м. Вінниця
28 листопада 2024 р. Справа № 120/12945/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Томчука А.В.,
за участі секретаря судового засідання: Товстун Н.М.
представника позивача: Дробаха С.В.,
представника відповідача: Левченко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: Головного управління ДПС у Вінницькій області
про: визнання противними і скасування податкових повідомлень рішень
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд із позовною заявою до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач) про визнання противними і скасування податкових повідомлень рішень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 01.04.2024 № 0113682405 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в загальному розмірі 97 355, 55 грн, з яких 77 884, 44 грн - за податковими зобов'язаннями та 19 471, 11 грн. - за штрафними санкціями, від 01.04.2024 № 0113782405 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору в загальному розмірі 8112, 96 грн, з яких 6 490, 37 грн - за податковими зобов'язаннями та 1 622, 59 грн - за штрафними санкціями, були прийняті контролюючи органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки ґрунтуються на помилкових судженнях відповідача, що викладені в акті перевірки від 26.02.2024 № 8094/02-32-24-05/ НОМЕР_1 щодо недотримання позивачем чинного податкового законодавства. Позивач зазначає, що прощена (анульована) банком позивачу сума (за кредитним договором) не включається до загального річного оподатковуваного доходу.
Ухвалою від 07.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) учасників справи. Призначено судове засідання у справі на 06.11.2024.
Ухвалою від 06.11.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 28.11.2024.
22.11.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення вимог позову ОСОБА_2 та вказав про наступне.
На підставі п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ та наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 18.12.2023 № 3555к про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, головним державним інспектором відділу планових та позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Вінницькій області, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку до акта.
За результатами перевірки складено акт позапланової невиїзної перевірки від 26.02.2024 № 8094/02- 32-24-05/2724015995.
Перевіркою, зокрема, встановлено порушення вимог: п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2018 на суму 112 231,66 грн; п.п. 1.2, 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПК України, у результаті чого визначено суму військового збору за результатами 2018 року на суму 9 352,64 грн.
Відповідач вказує про порушення позивачем п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, а саме платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік та не відображено доходу, отриманого платником як додаткове благо в сумі 623509,20 грн, та в свою чергу не сплачено податок з таких доходів.
Відповідач у відзиві, посилаючись на норми п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України наголошує, що у разі якщо кредитором (банком) здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ “Перехідні положення» Податкового кодексу України, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу у відповідності до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.
Також, на запит контролюючого органу отримано відповідь АТ «ОТП БАНК» від 27.05.2018 №01-05-19-6/6089 (вх. №19579/10/02-32/10/02-32 від 24.06.2019), згідно якої підтверджено інформацію надану у податковому розрахунку за формою 1-ДФ про дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, що також обумовило висновки контролюючого органу про те, що договору про зміну валюти зобов'язання за кредитом між сторонами не укладалося, існування якого є необхідною умовою застосування пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Представник податкового органу зауважує на правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 01.04.2024 № 0113682405, № 0113782405.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
У судовому засіданні 28.11.2024 представник позивача підтримав заявлені вимоги з підстав, що наведені у позові та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача заперечив щодо вимог позовної заяви, посилаючись на обставини, наведені у відзиві на позовну заяву.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
17.04.2008 між позивачем та ЗАТ "ОТП БАНК" було укладено Кредитний договір № ML-B00/073/2008, відповідно до п.1.1. частини № 2 якого, Банк надає Позичальнику кредит у розмірі та валюті, визначеній у частині №1 цього Договору, а Позичальник приймає кредит, зобов'язується належним чином використати та повернути Банку суму отриманого Кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені у цьому Договорі.
Відповідно до п. 2 частини № 1 Кредитного договору, Банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник приймає його на наступних умовах: розмір кредиту - 18 260, 00 (вісімнадцять тисяч двісті шістедсят,00). Валюта: Долар США; цільове призначення кредиту - на споживчі цілі; дата остаточного повернення кредиту - 10 квітня 2023 року.
Також, 08.08.2008 між позивачем ЗАТ "ОТП БАНК" було укладено Кредитний договір № MLB00/134/2008, відповідно до п.1.1. частини № 2 якого, Банк надає Позичальнику кредит у розмірі та валюті, визначеній у частині №1 цього Договору, а Позичальник приймає кредит, зобов'язується належним чином використати та повернути Банку суму отриманого Кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені у цьому Договорі.
