Справа № 2-1747/10/17
12 жовтня 2010 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Губської Я.В.
при секретарі Плотниковій К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, понесених витрат та моральної (немайнової) шкоди ,-
14.12.2009 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок ДТП. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 03.10.2009 року за його участю та відповідача по справі ОСОБА_2 сталася дорожня транспортна пригода, внаслідок якої його автомобіль Мазда 626 держномер НОМЕР_3 отримав механічні пошкодження. Згідно висновку експертного авто товарознавчого дослідження № 9252 від 21.10.2009 року сума матеріальних збитків, завданих власникові автомобіля Мазда 626 держномер НОМЕР_3 складає 9987,74 грн. В зв'язку з тим, що винним у ДТП визнаний ОСОБА_2, просить з нього стягнути матеріальну шкоду у зазначеному розмірі. Розмір моральної шкоди, заподіяної неправомірними діями відповідача оцінює в сумі 1650 грн., зазначаючи, що він у зв'язку з ДТП зазнав стрес, не міг користуватися автомобілем тривалий час, який необхідний йому по роботі. Також просить стягнути понесені ним витрати за проведення експертного дослідження 510 грн. та 104 грн., 17 грн., 120 грн. судових витрат.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Під час судового розгляду відповідач з позовними вимогами погодився частково, зазначаючи, що він визнає себе винним у ДТП, але згоден відшкодувати позивачу тільки суму матеріального збитку у розмірі 7000 грн., оскільки вважає, що цієї суми достатньо для ремонту автомобіля. Також вказав, що призначену за його клопотанням судово-автотехнічну, трассологічну експертизу він не оплатив, оскільки вважає, що рахунок за її проведення дуже великий.
Суд, вислухавши сторін по справі, дослідивши матеріали справи, задовольняє позовні вимоги частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.ст. 1166, 1187 ЦК України майнова шкода, завдана діями фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, що завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Як встановлено в судовому засіданні, 03.10.2009 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2009 року ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Зазначена постанова набула чинності, даних про її скасування у справі немає, ОСОБА_2 сплачено штраф у розмірі 340 грн. Судом під час судового розгляду також був досліджений адміністративний матеріал за № 3-6743/09/16 щодо ОСОБА_2
Відповідно до вимог ч.4 ст. 61 ЦПК України постанова про адміністративне правопорушення є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову з питань, чи мали місце ці дії та вчинені вони цією особою.
Таким чином, обставини ДТП, яка сталося 03.10.2009 року за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є встановленими при розгляді справи про адміністративне правопорушення, сторонами не оспорюються в даному судовому засіданні, та є обов'язкові для суду при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, спричиненої ДТП.
Суд приходить до висновку, що шкода, завдана позивачу спричинена неправомірними діями власника автомобіля Хюндай держномер НОМЕР_4 ОСОБА_2 - відповідача по справі. Доказів на підтвердження того, що шкода завдана не з його вини відповідачем суду не надано. Також не представлено суду доказів в обґрунтування того, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
В зв'язку з ДТП автомобілю, якій належить на праві приватної власності ОСОБА_1 спричинені механічні пошкодження. Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 9252 від 21.10.2009 року сума матеріальних збитків, завданих власникові автомобіля Мазда 626 держномер НОМЕР_3 ОСОБА_1 складає 9987,74 грн.
В судовому засіданні за клопотанням відповідача судом була призначена судова автотоварознавча, автотехнічна, трассологічна експертиза щодо визначення розміру матеріальних збитків, спричинених власнику автомобіля Мазда 626 ОСОБА_1 та причинного зв'язку між пошкодженнями автомобіля та ДТП (а.с.37). Відповідачу судом під час призначення експертизи були роз'яснені вимоги ст. 146 ЦПК України щодо наслідків ухилення від участі в експертизи.
Згідно повідомлення експерта щодо неможливості надання висновку від 22.06.2010 року (а.с.46-47) експертиза не проведена у зв'язку з неоплатою відповідачем ОСОБА_2 витрат за проведення експертизи. В судовому засіданні ОСОБА_2 також було повідомлено, що він не сплатив рахунок за проведення експертного дослідження, щодо наслідків ухилення від участі в проведенні експертизи був повідомлений.
За таких обставин, суд відповідно до вимог ст. 146 ЦПК України визнає, що експертиза не була проведена з причин ухилення відповідача ОСОБА_2 від проведення експертизи та оплати за її проведення, в зв'язку з чим судом визнається встановленим розмір матеріальних збитків у зв'язку з пошкодженням автомобіля, заявлений позивачем ОСОБА_1 Інших доказів на спростування зазначеного суду не надано. Не надано в судовому засіданні і документів на підтвердження тяжкого майнового або фізичного стану відповідача.
На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині матеріальних збитків у розмірі 9987,74 грн. знайшли своє повне підтвердження в судовому засіданні, у зв'язку з чим завдана позивачу шкода у вигляді матеріальних збитків від пошкодження автомобіля підлягає стягненню з винної особи в ДТП - ОСОБА_2
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.
Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій особи, яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, розмір моральних страждань визначається з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача чи інших обставин.
Визначаючи розмір моральної шкоди суд враховує, що в результаті неправомірних дій відповідача ОСОБА_2 завдано моральних страждань, що вплинуло на його спокій та стан здоров*я. Він вимушений був витрачати додатковий час та моральні затрати на виклики до міліції, ДАІ, та суду, що негативно відбилось на його психічному стані та роботі, спричиняє страждання. Поведінка відповідача, який заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, також спричиняє душевні страждання та обурення. Суд приймає до уваги і те, що позивач певний час втратив можливість користуватися транспортним засобом, який йому необхідний був для роботи, до теперішнього час автомобіль повністю не відремонтований, провадження по справі позбавляє його відремонтувати, експертизи призначаються, але не проводяться з вини відповідача, що також призвело до моральних страждань.
Враховуючи викладене та обставини скоєного, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають задоволенню у розмірі 1000 грн.
Відповідально до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Оскільки позивачем понесені витрати при подачі позову по оплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 104 грн., 17 грн., 120 грн. відповідно, суд стягує ці витрати з відповідача по справі.
Суд відмовляє ОСОБА_1 у відшкодуванні витрат за проведення експертного дослідження у розмірі 510 грн., оскільки відповідно до вимог ст.ст. 79, 88 ЦПК України зазначені витрати не відносяться до судових витрат.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60,169,212-215,218, 224-226 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальних збитків суму в розмірі 9987,74 грн., у відшкодування моральної (немайнової) шкоди суду в розмірі 1000 грн., понесені позивачем витрати по оплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 104 грн., 17 грн. та 120 грн. відповідно, усього - 11228,74 грн.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат за проведення експертного дослідження в сумі 510 грн. - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя :