) мобільний телефон iPhone 15 PRO номер моделі: MTV3J/A, серійний номер: НОМЕР_5 , IMEI: НОМЕР_6 ; IMEI 2: НОМЕР_7 , з e-сім з номером НОМЕР_8 , в корпусі фіолетового кольору;
3) ноутбук ТМ Macbook Air (Retina, 13-inch, 2020), серійний номер: НОМЕР_9 в корпусі сірого кольору;
4) ноутбук ТМ ASUS TUF GAMING P15 s/n: НОМЕР_10 ;
5) грошові кошти у сумі 51 (п'ятдесят одна) купюра номіналом 100 (сто) доларів США, в загальній кількості 5100 (п'ять тисяч сто) доларів США,
шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вищезазначеним майном.
Місце зберігання арештованого майна визначити за органом досудового розслідування - Слідче управління Головного управління Національної поліції в Харківській області.
Роз'яснити прокурору його відповідальність за зберігання арештованого майна.
Ухвала про арешт майна виконується слідчим, прокурором негайно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1