04 грудня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/4801/23
Провадження № 22-ц/4820/2374/24
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Спірідонової Т.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Каплуном Олегом Борисовичем, на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 квітня 2023 року, в складі судді Козак О.В., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
встановив:
Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 квітня 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей. Вирішено питання про стягнення судового збору.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2023 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 квітня 2023 року залишено без задоволення.
ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Каплуна Олега Борисовича, подав апеляційну скаргу, яка зареєстрована Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області 26.11.2024 та надійшла в Хмельницький апеляційний суд 29.11.2024, в якій він просить скасувати заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04.04.2023 про стягнення з нього аліментів.
Також апелянт звернувся із заявою про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04.04.2023. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження вказує, що у липні 2023 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення по справі, яка ухвалою суду від 12.10.2023 залишена без задоволення. ОСОБА_1 дізнався про дану ухвалу тільки 06.11.2024 з Єдиного державного реєстру судових рішень, що позбавило його можливості раніше оскаржити рішення по справі. Жодного поштового повідомлення, судової повістки ОСОБА_1 за адресою реєстрації від суду не надходило, тому відповідач не з'являвся на судові засідання та не повідомляв суд про причини свої неявки. Оскільки, ОСОБА_1 не був повідомлений належним чином про час та дату судового засідання, тому не міг знати про перегляд заочного рішення суду та не отримав ухвалу про залишення його заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити з наступних підстав.
Частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші обмеження прав та свобод. Зазначена норма зобов'язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожна особа має право на справедливий та публічний розгляд своєї справи в розумний термін незалежним і неупередженим судом, який визначений законом, що вирішить будь-які цивільні суперечки або встановить обґрунтованість будь-яких кримінальних обвинувачень, які проти неї висунуті.
Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується пунктом 1 статті 6, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав («Белеш та інші проти Чеської Республіки», § 49).
Кожен має право на судовий розгляд справи, що стосується його «цивільних прав та обов'язків». Таким чином, у пункті 1 статті 6 Конвенції представлено «право на суд» разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле («Голдер проти Сполученого Королівства», § 36).
«Право на суд» та право на доступ до суду не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав («Де Жуфр де ла Прадель проти Франції», § 28, і «Станєв проти Болгарії», § 229).
Стаття 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Стаття 354 ЦПК України передбачає, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Частина третя статті встановлює, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
За частиною другою статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1. подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2. пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.09.2024 у справі
№ 490/9587/18 дійшла висновку про те, що особа, не повідомлена про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 цього Кодексу), - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження у справі і яка відповідно не знала / не могла знати про розгляд справи.
Стаття 17 ЦПК України містить норму, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Для реалізації права на подання апеляційної скарги визначальним є не стільки участь заявника у всіх засіданнях суду, скільки отримання ним повного судового рішення, адже без ознайомлення з повним судовим рішенням неможливо зрозуміти мотиви суду, з яких він виходив, ухвалюючи рішення, а отже, неможливо сформулювати підстави апеляційної скарги.
Разом з тим слід відмітити, що позивач (заявник, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи або відповідного судового провадження. У разі відсутності обставин непереборної сили ігнорування позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу.
ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Такий підхід є складовою частиною принципу правової визначеності у площині запобігання перегляду остаточних судових рішень за відсутності вагомих для цього підстав.
Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв'язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.
Норма про відмову у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення (частина друга статті 358 ЦПК України), на переконання Великої Палати Верховного Суду, не порушує саму сутність права доступу до правосуддя, а запровадження наведеного процесуального строку відповідає завданням цивільного судочинства та основним засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема таким, як: «змагальність сторін» (кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій) та «неприпустимість зловживання процесуальними правами» (учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається).
Отже, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 дійшла висновку, що «особою, не повідомленою про розгляд справи» (пункт 1 частини другої статті 358 ЦПК України), не можна вважати особу, яка власне ініціювала розгляд справи або відповідного судового провадження (позивача, заявника, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору), яка скористалася своїм правом доступу до правосуддя, подала позовну заяву (заяву, скаргу), на підставі якої було відкрито судове провадження.
Як вбачається із матеріалів справи, 24.07.2023 відповідач ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Каплуна О.Б., ініціював перегляд заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04.04.2023 для проведення судом відповідного судового провадження, скориставшись своїм правом доступу до правосуддя.
Також подані до суду першої інстанції заява про перегляд заочного рішення та клопотання про поновлення строку на подачу даної заяви подавалися адвокатом Каплуном О.Б. в інтересах відповідача ОСОБА_1 . На підтвердження повноваження представника діяти в інтересах відповідача долучені були ордер на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 адвокатом Каплуном О.Б. від 18.07.2023 на підставі договору про надання правової допомоги, яким повноваження адвоката не обмежуються та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ВН №000646 від 19.02.2020.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14.09.2023 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04.04.2023 призначено до розгляду на 12.10.2023 на 09 год 00 хв.
Адвокат Каплун О.Б. 12.10.2023 подав до суду клопотання, в якому вказував, що клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення від 04.04.2023, яке призначене до розгляду на 12.10.2023 на 09 год 00 хв, підтримують та просять розгляд справи № 686/4801/23 проводити без їх участі за наявними матеріалами справи (а.с. 47).
Наведене підтверджує той факт, що представник відповідача був обізнаний про дату та час розгляду поданої заяви про перегляд заочного рішення, свідчить про повідомлення відповідача про розгляд судом даної заяви.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2023 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 квітня 2023 року залишено без задоволення.
Апеляційна скарга на заочне рішення Хмельницького міськрайоного суду Хмельницької області від 04.04.2023, подана представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Каплуном О.Б. 26.11.2024.
Оскільки апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, матеріали справи безспірно підтверджують факт обізнаності представника відповідача про розгляд судом справи, зокрема, подана заява про перегляд заочного рішення без участі відповідача та його представника, свідчить про їх обізнаність про наявне судове провадження у даній справі, то випадки, за якими пропущений строк може бути поновлено, на відповідача не поширюється.
З матеріалів справи вбачається, що документи по справі відповідач подає через свого представника адвоката Каплуна О.Б. якого він уповноважував на представництво своїх інтересів у Хмельницькому міськрайонному суді Хмельницької області та у Хмельницькому апеляційному суді, тому відповідно до вимог статті 64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Поважних причин не можливості вчасно подати апеляційну скаргу представником відповідача не наведено в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Із змісту заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення відповідач вказує, що після подачі заяви про перегляд заочного рішення суд його не повідомляв про розгляд справи, ухвали про залишення даної заяви без задоволення він не отримував, тому він не міг знати про перегляд заочного рішення, а лише 06.11.2024 з Єдиного державного реєстру судових рішень дізнався про винесену ухвалу, тому звернувся до апеляційного суду із пропуском строку.
Слід зазначити, що згідно зі змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року № 3262-IV кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронному вигляді.
З дня оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень воно було відкрите для вільного цілодобового доступу, у зв'язку з чим відповідач мав реальну можливість ознайомитися з його змістом та оскаржити заочне рішення суду першої інстанції своєчасно.
Відповідно до принципу правової визначеності, як складової конституційного принципу верховенства права, апелянт повинен був самостійно цікавитися перебігом розгляду своєї скарги в суді першої інстанції. Тривала відсутність такого інтересу з боку апелянта свідчить про його небажання захистити свої процесуальні права та зловживання правом на оскарження.
Згідно із загальнодоступними даними з Єдиного державного реєстру судових рішень, слідує, що ухвала Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12.10.2023 по справі № 686/4801/23 надіслано для оприлюднення 17.10.2023, зареєстровано -17.10.2023, забезпечено надання загального доступу - 18.10.2023.
Отже, у апелянта та його представника була об'єктивна можливість ознайомитися з ухвалою в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Проте, лише 26 листопада 2024 року ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Каплуна О.Б. звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою на заочне рішення суду першої інстанції від 04.04.2023, що вказує на тривалу відсутність інтересу апелянта до розгляду своєї заяви про перегляд судового рішення.
Таким чином, вказані апелянтом підстави для поновлення строку спростовуються наявними у справі доказами, які вказують, що він та його представник були обізнані про розгляд судом справи та його участі у ній, наявність випадків передбачених ч.2 ст. 358 ЦПК України апелянтом не доведено.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 , подана його представником адвокатом Каплуном О.Б. про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню. У зв'язку з цим апеляційне провадження у справі не може бути відкрите.
Керуючись ст.ст. 261, 358, 389, 390 ЦПК України, суд,
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Каплуном Олегом Борисовичем про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 квітня 2023 року відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданої його представником адвокатом Каплуном Олегом Борисовичем на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 квітня 2023 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді: Т. В. Спірідонова
Р.С. Гринчук
А.М. Костенко