Справа № 386/479/24
Провадження № 2/386/254/24
26 листопада 2024 року смт. Голованівськ
Голованівський районний суд Кіровоградської області
В складі головуючого судді Гут Ю. О.
з участю: секретаря судового засідання Корніцької Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,
встановив:
ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , через систему «Електронний суд» 22.04.2024 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, в якій просить зменшити розмір аліментів , стягнутих згідно судового наказу Голованівського районного суду Кіровоградської області від 18.11.2013 по справі №386/1520/13-ц з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4 до 1/6 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 13 листопада 2013 року до досягнення повноліття донькою ОСОБА_5 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовну заяву обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 вступив в шлюб з ОСОБА_3 . Однак, в зв'язку із відсутністю взаєморозуміння, з листопада 2023 року шлюбні відносини між сторонами фактично припинились, а 04 грудня 2014 року рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області по справі № 386/1183/14-ц шлюб між ними було розірвано. Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає разом із позивачем. Згідно наказу Голованівського районного суду Кіровоградської області від 18 листопада 2013 року по справі № 386/1520/13-ц з позивача на користь відповідача було стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 13 листопада 2013 року до досягнення повноліття донькою ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час Голованівським відділом державної виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження ВП 41701177 про стягнення з позивача аліментів на утримання доньки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак, після розірвання шлюбу з відповідачем та стягнення аліментів, у позивача відбулась зміна сімейного та матеріального стану. Після розірвання шлюбу з відповідачем, з 2014 року позивач перебував у цивільному шлюбі з ОСОБА_8 . ІНФОРМАЦІЯ_4 у позивача та ОСОБА_8 народився син - ОСОБА_9 . 03 грудня 2021 року між позивачем та ОСОБА_8 (прізвище після реєстрації шлюбу ОСОБА_10 ) зареєстровано шлюб у Голованівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Голованівському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального Міністраства юстиції (м. Дніпро). У подальшому у позивача та його теперішньої дружини ОСОБА_11 народилась ще одна дитина, донька - ОСОБА_12 . Дружина позивача - ОСОБА_11 на даний час перебуває у відпустці по вагітності та пологам, по догляду за дитиною до досягнення трьох років. Крім цього, у дружини позивача - ОСОБА_11 є син від першого шлюбу - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який на даний час перебуває на утриманні позивача та проживає разом з позивачем його дружиною та двома дітьми. Також, разом з позивачем, ОСОБА_11 , двома дітьми та сином ОСОБА_11 від першого шлюбу, з ними проживає мати ОСОБА_11 - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка також перебуває на утриманні позивача. Таким чином, з вище викладеного вбачається, що сімейне та матеріальне становище позивача після розірвання шлюбу з відповідачем та призначенням виплати аліментів, змінилося у зв'язку з народженням у другому шлюбі сина - ОСОБА_9 , доньки - ОСОБА_12 , перебуванням на його утриманні сина теперішньої дружини - ОСОБА_13 , та матері дружини - ОСОБА_14 , що на підставі положень статті 192 СК України є підставою для зміни розміру аліментів.
09.05.2024 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 21.05.2024 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
06.06.2024 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання позивач та його представник не з'явились, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, просить задовольнити позовні вимоги та зазначив, що позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України Голованівського районного суду Кіровоградської області, яке опубліковано 18.10.2024, оскільки рекомендовані листи повертаються до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» , заяви про розгляд справи за її відсутності чи відкладення розгляду справи або відзив на позов до суду не подавала.
За відсутності заперечень позивача про ухвалення заочного рішення, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, який не з'явився в судове засідання не повідомивши про причини неявки та не подав до суду відзив на позов, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Враховуючи норми ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 04.12.2014 шлюб між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 розірвано, рішення набуло законної сили 14.12.2021.
18.11.2013 Голованівським районним судом Кіровоградської області видано Судовий наказ, яким з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 13.11.2013 до досягнення повноліття донькою, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судовий наказ законної сили 04.12.2013.
23.01.2014 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Голованівського районного управління юстиції постановлена постанова про відкриття виконавчого провадження №41701177 про примусове виконання судового наказу №386/1250/13-ц, виданий 16.01.2024 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 13.11.2013 до досягнення повноліття донькою, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_7 народився ОСОБА_9 , батьками якого вказані: батько- ОСОБА_2 , мати- ОСОБА_8 , що підтверджується копією повторно виданого свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
03.12.2021 ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_8 , після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_10 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_8 народилась ОСОБА_12 , батьками якої вказані: батько- ОСОБА_2 , мати- ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 .
Відповідно до копії довідки №19 від 10.04.2024, виданої Побузьким ліцеєм Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області ОСОБА_11 працює лаборантом з 01.09.2021 по даний час знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до 27.02.2025.
Згідно довідки №255 від 07.10.2024, виданої Побузькою селищною радою Голованівського району Кіровоградської області, ОСОБА_11 про те, що за адресою АДРЕСА_1 слідуючий склад сім'ї: ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_2 , який не зареєстрований за вказаною адресою, ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , яка не зареєстрована за вказаною адресою.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу (ч.2 ст.182 СК України).
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився сімейний стан.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, конструкція зазначеної статті 192 СК України визначає альтернативні підстави для застосування положень про зміну розміру аліментів. Це зокрема, зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22).
Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.
Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Згідно зі ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд встановив, що платник аліментів ОСОБА_2 на даний час має сім'ю, та двох неповнолітніх дітей від другого шлюбу, а тому наявні підстави для зменшення розміру аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 .
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог частково та зменшення розміру аліментів,стягнутих, згідно судового наказу Голованівського районного суду Кіровоградської області від 18.11.2013 по справі №386/1520/13-ц, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4 до 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 квітня 2024 року до досягнення повноліття доньки ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 . В іншій частині задоволення позовних вимог відмовити.
Визначений розмір аліментів буде відповідати потребам дитини, критеріям виваженості, розумності та справедливості.
Позивач не просив сягнути понесені судові витрати з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 76-81, 81, 89, 133, 137, 141, 263- 265, 280- 284, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, задовольнити частково.
Зменшити розмір аліментів, стягнутих, згідно судового наказу Голованівського районного суду Кіровоградської області від 18.11.2013 по справі №386/1520/13-ц, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4 до 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 квітня 2024 року до досягнення повноліття доньки ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Місце проживання позивача ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 . РНОКПП НОМЕР_4
Місце проживання відповідача ОСОБА_3 : АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_5 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строку, встановленого ЦПК України, не подані заяви про його перегляд або після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення: 05 грудня 2024 року.
Суддя: Гут Ю. О.