м. Вінниця
04 грудня 2024 р. Справа № 120/3817/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 звернувся її представник до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивачки зазначив, що його довірителька звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
За принципом екстериторіальності вказану заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яке рішенням № 104650015231 від 03 жовтня 2024 року відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років, оскільки у неї відсутній спеціальний стаж роботи.
Водночас представник позивачки стверджує, що відповідно до долучених до заяви документів позивачка має необхідний спеціальний стаж для призначення їй пенсії за вислугу років як працівнику освіти відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
А тому, не погодившись із таким рішенням пенсійного органу, представник позивачки звернувся до суду із цим позовом з вимогами визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови в призначенні пенсії за вислугу років, а також зобов'язати відповідача призначити з 29 серпня 2023 року ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зарахувавши до стажу роботи період роботи з 01 серпня 1986 року по 31 грудня 21991 року.
Ухвалою від 01 квітня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Водночас Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у встановлений судом строк не скористалося своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.
Згідно з частиною 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 01 квітня 2024 року надіслано Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області на офіційну електронну адресу 01 квітня 2024 року о 20 год. 45 хв., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.
Проте у встановлений судом строк цей відповідач не подав відзив на позовну заяву.
А тому на підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку справу вирішувати за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
26 вересня 2923 року ОСОБА_1 звернулася через веб-портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 104650015231 від 03 жовтня 2024 року позивачці відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю у неї стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років.
Зі змісту цього рішення слідує, що відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" незалежно від віку особи мають право на пенсію за вислугу років за наявності спеціального стажу роботи не менше 26 років 6 місяців станом на 11 жовтня 2017 року. При цьому страховий стаж позивачки становить 40 років 02 місяці 20 днів, а стаж, який дає право на пенсію за вислугу років, у позивачки відсутній. При цьому у рішенні зазначено, що у разі підтвердження факту первинними документами роботи викладачем по класу фортепіано як основної роботи до спеціального стажу позивачки можливо було б зарахувати період роботи з 01 серпня 1986 року по 31 грудня 1991 року, проте в довідці від 26 серпня 2023 року № 35 зазначено, що в цей же період ОСОБА_1 працювала ще й на посаді концертмейстера.
Надаючи правову оцінку рішенню пенсійного органу, що оскаржується, суд зважає на таке.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел врегульовано Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Статтею 44 Закону № 1058-IV, зокрема частиною 1, визначено, що звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина 5 статті 45 Закону № 1058-IV).
При цьому підстави пенсійного забезпечення за вислугу років визначені статтею 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Так, відповідно до статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
За приписами статті 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають: окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного складу; робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи; механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах, а також плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського сполучення); працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах; робітники і майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання; деякі категорії артистів театрів та інших театрально-видовищних підприємств і колективів відповідно до пункту "ж" статті 55; працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті 55; спортсмени відповідно до пункту "є" статті 55.
Водночас постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Порядок № 22-1).
Пунктом 4.1 Порядку № 22-1 визначено, що заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
При прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (пункт 4.2 Порядку № 22-1).
Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Аналіз наведених приписів свідчить про те, що рішення пенсійного органу зокрема й про відмову в призначенні пенсії має бути обґрунтованим, тобто із зазначенням конкретних причин відмови, а такі причини мають бути зазначені у такому рішенні.
Так, судом установлено, що ОСОБА_1 26 вересня 2023 року через веб-портал Пенсійного фонду України звернулася із заявою про призначення пенсії за вислугу років.
За результатами розгляду такої заяви рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 104650015231 від 03 жовтня 2024 року заявниці відмовлено в призначенні пенсії.
При цьому пенсійний орган відмовив у призначенні пенсії з огляду на відсутність необхідного спеціального стажу та вказав на те, що такий стаж у позивачки взагалі відсутній.
Разом із тим записи у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , що видана 01 серпня 1986 року, свідчать про те, що ОСОБА_1 з 01 серпня 1986 року по 26 серпня 2023 року працювала на посадах викладача по класу фортепіано та концертмейстера.
Водночас слід звернути увагу на те, що оскаржуване у цій справі рішення не містить конкретних підстав незарахування певних періодів роботи позивачки (окрім періоду з 01 серпня 1986 року по 31 грудня 1991 року), які дають їй право на пенсію за вислугу років, а лише констатує той факт, що спеціальний стаж ОСОБА_1 відсутній, що унеможливлює надання правової оцінки судом підставам відмови в призначенні пенсії за вислугу років.
