м. Вінниця
04 грудня 2024 р. Справа № 120/10803/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №023830027162 від 17.05.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком.
Відтак, з метою, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу період роботи з 21.07.1980 по 15.07.1981 згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 , а також період навчання з 16.03.1981 по 22.06.1981 та призначити пенсію за віком з 10.05.2024, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою від 20.08.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позову.
26.08.2024 представник позивача подала заяву про усунення недоліків позову та долучила квитанцію про сплату судового збору.
Ухвалою від 29.08.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Скориставшись своїм процесуальним правом відповідач 1 подав відзив, у якому проти задоволення позову заперечує. По суті спору відповідач вказав, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду не перебуває та пенсії не отримує. 10.05.2024 у віці 60 років звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За результатами розгляду заяви позивача, доданих до неї документів та наявних відомостей, позивачу відмовлено в призначені пенсії у зв'язку з відсутністю страхового стажу.
Так, до страхового стажу не зараховано період роботи з 21.07.1980 по 15.07.1981 на Електротехнічному заводі м. Вінниця за записами трудової книжки від 21.07.1980 серії НОМЕР_1 в зв'язку з виправленням у номері та даті наказу про прийняття на роботу.
На підтвердження стажу роботи позивачем надано архівну довідку №Д/24/11549/24-30 видану 26.02.2024 архівним відділом Вінницької міської ради на ім'я « ОСОБА_2 » (мовою оригіналу). Однак, прізвище, ім'я та по батькові у даній довідці не відповідають паспортним даним позивача, а також дана довідка містить некоректні відомості про роботу в період з 05.02.1985 по 15.07.1981.
Окрім того, до страхового стажу не зараховано період навчання з 16.03.1981 по 22.06.1981 у Браілівському ГПТУ-6 за свідоцтвом від 22.06.1981 № 000970, оскільки у наявних документах не зазначено інформації про присвоєння кваліфікації.
Таким чином, страховий стаж позивача склав 29 років 11 місяців 20 днів.
З огляду на викладене, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 31 рік.
12.09.2024 відповідач 2 подав відзив на позов у якому вказав на відсутність підстав для його задоволення. Прийняте ГУ Пенсійного фонду України в Луганській області спірне рішення вважає правомірним з підстав того, що відповідно до статті 26 Закону № 1058, починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01.01.2024 по 31.12.2024 - не менше 31 року.
Згідно з частиною 2 статті 26 Закону № 1058, у разі відсутності, починаючи з 01.01.2018, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 01.01.2027 по 31.12.2027 - від 24 до 34 років.
Так, за результатом розгляду заяви від 10.05.2024 та усіх наявних в електронній пенсійній справі ОСОБА_1 документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області встановлено таке.
Страховий стаж ОСОБА_1 обчислено за записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 21.07.1980, військового квитка серії НОМЕР_2 від 22.05.1982 та даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_1 страховий стаж становить: 29 років 11 місяців 20 днів.
Згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 21.07.1980, у зв'язку з порушенням норм Інструкції № 162 до страхового стажу заявника не зараховано періоди:
- роботи з 21.07.1980 по 15.07.1981 на Електротехнічному заводі м. Вінниця у зв'язку з виправленням в номері та даті наказу про прийняття на роботу, відповідний запис про дійсність цього виправлення відсутній.
За архівною довідкою від 26.02.2024 №Д/24/11549/24-30, яка видана архівним відділом Вінницької міської ради, на ім'я (далі як у документі, рос. мовою) « ОСОБА_2 »), оскільки прізвище, зазначене в документі, не відповідає паспортним даним заявника, а саме: зазначене в ній прізвище « ОСОБА_3 » не відповідає зазначеному у паспорті «Дзись», також довідка містить некоректні відомості про роботу, а саме: зараховано з 05.02.1985; звільнено з 15.07.1981;
- навчання з 16.03.1981 по 22.06.1981 у Браілівському ГПТУ-6, оскільки свідоцтво №00970 від 25.06.1981, видане Браїлівським ГПТУ - 6, про навчання за програмою підготовки водія транспортних засобів не містить інформації про присвоєння ОСОБА_1 відповідної кваліфікації чи про здобуту спеціальність (підлягає уточненню довідкою).
Відтак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області 17.05.2024 прийнято рішення № 023830027162 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-ІV у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Дата, з якої особа матиме право на призначення пенсії за віком за наявним страховим стажем 03.01.2027, або у разі набуття страхового стажу 31 рік.
Також у відзиві відповідач заперечує заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вважає, що він є неспівмірним.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по досягненню пенсійного віку 60 років звернувся 10.05.2024 до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За принципом екстериторіальності заяву позивача із долученими доказами розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
Рішенням від 17.05.2024 № 023830027162 відмовлено в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-ІV у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Так, за результатом розгляду заяви від 10.05.2024 та усіх наявних в електронній пенсійній справі ОСОБА_1 документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області встановлено таке.
Страховий стаж ОСОБА_1 обчислено за записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 21.07.1980, військового квитка серії НОМЕР_2 від 22.05.1982 та даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_1 страховий стаж становить: 29 років 11 місяців 20 днів.
Згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 21.07.1980, у зв'язку з порушенням норм Інструкції № 162 до страхового стажу заявника не зараховано періоди:
- роботи з 21.07.1980 по 15.07.1981 на Електротехнічному заводі м. Вінниця у зв'язку з виправленням в номері та даті наказу про прийняття на роботу, відповідний запис про дійсність цього виправлення відсутній.
За архівною довідкою від 26.02.2024 №Д/24/11549/24-30, яка видана архівним відділом Вінницької міської ради, на ім'я (далі як у документі, рос. мовою) « ОСОБА_2 »), оскільки прізвище, зазначене в документі, не відповідає паспортним даним заявника, а саме: зазначене в ній прізвище « ОСОБА_3 » не відповідає зазначеному у паспорті «Дзись», також довідка містить некоректні відомості про роботу, а саме: зараховано з 05.02.1985; звільнено з 15.07.1981;
- навчання з 16.03.1981 по 22.06.1981 у Браілівському ГПТУ-6, оскільки свідоцтво №00970 від 25.06.1981, видане Браїлівським ГПТУ - 6, про навчання за програмою підготовки водія транспортних засобів не містить інформації про присвоєння ОСОБА_1 відповідної кваліфікації чи про здобуту спеціальність (підлягає уточненню довідкою).
Позивач не погоджується із спірним рішенням, вважає його протиправим, тому через представника звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі- Закон №1058-IV).
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Згідно із ч.ч.1, 2, 4 ст.24 вказаного Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" спірні правовідносини регулював Закон України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із п.п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Зазначені норми права вказують на те, що першочергово страховий стаж встановлюється на основі трудової книжки і лише в разі її відсутності або відсутності записів у трудовій книжці трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів.
Так, за обставин справи позивачу відмовлено в призначені пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-ІV у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
До страхового стажу заявника не зараховано періоди:
- роботи з 21.07.1980 по 15.07.1981 на Електротехнічному заводі м. Вінниця, у зв'язку з виправленням в номері та даті наказу про прийняття на роботу, відповідний запис про дійсність цього виправлення відсутній;
- навчання з 16.03.1981 по 22.06.1981 у Браілівському ГПТУ-6, оскільки свідоцтво №00970 від 25.06.1981, видане Браїлівським ГПТУ - 6, про навчання за програмою підготовки водія транспортних засобів не містить інформації про присвоєння ОСОБА_1 відповідної кваліфікації чи про здобуту спеціальність (підлягає уточненню довідкою).
Оцінюючи доводи відповідача суд зазначає, що відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 21.07.1980 за порядковими номерами 1, 2, 3 прийнятий учнем токаря в рмц (запис від 21.07.1980), присвоєний 2 розряд токаря (запис від 01.12.1980), звільнений за згодою сторін за п. 1 ст. 36 КЗпП (запис від 15.07.1981).
Вказані записи у трудовій книжці виконані у хронологічному порядку, містять підпис відповідальної особи, яка вносила запис та печатку.
Вказані відомості підтверджуються довідкою від 26.02.2024 №Д/24/11549/24-30, яка видана архівним відділом Вінницької міської ради, на ім'я (далі як у документі, рос. мовою) " ОСОБА_2 ") із посиланням на первинні документи, зокрема фонд №585, первинні документи фонду Відкритого акціонерного товариства "Вінницький електротехнічний завод" справа 649 арк 77, справа 709 арк 9 (а.с. 18).
Посилання відповідача на наявність виправлень у даті наказу на прийняття на роботу, суд вважає, що це не є тими недоліками, які можуть стати наслідком порушення конституційного права позивача на пенсійне забезпечення, а відтак періоди трудової діяльності згідно з трудовою книжкою позивача має бути зарахований до загального страхового стажу.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17, згідно із якою відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення.
При цьому, стаж позивача підтверджує довідка, яка із посиланням на первинні документи, доводить його роботу у Вінницькому електротехнічному заводі.
Те, що у довідці відомості заповнені (рос. мова оригіналу) " ОСОБА_2 ", що за доводами відповідача не відповідає паспортним даним заявника, суд вважає безпідставними, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, заповнення трудової книжки та іншої документації, обов'язок яких покладається на адміністрацію підприємства.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24.05.2018 року по справі №490/123 92/16-а.
Таким чином, суд встановив, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про трудову діяльність, ці записи є належним та допустимим доказом підтвердження страхового стажу позивача, а недоліки на які зіслався відповідач носять формальний характер.
Щодо навчання позивача з 16.03.1981 по 22.06.1981 у Браілівському ГПТУ-6, то суд зазначає таке.
Відповідно до статті 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Згідно із пунктом "д" статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
За правилами пункту 8 Порядку №637 час навчання у вищих учбових, професіональних, учбово-виховних закладах, учбових закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, у аспірантурі, докторантурі й криничній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які видані на підставі архівних даних і які містять відомості про період навчання. При відсутності у таких документах відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.
Таким чином, час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. При цьому період навчання може бути зарахований до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільговій основі і прирівнюється до роботи, яка слідувала після навчання, за умови того, що після закінчення відповідного навчального закладу особа влаштовується на роботу саме за набутою професією.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах від 04.03.2020 року у справі №367/945/17, від 10.07.2019 року у справі №426/17400/16-а, від 05.11.2020 року у справі №681/1567/17, від 11.07.2022 року у справі №160/6695/21.
Так, матеріалами справи підтверджується, що позивач з 16.03.1981 по 22.06.1981 навчався у Браілівському ГПТУ-6. Відповідно до свідоцтва №00970 від 25.06.1981, виданого Браілівським ГПТУ - 6, навчання за програмою підготовки водія транспортних засобів категорії "С" (а.с. 20). Екзаменаційною карткою підтверджується, що позивач пройшов навчання за програмою водій автомобіля категорії "С" в Браілівському ГПТУ-6, про що отримав свідоцтво № НОМЕР_3 від 25.06.1981 (а.с. 21).
Після навчання позивач з серпня 1981 року по грудень 1981 року працював водієм в колгоспі «Шляхом Леніна», що підтверджується довідкою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" від 24.07.2024 (а.с. 17). Дана довідка видана на підставі книги №2 обліку розрахунків по оплаті праці за 1981 рік, яка знаходиться за адресою СТОВ "Поділля" с. Оленівка, Вінницький район, Вінницька область (а.с. 17).
Довідкою від 11.01.2024, виданою СТОВ "Поділля", підтверджується, що колгосп «Шляхом Леніна» с. Оленівка перейменовано в КСП "Поділля" з 01.01.1994 на підставі протоколу №4, яке реорганізоване з 15.02.2000 в СТОВ "Поділля", та є правонаступником першого (а.с. 19).
Підсумовуючи, встановлені при розгляді справи обставини та надану їм оцінку, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №023830027162 від 17.05.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком.
З метою ефективного захисту прав позивача слід зобов'язати Відповідача 1 зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 21.07.1980 по 15.07.1981, згідно із записами у трудовій книжці, а також період навчання з 16.03.1981 по 22.06.1981.
Вирішуючи похідну вимогу щодо призначення пенсії позивачу за віком на підставі ст. 26 Закону №1058, то суд зазначає, що в силу цієї норми право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років має особа за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
За матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_1 страховий стаж становить: 29 років 11 місяців 20 днів.
Спірний період, який підлягає зарахуванню до страхового стажу ОСОБА_1 є період роботи з 21.07.1980 по 15.07.1981, що станить 11 місяців 26 днів, а період навчання з 16.03.1981 по 22.06.1981, входить у спірний період роботи. Відтак в сукупності цей строк становить менше 31 року.
З огляду на встановлені обставини, суд доходить висновку вийти за межі позовних вимог, та зобов'язати Головне управління ПФУ у Вінницькій області повторно розглянути заяву позивача від 10.05.2024 та вирішити питання про призначення пенсії за віком на підставі ст. 26 Закону №1058, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З приводу вимоги про призначення пенсії суд вважає її передчасною, а тому в задоволені цієї частини слід відмовити.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 1211,20 грн, належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно задоволеній частині по 403,70 грн з кожного.
Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У пунктах 4, 6, 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.05.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що витрати на правничу допомогу є одним з видів судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування понесених документально підтверджених ним витрат на правничу допомогу.
Разом з тим, суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України", у справі "East/West Alliance Limited" проти України" та "Ботацці проти Італії" (заява № 34884/97, п. 30), в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Так, між Адвокатом Т.Мишковською (далі - Адвокат) та позивачем укладений договір від 26.04.2024 (а.с. 23-25). Умовами та порядком розрахунку втрат на професійну правничу допомогу від 28.06.2024 установлена сума у розмірі 8 000грн. Квитанцією від 26.04.2024 підтверджується оплата за надані послуги у розмірі 8 000грн (а.с. 9).
Таким чином понесені витрати позивачем на правничу допомогу в розмірі 8 000грн підтверджуються матеріалами справи.
Суд, оцінивши надані докази, доходить висновку, що заявлена сума до відшкодування є завищеною з огляду на те, що дана справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, матеріали справи не містять великого обсягу, а відтак заявлена до відшкодування сума є не співмірною із складністю справи.
Відтак, враховуючи критерій обґрунтованості понесених позивачем витрат, взявши до уваги суть спору, предмет, значення справи для сторони, заперечення відповідача щодо визначеного розміру, ураховуючи, що позов задоволений частково, суд вважає що на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000грн.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №023830027162 від 17.05.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 21.07.1980 по 15.07.1981 згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 , та період навчання з 16.03.1981 по 22.06.1981.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.05.2024 та вирішити питання про призначення пенсії за віком на підставі ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 403,70 грн (чотириста три гривні 70 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500грн (одна тисяча п'ятсот гривень).
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 403,70 грн (чотириста три гривні 70 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500грн (одна тисяча п'ятсот гривень).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 13322403, вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005),
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна