Єдиний унікальний номер 728/1519/24
Номер провадження 2/728/445/24
04 грудня 2024 року м. Бахмач
Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Роздайбіда О.В.
при секретарі Петренко О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмачі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмацької міської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами,
Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила визнати за нею право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами, розташований по АДРЕСА_1 в порядку спадкування після матері, як членом колгоспного двору, оскільки позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину, тому як право власності на зазначений будинок не зареєстровано.
З урахуванням положень ст. 14 ЦПК України, вказану справу для розгляду 13.06.2024 року передано судді Пархоменку П.І.
Ухвалою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 13.06.2024 року відкрито провадження в справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, у зв'язку із чим призначено підготовче засідання з повідомленням учасників справи на 11.07.2024.
У зв'язку з відрахуванням судді ОСОБА_2 зі штату Бахмацького районного суду Чернігівської області (наказ № 45-К від 12.07.2024 року), за наслідками повторного автоматизованого розподілу, 17.07.2024 року зазначену справу для подальшого розгляду передано судді Роздайбіда О.В.
Ухвалою судді Роздайбіда О.В. від 17.07.2024 року прийнято справу до свого провадження з визначенням її розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.09.2024 року.
17.09.2024 року підготовче засідання було відкладено в зв'язку з хворобою судді ОСОБА_3 .
Ухвалою судді від 17.10.2024 року закрито підготовче провадження в справі та призначено розгляд справи по суті на 04.12.2024 року.
Позивач в судове засідання не з'явилася, надіслала заяву про розгляд справи без її участі та просила позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача - Бахмацької міської радим Чернігівської області в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи у відсутності їх представника.
В зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.8)
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 позивача, а також Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища (№ витягу: 00018474626 від 04.08.2017 року), померла ОСОБА_4 являється її матір'ю (а.с.13, 14, 15).
Як вбачається зі змісту довідки № 215, виданої 23.05.2024 року Григорівським старостинським округом Бахмацької міської ради Ніжинського району Чернігівської області, що згідно погосподарської книги будинковолодіння АДРЕСА_1 станом на 15.04.1991 року належало до суспільної групи - колгоспний двір, членами якого рахувалась - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого, входить домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач, як спадкоємець першої черги за законом у передбачений законодавством шестимісячний термін прийняла спадщину після смерті матері, оскільки у передбачений законодавством шестимісячний термін звернулася з відповідною заявою до нотаріуса та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом від 15.06.2016 року за №1-542 на земельну ділянку та Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 77339083, виданої від 15.06.2024 року (а.с.35, 36).
Зі змісту довідки, виданої 18.04.2024 року № 513 виданої КП Прилуцьке МБТІ вбачається, що станом на 31.12.2012 року право власності на житловий будинок за АДРЕСА_1 не зареєстровано. Станом на 17.04.2024 року згідно довідки виданої 18.04.2024 року № 514 виданої КП Прилуцьке МБТІ самочинного будівництва не виявлено (а.с.11, 12).
Згідно з технічним паспортом на будинок АДРЕСА_1 дане будинковолодіння збудоване у 1970 році на відведеній в законному порядку земельній ділянці. Його оціночна вартість становить 123321.57 грн, що підтверджується довідкою про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 19.04.2024 року (а.с.23-25).
Згідно вимог ст.7 Конституції СРСР (1936 року) колгоспним двором є родинно-трудове об'єднання осіб, всі або більшість працездатних членів якого є членами колгоспу, беруть участь особистою працею в колгоспному виробництві, отримують основні доходи від суспільного господарства колгоспу і, крім того, ведуть особисте підсобне господарство на присадибній земельній ділянці.
Відповідно затверджених ЦСУ СРСР від 13 квітня 1979 року № 11215 «Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів», визначення в сільській місцевості громадського типу господарства в погосподарській книзі та відомостей щодо членів колгоспного двору, що має правове значення, було покладено на сільські ради.
Надалі порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.
Відповідно до п.9 зазначених Вказівок окремим господарством є особи, що проживають разом та ведуть спільне домашнє господарство.
Згідно Закону України «Про власність» від 15.04.1991, п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Таким чином, станом на 15 квітня 1991 року такими, що не втратили право на майно колгоспного двору вважалися всі особи, що мешкали та були прописані в домоволодінні розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .
При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому законом порядку.
Згідно ст. 120 ЦК УРСР (1963 року), колгоспний двір це сімейно-трудове об'єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Спори щодо майна колишнього колгоспного двору мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.
Правила ст.563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. У разі смерті члена колгоспного двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.
Отже, житловий будинок було зареєстровано у встановленому порядку відповідно до діючого на той час законодавства як власність колгоспного двору.
Таким чином, право власності на житловий будинок як майно колгоспного двору після припинення колгоспних дворів в Україні перетворилося на власність членів припиненого колгоспного двору.
Колгоспний двір був припинений 15.04.1991, коли був введений в дію ЗУ «Про власність», а тому станом на 15.04.1991 голові двору - ОСОБА_4 належало право власності на зазначений житловий будинок як члену колгоспного двору.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до абз. 3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» «У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження».
В судовому засіданні також встановлено, що перешкодою позивачу ОСОБА_1 у реалізації спадкових прав після померлої в передбаченому законодавством нотаріальному порядку є неналежне оформлення спадкодавцем за час життя права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, внаслідок чого нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказане майно (а.с. 16).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Згідно ст. 41, 55 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Виходячи з вищевикладеного, враховуючи, що позивач являється спадкоємцем за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , своєчасне прийняття нею спадщини, відсутність інших спадкоємців, які прийняли спадщину, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст. ст. 5, 12, 76, 81, 89, 247, ч.2, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Бахмацької міської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_4 , на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 .
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: Бахмацька міська рада Чернігівської області, м. Бахмач Ніжинського району Чернігівської області вулиця Соборності, 42, код ЄДРПОУ 04061702.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено тільки вступну і резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст рішення складено 04.12.2024 року.
Суддя О.В. Роздайбіда