Відповідно до п.2 частини № 1 Кредитного договору, Банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник приймає його на наступних умовах: розмір кредиту - 47 600, 00 (сорок сім тисяч шістсот, 00). Валюта: Долар США; цільове призначення кредиту - на споживчі цілі; дата остаточного повернення кредиту - 08 серпня 2023 року.
Для забезпечення згаданих вище кредитних договорів між ЗАТ "ОТП БАНК" та ОСОБА_3 укладено договори поруки № SR- B00/073/2008, № SRB00/134/2008.
25.04.2018 між позивачем та ЗАТ "ОТП БАНК" було укладено Договір про внесення змін та доповнень № 7(про прощення боргу) до Кредитного договору № ML-B00/073/2008 від 17.04.2008, у відповідності до умов якого Сторони домовились внести зміни та доповнення до Кредитного договору наступного змісту:
1.1. Позичальник зобов'язується погасити боргові зобов'язання у термін до «25» квітня 2018 року в розмірі 6000, 00 (шість тисяч, 00) доларів США, що в еквіваленті по курсу Національного банку України на день укладення цього Додаткового договору складає 157063, 58 (сто п'ятдесят сім тисяч шістдесят три, 58) гривень.
1.2. За умови належного виконання Позичальником умов Кредитного договору та п.1.1. Додаткового договору, Позичальник буде вважатись таким, що погасив свої боргові зобов'язання перед Банком в повному обсязі і Банк, керуючись ст. 605 Цивільного кодексу України, здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі 14 426,10 (чотирнадцять тисяч чотириста двадцять шість, 10) доларів США, що в еквіваленті до курсу Національного банку України на день укладення Додаткового договору становить 377 635, 83 (триста сімдесят сім тисяч шістсот тридцять п'ять, 83) гривень, що складається з:
- суми кредиту (основної суми боргу) в розмірі 8 997,25 (вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто сім, 25) доларів США, що в еквіваленті до курсу Національного банку України на день укладення Додаткового договору складає 235 523, 39 (двісті тридцять п'ять тисяч п'ятсот двадцять три, 39) гривень;
- процентів в розмірі 5 428, 85 (п'ять тисяч чотириста двадцять вісім, 85) доларів США, що в еквіваленті до курсу Національного банку України на день укладення Додаткового договору складає 142 112,44 (сто сорок дві тисячі сто дванадцять) гривень.
Відповідно до Квитанції від 25.04.2018 № В00Т01TFOA кошти у розмірі 6000 дол США, що в гривневому еквіваленті вказано як 157063,58 грн, внесено на рахунок в установі банку АТ «ОТП БАНК» на виконання положень Договору про внесення змін та доповнень №7 (про прощення боргу) до Кредитного договору № ML-B00/073/2008 від 17.04.2008 (том 1 а.с. 50).
24.05.2018 між позивачем та ЗАТ "ОТП БАНК" було укладено Договір про внесення змін та доповнень № 5 (про прощення боргу) до Кредитного договору № ML-B00/134/2008 від 08.08.2008, у відповідності до умов якого Сторони домовились внести зміни та доповнення до Кредитного договору наступного змісту:
1.1. Позичальник зобов'язується погасити боргові зобов'язання у термін до «24» травня 2018 року в розмірі 26000, 00 (двадцять шість тисяч, 00) доларів США, що в еквіваленті по курсу Національного банку України на день укладення цього Додаткового договору складає 678 119, 86 (шістсот сімдесят вісім тисяч сто дев'ятнадцять 86) гривень.
1.2. За умови належного виконання Позичальником умов Кредитного договору та п.1.1. Додаткового договору, Позичальник буде вважатись таким, що погасив свої боргові зобов'язання перед Банком в повному обсязі і Банк, керуючись ст. 605 Цивільного кодексу України, здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі 30489, 49 (тридцять тисяч чотириста вісімдесят дев'ять, 49) доларів США, що в еквіваленті до курсу Національного банку України на день укладення Додаткового договору становить 795 212, 64 (сімсот дев'яносто п'ять тисяч двісті дванадцять, 64) гривень, що складається з:
- суми кредиту (основної суми боргу) в розмірі 14 875, 88 (чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят п'ять, 88) доларів США, що в еквіваленті до курсу Національного банку України на день укладення Додаткового договору складає 387 985, 76 (триста вісімдесят сім тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять, 76) гривень;
- процентів в розмірі 15 613, 61 (п'ятнадцять тисяч шістсот тринадцять, 61) доларів США, що в еквіваленті до курсу Національного банку України на день укладення Додаткового договору складає 407 226, 88 (чотириста сім тисяч двісті двадцять шість) гривень.
Відповідно до Квитанції № В00Т01TR8B від 24.05.2018 кошти у розмірі 26000 дол. США, що в гривневому еквіваленті вказано як 678 119, 86 грн внесено на рахунок в установі банку АТ «ОТП БАНК» на виконання положень Договору про внесення змін та доповнень №5 (про прощення боргу) до Кредитного договору № ML-B00/134/2008 від 08.08.2008 (том 1 а.с. 53).
На підставі п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ та наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 18.12.2023 № 3555к про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, головним державним інспектором відділу планових та позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Вінницькій області, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку до акта.
За результатами перевірки складено акт позапланової невиїзної перевірки від 26.02.2024 № 8094/02- 32-24-05/2724015995.
Відповідач вказує про порушення позивачем п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, а саме платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік та не відображено доходу, отриманого платником як додаткове благо в сумі 623509,20 грн, та в свою чергу не сплачено податок з таких доходів.
В акті враховано лист- відповідь АТ «ОТП БАНК» від 27.05.2018 №01-05-19-6/6089 (вх. №19579/10/02-32/10/02-32 від 24.06.2019), згідно якої підтверджено інформацію надану у податковому розрахунку за формою 1-ДФ про дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощений (анульований) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою банкрутства до закінчення строку позовної давності та на виконання вимог, встановленого пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, Банк шляхом укладення додаткового договору про прощення боргу повідомив платника податку про обов'язок сплатити податки і збори з доходу сум прощеного боргу.
Перевіркою, зокрема, встановлено порушення вимог:
1) п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2018 на суму 112 231,66 грн;
2) п.п. 1.2, 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПК України, у результаті чого визначено суму військового збору за результатами 2018 року на суму 9 352,64 грн.
На підставі вказаних висновків викладених у акті перевірки 26.02.2024 № 8094/02- 32-24-05/2724015995 відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 01.04.2024 № 0113682405, № 0113782405.
Не погоджуючись з такими податковими повідомленнями рішеннями, вказуючи, що курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню, ОСОБА_1 звернувся із цим позовом до суду.
При цьому позивач вказує, що контролюючим органом не враховано те, що кредитором прощено борг позивача без врахування розміру курсової різниці, контролюючим органом фактично допущено порушення розрахунку, у зв'язку з неврахуванням преференцій,
передбачених пунктом 8 підрозділу 1 розділу ХХ ПК України, що призвело до нарахування неспівмірних із обставинами справи грошових зобов'язань.
При цьому в межах заявленого спору позивач не погоджується та просить скасувати податкові повідомлення-рішення:
- від 01.04.2024 № 0113682405 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 97 355, 55 грн, з яких 77 884, 44 грн - за податковими зобов'язаннями та 19 471, 11 грн. - за штрафними санкціями;
- від 01.04.2024 № 0113682405 від 01.04.2024 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору в загальному розмірі 8 112, 96 грн, з яких 6 490, 37 грн - за податковими зобов'язаннями та 1 622, 59 грн. - за штрафними санкціями.
Визначаючись щодо заявлених вимог суд керується та виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Положеннями підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
При цьому, відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.
Таким чином, визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.
Відповідно до підпункту 163.1.1. пункту 163.1. статті 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно з пунктом 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім, зокрема, відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання.
Підпунктом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу. До таких додаткових благ віднесено основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Відповідно до підпункту 168.2.1. пункту 168.2. статті 168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (підпункт 165.1.49 пункту 165.1 статті 165 ПК України).
Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.
Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. Боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов'язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.
Аналогічні правові висновки висловлено ВС у постанові від 30.07.2024 по справі № 320/8116/20.