Тобто, при розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії пенсійний орган мав би встановити, які періоди підлягають зарахуванню до спеціального стажу, а які ні з одночасним наведенням підстав незарахування певного періоду до спеціального стажу.
І лише після встановлення таких обставин можливо прийняти обґрунтоване рішення про призначення пенсії за вислугу років або відмовити у її призначенні. Водночас пенсійним органом взагалі проігноровано наявні записи у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , що видана 01 серпня 1986 року.
Встановлені обставини свідчать про необґрунтованість прийнятого Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області рішення про відмову в призначенні пенсії за вислугу років, адже таке рішення не містить обґрунтування конкретних підстав незарахування певних періодів роботи (окрім періоду з 01 серпня 1986 року по 31 грудня 1991 року) позивачки до спеціального стажу, який дає їй право на призначення пенсії за вислугу років.
Разом із тим відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За наведених вище обставин рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 104650015231 від 03 жовтня 2023 року слід визнати протиправним та скасувати з огляду на його необґрунтованість.
При цьому відсутні підстави для задоволення позову в частині вимоги щодо визнання протиправними дій пенсійного органу, адже права позивачки порушено саме рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 104650015231 від 03 жовтня 2023 року, яким відмовлено в призначенні пенсії.
Окрім того, у рішенні пенсійного органу, що оскаржується, йдеться про те, що період роботи позивачки викладачем по класу фортепіано з 01 серпня 1986 року по 31 грудня 1991 року неможливо зарахувати до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, оскільки в цей період вона працювала також концертмейстером.
Визначаючись із ти, чи такі доводи обгрунтовані, суд враховує наступне.
Так, в оскаржуваному рішенні підставою для незарахування згадуваного вище періоду визначено те, що в період з 01 серпня 1986 року по 31 грудня 1991 року позивачка працювала викладачем по класу фортепіано та одночасно концертмейстером.
Разом із тим такі аргументи відповідача слід оцінити критично, адже відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 01 серпня 1986 року працювала викладачем по класу фортепіано та концертмейстером.
Іншими словами, позивачка з 01 серпня 1986 року працювала на одній роботі за згадуваною вище посадою, а не як помилково зазначає відповідач про те, що позивачка працювала за основним місцем роботи викладачем, а за сумісництвом (іншою роботою) - концертмейстером.
За таких обставин наведена вище пенсійним органом підстава для незарахування до спеціального стажу періоду роботи з 01 серпня 1986 року по 31 грудня 1991 року є необґрунтованою.
При цьому в позовній заяві йдеться про необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити і виплачувати позивачці пенсію, зарахувавши до спеціального стажу період її роботи з 01 серпня 1986 року по 31 грудня 1991 року.
Однак вище уже йшлося про те, що пенсійний орган, окрім періоду роботи з 01 серпня 1986 року по 31 грудня 1991 року, не навів причини незарахування інших періодів роботи до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, обмежившись твердженням про відсутність у позивачки такого стажу взагалі.
Водночас за умови зарахування до спеціального стажу позивачки періоду її роботи з 01 серпня 1986 року по 31 грудня 1991 року її спеціальний стаж становитиме менше 26 років 6 місяців, що є необхідним для призначення такого виду пенсії, оскільки іншим періодам роботи пенсійним органом не надано оцінки.
Суд, в свою чергу, не вправі перебирати на себе функції органу Пенсійного фонду і вирішувати питання про зарахування тих чи інших періодів роботи до стажу та, як наслідок, про призначення пенсії за вислугу років без попереднього надання правової оцінки пенсійним органом підставам незарахування до спеціального стажу відповідних періодів роботи, адже завданням адміністративного суду є здійснення судового контролю за правомірністю прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення, а не первинний його розгляд.
За таких обставин з метою захисту порушених прав позивачки слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за вислугу років від 26 вересня 2023 року із урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього судового рішення.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані представником позивачки, суд доходить висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на те, що позивачкою при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 гривень, що підтверджується квитанцією від 19 березня 2024 року.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Водночас при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відтак з огляду на те, що позивачкою при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 гривень, а тому на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути 605,60 гривень, оскільки така сума є пропорційною до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 104650015231 від 03 жовтня 2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років від 26 вересня 2023 року з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього судового рішення.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області витрати, пов'язані з оплатою судового збору, в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13322403)
Рішення суду в повному обсязі складено 04.12.2024
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович