Справа № 521/14502/24
Номер провадження:1-в/521/1066/24
м. Одеса, Україна
04 грудня 2024 року
Малиновський районний суд м. Одеси засідаючи у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1
із секретарем судового засідання - ОСОБА_2 на стадії виконання судових рішень, розглянув подання установи виконання покарань у відношенні:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ігнатково, Томашпільського району, Вінницької області, громадянина України, не одруженого, який має неповну середню освіту, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) 19.02.2010 року за ч. 3 ст. 185, 75 КК України до 3 років позбавлення волі; 2) 15.06.2011 року Бородянським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений по відбуттю строку покарання 08.02.2015 року; 3) 12.03.2021 року Біляївським районним судом Одеської області за ст. 395 КК України до 4 місяців арешту, покарання не відбув, засудженого: 25.01.2023 року Біляївським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Сторони, які приймали участь, з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 , з боку захисту: засуджений ОСОБА_3 , інші учасники: представник ДУ «ОВК (№14)» ОСОБА_5
1.Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
Судом проводився розгляд подання начальника ДУ «ОВК (№14)» щодо приведення вироку Біляївського районного суду Одеської області від 25.01.2023 рокуу відповідність із змінами, внесеними у зв'язку із прийняттям 18.07.2024 року Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Подання розглядалось за ініціативою начальника ДУ «ОВК (№14)»
2.Встановлені судом обставини із посиланням на докази.
З подання вбачається, що 18.07.2024 року прийнятий Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Відповідно, адміністрація установи просить враховуючи положення ст. 5 КК забезпечити приведення у відповідність із вказаним законом вирок Біляївського районного суду Одеської області від 25.01.2023 року, за якими відбуває покарання засуджений ОСОБА_3 .
3.Позиції сторін.
Прокурор в судовому засіданні просила задовольнити подання, оскільки Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України….» від 18.07.2024 року була посилена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна, відповідно змінились сума викрадення у Кримінальному Кодексі України. Одночасно прокурор просила звільнити засудженого, оскільки вчинене ним правопорушення вже не є кримінально караним.
Представник ДУ «ОВК (№14)» в судовому засіданні підтримав подання та просив суд його задовольнити.
Засуджений просив суд задовольнити подання.
4.Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали, положення закону яким керувався суд.
Суду необхідно було вирішити питання приведення у відповідність до вимог Кримінального Кодексу України вироку Біляївського районного суду Одеської області від 25.01.2023 року, за якими відбуває покарання засуджений ОСОБА_3 , у вигляді 3 років позбавлення волі.
Встановлено, що 09.08.2024 року набрав законної сили Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» прийнятий 18.07.2024 року.
Зазначеним Законом внесені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інші закони України в частині розміру вартості майна для дрібного викрадення чужого майна. Відповідно до вказаного Закону, дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, має місце, якщо його вартість на момент вчинення правопорушення має максимальну межу два неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що станом на 2024 рік становить 3028 гривень (1514 х 2 = 3028 грн.).
Таким чином, якщо вартість викраденого майна складає менше 3028 гривень, особа підлягає адміністративній відповідальності, відповідно до ст. 51 КУпАП.
У даному випадку, ОСОБА_3 засуджений судом за таємне викрадення чужого майна, сума завданої шкоди складає 400, 00 грн. Тобто, є очевидним, що вказане правопорушення, в силу змін до закону, стало адміністративними правопорушеннями.
Встановлено, що ОСОБА_3 відбуває покарання за вироком Біляївського районного суду Одеської області від 25.01.2023 року у вигляді 3 років позбавлення волі.
Положення п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК, встановлюють вимогу, відповідно до якої кримінальне провадження підлягає закриттю в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. У даному випадку, особа засуджена, а тому підлягає застосуванню ст. 5 Кримінального Кодексу, яка встановлює, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
В судовому засіданні ОСОБА_3 роз'яснений зміст Закону, яким внесені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також роз'яснені положення Кримінального Кодексу України, які втратили чинність, як правова підстава для притягнення особи до кримінальної відповідальності і засудження за скоєння злочину.
Оскільки покарання, призначене вироком Біляївського районного суду Одеської області від 25.01.2023 року за ч. 3 ст. 185 КК на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Біляївського районного суду Одеської області від 12.03.2021 року більш суворим, остаточно призначено у вигляді 3 років позбавлення волі, суд, в силу ч. 2 ст. 74 КК приймає рішення про звільнення ОСОБА_3 від призначеного покарання, оскільки кримінальний закон, яким дії останнього визнавались кримінально караними, декриміналізований. Покарання у вигляді арешту ОСОБА_3 відбув повністю.
При цьому, суд враховує, що зміни, внесені у КУпАП, однак, за змістом, зазначений Закон втручається у положення Кримінального Закону, змінюючи сам зміст межі кримінальної відповідальності. Тому, будь-які софізми з приводу неможливості застосування норм закону у кримінально-правовому порядку, який змінив лише норми КУпАП при відсутності змін у Кримінальному Кодексі України, лише є свідченням, як казав видатний український письменник Іван Франко - «вісімнадцятого туману». Такий підхід, ніщо інше ніж певна звичка дивитись на речі, під кутом формально-буквального читання норми закону. Така звичка не дозволяє поглянути на речі відсторонено і набуває наукової ваги, за рахунок радянських патернів.
Відомо, що між буквою Закону та Духом права неможна поставити знак рівності. Зрозуміти будь-який закон, можливо лише вийшовши за його межі. Розуміти текст закону так, як його розумів автор, - недостатньо. Розуміння може бути і має бути кращім. Саме в цьому полягає творчий підхід до розуміння, який не зводиться до простого відтворення авторського змісту, а обов'язково включає критичну його оцінку; збереження всього позитивного та збагачення його змістом усіх тих реалій, які є характерними і для сучасного часу та органічно пов'язані зі змістом авторської позиції.
Відповідно, є очевидним, що тлумачення Кримінального Кодексу повинно відбуватись за допомогою змін у Кодекс України про адміністративні правопорушення.
Одночасно із звільненням особи від покарання, суд не приймає рішення про виділення матеріалів і направлення їх до відповідного відділку поліції для вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП, оскільки з часу вчинення правопорушень минули строки встановленні у ст. 38 КУпАП.
Звільняючи від покарання і його відбуття, суд вважає, що ОСОБА_3 необхідно негайно звільнити з-під варти. Право суду допустити негайне виконання судового рішення передбачено ч. ч. 1, 2 ст. 534 КПК. Така вказівка буде відповідати як Верховенству права так і здоровому глузду, оскільки продовження тримання під вартою особи до набрання рішенням законної сили у даному випадку нівелює сам зміст судового рішення. Окрім того, така вимога буде відповідати і закону, оскільки встановлено, що дії ОСОБА_3 не є кримінально караними. Відповідно подальше тримання особи під вартою є незаконним.
Постановляючи ухвалу, суд керується ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК, ст. ст. 537, 539 КПК.
1.Висновки суду.
Подання начальника ДУ «ОВК (№14)» про приведення вироку суду у відповідність у зв'язку із змінами у Кодексі України про адміністративні правопорушення відповідно до закону - задовольнити.
Звільнити негайно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання вироком Біляївського районного суду Одеської області від 25.01.2023 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК у вигляді позбавлення волі на 3 (три) роки, у зв'язку із внесеними змінами Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року, яким усунута караність діянь, вчинених засудженим.
Негайно звільнити засудженого ОСОБА_3 з місць позбавлення волі.
2.Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
Апеляційна скарга, на ухвалу суду, може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
До набрання законної сили ухвалою суду, в частині негайного звільнення особи з місць позбавлення волі, на підставі ч. ч. 1, 2 ст. 534 КПК дана ухвала підлягає безумовному виконанню.
В іншій частині ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
С У Д Д Я: ОСОБА_1