Справа № 932/6406/24
Провадження № 1-кп/932/458/24
29 листопада 2024 року м. Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська клопотання прокурора Центральної окружної прокуратури міста Дніпра про продовження строку тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7
У провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , з огляду на наявність наступних ризиків, які під час судового провадження не змінились та продовжують існувати.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено, що обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , вчинили тяжкий злочин, який відповідно до санкцій ч. 4 ст. 185 КК України передбачає до 8 років позбавлення волі, що не виключає того, що обвинувачені можуть:
-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, щоб уникнути покарання за вчинений ним злочин;
-вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 корисливих злочинів проти власності;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Тобто, встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, підтверджується тим, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), який згідно ст. 12 КК України, віднесені до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. Обвинувачені не мають постійного місця роботи, не мають міцних соціальних зв'язків, тому вони усвідомлюючи те, що вчинили кримінальне правопорушення, яке має незворотній характер, з метою уникнення покарання за нього, знаходячись на волі можуть переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України можливість незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні: досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під час вчинення вищевказаного кримінального правопорушення стало відомо анкетні дані учасників досудового розслідування, крім цього відомо місце мешкання свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, тому наявний ризик того, що у разі обрання обвинуваченим більш м'якого запобіжного заходу, не позбавляється можливості впливати на свідків, потерпілого та експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки всіх свідків на даному етапі судового провадження не допитано.
Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, підтверджується тим, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , не маючи постійного місця роботи, постійного офіційного та законного джерела доходу, а отже законних засобів для існування, можуть знову вчинити умисний корисливий злочин.
Прокурор просив задовольнити клопотання про продовження строків тримання під вартою щодо обвинувачених у зв'язку із наведеними ризиками, зібраними матеріалами кримінального провадження та об'єктивною неможливістю суду завершити судовий розгляд до закінчення терміну дії запобіжного заходу обвинувачених.
Захисник ОСОБА_5 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просила суд зменшити розмір застави обвинуваченому ОСОБА_7 .
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію свого захисника та просив суд зменшити розмір застави.
Захисник ОСОБА_4 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 не заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
ОСОБА_6 не заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підлягає задоволенню, з таких підстав.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України).
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу (частина перша статті 183 КПК України).
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК однією з підстав для продовження строку тримання під вартою особи є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Під час розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що ризики передбачені п. 1, 3, 5 КПК України знайшли своє підтвердження.
Кримінальні правопорушення, за якими обвинувачуються ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , згідно зі ст. 12 КК України, віднесено до тяжких злочинів проти власності, що загрожує обвинуваченим, за умови доведеності їхньої вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років позбавлення волі.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони викладені в обвинувальному акті, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачені з метою уникнення покарання, можуть здійснювати вплив на свідків, які на сьогодні не допитані судом. Крім того, тяжкість покарання збільшує ймовірність ризику переховування обвинувачених від суду.
Окрім того, враховуючи те, що обвинуваченим інкриміновано злочин проти власності, та враховуючи відсутність міцних соціальних зв'язків та офіційного працевлаштування останніх, суд дійшов висновку, про ймовірність вчинення обвинуваченими іншого корисливого злочину.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
Враховуючи вищевикладене, а також позицію сторони захисту та обвинувачених, які не заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу обвинувачених та клопотання сторони захисту суд вважає за необхідне зменшити розмір застави, визначивши обвинуваченому ОСОБА_7 заставу у розмірі двадцяти п'яти прожиткових мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави в такому розмірі, з урахуванням стадії судового провадження, а також неможливість обвинуваченим внести заставу у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.
Також, суд вважає за необхідне зменшити обвинуваченому ОСОБА_6 заставу до розміру двадцяти п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням рівнозначного ступеню суспільно-небезпечного діяння, в якому останній обвинувачується, оскільки внесення застави в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч. 3, 4 ст. 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду у провадженні якого перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 197, 369-372, 376, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Клопотання захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 , про зменшення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 27 січня 2025 року включно.
Установити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання ОСОБА_7 під вартою, є 27 січня 2025 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_7 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі двадцяти п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 75 700 грн (сімдесят п'ять тисяч сімсот гривень) 00 коп.
Установити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_7 , або іншою фізичною чи юридичною особою, застави у розмірі двадцяти п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 75 700 грн (сімдесят п'ять тисяч сімсот гривень) 00 коп., ОСОБА_7 , підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_7 будуть покладені такі обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до суду у провадженні якого перебуває кримінальне провадження;
-не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_7 , що у разі нез'явлення його за викликом до суду без поважних причин чи неповідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього, застава звертається у дохід держави.
Клопотання прокурора Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 27 січня 2025 року включно.
Установити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання ОСОБА_6 під вартою, є 27 січня 2025 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_6 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі двадцяти п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 75 700 грн (сімдесят п'ять тисяч сімсот гривень) 00 коп.
Установити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_6 , або іншою фізичною чи юридичною особою, застави у розмірі 75 700 грн (сімдесят п'ять тисяч сімсот гривень) 00 коп., ОСОБА_6 , підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_6 будуть покладені такі обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до суду у провадженні якого перебуває кримінальне провадження;
-не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що у разі не з'явлення його за викликом до суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього, застава звертається у дохід держави.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання копії.
Повний текст ухвали буде складено та проголошено 03 грудня 2024 року о 12 год. 00 хв.
Суддя ОСОБА_1