Судом встановлено , що 25.04.2018 між позивачем та ЗАТ "ОТП БАНК" було укладено Договір про внесення змін та доповнень № 7 (про прощення боргу) до Кредитного договору № ML-B00/073/2008 від 17.04.2008, у відповідності до умов якого Сторони домовились внести зміни та доповнення до Кредитного договору наступного змісту:
1.1. Позичальник зобов'язується погасити боргові зобов'язання у термін до «25» квітня 2018 року в розмірі 6000, 00 (шість тисяч, 00) доларів США, що в еквіваленті по курсу Національного банку України на день укладення цього Додаткового договору складає 157063, 58 (сто п'ятдесят сім тисяч шістдесят три, 58) гривень.
1.2. За умови належного виконання Позичальником умов Кредитного договору та п.1.1. Додаткового договору, Позичальник буде вважатись таким, що погасив свої боргові зобов'язання перед Банком в повному обсязі і Банк, керуючись ст. 605 Цивільного кодексу України, здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі 14 426,10 (чотирнадцять тисяч чотириста двадцять шість, 10) доларів США, що в еквіваленті до курсу Національного банку України на день укладення Додаткового договору становить 377 635, 83 (триста сімдесят сім тисяч шістсот тридцять п'ять, 83) гривень, що складається з:
- суми кредиту (основної суми боргу) в розмірі 8 997,25 (вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто сім, 25) доларів США, що в еквіваленті до курсу Національного банку України на день укладення Додаткового договору складає 235 523, 39 (двісті тридцять п'ять тисяч п'ятсот двадцять три, 39) гривень;
- процентів в розмірі 5 428, 85 (п'ять тисяч чотириста двадцять вісім, 85) доларів США, що в еквіваленті до курсу Національного банку України на день укладення Додаткового договору складає 142 112,44 (сто сорок дві тисячі сто дванадцять) гривень.
Відповідно до Квитанції від 25.04.2018 № В00Т01TFOA кошти у розмірі 6000 дол США, що в гривневому еквіваленті вказано як 157063,58 грн, внесено на рахунок в установі банку АТ «ОТП БАНК» на виконання положень Договору про внесення змін та доповнень №7 (про прощення боргу) до Кредитного договору № ML-B00/073/2008 від 17.04.2008 (том 1 а.с. 50).
24.05.2018 між позивачем та ЗАТ "ОТП БАНК" було укладено Договір про внесення змін та доповнень № 5 (про прощення боргу) до Кредитного договору № ML-B00/134/2008 від 08.08.2008, у відповідності до умов якого Сторони домовились внести зміни та доповнення до Кредитного договору наступного змісту:
1.1. Позичальник зобов'язується погасити боргові зобов'язання у термін до « 24» травня 2018 року в розмірі 26000, 00 (двадцять шість тисяч, 00) доларів США, що в еквіваленті по курсу Національного банку України на день укладення цього Додаткового договору складає 678 119, 86 (шістсот сімдесят вісім тисяч сто дев'ятнадцять 86) гривень.
1.2. За умови належного виконання Позичальником умов Кредитного договору та п.1.1. Додаткового договору, Позичальник буде вважатись таким, що погасив свої боргові зобов'язання перед Банком в повному обсязі і Банк, керуючись ст. 605 Цивільного кодексу України, здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі 30489, 49 (тридцять тисяч чотириста вісімдесят дев'ять, 49) доларів США, що в еквіваленті до курсу Національного банку України на день укладення Додаткового договору становить 795 212, 64 (сімсот дев'яносто п'ять тисяч двісті дванадцять, 64) гривень, що складається з:
- суми кредиту (основної суми боргу) в розмірі 14 875, 88 (чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят п'ять, 88) доларів США, що в еквіваленті до курсу Національного банку України на день укладення Додаткового договору складає 387 985, 76 (триста вісімдесят сім тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять, 76) гривень;
- процентів в розмірі 15 613, 61 (п'ятнадцять тисяч шістсот тринадцять, 61) доларів США, що в еквіваленті до курсу Національного банку України на день укладення Додаткового договору складає 407 226, 88 (чотириста сім тисяч двісті двадцять шість) гривень.
Відповідно до Квитанції № В00Т01TR8B від 24.05.2018 кошти у розмірі 26000 дол. США, що в гривневому еквіваленті вказано як 678 119, 86 грн внесено на рахунок в установі банку АТ «ОТП БАНК» на виконання положень Договору про внесення змін та доповнень №5 (про прощення боргу) до Кредитного договору № ML-B00/134/2008 від 08.08.2008 (том 1 а.с. 53).
Також встановлено, що декларація про майновий стан і доходи за 2018 рік платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік та не відображено доходу, отриманого платником як додаткове благо в сумі 623509,20 грн, та в свою чергу не сплачено податок з таких доходів.
При цьому, судом встановлено, що листом АТ «ОТП БАНК» від 27.05.2018 №01-05-19-6/6089 (вх. №19579/10/02-32/10/02-32 від 24.06.2019), підтверджено інформацію надану у податковому розрахунку за формою 1-ДФ про дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощений (анульований) кредитором за його самостійним рішенням (у розмірі 623509,20 грн та 549339,30 грн), не пов'язаним із процедурою банкрутства до закінчення строку позовної давності та на виконання вимог, встановленого пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, Банк шляхом укладення додаткового договору про прощення боргу повідомив платника податку про обов'язок сплатити податки і збори з доходу сум прощеного боргу.
Судом встановлено, що банком у 2018 році було здійснено прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту), що не спростовується позивачем жодними належними, допустимими, достатніми доказами та доводами (також, позивачем не заперечується і розмір (сума) прощеного (анульованого) банком боргу), яка, з метою оподаткування, вважається додатковим благом та включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України.
Разом з тим при вирішені цього спору слід врахувати наступне.
У зв'язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні, враховуючи скрутне становище, в якому опинилися позичальники - фізичні особи, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, з 7 травня 2015 року підрозділ 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений пунктом 8 на підставі Закону України "Про внесення змін до ПК України щодо кредитних зобов'язань".
Метою запровадження вказаних положень є фактична реалізація положень Закону України "Про реструктуризацію кредитних зобов'язань з іноземної валюти в гривню", згідно з якими платникам податків надаються певні податкові преференції.
Відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.
Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.
Тобто, курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.
У силу колізійного принципу пріоритету норми акта, виданого пізніше, до правовідносин, які виникли у зв'язку із прощенням банками з 1 січня 2015 року боргу позичальникам за кредитами в іноземній валюті, які не було погашено до 1 січня 2014 року та валюту зобов'язання за якими було змінено з іноземної на національну, застосовуються норми пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.
Застосування вимог абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України має місце виключно у випадку перевищення суми прощеного (анульованого) кредитором боргу над сумою курсової різниці, обрахованої за правилами, передбаченими пунктом 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.
Отже, для правильного встановлення правової природи анульованого (прощеного) кредитором боргу (кредиту) позивача (як курсової різниці, розрахованої відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, або додаткового блага, яке підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу фізичної особи) необхідною умовою є дослідження судом характеру угоди між кредитором та позичальником щодо відповідної реструктуризації боргу та прощення його частини, зокрема, чи було змінено валюту зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню.
При вирішенні питання про можливість застосування преференцій щодо сплати податку на доходи фізичних осіб слід з'ясувати:
1) чи відбулась зміна валюти зобов'язання на гривню;
2) чи є більшою різниця, що розрахована відповідно до пункту 8 підрозділу І розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, яка не підлягає оподаткуванню, ніж сума боргу, що прощена кредитором позивачу. Якщо така різниця є меншою за розмір анульованого (прощеного) боргу, підстави стверджувати, що позивач внаслідок такого прощення отримав додаткове благо з настанням відповідних податкових наслідків відсутні.
Наведене узгоджується із правовою позицією висловленою у постановах Верховного Суду від 15.0.2018 у справі № 821/1594/17, від 19.07.2019 у справі № 826/4240/18, від 14.11.2019 у справі № 520/10880/18, від 25.11.2019 у справі № 500/2252/18 та від 25.05.2022 у справі № 280/4615/19.
Курсова різниця обчислюється, серед іншого, як різниця між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеною за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 01.01.2014, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
У разі якщо кредитором (банком) здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у відповідності до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.
У справі, що розглядається судом встановлено, що банком (кредитором) було здійснено прощення (анулювання) суми боргу (кредиту), при цьому, жодних належних, достатніх та допустимих доказів щодо зміни валюти основного зобов'язання за кредитним договором позивачем до суду надано не було.
Надані стороною позивача Договір про внесення змін та доповнень № 7 (про прощення боргу) від 25.04.2018 до Кредитного договору № ML-B00/073/2008 від 17.04.2008 та Договір про внесення змін та доповнень № 5 (про прощення боргу) від 24.05.2018 до Кредитного договору № ML-B00/134/2008 від 08.08.2008, на переконання суду, жодним чином не свідчать про зміну валюти основного зобов'язання за згаданими вище кредитними договорами, адже як Договір № 7 від 25.04.2018 так і Договір № 5 від 24.05.2018 визначають суму анулюваного (прощеного) боргу у грошовому виразі у доларах США та при цьому визначають її гривневий еквівалент. Тому такі Договори не можуть свідчити про зміну валюти основного зобов'язання за кредитним договором.
Більше того, згідно з наявною у матеріалах справи квитанцією від 25.04.2018 № В00Т01TFOA кошти у розмірі 6000 дол США, що в гривневому еквіваленті вказано як 157063,58 грн, внесено на рахунок в установі банку АТ «ОТП БАНК» на виконання положень Договору про внесення змін та доповнень №7 (про прощення боргу) до Кредитного договору № ML-B00/073/2008 від 17.04.2008 (том 1 а.с. 50). При цьому у бланку такої квитанції валютою операції вказано "USD".
Відповідно до Квитанції № В00Т01TR8B від 24.05.2018 кошти у розмірі 26000 дол. США, що в гривневому еквіваленті вказано як 678 119, 86 грн внесено на рахунок в установі банку АТ «ОТП БАНК» на виконання положень Договору про внесення змін та доповнень №5 (про прощення боргу) до Кредитного договору № ML-B00/134/2008 від 08.08.2008 (том 1 а.с. 53). При цьому у бланку такої квитанції валютою операції вказано "USD".
Тобто, позивачу банком було прощено (анульовано) суму основного боргу, а не змінено валюту зобов'язання за таким фінансовим кредитом з іноземної валюти у гривню, що у розумінні вищенаведених норм податкового законодавства зумовлює виникнення додаткового блага та, як наслідок, зобов'язання задекларувати отриманий дохід і сплатити з нього податок і військовий збір.
Таким чином, у цих правовідносинах відсутня можливість застосування преференцій щодо сплати податку на доходи фізичних осіб оскільки при прощенні суми боргу не відбулось зміна валюти зобов'язання на гривню. Конвертація валюти по кредиту із долару США в гривню була проведена на день укладення договору про анулювання боргу у 2018 році.
Слід вказати, що в аспекті доводів позивача, положення пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України на анульовану банком суму не поширюються, оскільки між банком і позивачем не укладалось жодних угод про зміну валюти зобов'язання за кредитними договорами. Судом враховано, що позивача повідомлено про прощення (анулювання) саме основної суми боргу, а не різниці, розрахованої кредитором відповідно до цього положення ПК України. Тобто, по заборгованості за кредитними договорами відсутні відповідні умови (зміна валюти зобов'язання за кредитом з іноземної валюти у гривню та прощення розміру різниці, відповідно розрахованої), за яких застосовуються вказані положення законодавства.
Разом з тим, суд відзначає, що матеріали справи не містять доказів, які підтверджують незгоду позивача з визначеними Банком розмірами сум коштів до моменту винесення спірних рішень контролюючого органу та необхідності сплати податкових зобов'язань. У цій справі не встановлено, що позивачем оспорювались дії Банку щодо прощення позивачу боргу у конкретно визначеній сумі.
Таким чином, суд зауважує, що анульована кредитором основна сума кредитної заборгованості позивача за кредитним договором є доходом, який отриманий платником податку як додаткове благо, у зв'язку з чим у нього виник обов'язок нарахувати та сплатити з такої суми податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, а також подати до контролюючого органу відповідну декларацію.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку щодо правомірності визначення ОСОБА_1 грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, обрахованого з суми прощеного (анульованого) кредитором основного боргу (кредиту), є правильним.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, зважаючи на викладені обставини суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 01.04.2024 № 0113682405, № 0113782405 є правомірними, прийнятими в межах компетенції контролюючого органу та відповідно до вимог чинного законодавства, а відтак не підлягають скасуванню.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Частиною першою статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України), а згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.
Враховуючи положення статті 139 КАС України судові витрати не підлягають до відшкодування позивачу.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
В задоволені адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ ВП 44069150).
Повний текст рішення складено та підписано суддею 05.12.2024.
Суддя Томчук Андрій Валерійович